Сенс Банк уже державний: що буде з ним та його клієнтами далі

З четверга до суботи можновладці встигли ввести до Сенсу тимчасову адміністрацію Фонду гарантування вкладів фізосіб, внести документи на націоналізацію до Кабміну, продати його уряду за номінальну 1 гривню та вивести «тимчасівку». Нашвидкуруч затвердили нового голову, членів правління та наглядову раду.

З прицілом на те, щоб у понеділок, 24 липня, заявити громадськості про безболісну зміну власника. Все було проведено за тією ж самою схемою, що й у грудні 2016 року з Приватбанком, коли під час націоналізації населення намагалися переконати у стабільності структури та не допустити панічного відтоку вкладів.

Нові керівники Сенсу

Вже відомий новий керівний склад Сенс Банку, призначений за поданням Міністерства фінансів: ці люди опікуватимуться націоналізованою структурою. Проте, у п'ятірці правління немає жодного керівника з досвідом кризового менеджменту або довгострокового керівництва великими банківськими проєктами:

• Дмитро Кузьмін — голова правління Сенс Банку. Відомий в українських фінансах переважно нетривалою роботою на чолі Універсал Банку (з серпня до грудня 2016 року). Менш помітною була до цього його робота у Райффайзен Банку, і ще раніше — у Сітібанку на посаді головного бухгалтера.

• Олена Зубченко — заступник голови правління Сенс Банку. Донедавна була директором Департаменту фінансової політики Мінфіну і, напевно, стане головною сполучною ланкою банку з кураторами в уряді. Олена Миколаївна здобула ґрунтовну юридичну освіту, і до своїх 39 років встигла попрацювати у відомих юрфірмах — «Саєнко Харенко», «Лавринович та партнери», у зернотрейдера «Луї Дрейфус Компані Україна» та у фармацевтичній фірмі «Дарниця». Її банківський досвід можна відзначити роботою в Приватбанку після націоналізації, проте, там вона знову ж таки займалася не фінансовою, а юридичною роботою. Після цього опинилася в Мінфіні і встигла побувати членом декількох наглядових рад — Державної іпотечної установи, Фонду розвитку підприємництва, Офісу адміністрування проєктів міжнародного співробітництва.

• Олексій Шклярук — член правління, головний ризик-менеджер Сенс Банку. З 2016 року входив до правління невеликого Агропросперіс Банку (33 місце за активами із 65 діючих), де відповідав за ризик-менеджмент. До цього очолював різні департаменти у Креді Агріколь Банку, а ще раніше — керував відділом у ПроКредит Банку.

• Інна Тютюн — член правління Сенс Банку. Напрям її діяльності не вказаний, але, найімовірніше, вона займеться роздробом. Із 2018 року пані Тютюн була заступником голови правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) — об'єднання, яке своєю метою заявило розвиток вітчизняного ринку фінансових технологій. А до цього була заступником голови Укргазбанку.

• Андрій Соколов — член правління Сенс Банку. Також без вказівки напряму роботи, хоча, напевно, йому доручили корпоративний бізнес. Із 2017 року працював в одеському банку «Південний», а у 2020-му перейшов на посаду керівника департаменту корпоративного бізнесу.

Банкіри завжди відмовляються публічно коментувати своїх колег. Неофіційне ж опитування «Мінфіну» показало, що новий склад правління націоналізованого банку не вважають зубрами українського фінансового ринку. Багатьох із перелічених осіб просто не знають, і щодо жодного не змогли навести приклади реалізованих проєктів.

Трохи краще із впізнаваністю у наглядовій раді Сенс Банку, завдяки тому, що його очолив Шевкі Аджунер — ексголова представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні. Після цього він встиг побувати головою наглядових рад нашої Укрзалізниці та НЕК «Укренерго», а ще судився за місце в HP Ощадбанку, однак, так його і не отримав.

Привертає увагу той факт, що членом наглядової ради Сенс Банку став Ростислав Дюк, який очолював правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (UAFIC). Згадана Інна Тютюн, яка увійшла до правління націоналізованого банку, була його підлеглою.

Повний склад наглядової ради Сенс Банку має такий вигляд:

• Шевкі Аджунер — голова;
• Андрій Пронченко — незалежний член (колишній керуючий партнер PwC Legal Україна);
• Ростислав Дюк — незалежний член;
• Андрій Свистун — член, представник держави (входив до наглядової ради Укргазбанку);
• Владислав Власюк — член, представник держави (тривалий час працював у Міністерстві юстицій).

Із чим доведеться розбиратися аудиторам

Очікується, що у нового правління Сенс Банку піде декілька місяців на те, щоб розібратися зі справами структури. Можливо, навіть не після виходу на роботу, а після вивчення результатів аудиту, який мають провести в найближчі три місяці.

Усі свої висновки щодо ситуації у націоналізованій структурі влада називала попередніми. А голова Нацбанку Андрій Пишний декілька разів наголосив, що остаточно все стане зрозуміло саме після аудиту. У далекому 2016-му, коли держава зайшла до Приватбанку, також чекали на висновки аудиторів. А коли вони з'явилися, від НБУ посипалися звинувачення одне за одним: від підробок при оформленні застав (історії з сараями замість дорогої нерухомості) до відвертого підроблення документів, за що влада обіцяла ініціювати кримінальні справи стосовно відповідальних осіб.

Чи буде хвиля звинувачень, чи кримінальні справи щодо колишніх/діючих менеджерів Сенс Банку, найімовірніше, стане зрозуміло у жовтні-листопаді.

До аудиту Андрій Пишний виділив одну проблему націоналізованої структури, причому двічі загострив на ній увагу під час пресконференції — скорочення регулятивного капіталу на 50% із 1 березня 2022 року до 1 липня 2023-го (притому, що інші системні банки наростили його в середньому на 29%). Це здивувало багатьох, адже з початку великої війни різні керівники НБУ мало не в кожному своєму інтерв'ю на запитання про Альфа/Сенс Банк запевняли, що він фінансово стійкий і не матиме фінансових проблем. А це точно не пов'язується з 50%-м скороченням капіталу.

З офіційної звітності нового держбанку видно, що з березня-2022 до січня-2023 розмір власного капіталу Сенс Банку впав навіть сильніше — на 54% — до 6,1 млрд грн. Це сталося, головним чином, за рахунок різкого збільшення резервів під проблемні кредити. Падіння кредитних платежів підтвердили у Національному банку. Для розуміння: за той же період (із березня до січня) резерви Сенсу підскочили майже в 16 разів — із 804,5 млн грн до 12,7 млрд грн.

Це при тому, що загальний кредитний портфель банку (юрособи + фізособи) на той момент складав 42,7 млрд грн. Отже, третина всіх кредитів покривалися резервами, що підтверджує дуже погані погашення позичальників. Притому, що багато кредитів, напевно, були після реструктуризації і показувалися у звітності, як ті, що обслуговуються, що б із ними не відбувалося насправді.

Але банк недовго тримав на своєму балансі зашморг у вигляді рекордних резервів: вже до 1 червня 2023 року їхній обсяг провалився з 12,7 млрд грн до мінус 337,6 млн грн. Хоча мало хто може повірити у чудове одужання кредитного портфеля Сенс Банку та підвищення платоспроможності його позичальників. Аудиторам доведеться розбиратися із цим феноменом.

Як голосували грошима «за» та «проти» Сенсу його клієнти

Після початку великої війни Альфа, а потім і Сенс Банк планомірно скорочував кредитування. Нові позики видавалися значно повільніше, ніж гасилися старі. З березня 2022 року до червня 2023-го сильно скоротилися обидва кредитні портфелі:

• юросіб — на 33,2% — до 26,5 млрд грн;
• фізосіб — на 55,6% — до 11,1 млрд грн.

Цікаво, що загальні активи при цьому зменшилися не так сильно — лише на 22% (до 96,6 млрд грн). Насамперед, завдяки тому, що менеджмент швидко зорієнтувався і наростив свої вкладення в депозитні сертифікати Нацбанку та ОВДП, на яких банк міг стабільно заробляти. З довоєнного рівня в 9,7 млрд грн портфель облігацій, наприклад, підростав до 11,6 млрд грн майже відразу після відкритого нападу країни-терориста. Але з його подальшої динаміки та просадок (до 3,6 млрд грн) на початок 2023 року було зрозуміло, що Сенс надавав перевагу короткостроковим паперам, які гасилися Мінфіном.

Проте, це дозволяло збалансувати активи. Особливо, коли виплати позичальників сильно просіли у березні-червні 2022 року. Причому не лише через ситуацію у самих позичальників, яка ускладнилася через бойові дії та руйнування. Але ще через те, що у багатьох клієнтів різко погіршилося ставлення до банку з російськими акціонерами і виплати йому вважали фінансуванням ворога. Ситуація почала потроху змінюватись після усунення старих власників від управління структурою. А ще після того, як багатьом фізособам згодом запропонували погасити кредити з привабливими дисконтами. Банк робив усе, щоб підвищити свою ліквідність.

Ситуація з коштами у Сенс Банку була нестабільною і, насамперед, за рахунок погіршення ставлення українських вкладників. Першими відреагували юрособи, які відразу поспішили вивести гроші з рахунків. Депозити компаній з 1 січня до 1 березня 2022 року скоротилися відразу на 23% (на 9,4 млрд грн) — до 31,2 млрд грн. А до кінця року вони провалилися взагалі в 1,7 рази (до 18,2 млрд грн), і трохи піднялися (до 19,98 млрд грн) лише на 1 червня 2023 року, коли вже всі говорили про майбутню націоналізацію банку.

