Чи можуть фінкомпанії перетворитися на необанки

Дискусія відбулася з ініціативи першого профільного youtube-каналу про фінтех Ukrainian Fintech Hub, засновником якого є платіжний провайдер PSP Platon.

Модератор Лідія Єременко, Head of UFH, підняла актуальні питання розвитку необанків в Україні.

Світовий досвід і українські необанки

Одним із перших необанків можна вважати британський First Direct, який запустив телефонний банкінг у 1989 році. Банк першим застосував концепцію роботи без філій, цілодобово обслуговуючи клієнтів за допомогою колл-центру. До травня 1991 року послугами банку користувалися 100 тис. клієнтів. На сьогодні First Direct є підрозділом HSBC Bank plc.

«Україна в цьому питанні йде своїм шляхом. Вітчизняні проєкти основний нахил роблять на кредитування, західні - на платежі, валютообмін, криптовалюту тощо», — каже співзасновник Sportbank Денис Саприкін.

«В основі необанкінга, звичайно, лежить банківська ліцензія, але найчастіше це, перш за все, технології і реалізація того сервісу, який затребуваний клієнтами. Звичайно, бум буде, ринок розвивається», — зазначив гендиректор фінтех-групи Bredley Holding Олексій Амітан.

За словами засновника MyCredit Романа Катеринчика, на цьому ринку вже досить жорстка конкуренція — «галявина» вже червона".

Читайте також: «Підводні камені» депозитів у необанках

Тому новим проєктам потрібно шукати своє місце. Якщо робити необанк, то обов'язково нішевий. По-перше, важливе позиціонування, по-друге, впізнаваність бренду. «Хайпова історія про те, що все туди біжать і я біжу, як правило, погано закінчується», — додає Роман Катеринчик.

Погоджується з ним і Євген Лісняк, директор, голова департаменту стратегічних партнерств, фінтеха і спільних проєктів в Україні, країнах СНД і Південно-Східної Європи Visa.

«Я працюю на 17 ринках — від Сербії до Казахстану і Узбекистану — і часто бачу багато амбіцій, коли створюється „необанк заради необанка“. Це повна нісенітниця. Ось якщо ти вирішуєш проблему бізнесу, а потім розумієш, що зробив необанк, тільки так це спрацює», — говорить він.

Представники мікрофінансових сервісів, платіжні провайдери і банки обговорили питання співіснування необанків та МФО.

Як будуть змінюватимуться мікрофінансові компанії

«Мікрокредитна організація взаємодіє з клієнтом вже не епізодично, а регулярно. Це та сама природна еволюція, яка повинна пройти максимально безшовно. Дуже скоро межа МФО і необанка буде розмита. І компетенцій у мікрофінансових компаній вистачить, щоб наздогнати і обігнати необанки. Я роблю ставку на це», — заявив представник платіжної системи Visa Євген Лісняк.

Погоджується з ним і директор з маркетингу та розвитку бізнесу PSP Platon Гела Слюсарчук: «Коли МФО переростуть всі існуючі інструменти, які вони можуть використовувати за допомогою банку, вони будуть змушені трансформуватися, щоб розвиватися і отримувати більше можливостей».

Приклад із міжнародної практики: на ринку Казахстану спочатку невелика компанія Kaspi завоювала 60% ринку і 75% від загального обсягу транзакцій в країні.

Читайте також: Кому належать і скільки заробляють МФО

«Kaspi пішла якраз на галявину мікрофінансових компаній, тому що цей бізнес у Казахстані був не сильно розвиненим. До 2018 року компанія не використовувала навіть додаток, тому що в їхніх клієнтів в цьому не було потреби. Систему мобільних платежів Apple Pay компанія не запустила досі. Але в даному випадку Kaspi вирішувала потреби свого клієнта і домоглася божевільного успіху», — пояснює секрет успіху Євген Лісняк.

Інший приклад — Аліф Банк у Таджикистані, який визнаний найпрогресивнішим цифровим банком Середньої Азії за версією журналу Forbes.

«Аліф Банк отримав ліцензію буквально рік тому. До цього діяв у рамках мікрофінансової організації, збудувавши навколо себе цілу екосистему: маркетплейси, електронні гаманці, мікропозики. Але засновники зрозуміли, що переросли, клієнти просять більшого, і почали будувати цифровий банк», — поділився Євген Лісняк.

СЕО Moneyveo Олена Андронікова вважає, що менеджменту компанії потрібно трансформувати себе, прокачувати свої навички, змінювати головне бачення і розвивати команду.

«З точки зору розвитку МФО потрібно йти в різні продукти. Подібні компанії в Європі і Америці, де ми можемо щось підглянути, йдуть в довші й дешевші кредити. Цьому сприяє багато чинників — від потреб клієнта до особливостей державного регулювання», — розповідає вона.

Питання можливих шляхів подальшого розвитку МФО прокоментував і співзасновник Sportbank Денис Саприкін: «Коли фінансова компанія йде в бік банку, вона починає надавати клієнтам банківські послуги — відкриття рахунків і випуск карток. Тобто вона стає емітентом. Зараз більшість платіжних сервісів для фінансових компаній поставляють зовнішні провайдери. Але вони можуть бути реалізовані всередині і з зовсім іншою собівартістю. Наприклад, платіжні сервіси для видачі і погашення кредитів».

Читайте також: Олег Гороховський: «Ми блокуємо близько 20−30 карток на день«

Чому МФО можуть відмовитися від руху до необанків

«Запустити необанк і отримати якусь частку на ринку, за моїми відчуттями, коштує $5−10 млн. Мікрофінансова компанія може стати ким завгодно, навіть супермаркет може відкрити. Питання тільки в тому, навіщо повністю перебудовувати свій бізнес», — розмірковує засновник MyCredit Роман Катеринчик.

На його думку, під капотом мікрофінансових організацій технологій більше, ніж у половини банків у світі. «Тому ми можемо сміливо називатися фінтехами. Адже ми надаємо фінансові послуги, і все навколо цього побудовано», — додає він.

Необанкінг — досить перегріта тема в Україні. «У нас вже є Monobank, Sportbank, Izibank, Todobank, Obank і такі технологічні банки як Приват. І, за моїми даними, ще десь 4 необанка готується до виходу на ринок», — запевняє Роман Катеринчик.

Фінансові компанії, які працюють з певним типом клієнтів, і необанки — принципово різні структури. Якщо необанки будуть у когось відбирати клієнтів, то насамперед у класичних банків.

«Ми дивимося на необанки, але як на зовсім інший бізнес, із зовсім іншою бізнес-моделлю, продуктами і процесами, а також регулюванням. Підхід у маркетингу, експертиза в кредитних продуктах і ретеншн (наскільки добре додаток здатний утримувати користувачів — ред.) необанків сильно відрізняється від того, що робимо ми. Тому потрібно бути реалістами і покращувати власні сервіси», — резюмував Роман Катеринчик.

Модератор панельної дискусії Лідія Єременко, Head of UFH, також підняла питання про те, для чого МФО в принципі варто було б рухатися в бік трансформації в необанки.

Довідка: команда Ukrainian Fintech Hub створює простір для ексклюзивних інтерв'ю, знаходить важливі новини у fintech-індустрії та бізнесі, а також обговорює їх разом із ключовими гравцями ринку. Менш ніж за рік існування, канал набув популярності та продовжує активно розвиватися. У студії UFH побували представники НБУ, а також фінтех-компаній, таких як Sportbank, UPC, Moneyveo, Kuna. io, Neobank, MyCredit, Bredley Holding тощо.

Аргументи «за» рух у бік необанкінгу

Рухатися в бік необанкінгу МФО може змусити обмеженість можливостей зростання у своїй ніші. Завжди потрібно ставити собі питання, навіщо ми щось робимо.

«У нас основний фокус в Україні. Тут декілька років поспіль ми помічаємо зниження динаміки зростання мікрокредитування. За декілька років ми впремося у скляну стелю. До того ж, ще регулювання та інші фактори. Тому однозначно потрібно йти в банківську аудиторію і завойовувати її новими сервісами і продуктами», — стверджує СЕО Moneyveo Олена Андронікова.

За її словами, це не означає, що компанія повинна відмовитися від звичних форматів. «Трансформація МФО — не означає відмовитися від старого, а просто додатково робити щось нове», — резюмує Олена Андронікова.

Читайте також: Кредит за 60 секунд. Історії успіху необанків

На думку представника платіжної системи Visa Євгена Лісняка, необанк зараз не завжди розвивається, як основний бізнес, іноді це може бути доповненням.

«Яскравий приклад — компанія Fozzy, яка зробила багатофункціональний додаток для клієнтів супермаркету „Сільпо“. На даний момент вона видала 2,6 млн карток. Якщо вони запустяться як необанк, я впевнений, що просто вилетять на ринок, тому що вміють спілкуватися зі своєю аудиторією і пропонують зрозумілі переваги від використання їх картки», — пояснив він.

Директор з маркетингу та розвитку бізнесу PSP Platon Гела Слюсарчук вважає, що МФО, які стають необанками, виграють у самих необанкыв з двох причин. По-перше, у фінансових компаній вже є клієнти, які зацікавлені в їх продукті. По-друге, основний бізнес — це як раз мікрокредит для людей, які не можуть отримати позику в тому ж необанку.

Співзасновник Sportbank Денис Саприкін також не бачить сенсу обговорювати тотальну трансформацію МФО. На його думку, говорити потрібно про розширення продуктової лінійки мікрофінансових компаній. Оскільки у МФО з їх великою клієнтською базою є клієнти, які переросли існуючі продукти. Для них можна підтягувати класичні банківські продукти.

«В середньому клієнт із банківською кредитною карткою живе 3−3,5 року. Тобто можна один раз витратитися на залучення цього клієнта і отримати дуже довгий кредитний портфель. Оскільки утримати набагато простіше, ніж залучити», — поділився досвідом Денис Саприкін.

Для того, щоб бути в курсі останніх новин у сфері фінансових технологій і бізнесу, а також брати участь в розіграшах проєкту, підписуйтесь на канал Ukrainian Fintech Hub.

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції