Остаточна позиція Національного банку України щодо гармонійного розвитку платіжного ринку залишається незмінною: регулювати те, що має регулюватися ринковими методами, дуже небезпечно, а збереження виключно ринкових підходів до регулювання фінансового ринку — вкрай важливе. Про це йшлося на спільному пресбрифінгу НБУ та учасників ринку, що відбувся 29 березня, повідомила пресслужба Нацбанку.
Розвиток безготівкових розрахунків в Україні має бути ключовим трендом — НБУ
Думки учасників спільного пресбрифінгу
Під час зустрічі Національного банку та учасників платіжного ринку керівництво регулятора закликало всі зацікавлені сторони знайти компроміс та досягти рішення, яке буде спрямоване на збереження фінансової стабільності та захист інтересів українців.
Читайте також: Чому можуть зникнути безкоштовні картки і кешбек
Одностайністю відзначилися позиції представників міжнародних платіжних систем і народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк.
На думку Інги Андреєвої, генеральної директорки Mastercard в Україні і Молдові, «перехід від ринкового до державного регулювання комісій за проведення безготівкових розрахунків матиме негативні наслідки для бізнесу, держави в цілому і кожного споживача».
Це порушить баланс на ринку, зупинить розвиток безготівкової економіки і змусить споживача нести додаткові витрати за користування платіжними картками та цифровими сервісами.
Введення регулювання міжбанківської комісії в Європі не мало позитивного ефекту, зазначила Андреєва, а регулювання торгової комісії на європейських ринках відсутнє в принципі. «Для України його введення стане небезпечним прецедентом, що протирічить європейській практиці і засадам ринкової економіки, і позбавить ринок значної частини інвестицій у розвиток безготівкових оплат», — підкреслила представниця Mastercard.
Схожу позицію озвучила Віра Платонова, старша віце-президентка, директорка регіонального підрозділу Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи.«Ринок безготівкових платежів в України розвивається дуже стрімко. Цей процес відбувається не тільки завдяки тому, що банки постійно інвестують в технології, сервіси та платіжні інструменти, але передусім завдяки пересічним користувачам цих послуг, які щодня обирають доступність, зручність, надійність та безпечність безготівкових платежів», — зазначила представниця міжнародної платіжної системи.
«Ініціатива регулювання, що пропонується наразі, ставить під загрозу принципи ринкової економіки і невідворотно сповільнить зростання обсягів та проникнення безготівкових платежів. І найбільше постраждають саме пересічні споживачі банківських послуг», — підкреслила вона.
Читайте також: Еквайринг та інтерчейндж. Приватбанк може відключити українцям безкоштовний Apple Pay та грейс-період
Як наголосила Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем профільного комітету Верховної Ради, «ми не маємо уявлення про справжні масштаби несприятливих наслідків, до яких призведе завдання шкоди банківській системі через невиважене втручання у її діяльність. Аби не кликати своїми руками цього „чорного лебедя“, пропоную шукати рішення щодо ставок зазначених комісій cashless-платежів за принципом win-win. Кожна сторона має поступитися і від того виграти».
Експерти ринку закликали об'єднувати всіх на цьому шляху взаємних поступок. При цьому ключевою має бути одна мета: кінцевим вигодонабувачем цих змін повинен бути споживач — пересічний українець. Тоді в перспективі виграють і банки, і рітейл, й українська економіка в цілому.
