2 квітня 2021 року три банки, які працюють в сфері еквайрингу — Ощадбанк, Приватбанк та Райффайзен Банк Аваль звернулися до парламенту, НБУ, Кабміну і бізнесу зі спільною заявою. Банки заявляють, що знизять комісію інтерчейндж до 2023 року.
Ощад, Приват та Райффайзен обіцяють знизити комісію для торговців, які приймають оплату карткою. Графік знижень
Що кажуть в банках
- Щодо обмеження розміру комісії інтерчейндж в Україні щодо споживчих платіжних продуктів
Найбільші банки України, що працюють в сфері еквайрингу, підтверджують готовність докласти всіх зусиль для зниження розміру комісії інтерчейндж в Україні.
Підписуйтесь на Instagram «Мінфіну»: детально про банки і не тільки
У цьому контексті, суб'єкти ринку розглядають можливість звернутися до АМКУ з проханням дати висновок про можливі дії, спрямовані на зниження комісії інтерчейндж в Україні, відповідно до такого графіку:
Починаючи з | 1 липня 2021 року | 1 липня 2022 року | 1 липня 2023 року |
Комісія інтерчендж в Україні щодо споживчих платіжних продуктів, не більше (<=) | 1,20% | 1,00% | 0,90% |
Читайте також: Еквайринг та інтерчейндж. Приватбанк може відключити українцям безкоштовний Apple Pay і грейс-період
- Щодо розміру комісії за еквайринг
Учасники ринку будуть докладати подальших зусиль для підвищення ефективності послуги торговельного еквайрингу і зниження його вартості для торговців.
- Щодо просування безготівкових платежів
З метою підвищення ефективності та зручності платіжних послуг для кінцевих споживачів, зниження їх вартості і збільшення частки безготівкових розрахунків також сподіваємося на підтримку з боку уряду України та інших зацікавлених сторін в реалізації зокрема таких кроків:
1. Введення регулювання проведення всіх платежів в безготівковій формі між компаніями/державою/державними установами з одного боку та громадянами України з іншого боку.
2. Скасування вимог по безкоштовному обслуговуванню зарплатних рахунків.
3. Зниження встановлених обмежень за готівковими розрахунками в торговій мережі.
Читайте також: Чому можуть зникнути безкоштовні картки і кешбек
Позиція Mastercard і Visa
Mastercard підтримує ініціативу банківського сектору про ринкове поетапне зниження розміру міжбанківської комісії за проведення безготівкових розрахунків, інтерчейндж, в Україні.
«Протягом останніх років компанія Mastercard поетапно знижувала розмір комісій інтерчейндж на українському ринку. Ми готові приєднатися до запропонованої банківським сектором ініціативи, як тільки буде отримано схвалення від Антимонопольного комітету України», — відзначили в компанії.
Читайте також: Профільний комітет ВР підтримав обмеження комісій еквайрингу, але з нарахуванням клієнтам знижки 1%
Visa також висловлює підтримку ініціативи щодо поступового зниження розміру міжбанківської комісії (інтерчейндж) в Україні щодо споживчих платіжних продуктів, яка була представлена в спільній заяві найбільших банків України, а саме Ощадбанк, Приватбанк і Райффайзен Банк Аваль.
Передісторія
Як писав «Мінфін», Національний банк України і народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк закликали парламент відмовитися від включення в текст законопроєкту про платіжні послуги (№ 4364) під час його підготовки до другого читання норм про законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж.
Пізніше, один з співзасновників monobank Олег Горохівський написав, що представники банків та комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на зустрічі у вівторок, 23 березня, підтримали обмеження комісії еквайрингу до 1,5% з нарахуванням клієнтам знижки 1%.
Коментарі - 44
Главное, чтобы хоть в нескольких проектах укрбанков сохранился кешбэк при оплате кредитными картами, а как кешбэком перекрыть потери по дополнительным комиссиям на зарплатных картах - это чисто технический вопрос…
и которые таким образом нагнут тех, у кого они были…
Какой из двух вариантов они предпочтут:
— законодательное регулирование банковских комиссий
— рыночное регулирование банковских комиссий
Что будет с законодательно прописанной обязательностью
приёма безналичных (карточных) платежей в торговых сетях…
Оставят или отменят?
А вот сделать — это другое дело…
Например, в карантин, рынки
торгующие сельхозпродукцией закрыты…
торгующие сельхозпродукцией закрыты…«
А у нас відкриті…
Только представьте, в субботу с утра приезжаете вы в «Метро» что на Джоржа Вашингтона и затариваетесь полной тачкой продуктов, а на кассе вам говорят — «банковские карты не принимаем».
Вы принципиально бросаете все выбранные товары на кассе и едете на противоположный конец города, в другой магазин «Метро» что на Городницкой, а там такая же фигня — «банковские карты не принимаем».
И у вас два варианта — уморить свою семью голодом
или рассчитаться наличной гривной.
Кстати, биткоины, доллары США и евро
на кассах в сети «Метро» не принимают к оплате.
В безпосередній близькості від мого будинку є «АТБ», «Арсен», «Сільпо», «Рукавичка», «Близенько», «Наш» і ще десяток-півтора дрібних магазинів. Так що як не у одному то у іншому картою розрахуюсь.
Не проблема замовити продукти з доставкою з «Ашана» (хоча 2 з їхніх магазинів від мене теж не дуже далеко — хвилин 10−15 їзди на авто) — можу розрахуватись картою на сайті (а можливо, що їхні кур`єри мають з собою термінали).
Недалеко від «Метро», яке на Д. Вашингтона, теж є «Сільпо» і «Арсен», так що їхати у інше «Метро» на Городоцьку не обов`язково.
Так що смерть від голоду із-за відсутності готівки поки що відкладається :))
Щодо ринків — у нас діє постанова, по якій повинні бути закриті промислові ринки та змішані (на яких торгують пром- і прод- продукцією). Промислові дійсно закриті. Щодо змішаних — там просто закрили ятки з промисловою продукцією, продовольчі працюють.
P. S. «В Киеве сельхозрынки с 05.04.21 закрыты…» — якщо буде сутужно з картоплею чи іншими овочами та фруктами, то пишіть, вишлю кілька кілограм… :))
Но с каких пор «95 квартал» и «слуги народа» стали
в своей работе руководствоваться здравым смыслом,
об этом нет никакой достоверной информации…
Звичайно, від клоунів будь-яких фокусів можна чекати, але поки що питання відміни цієї вимоги не піднімається…
Никто банкам второго эшелона, типа ПУМБа, ОТП, Альфы, Укрсиба, Универсала, А-банка, Востока и т. д. не запрещает закупить на свой баланс минимум 100 тысяч банковских терминалов и установить во всех торговых точках, где только душа пожелает, но этого почему-то не происходит…
Многие банки вообще не хотят заниматься эквайрингом,
конечно кроме кассовых узлов в своих отделениях…
Ну, а Привату и Ощаду просто деваться некуда — у них самое большое количество эмитированных БПК и для обслуживания своих БПК нужна соответствующая терминальная сеть…
1. Заперечення
2. Гнів
3. Торг
4. Депресія
5. Ухвалення
Банки вже перейшли до 3-ї стадії, торгуються.
Виходить знижувати є куди, це фактичне визнання, що поточні ставки завищені.
Сейчас за все платит торговля. А дальше — сами.
снижают те, у кого кешбеков небыло. У них и правда резерв был.
— насправді горювати за кешбеком будуть лише задроти, яких меншість. Більшість цікавиться кешбеком лише на початку, а потім забуває і не заморочується. Я часом буваю задротом, наприклад з самого початку був дуже цікавий кешбек, але більше зі спортивної цікавості. Через півроку вже набридло. Ну і багато користується картковими кредитами, на фоні яких кешбек втрачає сенс.
Мені Моно цікавий перш за все зручністю користування і клієнтоорієнтованістю.
«годовое обслуживание карты 200 гривен«
— це ваші вологі мрії, я думаю такого не буде в притомних банках.
«снижают те, у кого кешбеков небыло. У них и правда резерв был«
— а я думаю якраз навпаки.
