Мінфін - Курси валют України

Встановити
12 липня 2022, 7:32 Читать на русском

Сергій Наумов: Депозитні ставки можуть дістатися і до 25%

Початок повномасштабної війни в Україні став тестом на міцність для банківського ринку. «Дехто очікував, що Ощадбанк „накриється“, банківська система впаде», — згадує голова правління держбанку Сергій Наумов. На щастя, все виявилося не таким драматичним. За 4,5 місяці війни з ринку було виведено лише 3 банки, два з яких — «дочки» російських державних ВЕБу та Сбербанку. Попри прогнози, курс не «злетів» до 40, а банки продовжують повертати депозити і навіть потихеньку кредитують.

Звичайно, війна ще далеко не закінчена, і з головним викликом банкам лише
належить розібратися. Падіння економіки та зупинка багатьох бізнесів загрожує колапсом в обслуговуванні кредитів. За прогнозом НБУ, кожна п'ята позика може виявитися безнадійною — і це оптимістична оцінка. Збитки банків зростають, а капітал — тане.

Як працює Ощадбанк під час війни, чи платять за кредитами його клієнти, кому і на що банк видає нові позики, і яка доля угоди з ЄБРР про входження до капіталу Ощаду, «Мінфіну» розповів голова правління держбанку Сергій Наумов.

Війна та позови до РФ

— На початку травня до команди Ощаду на ваше запрошення приєднався Андрій Пишний. Чому ви вирішили запросити Пишного на роль радника? Які рішення ухвалюються за його участю?

— Андрій Григорович має великий стаж роботи в Ощадбанку. Він керував банком із 2014 року, коли відбувся перший акт агресії Росії. Саме Пишний тоді ініціював подачу позовів проти РФ після анексії Криму, тому його досвід зараз буде дуже корисним для банку.

До того ж, коли я змінив Андрія Григоровича на посаді голови правління Ощада, у нас залишилися добрі стосунки — процес передачі повноважень пройшов без конфліктів, не було жодних скандалів. Коли стало зрозуміло, що ми збиратимемо інформацію про збитки, завдані банку Росією, і подаватимемо позови, я вирішив, що досвід Пишного в цих питаннях буде потрібен. До того ж, він чудово знає Ощадбанк зсередини.

— Чи робили ви попередню оцінку збитків, завданих Ощадбанку внаслідок повномасштабної війни, розв'язаної Росією 24 лютого?

— Попередніх оцінок наразі немає. Війна триває, ситуація постійно змінюється. Ми не маємо доступу до відділень на окупованих територіях. Наразі працює комісія, яка збирає інформацію з різних джерел. Це дуже скрупульозна робота: треба задокументувати всі випадки, зібрати свідчення. Ми маємо намір подавати позови до міжнародних судів, а там вимоги до доказової бази дуже серйозні.

— Чи є якісь зрушення за першим позовом Ощаду до Російської федерації на суму 1,3 млрд доларів, що був поданий після анексії Криму?

— Розгляд скарги у касаційному суді Франції призначено на жовтень. Ми дуже серйозно підготувалися і сподіваємось, що виграємо. Це стане прецедентом для інших компаній.

— Чим відрізняється ситуація в Ощадбанку та у банківській системі загалом під час першої хвилі російської агресії у 2014 році і зараз?

— Цього разу банківська система виявилася більш підготовленою та спрацювала на «відмінно». Реформи, що були проведені, у тому числі з очищення системи від неплатоспроможних банків, та робота з підвищення капіталізації банківської системи відіграли вирішальну роль. Плюс банки останніми роками значно розширили спектр послуг, що надаються через дистанційні канали.

Хоча, звісно, на початку війни був шок — клієнти кинулися знімати гроші з рахунків. Особливо у регіонах, де велися бойові дії, були черги біля банкоматів. Але завдяки тому, що система була досить ліквідною, а НБУ «підставив плече» та забезпечив постачання готівкової гривні, банки були в змозі обслуговувати клієнтів, поповнювати готівкою банкомати та відділення. Плюс регулятор ввів обмеження щодо зняття готівки, які на той момент теж допомогли.

Шок тривав близько місяця, потім ситуація почала заспокоюватись. Клієнти зрозуміли, що система працює, банкомати поповнюються і почали повертати гроші до банківської системи. З початку війни сумарний приплив коштів до Ощадбанку, наприклад, становив 15,6 млрд грн. Хоча нових термінових депозитів практично не було. Зараз гроші наших клієнтів здебільшого перебувають на поточних рахунках.

Фінансові результати

— Перший квартал Ощадбанк закінчив ще з прибутком, а ось за січень-травень збиток банку вже досяг 3,58 млрд грн…

 — Це логічно. Збиток Ощадбанку за 5 місяців здебільшого обумовлений доформуванням резервів на суму близько 5 млрд грн. Через війну страждають наші клієнти, деякі застави або опинилися на окупованій території, або були зруйновані. Ощад завжди підходить до формування резервів прозоро і, якщо бачимо ризик втрат, ми їх резервуємо.

Банк вже повністю зарезервував кредити із заставами у зоні бойових дій та на тимчасово окупованій території. Подальша динаміка проблемного портфеля залежатиме від того, як працюватимуть клієнти на підконтрольних територіях.

З 1 червня ми скасували кредитні канікули для мікро-, малого та середнього бізнесу — залишили їх лише для підприємств на тимчасово непідконтрольних регіонах. Тепер дивитимемося, як обслуговуватиметься портфель — можливо, нові NPL ще з'являться. Потрібно щонайменше 3 місяці, щоб зрозуміти, хто платить, а хто ні, кому потрібна реструктуризація. Наразі близько 80% клієнтів цього сегменту продовжують обслуговувати кредити. Можливо, 20%, що залишилися, знадобиться реструктуризація. Війна триває, тож прогнозувати складно.

— Нещодавно Нацбанк розіслав банкам листа, в якому по суті помножив на нуль вартість застав на окупованій території… Тобто вам ще доведеться доформовувати резерви?

— Регулятор писав лист для банків, які непрозоро оцінювали заставне майно. А Ощад робив реальну оцінку і без листів від НБУ. Якщо ми знаємо, що застави знаходяться на окупованій території, ми резервуємо відповідно до реальної ситуації. Мине час, буде звільнено території і, якщо застави вціліють, ми ці резерви розформуємо і банк отримає додатковий прибуток.

 — НБУ оприлюднив звіт про фінансову стабільність. За оптимістичною оцінкою регулятора, українські банки можуть втратити близько 20% кредитного портфеля. Яка цифра є реалістичною на вашу думку?

— Я погодився б із оцінкою НБУ. Виходячи з того, що ми бачимо за нашим кредитним портфелем, ця цифра плюс-мінус є справедливою, і для всієї банківської системи також.

— Регулятор також підрахував, що двадцятка найбільших банків може зберегти позитивний основний капітал і залишитись операційно прибутковою навіть у тому випадку, якщо втратить у середньому до 25% кредитного портфеля. Якісь банки згодом зможуть самостійно відновити капітал за рахунок прибутків. Однак деякі фінустанови, серед яких можуть бути держбанки, потребуватимуть підтримки акціонерів. Якою є ймовірність, що Ощаду доведеться просити Міністерство фінансів про додаткові вливання до капіталу?

— Норматив адекватності капіталу однозначно знижуватиметься у всіх банків, але багато з них залишаться з позитивним капіталом. В Ощадбанку показник адекватності капіталу наразі на високому рівні: 13,2% за необхідного мінімуму в 10%. Але ситуація може змінюватися, і в якийсь момент адекватність капіталу може потенційно впасти нижче за мінімально допустиму планку. Тоді прийматимемо рішення.

Поки що ж ми намагаємося максимально задіяти внутрішні ресурси, щоб не порушити цей норматив, а якщо й порушимо — щоб відновити його. Це можна зробити за рахунок оптимізації операційних витрат, нарощування кредитного портфеля, врегулювання NPL тощо.

Плюс до цього, я думаю, що нам у перспективі допоможе позитивна переоцінка деривативів, які є в капіталі (після втрати Ощадбанком активів через анексію Криму та окупацію частини Донбасу держава докапіталізувала банк за рахунок ОВДП, номінованих у гривні, але індексованих на курс, що дозволяє хеджувати капітал банку у разі девальвації гривні — «Мінфін»). Наразі складно щось передбачати, наш обрій прогнозів — 3 місяці. Тільки восени стане більш-менш зрозумілим, що відбувається з нашим новим портфелем.

— За вашою оцінкою, у держбанках обсяги втрат від поганих кредитів будуть вищими, ніж у середньому за системою?

— Чим більший банк, що більша мережа, тим більшими є втрати. Перед нами стояло завдання залучати більше приватних клієнтів, проте портфель держкомпаній, великих підприємств в Ощаді залишався значним. За період війни його частка збільшилася. Але всі ці держкомпанії — «живі», обслуговують кредити. І те, що ми продовжуємо їх фінансувати під час війни, для нас може стати позитивом і дозволить вийти з кризи з меншими витратами, ніж в інших комерційних банків.

 — Ви сказали, що 80% клієнтів МСБ продовжують обслуговувати кредити. А що з роздрібним портфелем?

— Якщо говорити про кредитні картки, 54% наших позичальників продовжували обслуговувати кредити навіть під час кредитних канікул, які Ощад оголосив до 1 червня. Після цієї дати ми встановили пільгові умови обслуговування кредитів — удвічі знизили ставку, прописану в договорі, а обов'язковий платіж зменшили з 5% до 2%. Думаю, кількість клієнтів, які обслуговують кредити, скоро почне зростати. Багато в чому це залежатиме від ситуації в економіці — рівня безробіття, запуску бізнесів. Ми зараз не матимемо того негативного ефекту від девальвації гривні, який був у 2008—2009 роках, коли велика кількість кредитів видавалася у валюті. Наразі левова частка заборгованості у гривні, форексний ризик відсутній, а девальвація може грати на руку позичальникам, які мають валютні накопичення.

— Ощадбанк навіть знову почав кредитувати фізичних осіб…

— Так, ми запустили карткові кредити, кеш кредити та автокредитування.

 — І є попит?

— Кеш кредитами можуть скористатися клієнти, які отримують заробітну плату чи пенсію через Ощадбанк та мешкають у безпечних регіонах України. Ми пропонуємо «Кеш кредит цільовий» з базовою відсотковою ставкою — 56%, та з можливістю зменшення її до 40% за умови підтвердження цільового використання коштів згідно із затвердженим переліком товарів (авто, нерухомість, покрівля, газові/електрокотли тощо). Зараз найбільш затребуваними є кредити для придбання вживаних авто, а також товарів для ремонтних робіт. Із моменту поновлення кредитування у червні банк видав понад 25 млн грн. Середня сума кредиту відповідає довоєнному рівню — близько 78 тис. грн.

Щодо кредитів на авто — вони не мають великого попиту. За весь період з початку війни профінансовано понад 300 автокредитів. Зараз продається у рази менше нових автомобілів, ніж у довоєнний час.

 — А іпотеку плануєте запускати?

 — Ми думаємо про це. Раніше Ощадбанк кредитував переважно під купівлю житла на вторинному ринку, ми брали участь у держпрограмах доступної іпотеки. Якщо ми відновимо іпотеку, гадаю, вторинний ринок у нас залишиться, первинний — плануємо запускати, але з певними умовами: щоб банк міг бачити джерело погашення кредиту. Умови зараз обговорюємо, попередньо до 20 років, мінімальний аванс 30%. З огляду на те, що багато житла зруйновано, також обговорюємо поновлення кредитування на ремонт.

— Ви не вважаєте, що це надто ризиковано зараз? Адже застави за кредитами — авто, нерухомість — можуть будь-якої миті знищити?

— Наші роздрібні кредитні портфелі зосереджені багато в чому у центральних та західних областях України. Ми фіксуємо поодинокі випадки, коли заставу було зруйновано внаслідок війни.

Читайте також: У червні НБУ вже надрукував 105 млрд: що далі

Про депозити та вступ до Фонду гарантування

— За даними НБУ, з початку повномасштабної війни в Україні зростає саме кількість дрібних вкладів, до 200 тис. Їх обсяг за березень-квітень збільшився на 21,8%, а великих, на суму понад 200 тис. грн, — лише на 10,8%. І це при тому, що у квітні набрав чинності закон про 100% гарантію за депозитами у всіх банках на час військового стану. Чому так?

— Можливо, під час війни люди не знають чого чекати і вважають за краще тримати гроші «ближче до себе», не повністю довіряючи банкам. Не виключено й те, що люди тримають значні суми у банківських комірках, навіть незважаючи на 100% гарантію вкладів на рахунки банків. Якщо подивитися на структуру залишків, то зараз переважають поточні рахунки. НБУ підвищив облікову ставку до 25% у розрахунку на те, що банки також підвищать дохідність депозитів, і люди почнуть розміщувати вклади на термін 6, 12 місяців…

— Проте великі банки зовсім не поспішають підвищувати дохідність. В Ощаді, наприклад, ставки не зросли.

