«4 залізних правила» від фінансового директора, які допоможуть вашій фінансовій стабільності

1. Створіть фінансовий план

Одна з найбільш шкідливих фінансових звичок для будь-якої фізособи — це відсутність особистого плану фінансів. Не важливо, фріланс ви і отримуєте дохід з різних джерел, або отримуєте фіксовану заробітну плату у одного роботодавця, — план повинен бути.

Лише деякі намагаються прорахувати на початку місяця, на які обов'язкові статті вони витратять кошти протягом 30 днів, і скільки, відповідно, можуть відкласти або витратити на спонтанні покупки. У підсумку — незаплановані покупки превалюють і потім призводять до кредитів або позик для закриття основних потреб, таких як, наприклад, оплата житла, медпослуги, придбання продуктів тощо.

Тому пам'ятайте: жодних касових розривів! У бухобліку, касовий розрив — це тимчасова недостача коштів на рахунку та нездатність здійснювати оплату чергових витрат. Поки, як показують цифри, багато з українців цього не розуміють.

У 2021 році 6 із 10 українців мають кредит або грошовий борг, а це 56%.

Найпопулярніші формати позики:

• використаний кредитний ліміт на картці/овердрафт — 37%
• грошовий борг/позика у рідних, друзів, знайомих — 17%
• кредит/розстрочка на техніку чи інші споживчі товари — 16%

Найчастіше беруть гроші просто «на життя» — продукти, комуналку, повсякденні витрати, дитячі продукти. Також позичають, аби погасити інші кредити, що просто «цементує» бідність.

Як фіндиректор, у фінплані підприємства я завжди обережно ставлюся до незапланованих витрат. Рекомендую це робити і вам. Ми всі люди і схильні себе побалувати. Але фінплан допомагає підійти до цього більш обдумано. Прийшла ідея незапланованих витрат — відкрийте фінплан, зробіть паузу на 24 години і оцініть обов'язкові статті витрат.

Чи не призведе незапланована трата до касового розриву? Якщо дати собі час обміркувати рішення — менше шансів витратитися на те, про що потім пошкодуєте. У результаті ви здивуєтесь: скільки грошей вам це заощадить.

Другий бонус від фінплану — аналізуючи його наприкінці місяця, ви зможете знайти масу варіантів оптимізації витрат. Від елементарних — наприклад, що продукти краще купувати по ходу слідування додому в оптовому супермаркеті, ніж робити дрібні покупки в магазині крокової доступності. До більш важливих речей. Наприклад, більш вигідної фінансової схеми придбання будинку чи автівки.

Щодо структури фінансового плану. Безумовно, якщо власні знання не дозволяють — можна звернутися до консультантів, які розроблять під ваші індивідуальні параметри і цілі збалансований фінансовий документ. Але якщо ви вирішили його скласти самостійно — тримайте його структуру. Отже, в ньому обов'язково повинні бути наступні розділи:

1. Доходи:

• від праці
• від держави (субсидії, пільги)
• від активів (наприклад, банківський депозит, здача нерухомості в оренду тощо)

2. Витрати

• «Захищені» статті, тобто витрати, від яких залежить ваша життєдіяльність (харчування, комунальні платежі, витрати на оренду житла, транспорт, лікування, відпочинок, плата за школу або дитячий садок тощо)
• на активи (витрати, щоб заробляти. Наприклад, обслуговування рахунку в банку, послуги інвестконсультанта або бухгалтера, витрати на бізнес, витрати на підвищення свого професійного рівня, ремонт квартири, що здається в оренду тощо)
• виплати на покриття боргових зобов'язань (виплати за кредитами або іншими позиками)
• соціальні витрати (все, що ми винні державі: податки, штрафи)

2. Уникайте особистої інфляції

В будь-якій книзі про особисті фінанси йдеться про те, що потрібно відкладати не менше 20% свого доходу. Однак я б додала ще одну фінансову пораду — не допускайте особистої інфляції.

Встановіть відсотки від доходу, які ви готові витрачати на житло, їжу, відпочинок, медицину, самоосвіту і тощо. І дотримуйтеся їх! Дуже часто спонтанне збільшення доходу відразу стимулює, наприклад, до переїзду в більше житло або до покупки більш статусного автомобіля (без розрахунку, чи зможете ви їх потім утримувати, якщо дохід зменшиться).

Так само непоганий лайфхак для особистої фінансової дисципліни — налаштувати автоматизацію всіх щомісячних платежів по обов'язкових рахунках, включаючи будь-які інвестиційні та ощадні внески (якщо вони у вас є). Добре, що багато банків в Україні зараз дозволяють це зробити легко і без проблем.

Читайте також: Інфляція у вересні прискорилася до 11%. Як змінилися ціни на продукти

3. Вчіться інвестувати

Мало не найулюбленіший серед нашого населення інструмент для роботи із заощадженнями — банківський депозит, вже практично не покриває рівень інфляції. Надійність такого інструменту в українських банках так само вельми сумнівна. Зберігання заощаджень «під матрацом» — взагалі найгірший варіант. Тому що щорічно їх з'їдає інфляція. Наприклад, той самий долар США — це 5% в рік.

Покупка ОВДП, дорогоцінних металів, акцій вітчизняних і іноземних компаній, криптовалюти — все це зараз доступні методи інвестування для українських резидентів. Наприклад, інвестиції в ОВДП більше можна назвати пасивним доходом, ніж банківські депозити, тому що на сьогодні відсотки по ним випереджають інфляцію.

Якщо у вас немає досвіду роботи з сучасними інвестиційними інструментами, краще це робити з фінансовим консультантом або компанією, що пропонує свої послуги в інвестуванні. Тому що ризиків самостійного інвестування чимало. По-перше, часові витрати на вивчення методів. По-друге, ризики через нестачу знань в фінансових і юридичних питаннях. По-третє, ймовірність додаткових витрат через незнання нюансів законів чи режиму оподаткування.

У пошуках пасивного доходу завжди можна знайти компанію, яка пропонує послуги в сфері інвестування та бере на себе можливі ризики, пов'язані з інвестиціями. За таким принципом працюють багато з тих, хто розміщує кошти в український бізнес шляхом надання кредитів під заставу нерухомості, землі та іншого ліквідного майна. Особливість такого інвестування в тому, що заставні договори підписуються безпосередньо на інвестора, а ризики між позичальником і інвестором несе керуюча компанія.

Читайте також: Ціновий шок: як інвестору пережити період високої інфляції

4. Легалізуйте капітал

Вимога західних кредиторів України дуже жорстка: мінімізація тіньового сектора української економіки. Тож хоче цього український законодавець чи ні, але ми до цього швидко йдемо. Всі, хто мав справу з великими покупками нерухомості або автомобілів за поточний рік і не зміг обгрунтувати джерело доходу, так чи інакше вже зіткнулися з підвищеною увагою банківського фінмоніторингу. На ринку нерухомості більшість девелоперів підтверджує — без легальності доходу купити нерухомість вже вкрай складно.

Прогнозується, що за рік, після завершення оголошеної до 1 вересня 2022 р. амністії капіталу, проблеми у тих, хто не легалізував власні доходи, тільки посиляться. Тому що, з точки зору держави, гроші «з-під матраца» ви вже задекларували, тому далі тільки прозора діяльність.

Реалії в Україні саме такі: скільки б ви не накопичили кеша, а без його легалізації витратити або навіть інвестувати ваші заощадження ви вже не зможете. Зараз у вас є ще рік, щоб серйозно про це подумати. Не вірите у щирість держави із «амністією капіталу» — добре. Тоді, якщо працюєте як фріланс, — подавайте декларацію та сплачуйте 19,5% податків або ставайте ФОП. Отримуєте дохід від ЦП, криптовалюти, нерухомості чи інших активів — є маса варіантів її задекларувати та забезпечити собі легальність статків на майбутнє.

Читайте також: Податкова амністія: чому люди не хочуть нести гроші в банк

Автор:

СЕО Міжнародної бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM Матвійчук Олена

WeDoITBM