Банки у яких є кешбек мають потенціал відмовитись від нього без втрати доходів. Клієнтів вони не втратять, то альтернативи нема. А ось ті жадібні банки, які раніше не ділилися з клієнтами мегаприбутками, для тих будуть реальні втрати в доходній частині.
— це ваші вологі мрії, я думаю такого не буде в притомних банках.»
При 15 грн в месяц за год набегает 180 грн…
При 20 грн в месяц за год набегает 240 грн…
Например, у Привата есть опциональная плата за голдовские карты (голд-клуб) 20 грн в мес — в год набегает 240 грн.
Приват может из опциональной сделать обязательную абонплату…
Например, в Ощаде по карте Киянина по умолчанию стоит смс-инфо 10 грн в месяц — Ощад снимает 120 грн в год одним платежом…
— а у Монобанка є Iron Card, яка коштує €200 на рік.
І що? Чи означає це що не існує безкоштовних карток?
Кверті, таке враження, що ви шукаєте привід щось ляпнути в заперечення, не дуже переймаючись контекстом дискусії. Будь-ласка, не лінуйтесь «слідкувати за трасою», бо з такими примітивними маніпуляціями мені дискусія перестає бути цікавою.
Не переживайте за меня так сильно,
я «ляпаю» не хуже вашего,
просто в другой тональности…
Для якості дискусії краще було б, аби ви не гордитися своєю пасивно-агресивною тональністю, а посоромитись і усвідомили свої справжні мотиви.
«Сумувати за кешбеком НЕ будуть тільки задроти» =)
Это говорит всего-лишь о том, что в банках работают адекватные люди, которые понимают, что лучше потерять 1/4 часть дохода чем чем 1/2, вот и предлагают компромиссное решение.
Кстати, ритейлеры никаких компромиссов не признают и в связи
с закрытием сельхозрынков опять подняли цены в своих сетях…
Как вы там любите писать — олигополия в действии…
Любители скупаться по субботам в объеме багажника своего автомобиля моментально прочувствуют это увеличение цен прямо завтра и не отходя от кассы…
— згоден, що це розумно, спробувати грати на випередження.
Але вже здається пізно. Раніше треба було зменшувати апетити, тоді можливо б і не було потреби в законодавчому регулюванні.
На відміну від банків, рітейлерів і споживачів дуже багато, тому вони не можуть виступити єдиним фронтом і заявити про свою узгоджену позицію. Чєчьоткін тут більше виключення.
«моментально прочувствуют это увеличение цен прямо завтра и не отходя от кассы«
— ви тут так злорадствуєте, наче вас особисто підвищення цін не стосується. Знову «на зло мамі буду відморожувати собі вуха»? :)
мне, как потребителю — данная ситуация очень неприятна. Но - имеем то , что имеем.
Ему уже намекают на двукратное подорожание электроэнергии)
Только злорадствовать и остается.
«„на зло мамі буду відморожувати собі вуха“? :)»
Из нас двоих только вы поддерживаете желание ритейлеров заработать как можно больше даже за счёт уменьшения банковских комиссий.
И только вы в самом начале дискуссии усиленно рассказывали сказки о возможном снижении цены на все товары ритейлом при введении государственного регулирования банковских комиссий.
Правда, через время полностью прекратили рассказывать эти сказки, поняв их абсурдность и переключились на критику банков, мол и там они не правы и сям у них сверх доходы и том подобное.
Ну, а ритейлеры, доходы которых вы так усиленно защищали, показали свою истинную сущность, посчитав что им всё мало, в который раз подняли цены.
О неизбежности повышения цен я писал ещё в первые дни дискуссии, поэтому для меня это не новость, поэтому и так спокойно ко всему этому отношусь…
И пока кешбэк не аннулировали — расплачиваюсь везде банковскими картами с активированным кешбэком, надо же хоть как-то противостоять постоянному повышению цен со стороны ритейла…
— це можливо.
Не тотально, не всюди. Але якщо вирівняти нинішній перекос в 1.8−2.7%, то ефект має бути. Але точно оцінити це буде об'єктивно важко.
«поняв их абсурдность«
— це ви про свій захист заяв про відключення Google Pay та Apple Pay, а коли я вам запропонував побитися об заклад, то ви одразу в кущі?
«пока кешбэк не аннулировали — расплачиваюсь везде банковскими картами с активированным кешбэком«
— нагадаю вам ваші ж слова:
«Удивляет народ, который тратит минимум 500 гривен при каждой заправке бензином своего любимого автомобиля и в тоже время считает копейки…«
https://minfin.com.ua/ua/blogs/ballistic/119548/#com4001769
«На відміну від банків, рітейлерів і споживачів дуже багато»
В Украине на 70 банков всего 10 крупных продуктовых
сетевых ритейлов на всю страну.
Первая десятка продуктовых сетей по обороту за 2019 год:
1. «АТБ-маркет» — 104, 9 млрд грн
2. Fozzy Group — 78,2 млрд грн
3. «Метро Кэш энд Кэри Украина» — 19,8 млрд грн
4. «Ашан Украина гипермаркет» — 14,2 млрд грн
5. «Омега» (Varus) — 11,3 млрд грн
6. «Ритейл Групп» («Велика Кишеня», «Велмарт») — 11,1 млрд грн
7. «Новус Украина» — 11 млрд грн
8. «Таврия В» — 7,8 млрд грн
9. Volwest Group («Наш Край», «Наш край экспресс», Spar) — 4, 55 млрд
10. «Эко маркет» — нет данных.
Каким боком «споживачі» имеют отношение к ритейлу в части ценообразования — однозначно не понятно.
— вам незрозуміло яким боком споживачі в цій темі?
Дурника у вас добре виходить включати :)
«вам незрозуміло яким боком споживачі в цій темі?»
Ну и как лично вы влияете на
ценообразование в АТБ или Метро?
Да по факту никак…
Молча купите необходимые вам продукты
по озвученным ценам, тяжело вздохнёте пару раз,
рассчитаетесь на кассе и на этом
всё ваше влияние закончиться…
Можете завтра проверить на себе,
хотя вздыхать не обязательно,
правильнее радостно улыбаться…
Да и картами с кешбэком нет смысла рассчитываться,
не вынуждайте торговую сеть тратиться на банковскую комиссию — лучше заплатите налом, дайте людям
хоть немного подзаработать…
— я про цей написав «не можуть виступити єдиним фронтом і заявити про свою узгоджену позицію».
Ви не прикладаєте навіть елементарних зусиль, щоб зрозуміти про що вам пишуть опоненти. Це вже вкотре ви вириваєте щось з контексту і співаєте свою пісню, звинувачуючи опонента.
Пройдитесь в субботу по магазинам…
Торговым сетям не надо между собой договораиваться о повышении цен — они их повышают даже без договорённостей…
Картельный сговор
Перемога!
Все, как у нас в стране.
Только плохое может длиться целую вечность…
Переживём и эту напасть…
Об этом известно из записи заседания комитета.
Заместитель председателя НБУ Алексей Шабан отметил, что НБУ и банки до 19 апреля направят в Антимонопольный комитет меморандум о снижении ставок интерчейндж. Согласно меморандуму, до 2023 года ставку снизят до 0,9%.
Он также добавил, что законодательное регулирование межбанковской комиссии ставит под угрозу привлечения платежных систем Stipe и Paypal на украинский рынок. Этими системами пользуются украинские предприниматели, продающие свои услуги на зарубежные рынки.
Шабан пояснил, что эти системы работают, в частности на рынках Европы, со ставкой еквайринга от 2,5%, а следовательно не будут заходить на рынок Украины при условии ее госрегулирования. Соответствующую позицию поддержали в АМКУ.
Председатель комитета Данил Гетманцев отметил, что ставки на рынке действительно слишком высокие, однако регулирование также не поддерживает — нужно найти пути ее постепенного снижения.
P. S. Налоговый комитет передумал поддерживать государственное регулирование банковских комиссий. Неужели там кто-то хоть иногда читает форум Минфина…