— Це залежить від ситуації в конкретному банку, яку ліквідність він має. Деякі банки, наприклад, мали дуже великий обсяг рефінансування НБУ, вартість якого після підвищення облікової ставки миттєво підвищилася до 27% річних. Тепер вони намагаються замістити ці дорогі кредити, і будь-який ресурс вартістю менше 27% річних для них є вигіднішим за рефінанс. Відповідно, це підштовхуватиме ринок до підвищення ставок. Великі банки, які не мають великих обсягів рефінансування, можуть не поспішати, у них є можливість для маневру. Але дохідність депозитів регулюватиметься конкурентним середовищем, і згодом вони все одно підуть вгору.

— Пам'ятається, декілька років тому в НБУ були, навпаки, незадоволені високими депозитними ставками у держбанках. Тоді Катерина Рожкова розповідала, що представники НБУ телефонували, писали листи членам наглядових рад та правлінь держбанків і буквально вимагали, щоб ті знизили ставки. Вам зараз не телефонують з Інститутської з вимогою підвищити дохідність?

— Ні, Нацбанк не втручається у нашу оперативну діяльність. Все має регулюватися ринком. НБУ вважав за необхідне підвищити облікову ставку до 25%, а банки вже повинні самі оцінити економічну доцільність і зробити висновки щодо необхідності подальших кроків. До речі, буквально наступного дня після підвищення облікової ставки Ощадбанк повністю погасив заборгованість з рефінансування перед НБУ. Це дало нам гнучкість у ціноутворенні за нашими кредитами, особливо стосовно клієнтів, які брали позики за ціною, прив'язаною до облікової ставки. Плюс у нас є ліквідність, тому ми уважно стежимо за ринком, але не поспішаємо підвищувати ставки.

Читайте також: Про що не хочуть говорити банкіри або що змінилося після зростання облікової ставки до 25%

— На скільки ще можуть зрости депозитні ставки у гривні? Якою бачиться «стеля»?

— Все залежатиме від темпів зростання споживчих цін та позиції НБУ. Регулятор підвищив ставку до максимального рівня і тепер, найімовірніше, її поступово знижуватиме, якщо не буде галопуючої інфляції. Якщо виходити з того, що альтернативним джерелом фінансування для банків є рефінанс НБУ, який наразі видається під 27%, то гіпотетично депозитні ставки можуть дістатися і до 25%. Хоча я не думаю, що це станеться.

— Як ваші клієнти відреагували на те, що Ощад став членом Фонду гарантування вкладів та на те, що депозити в решті банків тепер також гарантуються у повному обсязі? Хтось із великих вкладників від вас пішов?

 — Ні, такого не було. З початком війни клієнти вкотре переконалися у надійності Ощаду. Дехто казав, що очікував, що банк «накриється», банківська система впаде. А банківська система не «накрилася» і продовжує працювати, в тому числі й державні банки. Відтік був на початку війни, у березні. Ощад став членом ФГВФО 13 квітня, а в цей час ми вже мали приплив вкладів, який потім тільки посилився. Вступ до фонду — очікувана подія, це обговорювалося багато років. А умови для клієнтів гіршими не стали, оскільки на весь період воєнного стану плюс 3 місяці після нього діє 100% гарантія за всіма вкладами.

— Як банк дає раду додатковому фінансовому навантаженню після вступу до Фонду гарантування?

— Порівнюючи з резервами, які ми сформували і, можливо, ще формуватимемо, це не такі великі витрати. Ми заплатили вступний внесок фонду у сумі 153 млн грн, квартальний платіж за другий квартал становитиме 168 млн грн. Ці витрати ми планували у всіх бізнес-планах та стратегії.

Про входження ЄБРР до капіталу Ощадбанку

— Ще у січні цього року Ощадбанк планував отримати кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку, що мало стати першим кроком до його приватизації. Що наразі з цим планом?

— Ми, як і раніше, продовжуємо співпрацю з ЄБРР (зокрема, за програмою торговельного фінансування), але зрозуміло, що роботу з приватизації Ощадбанку поставлено на паузу. Нині це не в пріоритеті. Крім того, дещо підкориговано нашу стратегію — Кабмін оновив стратегічні напрями діяльності держбанків.

Про ситуацію у банківській системі

— Рішення НБУ щодо підвищення облікової ставки до 25% було несподіванкою для ринку. Хтось його підтримував, хтось критикував. На вашу думку, чи матиме цей крок більше позитивних чи негативних наслідків?

— Думаю, що Нацбанку видніше. Так, це було шоком для всіх, але оцінювати, чи це рішення було правильним, я не буду. Я б переглянув дохідність за депозитними сертифікатами у бік зниження, бо на сьогодні вона є досить високою. Потрібно, щоб банки все ж таки розглядали можливість фінансувати економіку, а не просто тримали всю вільну ліквідність у депозитних сертифікатах. Хоча також зрозуміло, що регулятор намагається приборкати інфляційні очікування, абсорбувати зайву ліквідність та знизити тиск на валютний ринок. Нацбанку потрібно, щоб курс залишився на адекватному рівні, щоб у майбутньому його відпустити (після початку війни НБУ зафіксував курс на міжбанку на позначці 29,2549 грн — «Мінфін»).

— Ви вважаєте, що за нинішніх ризиків у розпал війни хтось із банків ризикнув би видавати кредити? А бізнес брав би кредити за ціною 25%+?

 — У 2014−2015 роках ставки за кредитами становили 22−23% річних. Зрозуміло, що тоді ситуація була іншою, бізнеси працювали, вони могли таку ставку «з'їсти» і навіть отримувати при цьому прибуток. У нашій історії ставки неодноразово були вищими за планку в 20%, але в умовах війни я згоден, що апетит до ризику у багатьох банків перебуває на дуже низькому рівні. У цій ситуації на допомогу приходить держава з програмами портфельних гарантій, «5−7−9%», єРобота. В їх межах банки можуть кредитувати.

Ощад як держбанк повинен кредитувати в будь-якому випадку. По-перше, важливо підтримувати галузі, які є пріоритетними під час війни: сільське господарство, переробку, нафтогазову галузь та роздрібну торгівлю. По-друге, кредитування — це елемент підвищення прибутковості банку, який впливає на достатність капіталу. Це також є позитивним для фондування. Розуміючи, що ми видаємо кредити, підприємства переводять обороти до нашого банку, розміщують зарплатні проєкти. І ми можемо отримувати комісійні доходи.

— Ваш прогноз ситуації у банківській системі до кінця року?

— Багато що залежить від того, як Україна проводитиме опалювальний сезон — що буде з газом, вугіллям. Логічно очікувати, що капіталізація банківської системи знижуватиметься через збільшення обсягів NPL, реструктуризацію кредитів. З погляду ліквідності, також не всі банки будуть у відмінному стані. Великі надії покладаються на допомогу міжнародних партнерів. Без них нашій фінансовій системі буде дуже складно.

Автор:
Тетяна Очимовська (Делл)
Головний редактор Тетяна Очимовська (Делл)
Пише на теми: Макроекономіка, банківський ринок, небанківські фінансові ринки

Коментарі - 9

+
+30
alex2013a90
alex2013a90
12 липня 2022, 8:27
#
Бакси під матрасом нас врятують
+
0
candidat
candidat
16 липня 2022, 6:29
#
А потом половину не примут, т.к. то уголок помялся род матрасом, то затерлось где-нибудь. Не говоря уже о том, что во время войны никто не застрахован, что не прилетит. И тогда выбирайте варианты: разнесутся ветром, разорвутся в клочья, останется только кучка пепла.
+
+7
Poexali
Poexali
12 липня 2022, 8:58
#
В домайданное время все это было, только при стабильном курсе.
+
+7
TAN72
TAN72
12 липня 2022, 9:09
#
Сказочник.
+
+35
bublik
bublik
12 липня 2022, 9:21
#
Включаємо голову. Щоб платити буратінам 25% річних за депозит то цей депозит потрібно комусь під 50% видати в кредит. Кількість бажаючих отримати кредит під 50% стрімко наблизиться до нуля, а ризики неповерння збільшитаться в рази. Очевидно що коли потік буратін які понесуть гроші не депо під такі % суттєво знизиться результатом буде кидок на гроші шляхом різкої і значної девальвації.
+
0
matroskin
matroskin
12 липня 2022, 10:36
#
В Украине это (включаємо голову) не работает, тут всё ситуативно и логически необъяснимо.
Наибольший расцвет бизнесса и экономики был как раз когда депозиты были под 25−30 в грн и 10−12 в $.
+
+30
bublik
bublik
12 липня 2022, 11:09
#
І чим це закінчилось?) Якщо кредити видаються під 50% то це збільшення грошової маси (яка задіяна в кредитуванні) в 2 рази за 2 роки. При такому збільшенні гривневої маси скільки протримається стабільний курс?
+
+9
krv77
krv77
12 липня 2022, 10:51
#
Пишет же — под 56% выдают… То есть кто-то берет.
Хотя, если люди даже в микрофинансах брали под 1000. то под 56% найдутся.
значит можно и депо под 25 предлагать
+
0
Ans
Ans
15 липня 2022, 12:16
#
Многие ли берут кредиты и депозиты сейчас?
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися