Українські ФОПи на польській моделі податків: вартість послуг зросте на 10-12%

Гетманцев зауважив, що реформа спрощеної системи є вимогою МВФ, через те, що «єдиний податок в Україні перетворився з інструмента підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу».

Як доказ, голова податкового комітету навів свої відвідини київського ринку «Столичний», де йому хтось не надав фіскальний чек на нібито контрабандний, на його думку, товар.

Чим насправді незадоволений МВФ

Спробуємо розібратися, чи справді МВФ вимагає від нашого уряду реформування спрощеної системи оподаткування, та які переваги та недоліки матиме запровадження польської системи в Україні?

Наприкінці червня 2023 року Рада виконавчих директорів МВФ затвердила перший перегляд програми «Механізм розширеного фінансування». Питанню спрощеної системи оподаткування в Україні в ньому присвячена окрема таблиця, в якій зазначено недоліки та ризики, зокрема:

1. Різноманітні податкові ставки та варіації в базі оподаткування між групами спрощеної системи оподаткування дозволяють платникам податків мінімізувати своє податкове навантаження.

2. «Спрощенці» можуть переходити на загальну систему оподаткування, щоб скористатися перевагами збитковості під час інвестиційних періодів у рамках загальної системи, а потім повернутися до спрощеної системи, коли бізнес стає прибутковим.

3. Спрощена система, замість зменшення податкового навантаження, саме для малих підприємств перетворилася на інструмент для оптимізації податків. Юридичні особи та професіонали фактично отримують пільги у вигляді низьких ефективних податкових ставок, недоступних у більшості інших країн.

4. Масовий перехід бізнесу на спрощену систему створює тиск на податок на додану вартість (ПДВ), що може призвести до недобросовісної конкуренції між платниками ПДВ та учасниками системи єдиного податку.

5. Спрощена система ставить під загрозу податкові надходження. Платоспроможні платники податків мають стимул переходити на цю систему, фактично обмежуючи свої податкові зобов'язання. Заниження податкової бази також стимулюється через спрощені стандарти податкового адміністрування.

6. Спрощена система створює проблеми у контексті оподаткування праці та неформальної зайнятості, оскільки багато компаній та фізичних осіб надають перевагу статусу самозайнятості, що призводить до нижчих податкових виплат та спотворення статусу платників податків.

Критика МВФ стосується складності існуючої спрощеної системи в Україні та численних можливостей, які вона надає для оптимізації податків. Ні, вона не сприяє контрабанді, або заважає видачі фіскальних чеків пану Гетманцеву. Це набагато більші проблеми, до яких голова податкового комітету чомусь долучає систему ФОП.

Зауваження МВФ щодо зловживань середнім та великим бізнесом використання спрощеної системи можна попередити ефективним податковим адмініструванням ризикових категорій платників. Зокрема, найбільшу проблему — схеми, в яких великі компанії розділяються на дрібніші структури, можна виявляти шляхом використання аналітичних інструментів Державної податкової служби. Іншу схему, коли роботодавці вимагають від працівників реєструватися як ФОП, щоб не сплачувати соціальні внески, можна попереджати ануляцією статусу ФОП для підприємців, які працюють довгий час тільки на одного підрядника.

Але схоже, буде обрано інший шлях — тотальне підвищення податків для малого бізнесу, аби зробити схеми з використання спрощеної системи невигідними для середнього та великого.

Які ставки в Польщі

Як модель для змін, пропонується польська податкова система, де існує власний варіант спрощеної системи оподаткування (Ryczałt ewidencjonowany). Як і в Україні, в Польщі існує також власна система КВЕДів — PKWiU (Polska Klasyfikacja Wyrobów i Usług), згідно яких обліковується податкова ставка.

Станом на 2023 рік ліміт за операціями для польських «спрощенців» складає 2 млн євро на рік, із 2024 року він підвищиться до 3 млн євро на рік.

Ставки для спрощеної податкової системи у Польщі наступні:

17% — для підприємців т.зв. вільних професій: дантисти, ветеринари, психологи, юристи, нотаріуси, архітектори, бухгалтери, аудитори, брокери, вчителі-репетитори та інші.

15% — інформаційні агентства та інші послуги в галузі інформації; фінанси та страхування; правові, бухгалтерські та податкові консультації, які не надаються у межах вільних професій; реклама; послуги маркетингових досліджень та громадської думки; туризм; охорона; культурні та розважальні послуги; спорт та відпочинок тощо.

14% — послуги у галузі охорони здоров'я, архітектурні та інженерні тощо.

12% — послуги IT.

10% — надання послуг у галузі купівлі та продажу нерухомості.

8,5% — послуги, пов’язані з проживанням; наукові дослідження та розробки; найм та оренда; гастрономічна діяльність, зокрема, продаж напоїв із вмістом алкоголю понад 1,5%; освітні послуги; діяльність з виготовлення предметів (виробів) із матеріалу, наданого замовником.

5,5% — виробництво, будівництво, перевезення вантажів автотранспортом масою понад 2 тонни.

3% — гастрономічна діяльність, за винятком доходів від продажу напоїв із вмістом алкоголю понад 1,5%; тваринництво; рибальство; доходи, отримані від земельних прав.

Читайте також: Єдинороги, злотий чи кавалєрка: як заробити на Польщі

Якщо платник податків займається діяльністю, прибуток із якої оподатковується за різними ставками, податок на прибуток встановлюється згідно зі ставкою з кожного виду діяльності.

До чого призведе польська модель в Україні

Навіть швидкий аналіз цих податкових ставок демонструє, що вартість багатьох популярних послуг в Україні зросте на 10−12%. Це — з погляду споживача.

З погляду підприємця, ми маємо проаналізувати запропоновану систему щодо її ефективності та справедливості.

З погляду ефективності — доходи підприємців, насамперед, вільних професій, знизяться, і не тільки через збільшення податку, а також через те, що їх послуги також стануть фінансово недоступними для частини споживачів.

З погляду справедливості — у найближчій перспективі підприємцям навряд чи варто очікувати карколомного зниження рівня корупції в держорганах чи покращення судової системи, що сприятиме веденню бізнесу. Але, найголовніше, що, одночасно зі зростанням податкового навантаження на малий бізнес, не вирішуються насправді глобальні питання, які істотно збільшать прибуток держбюджету — корупція на митниці, виведення прибутку великим бізнесом в офшори, низькі рентні платежі на видобуток корисних копалин та низькі ставки оподаткування капіталу загалом. Навряд чи тут можна говорити про «ефект Робін Гуда».

Тепер подивимось на цифри. Станом на 1 червня 2023 року кількість фізичних осіб — підприємців, які застосовували спрощену систему оподаткування, становила 1,517 млн осіб. Із них обрали:

• першу групу — 204,4 тис. осіб (або 13,5%);

• другу групу — 564,1 тис. осіб (або 37,2%);

• третю групу — 748,1 тис. осіб (або 49,3%). На той момент кількість платників третьої групи з особливим режимом оподаткування за ставкою 2% становила 287,7 тис. осіб.

Підприємцями — платниками єдиного податку забезпечено надходження єдиного податку загалом в Україні за п’ять місяців 2023 року в сумі 15,2 млрд грн, зокрема, платниками 1 та 2 груп — 2,3 млрд грн. Тобто на місяць ФОПи на спрощеній системі сплачували близько 3 млрд гривень.

За той самий період із січня до червня 2023 року до зведеного бюджету за платежами, що контролюються ДПС, надійшло 479,7 млрд грн. Відповідно, єдиний податок від «спрощенців» становив 3,2% від загальних платежів. Після повернення до ставки 5% для усіх платників податків третьої групи, можна очікувати, що платежі від ФОП на спрощеній системі становитимуть близько 4% усіх платежів.

Зі зростанням податкової ставки для багатьох ФОПів до 8,5%, 12%, 15% або 17%, можна очікувати в ідеальних умовах відповідне збільшення платежів, орієнтовно, в 2−2,5 рази. Це фіскальна логіка, але потрібно повернутися до реалій.

Доки продовжується повномасштабна російська агресія, підвищення податків може мати руйнівні економічні та соціальні наслідки. В уряді це розуміють, і в проєкті державного бюджету на 2024 рік не закладено внесення податкових змін для збільшення доходів.

Натомість, необхідність пошуку додаткових надходжень до бюджету рано чи пізно змусить переглядати ставки податків, у тому числі для спрощеної системи.

Але разом із водою необхідно не виплеснути і дитину — український бізнес. Що завадить українському IT-шнику після закінчення воєнного стану переїхати у зручну для роботи та інтеграції польську юрисдикцію, якщо податкові ставки будуть однакові, а Польща пропонує набагато більше різноманітних стимулів та можливостей?

Скільки інших українських професіоналів вільних професій обере шлях еміграції? Скільки українців, які виїхали ще до війни, або потім, як біженці, будуть зацікавлені повернутися після війни та відкрити тут свою справу? Наскільки великим стане неформальний сектор економіки?

Читайте також: 38% податок для банків не вплине на дохідність депозитів: що говорить НБУ

Чи існує прорахунок цих факторів від МВФ чи пана Гетманцева? — Ні, ви його не знайдете. Натомість, українці швидко зрозуміють, чому ринок послуг у нашій державі в деяких аспектах є (був?) більш розвиненим та конкурентоспроможним, ніж у більшості країн Європи.