Читайте також: В НБУ кажуть, що платіжні системи та банки готові поступово знижувати комісії
Коментарі - 55
Огорчает, что даже на финансовом форуме многие не понимают взаимосвязи высоких комиссий и ширового выбора бесплатных сервисов, и почему-то уверены, что уменьшение комиссий приведёт только к уменьшению цен, а в плане обслуживания БПК и количества бесплатных сервисов ничего не измениться в худшую сторону…
Кстати, крымчане тоже были уверены, что проголосовав на незаконном референдуме и став россиянами они получат всего-лишь российские паспорта и высокие российские зарплаты и пенсии, а всё остальное будет, как при Украине — толпы украинских туристов с наличными долларами США, укрбанки на каждом углу с бесплатными кредитками, днепровская вода круглосуточно и почти задаром и вкуснейшие украинские продукты по украинским ценам…
«что имеем — не храним, потерявши — плачем…»
Є ще один нюанс — багато людей вважають, що банк — це бездонна грошова бочка, в яку безперервно течуть потоки грошей і якщо трохи «прикрутити кран» на одному з них, то нічого страшного не станеться. А відстежувати взаємозв`язки — так не всі зайвий раз розум напружувати хочуть…
«А у нас случится крах» — краху не буде, просто щезнуть всякі «плюшки» — кешбеки і т.д. плюс доведеться платити за те, чим раніше можна було езкоштовно користуватись.
«те, что получают с этого сверхприбыли.» — якісь цифри «сверхприбылей» навести можете ?
«И кто вообще сказал, что в Европе (с комиссиями в 10 раз меньше) берут за обслуживание карт?»
Я сказал…
У моих знакомых по банковским картам европейских банков
есть ежемесячная абонплата — от 6 до 10 евро в месяц.
При их зарплатах им наплевать на потерю 70−120 евро в год.
Ну а мне не всё равно…
P.S. Да и на счёт в 10 раз — вы слишком сильно загнули…
Похоже, вообще не в теме, а лишь бы побалаболить…
Да не морочьте людям голову…
Какая разница, как банки называют свои ежемесячные платные услуги:
— есть банки, у которых платное смс-инфо
— есть банки, у которых платный доступ к интернет-банкингу
— есть банки у которых установлена абонплата по картам
— есть банки, у которых бесплатное обслуживание, а все услуги платные и комиссии заоблачные
— есть банки, которые требуют наличия неснижаемого остатка на картсчёте в пределах сотни-другой гривен
Да много чего банки напридумывали в части платных услуг…
А ещё есть комиссия за пополение счёта наличными свыше некой небольшой (даже по нашим меркам) сумму или вообще комиссия за любое пополнение наличными.
А ещё есть комиссия за конвертацию, иногда до 5%
А ещё есть требование пополенния счёта на сумму от чертверти до половины средней зарплаты, иначе комиссия за обслуживание даже при наличии расходов.
Да, у нас тоже есть банки в которых есть всё это или что-то из этого. Но ни в одном из моих банков нет полного набора таких оплат, а в некоторых нет ни одной из них. Сейчас это всё оплачивается за счёт интерченжа. Интереченж заберёт себе Чечеткин, а платить на всё это буду я.
— це ледачі банки, які погано роблять свою справу.
Монобанк показав, що можна працювати з прибутком і при цьому:
— видавати купу карт і всі безкоштовно
— не встановлювати абонплату
— пропонувати тарифи безкоштовно або з мінімальною комісією на ринку
— не вимагати незнижуваного залишку
— не брати інших прихованих додаткових комісій
— виплачувати кешбек до 20%
— малювати котиків в мобільному додатку
— вбудовувати ігри та квести в мобільний додаток
— називати клієнтів «Ваша Величність» чи будь-як за бажанням клієнта
І все це (ну майже 😀) за рахунок 1.8−2.7% комісій з транзакцій.
Якщо комісії зменшаться до 1−1.5%, то «котиків» не буде, кешбеки зменшаться, але плату за СМС-інформування Моно не введе. А ті банки, які не вміють так працювати, будуть втрачати клієнтів, матимуть клієнтів свого рівня, яким можна впарювати СМС-інформування, заробляючи на цьому.
Не зовсім коректне порівняння. Монобанк — це не є повноцінний банк, це картковий проект на базі Універсалбанку. У них немає багатьох витрат, які є у «традиційних» банках. А щодо зменшення комісії, то законопроект передбачає наступне:
Тарифи комісійної винагороди за еквайрингові послуги не може перевищувати:
з 1 січня 2021 року — 1% від суми транзакції;
з 1 липня 2021 року — 0,65% від суми транзакції;
з 1 січня 2022 року — 0,3%від суми транзакції.
При цьому, загальний розмір комісійної винагороди за послуги еквайрингу (включаючи інтерчейндж), що сплачують сумарно держателі електронних платіжних засобів та торговці під час здійснення розрахунків, не може перевищувати:
з 1 січня 2021 до 30 червня 2021 року — 1,5% від суми транзакції;
з 1 липня 2021 до 31 грудня 2021 року — 1% від суми транзакції;
з 1 січня 2022 року — 0,5% від суми транзакції.
При 1,5% оплату за СМС не введуть. Можливо, не введуть і при 1%. А при 0,5% -введуть. Ну або включать її в абонплату за користування картою.
Гороховский сказав, що досягли домовленості обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу на рівні 1%, а ставок інтерчейндж — 0,5%
https://itc.ua/news/gorohovskij-zakonodateli-dogovorilis-ogranichit-maksimalnyj-razmer-komissij-ekvajringa-dlya-torgovczev-stavkoj-na-urovne-1-a-stavok-interchejndzha-05/
Як один з варіантів — переважно тарифи на еквайринг включають якусь абонплату + відсоток з транзакцій. Можливо, буде піднята абонплата. Можливо, придумають ще якусь комісію — «за супровід», «за зв`язок», «за включення і виключення термінала» :) — назвати можна як завгодно.
Мені приходить на пам`ять початок 2000-х (здається 2002р). Тоді НБУ вирішив штучно регулювати курс валют — видана була постанова, у якій банки при встановленні курсу обміну валют зобов`язані були прив`язуватись до курсу НБУ і обмежувався розмір маржі між купівлею-продажем.Банки відреагували — при здійсненні обміну клієнти змушенні були платити додаткову комісію за проведення операції. Добре, що тривало це недовго.
— банки отримуватимуть 0.5−1% - це немало.
«Можливо, буде піднята абонплата«
— у деяких банках і зараз є абонплата та плата СМС-інформування, незважаючи на 1.8−2.7% комісії. Хоча інші банки не беруть нічого з клієнтів і навіть доплачують їм.
Проблема в дуополії платіжних систем. Конкуренції нема, тому обмеження надприбутків не є шкідливим.
Есть же «НСМЭП-2/Простир», разрешили «ЮнионПей».
Ну и вспомним «AmEx''.
Но, вопрос в другом — зачем им эта нищая Украина?
Где рисков в виде взбесившегося обезьяника в парламенте много.
А доходности мало.
https://privatbank.ua/business/ekvajring-skb
«Проблема в дуополії платіжних систем. Конкуренції нема, тому обмеження надприбутків не є шкідливим.» — в чому саме проблема? Ви вважаєте завищеними комісії платіжних систем, які вони беруть з банків? І яким чином постанова НБУ обмежить прибутки Visa та Mastercard 7
І то по картах найнижчого класу.
А такої практично халявної роздачі різних «Голд» і «Платинум» як у наших банках більше ніде нема.
«такої практично халявної роздачі різних „Голд“ і „Платинум“ як у наших банках більше ніде нема»
Значит и нам надо начинать отвыкать от халявы…
Але, по всьому видать, з часом доведеться…
* за звичайний рахунок — 3 злотих плата за карту (якщо немає оплат карткою) + 6 злотих плата за рахунок (якщо немає надходжень принаймі на 500 злотих) буде 9 злотих
* за преміум рахунок 50 злотих (якщо немає 200 000 злотих в банку)
Тарифи української не знайду
ось тут повна таблиця
https://www.pekao.com.pl/dam/jcr:a143cf07−8180−4c1c-a9da-ad132869403e/Taryfa_Prowizji_i_Oplat_RACHUNKI%20BANKOWE_biezaca_oferta_20200901.pdf
Так що дякую.
P. S. У нас все одно «халявніше». Поки що…
Ну да, есть такое в нескольких укрбанках…
При уполовинивании банковских комиссий банк будет вынужден увеличить количество ежемесячных клиентских транзакций для продолжения бесплатного обслуживания карты
в два раза. :-)
Сэр, у вас есть счёт в европейском банке? Если нет то зачем вы ставите под сомнение слова других не удосужившись навести справки об условиях обслуживания в европейских банках?
«Это просто типичный борцун за „фсе_как_в_Эуропе“, ту Эуропу он видал в телевизоре)»
Ну один-в-один как наша мэри27, у которой даже загранпаспорта нет, но она лучше всех на форуме Минфина знает, как в тех проклятых Европах люди живут и работают и явно не из телевизора…
Гражданин выше агитировал за «фсе_как_в_Эуропе», вплоть до заведомо невыгодных для него моментов.
А вы зачем-то обо мне пишите, пытаясь найти аналогию, которая, как известно, доказательством не является.
«Гражданин выше агитировал за „фсе_как_в_Эуропе“»
Так вы тоже никогда не пропускаете возможности высказать читателям Минфина тезис о том, что в Европе плохо живётся местному населению, а мы туда зачем-то стремимся, постоянно забывая упоминать о том, что на восточных границах Украины есть огромная страна, в которой однозначно хуже чем в Европе и с уровнем зарплат и с соблюдением законности и даже с продолжительностью жизни, но нас туда тянут не только увещеваниями, но и с применением военной силы.
вам что, меня мало?
Сельпо и АТБ сейчас понемногу повышают цены на несколько процентов — готовятся к уменьшению комиссий банков, чтобы публично объявить
о снижении цен на 1%. :-)
большая часть товаров которой продаётся от имени ФОПов…
Представительства Визы и Мастеркард оформлены как юридические лица,
а не ФОПы, как в Розетке, и исправно платят налоги с доходов,
получаемых в Украине…
Кстати, сама Розетка платит банковские комиссии менее 2% - об этом публично упоминал Чечёткин в своих претензиях к банкам, хотя мог бы и точнее указать цифру, а то может оказаться что у Розетки всего 1,5% банковских комиссий, а может и того меньше…
Развитие безналичных расчетов
От чуваков требовало поднять лимит мониторинга со 150 тысяч до эквивалента европейских 10 000 евро. Лимит они типа подняли, при этом вменив банкам проверять операции даже в сумме 100 евро.
Замечательный пример того что бывает когда государство стремится регулировать чужие финансы.
При средней комиссии в 2% (эквайер, эмитент) имеем 32 млрд грн прибыли банков на безнале. Если урезать ставку в 2 раза, имеем 16 млрд потерь банков, что составляет 40% всех доходов банковской системы!
Вы ведь не думаете, что банки скажут «окей», и не распределят эти 16 млрд по другим каналам получения прибыли?
— ринок фактично поділено між Visa і Mastercard.
Дві гігантські світові корпорації достатньо розумні, щоб вдаватися до конкуренції, тому ринкові методи тут слабо працюють.
«Монобанку» можно смело закрывать.
Как и многочисленные отделы финмона в банках — некого теперь будет мониторить)
«„Монобанку“ можно смело закрывать.»
А как же ваш любимый Конкорд — его тоже надо пустить
в расход или пусть живёт бедолага…
Об этом известно из записи заседания комитета.
Заместитель председателя НБУ Алексей Шабан отметил, что НБУ и банки до 19 апреля направят в Антимонопольный комитет меморандум о снижении ставок интерчейндж. Согласно меморандуму, до 2023 года ставку снизят до 0,9%.
Он также добавил, что законодательное регулирование межбанковской комиссии ставит под угрозу привлечения платежных систем Stipe и Paypal на украинский рынок. Этими системами пользуются украинские предприниматели, продающие свои услуги на зарубежные рынки.
Шабан пояснил, что эти системы работают, в частности на рынках Европы, со ставкой еквайринга от 2,5%, а следовательно не будут заходить на рынок Украины при условии ее госрегулирования. Соответствующую позицию поддержали в АМКУ.
Председатель комитета Данил Гетманцев отметил, что ставки на рынке действительно слишком высокие, однако регулирование также не поддерживает — нужно найти пути ее постепенного снижения.
P. S. Налоговый комитет передумал поддерживать государственное регулирование банковских комиссий.