Приватні вкладники голосували грошима не так активно, хоча виведення грошей з рахунків Сенсу також влаштовували. Починалася велика війна депозитним портфелем фізосіб на рівні 49,6 млрд грн, а до 1 червня 2023 року він скоротився до 43 млрд грн.

З 1 січня до 1 березня 2022 року обсяг взятого Сенс Банком рефінансування НБУ підскочив із 8,6 млрд грн до 14 млрд грн. Тоді нацбанківські гроші коштували не дуже дорого (11% річних), і в Альфі набрали рефінансу для підстрахування. Однак, дуже активно почали виплачувати НБУ цей борг після того, як через підвищення облікової ставки (з 10% до 25%) його кредити подорожчали до 27% річних. Занадто дорого для багатьох, тому тотальні погашення Нацбанку стали справжнім трендом, в який вписався й Сенс. Вже 1 січня 2023 року його борг із рефінансування скоротився до 3,3 млрд грн, а перед самою націоналізацією він повністю розрахувався з регулятором.

Цікаво було спостерігати за банками-партнерами Альфа/Сенсу — тими, хто тримав у ньому свої коррахунки. Невідомо, як вони тоді уявляли собі хід війни з країною-терористом, проте, на самому початку вторгнення багато хто різко захотів вкластися в Альфу, знаючи про її акціонерів. Вкладення українських банків на рахунки в цій структурі з 1 січня до 1 березня 2022 року підскочили відразу в 2,7 разів — із 83,3 млн грн до 221,5 млн грн.

Було очевидно, що багато наших банків хочуть потримати заначку у банку з російськими власниками. Вони прийшли до тями лише через якийсь час — на 1 січня 2023 року вкладення в Сенс скоротилися до 32,4 млн грн.

Сам Альфа-Банк на початку війни багато переказав на свій коррахунок у Нацбанку — вкладення зросли з 2,9 млрд грн до 10,6 млрд грн (січень-березень 2022-го). Потім його керівництво заспокоїлося, і вже до 1 січня 2023 року знову тримало у НБУ 2,9 млрд грн. Подвоєння цієї суми сталося вже ближче до націоналізації (на 1 червня 2023 року) — до 6,6 млрд грн.

Як зростали зарплати і видавалися «золоті парашути»

За 2022 рік Сенс показав рекордний серед 65 банків, що діють в Україні, збиток — 7 млрд грн. На це не забув звернути увагу Андрій Пишний під час націоналізації. Щоправда, він вирішив не згадувати, що до трійки банків із найбільшим збитком також увійшли державні Укрексімбанк (6,9 млрд грн) та Укргазбанк (2,8 млрд грн), які показали гідний прибуток роком раніше. А всього на негативний фінрезультат на 1 січня 2023 року вийшов 21 український банк.

Зі звітності Сенса видно, що на початку військового 2022 року (з 1 січня до 1 березня) майже у 5 разів впали його відсоткові заробітки — з 6,2 млрд грн до 1,3 млрд грн (співвідношення чистих відсоткових доходів до витрат). Здебільшого, це заробітки на кредитах клієнтам, ОВДП та депозитних сертифікатах НБУ. Але на початок 2023 року вони відновилися та перевищили довоєнні, досягнувши 7,1 млрд грн. Із комісійними заробітками ситуація виявилася складнішою: спочатку вони впали з 2,2 млрд грн до 804,5 млн грн, а відновитися змогли лише до 2,8 млрд грн на січень-2023 (співвідношення чистих комісійних доходів до витрат).

Водночас, на себе особисто Сенс Банк грошей не шкодував, незважаючи на колосальні збитки. Лише у січні-березні 2022 року банк у 5 разів скоротив свої адміністративні витрати — до 1,3 млрд грн. Проте, вже до 1 січня 2023 року вони досягли неймовірних 8,1 млрд грн, перевищивши довоєнний рівень (7,2 млрд грн у січні-2022).

Хоча банк втрачав відділення на окупованих територіях та в місцях бойових дій, як і багато його колег, його витрати на зарплату персоналу за 2022 рік скоротилися не дуже значно — з 3 млрд грн до 2,3 млрд грн. А інші витрати на персонал взагалі зросли — зі 48 млн грн до 60 млн грн.

У Сенсі розповідали, як найважливіші у центральному апараті працівники отримували різноманітні бонуси та надбавки, незважаючи ні на що. Також ходили легенди про «золоті парашути», які прописали в контрактах і які належать вірному топменеджменту старих акціонерів. Тому аналітики з великим інтересом чекають на підсумкові баланси Сенс Банку після націоналізації та очікувані від нового керівництва звільнення.

Як ділитимуть клієнтів

Коли Андрій Пишний під час націоналізації Сенс Банку голосно заявив про проблему 50%-го скорочення капіталу структури, він не сказав головного — як ця проблема вирішуватиметься. Та й чи може вирішуватись, у принципі. Адже профільним законом (про виведення з ринку системних банків) не передбачаються грошові вливання з боку нового власника — держави. Та й у України немає вільних грошей для цього заходу, і в цій частині історія Приватбанку з вкладенням владою 155 млрд грн у вигляді ОВДП повторитися не повинна.

По-перше, грошей у держбюджеті тотально не вистачає на війну та соцвиплати. По-друге, наш ключовий кредитор МВФ активно наполягав на тому, щоб Україна не нарощувала державну частку на банківському ринку. А вона після націоналізації Сенс Банку й так зросте в активах на 3,4% — із 52,5% до 55,9%. Стимулювати ще більше зростання — означає погіршувати відносини з міжнародними кредиторами, завдяки допомозі яких наша країна виживає з 24 лютого 2022 року.

Пишний запевнив, що у Меморандумі МВФ є два винятки, які дозволять Україні не посваритися із західними кредиторами через націоналізацію Сенсу. Вона дозволена:

• з міркувань національної безпеки;
• задля забезпечення фінансової стабільності.

Проте, посилювати ситуацію, влаштовуючи додаткову капіталізацію Сенс Банку, влада навряд чи наважиться. Тому поки що і незрозуміло, за рахунок чого покриватиметься 50% скорочення капіталу. Цілком можливо, що цього не станеться, а від нового керівництва вимагатимуть нарощування прибутку, за рахунок якого і поповнюватиметься капітал.

Тому чиновники відразу почали припиняти спроби конкурентів усунути клієнтуру Сенса. Наприклад, співвласник Monobank (працює за ліцензією Універсал Банку) Олег Гороховський чи не відразу після заяви про націоналізацію кинув клич щодо активного залучення вкладників Сенс Банку — для них підвищив стандартний бонус за залучення клієнта з 50 грн до 100 грн. Гороховський видав такий пост у соцмережах:​

Проте, цей пост проіснував зовсім недовго і був оперативно видалений. Найімовірніше, на прохання керівництва Нацбанку, яке не зацікавлене у знекровленні націоналізованої структури та поділу її клієнтури.

Влада напевно намагатиметься підтримати ліквідність Сенс Банку. Найпростіший спосіб — проводити держвиплати (військовим, пенсіонерам, пільговикам) не лише через Приватбанк та Ощадбанк, а й через Сенс. Це великий та дешевий ресурс, на якому можна чимало заробляти за грамотної побудови бізнесу. Наприклад, вкладати в депозитні сертифікати Нацбанку та отримувати 20−25%.

Хто стоїть у черзі на купівлю Сенсу

В офіційній заяві Нацбанку йдеться про те, що держава не планує довго залишатися акціонером Сенс Банку. Після закінчення військового стану його збираються виставити на приватизацію — продати приватним власникам.

У принципі, це логічно. У цьому випадку можна не витрачатися на капіталізацію структури та довести іноземним партнерам на ділі, що націоналізація була тимчасовою і Україна дотримується вимоги щодо скорочення держчастки у банківській системі.

Коли закінчиться війна і буде скасовано військовий стан — ніхто не знає, тому поки що складно передбачити, в чиїх руках у результаті опиниться націоналізована структура.

Однак, на фінансовому ринку розповідають, що наразі Сенсом цікавляться дві групи інвесторів. По-перше, це подружжя Гереги (Галина та Олександр) — засновники мережі супермаркетів «Епіцентр» (власники ТОВ «Епіцентр К»), власники низки агрофірм, безлічі об'єктів нерухомості та інших активів. До великої війни їхні статки оцінювали в $1,3 млрд.

По-друге, це родина одного з акціонерів Акордбанку Данила Волинця. Він та його дружина-дипломатка давно хочуть зробити з Акордбанку (21 місце за активами із 65 діючих) банк у ТОП-10. Досі досягти цієї мети їм не вдавалося, але при злитті з потужним Сенс Банком цілком може вийти. Хоча в офіційному зверненні Акордбанку до редакції «Мінфіну» зазначається, що «інформація про нібито зацікавленість збоку ПуАТ «КБ «Акордбанк» у купівлі «Сенс банку» не відповідає дійсності».

Утім, поки що продаж банку — справа відносно віддаленої перспективи. А тому розклади в лавах покупців, як і вартість самого банку на момент його можливого продажу, ще можуть сильно змінитися.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена