Курс гривні від НБУ буде приблизними, а валютний резерв піде на кредити

Вплив Ради скоротили

Законопроєкт № 5850 стосується вимог, повноважень і можливостей Ради та правління Національного банку. Він серйозно скорочує права Ради і розширює повноваження правління НБУ:

• Правління більше не повинне в обов'язковому порядку розглядати всі рекомендації Ради.

• Рада позбавили права оцінювати діяльність правління загалом. Він зможе перевіряти виконання тільки своїх рішень. Скорочується контрольна функція Ради, при тому, що за Конституцією Рада Нацбанку повинна контролювати виконання грошово-кредитної політики загалом.

• Вводиться окрема заборона на втручання Ради в роботу заступників голови Нацбанку.

• Вводиться солідарна відповідальність Ради і правління Нацбанку за всі вжиті регулятором рішення.

• Правлінню НБУ дозволяється витрачати кошти навіть понад кошторису адміністративних витрат, що затверджуються Радою. Після чого їх ніхто не зможе контролювати. Адже аудиторам Рахункової палати дозволяється перевіряти тільки кошторис адміністративних витрат Нацбанку.

У Раді НБУ поки що відмовляються від офіційних оцінок нововведень. «Мінфіну» вдалося отримати тільки анонімний коментар.​

«По суті, нас перетворили на весільних генералів і заднім числом заборонили рік працювати за фахом після відставки. Ми мало зможемо вплинути на політику правління, до наших рекомендацій можуть не прислухатися. Видно, що правління доклало руку до нового законопроєкту і максимально убезпечило себе від впливу з боку Ради. Головне тепер, щоб це не відобразилося на якості роботи регулятора», — сказав «Мінфіну» один із членів Ради Нацбанку.

Можуть опротестувати в Конституційному суді

Як повідомили «Мінфіну» джерела в Раді НБУ, найближчим часом документ намагатимуться оскаржити в Конституційному суді. Уже готується відповідне подання, для якого збирають підписи 50 депутатів.

У законопроєкті № 5850 знайшли декілька невідповідностей Конституції. Про це, до речі, писало Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку, але при голосуванні його проігнорували.

Наприклад, у новому документі йде мова про те, що члена Ради Нацбанку не потрібно звільняти окремою постановою Верховної Ради і Указом Президента. Він позбавляється повноважень автоматично після закінчення їх терміну. У той час як в Конституції чітко сказано, що призначати/звільняти членів Ради повинні Президент і парламент.

Ще один конфлікт із головним законом країни виникає в питанні працевлаштування членів Ради після закінчення їх повноважень. Законопроєкт № 5850 забороняє їм рік працювати за фінансовою спеціальністю після відходу з Нацбанку. Цю вимогу збираються застосовувати і до чинних членів. Виходить, що права людей обмежують вже після їх прийняття на роботу, що забороняється ст. 22 Конституції (нові закони не можуть звужувати права українців). Щоб не створювати цю проблему, потрібно було застосувати нові вимоги вже до нового складу Ради.​

Читайте також: Президент планує змінити голову НБУ, Офіс шукає кандидатів — Bloomberg

Нові операції з валютними резервами

Законопроєкт № 5850 суттєво розширює можливості Нацбанку в частині роботи зі золотовалютними резервами.

Тут передбачено три серйозні зміни. Зокрема, НБУ тепер зможе:

1. укладати договори на управління ЗВР із будь-якими обраними юрособами за кордоном, йому більше не потрібен тільки банк із високим рейтингом (не нижче «ААА»).

1. кредитувати за рахунок резервів нерезидентів.

1. купувати похідні цінні папери (деривативи) і ЦП із від'ємною дохідністю.

«Від вимоги щодо роботи з резервами виключно з банками, які мають рейтинг „ААА“, давно хотіли відмовитися. Через неї регулятор не міг співпрацювати з провідними західними структурами, у яких немає такої оцінки, але які відіграють важливу роль на міжнародному ринку. Мова про банки на кшталт Deutsche Bank та Commerzbank, а також великих гравців на ринку цінних паперів на кшталт Citigroup Global Markets. Причому можна задіяти різні інструменти, в тому числі і суверенні облігації з від'ємною (мінусовою) дохідністю. Адже, маючи на рахунку такі папери зі ставкою „мінус“ 0,3%, можна заробляти на залишку на коррахунку по 0,6% річних. Чому це погано? Нормальне вкладення», — запевнив «Мінфін» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Хочеться вірити, що керівництво Національного банку ретельно обиратиме партнерів.

Колись НБУ вже довелося пережити скандал, пов'язаний з незрозумілим вкладенням ЗВР у 1997—1998 роках через Credit Suisse First Boston. Точніше, через кіпрську філію цього швейцарського банку — Credit Suisse First Boston (Cyprus).

Йшлося про вкладення $700 млн із нацбанківського резерву, яке прокуратура згодом назвала з самого початку збитковим, і звинуватила керівництво НБУ в нанесенні Україні збитків на $20 млн. Історія закінчилася кримінальною справою і 5-річним тюремним ув'язненням для заступника голови Нацбанку Володимира Бондаря. НБУ тоді керував Віктор Ющенко.

Банкіри не думають, що Нацбанк відразу кинеться користуватися всіма новими можливостями. Але вважають, що вони повинні у нього бути. Занадто часто останніми роками центробанкам різних країн доводиться змінювати свої стратегії. Далеко не завжди на перше місце ставиться дохідність, нерідко їм доводиться виконувати рятувальну функцію.

