Ера зниження корпоративних податків добігає кінця. Уряди по всьому світу шукають кошти на відновлення своїх економік і готові збільшувати податки для підприємств. Аби зберегти конкурентні переваги для свого бізнесу, розвинуті країни підштовхуватимуть до підвищення податків і тих, кому позичають гроші. Україна серед них.
6 травня 2021, 14:10
Чи змусить Байден Україну позбутися «спрощенців»
Відтік коштів у кеш злетів до рекордних рівнів. На минулому тижні хедж-фонди та інші великі інвестори вивели в готівку $57,3 млрд, підрахували аналітики Bank of America, статистику якого наводить Financial Times.
Відтік у кеш став максимальним з березня 2020 року, коли світові ринки пережили обвал, а індекс S & P500 в США в лічені тижні втратив п'яту частину капіталізації.
Ринки починають готуватися до анонсованого Джо Байденом підвищення податків, яке вдарить як по корпораціях, так і безпосередньо по інвесторах за рахунок підвищення ставки податку на приріст капіталу.
Щоправда, на щорічних зборах акціонерів холдингу Berkshire Hathaway Уоррен Баффет розкритикував у пух і в прах тих експертів, які вже підраховують збитки корпорацій і фондового ринку від нової фіскальної політики американського президента.
«Це просто корпоративна фантастика, коли вони роблять заяви про те, що це буде жахливо для всіх вас, якщо ми будемо платити більше податків», — сказав Баффет своїм акціонерам після того, як сам санкціонував збільшення готівки. За підсумками першого кварталу Berkshire збільшив свій запас готівки більше ніж на 5% — до $145,4 млрд.
Читайте також: Що сказав Баффет своїм акціонерам: про акції Apple, біткоїни і SPAC
Що ж так налякало інвесторів і великий бізнес?
Багаті американці і корпорації: хто оплатить план Байдена
Досі великий американський бізнес перебував під повним заступництвом влади. Попередник Байдена Дональд Трамп і законодавці-республіканці в 2017 році знизили корпоративну ставку з 35% до 21%.
Новий господар Білого дому взяв діаметрально протилежний курс і запропонував збільшити податок з корпорацій відразу на третину — з поточних 21% до 28%. Хоча і дав зрозуміти, що готовий піти на компроміс за ставкою, оскільки центристські демократи і республіканці категорично проти цієї пропозиції.
Платити більше, за задумом Байдена, повинні і багаті американці. І ось яким чином:
- з 37% до 39,6% збільшиться максимальна ставка прибуткового податку;
- з 20% до 39,6% зросте максимальна ставка на приріст капіталу і дивіденди для домогосподарств, які заробляють понад $1 млн;
- так званий інвестиційний податок у розмірі 3,8% буде розширено на деякі нові види доходів.
Таким чином, включаючи існуючі податки на заробітну плату та інвестиційні податки — кожен по 3,8% — максимальні ставки на заробітну плату і приріст капіталу складуть 43,4% порівняно з нинішніми 23,8%.
Ці кошти знадобляться скарбниці для фінансування масштабного плану оновлення економіки, на який планується витратити $2,25 трлн.
Втім, як вважають деякі експерти, значне збільшення податків для домогосподарств може теж стати розмінною монетою: від цієї пропозиції Байден готовий буде відмовитися, аби без проблем провести через Конгрес підвищення корпоративних податків. Оскільки саме цей пункт фіскальної реформи для адміністрації Білого дому є ключовим.
При цьому Байден має намір не тільки збільшувати корпоративний податок, а й ввести податок на глобальний нематеріальний дохід з низьким оподаткуванням, або GILTI.
Відповідно, інвесторам слід побоюватися акцій компаній, які отримують більшу частину своїх доходів за межами Північної Америки і мають відносно низькі ефективні податкові ставки.
Стратеги Citigroup опублікували список компаній, які отримують понад 30% доходів за межами континенту та оподатковуються за нижчими ставками. Виходячи з рекомендацій Citigroup, особливо обережними інвесторам потрібно бути з акціями компаній технологічного сектора, які дотепер показували стрімке зростання. Ось топ невдах від Citi:
- Facebook (FB)
- Amazon (AMZN)
- Netflix (NFLX)
- Etsy (ETSY)
- Take-Two Interactive (TTWO)
- Yum! Brands (YUM)
- Apple (AAPL)
- PVH (PVH)
- Domino's Pizza (DPZ)
- Nike (NKE)
Світ готується підвищувати податки
Серед постраждалих будуть не тільки американські корпорації. Щоб не знижувати конкурентних переваг свого бізнесу, Штати запропонували встановити мінімальну ставку корпоративного податку в усьому світі. Ця ініціатива знайшла відгук в інших розвинутих країнах, яким теж потрібно вишукувати ресурс для відновлення національних економік.
Читайте також: Південна Корея введе податок у 20% на прибуток з криптовалютних трансакцій
Міністри фінансів G20 вже заявили, що сподіваються погодити мінімальну ставку податку на прибуток корпорацій до середини цього року в межах перегляду системи оподаткування міжнародного бізнесу. А з огляду на те, що «двадцятка» представляє 80% світового ВВП і 60% населення, такий консенсус може виявитися достатнім для втілення ідеї в життя.
Читайте також: Євросоюз зважився на протекціоністські заходи. Особливо проти Китаю
З 1980-х років минулого століття корпоративні податки по всьому світу тільки знижувалися. З одного боку, світ активніше боровся з офшорами, з іншого — країни навперебій пропонували «податкові пряники» для бізнесу, аби залучити в свої юрисдикції багатих корпоративних платників податків.
За даними Tax Foundation, середня ставка корпоративного податку в 177 країнах впала до 26% в 2020 році з 46,5% в 1980 році. Деякі юрисдикції можуть похвалитися дуже низькими ставками, наприклад, 12,5% в Ірландії або 16,5% в Гонконзі.
Топ-20 країн з найвищим корпоративним податком в 2020 році
| Країна | Континент | Ставка податку |
| Коморські острови | Африка | 50% |
| Пуерто-Ріко | Північна Америка | 37,5% |
| Суринам | Південна Америка | 36% |
| Чад | Африка | 35% |
| Демократична Республіка Конго | Африка | 35% |
| Екваторіальна Гвінея | Африка | 35% |
| Гвінея | Африка | 35% |
| Кірібаті | Океанія | 35% |
| Мальта | Європа | 35% |
| Сен-Мартен (французька частина) | Північна Америка | 35% |
| Сінт-Мартен (автономія у складі Нідерландів) | Північна Америка | 35% |
| Судан | Африка | 35% |
| Замбія | Африка | 35% |
| Американське Самоа | Океанія | 34% |
| Бразилія | Південна Америка | 34% |
| Венесуела (Боліваріанська Республіка) | Південна Америка | 34% |
| Камерун | Африка | 33% |
| Сент-Кітс і Невіс | Північна Америка | 33% |
| Сейшельські острови | Африка | 33% |
| Франція | Європа | 32,02% |
За даними Tax Foundation
Середня корпоративна ставка серед країн ЄС-27 становить 21,47%, в країнах ОЕСР — 23,51%, в країнах Великої сімки — 24%.
Топ-20 країн з найнижчим корпоративним податком в 2020 році
(За винятком юрисдикцій з нульовою процентною ставкою корпоративного прибуткового податку)
| Країна | Континент | Ставка податку |
| Барбадос | Північна Америка | 5,5% |
| Узбекистан | Азія | 7,5% |
| Туркменістан | Азія | 8% |
| Угорщина | Європа | 9% |
| Чорногорія | Європа | 9% |
| Андорра | Європа | 10% |
| Боснія і Герцеговина | Європа | 10% |
| Болгарія | Європа | 10% |
| Гібралтар | Європа | 10% |
| Косово, Республіка | Європа | 10% |
| Киргизстан | Азія | 10% |
| Парагвай | Південна Америка | 10% |
| Катар | Азія | 10% |
| Колишня Югославська Республіка Македонія | Європа | 10% |
| Тимор-Лешті | Океанія | 10% |
| Китай, спеціальний адміністративний район Макао | Азія | 12% |
| Молдова | Європа | 12% |
| Кіпр | Європа | 12,5% |
| Ірландія | Європа | 12,5% |
| Ліхтенштейн | Європа | 12,5% |
За даними Tax Foundation
Що можуть зажадати від України
Яким чином майбутній глобальний перегляд податкових ставок може торкнутися України? У нас ставка податку на прибуток підприємств становить 18%. І це вже нижче за середню корпоративну ставку в Європі і країнах ОЕСР. І навіть менше за нинішню корпоративну ставку в Штатах.
Хоча Україну поки ніхто не звинувачував у недобросовісній податковій конкуренції. Цей термін активно використовується в матеріалах ОЕСР і розглядаються заходи протидії такому порушенню.
«Для початку варто згадати, що структура оподаткування в США і в Україні сильно відрізняється. У США основний наголос робиться на пряме оподаткування — податок з прибутку і прибутковий, а в Україні наповнення бюджету забезпечується більше непрямими податками.
Того ж ПДВ у США немає. Є дещо схоже на місцевий податок з продажів. Його ставки різняться залежно від штату. Але він значно менше за 20% український ПДВ. Тому не можна просто порівнювати ставку податку на прибуток у нас і у них, каже старший партнер юрфірми
Але до нашої фіскальної системи час від часу претензії все ж виникають.
«В Україні паралельно існують дві системи оподаткування юридичних осіб податком на прибуток: так звана загальна система, ставка податку при використанні якої становить 18% від прибутку з джерелом походження як з території України, так і за її межами. І спрощена система, де ставка податку може досягати 5% від суми отриманого доходу залежно від обраної групи», — уточнила менеджер відділу міжнародного оподаткування KPMG в Україні Катерина Гамрецька.
Скасування спрощеної системи оподаткування вже не раз зринала серед вимог МВФ та інших міжнародних кредиторів. Не виключено, що ця тема знову може спливти, враховуючи світові фіскальні тренди і бажання інших країн захистити «своїх».
Можливо також, що на порядку денному постане і питання про підвищення податку на прибуток для українських компаній. Адже Україні теж необхідно покривати колосальний бюджетний дефіцит, а також показати кредиторам джерела обслуговування позик, що залучаються.
Зрозуміло, що обговорення цих питань почнеться не завтра, але й відкладати їх у довгу шухляду ніхто не збирається.
«Наприклад, План протидії розмиванню податкової бази та переміщенню доходів (BEPS), який Україна теж частково імплементувала в національне законодавство, як проєкт було почато в 2013 році.
Потім ще кілька років тривала експертна робота з оформлення поставлених завдань, переговори і консультації між країнами до підписання тексту Багатосторонньої конвенції MLI першими країнами в 2017 році. У ситуації з введенням глобальної мінімальної ставки корпоративного податку технічну реалізацію вже спрощено. Адже, як ми бачимо, ґрунт для подібних ініціатив вже підготовлено", — вважає керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 29