«Наприклад, ФРС США минулого року дуже активно скуповувала іпотечні облігації, намагаючись знизити боргове навантаження на американців. У 2015 році аналогічні заходи робив Європейський Центробанк, викуповуючи нідерландські та ірландські іпотечні облігації. Очевидно, що ці заходи вживалися не для отримання доходів. При цьому, виходячи з існуючого розуміння резервних активів, такі інструменти не можуть вважатися резервними», — зауважив «Мінфіну» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Стратегія управління резервами змінюється в силу різних причин і часто спрямована на стабілізацію ситуації на локальному фінансовому ринку.

«Скажімо, Туреччина зараз активно розпродає золото з резервів, щоб хоч трохи стримати девальвацію ліри. Не думаю, що це найраціональніше рішення в ситуації, що склалася, хоча формально це і є однією з функцій ЗВР», — додав Світек.

Український Нацбанк продавав золото з резерву в 2014 році: зі 40,4 тонн металу за місяць продали 14,3 тонн. Регулятору потрібен був долар для підтримки гривні — активно продавав валюту на міжбанку. Це класична рятувальна операція у виконанні НБУ, і, швидше за все, нею і залишиться.

А ось дозвіл на кредитування нерезидентів, за словами фінансистів, потрібен був Нацбанку для проведення операцій з репо з держоблігаціями, з обов'язковим зворотним викупом цінних паперів.

Свої юристи і вільне бюджетування

Два інших законопроєкти, проголосовані Верховною Радою, мають вузьку спеціалізацію і вирішують юридичні та бюджетні проблеми Нацбанку.

Законопроєкт № 5852 дозволяє регулятору в обхід закону «Про державні закупівлі» наймати юридичні компанії для представництва в іноземних судах і органах влади. Нацбанківці змогли переконати законодавців, що фізично не встигають проводити закупівлі іноземних юрпослуг за діючими в Україні правилами відкритих торгів: із публікацією всіх документів процедура займає від 66 до 125 робочих днів.

Чиновники запевняють, що їм життєво необхідно швидко реагувати на претензії в іноземних судах. Ймовірно, натякаючи на старі й нові судові процеси, апеляційні скарги, які регулярно виникають щодо спорів, пов'язаних із приватизацією Приватбанку.

Після набрання чинності законопроєкту № 5852 Нацбанк зможе за спрощеною процедурою наймати юристів для захисту своїх інтересів за кордоном. Залишається сподіватися, що все відбуватиметься на конкурентних умовах, без улюбленців і переплат із боку НБУ. Регулятора вже звинувачували у фаворитизмі при замовленні юридичних послуг на стороні.

«Навіть до законодавчих змін — це був закритий клуб. Ми пару раз думали зробити свою пропозицію і взяти участь в тендері Нацбанку, але швидко зрозуміли, що не зможемо виконати всі його вимоги. Таке враження, що умови закупівлі за юрпослугами з самого початку виписуються під конкретно взяті компанії. Наприклад, були вимоги щодо наявності в штаті 50 адвокатів із досвідом не менше 5 років. Такі юркомпанії можна перерахувати по пальцях на всю країну», — розповів «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Аудитори Рахункової палати після перевірки Нацбанку в 2018 році у своєму висновку відкрито говорили про те, що бачать в його діях ризик неекономного використання коштів і недотримання добросовісної конкуренції при укладенні регулятором контрактів із AlixPartners Services та ТОВ «Астерс Консалт» на великі суми (235 млн грн і 16,4 млн грн, відповідно).​

Законопроєктом № 5853 вносяться зміни до Бюджетного кодексу. Тут НБУ отримав дві важливі поблажки:

• По-перше, йому дозволили надавати Президенту, Верховній Раді та Кабміну орієнтовні прикидки щодо валютно-курсової політики і приблизні прогнози щодо курсу гривні (середньорічний і на кінець року), які згодом можуть змінюватися.

• По-друге, Нацбанку дозволили давати приблизний прогноз щодо свого прибутку кожного року. Він також може змінюватися.

Експерти вважають, що це дозволить хоч трохи захистити регулятора.

«В умовах перманентного шторму на світових валютних, фінансових і товарних ринках, будь-які зобов'язання/оцінки стають досить умовними. Ініціатори законів намагаються захистити НБУ від можливих наслідків, якщо все знову зміниться і шукатимуть „крайніх“. У механіці процесу особливо нічого не змінилося, а от завдяки змінам формулювань знижуються ризики (наслідки) для Національного банку», — зазначив «Мінфіну» директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Можливість давати приблизний прогноз щодо своїх прибутків і потім змінювати цю цифру повинна зробити роботу регулятора об'єктивнішою. Хоча б в теорії.

Читайте також: Чому НБУ став менше платити в держскарбницю

«Коли від регулятора вимагають точного прогнозу і наполягають на його бездоганному дотриманні, він змушений підлаштовувати під його виконання свою грошово-кредитну політику. Що невірно за суттю і не дозволяє НБУ вести незалежну діяльність», — сказав «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Доповнення:

У підписаному законі (текст з'явився вже після публікації статті на сайті) норма про те, що НБУ може надавати орієнтовні прогнози щодо валютно-курсової політики і приблизні прогнози щодо курсу гривні, вже була відсутня. Згідно з остаточною версією документа, регулятор буде надавати тільки орієнтовні прогнози щодо розподілу прибутку.

Законопроект до 2 читання від 19.10.2021

Текст закону, підписанний головю Верховної Ради 23.10.2022

Автор:

Фінансовий журналіст Олена Лисенко

Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок