Дедалі більше українців обирають онлайн-шопінг як зручний спосіб придбання товару — майже 40% користувачів купують в інтернеті щомісяця, а 70% — витрачають більше ніж 500 грн за одну покупку. Проте більшість українців, а саме 57% з опитаних, не знають жодного способу захисту своїх акаунтів та платіжних даних. Такі відомості наводить аналітична служба OLX згідно з результатами опитування 11 360 користувачів інтернету у березні 2021 року.
28 березня 2021, 12:36
57% українців не знають, як захистити свої платіжні дані та уникнути шахрайства в інтернеті
Водночас більшість українців не знають, як захистити свої платіжні дані, а кожен третій готовий перевести гроші на картку незнайомій людині. До кіберполіції у разі злочину звертається лише кожний п’ятий.
Читайте також: Топ-3 популярні схеми фінансових шахраїв
Тенденції онлайн-шопінгу українців
Щомісяця онлайн купують 40% українських інтернет-користувачів, а раз на квартал — кожен четвертий (23,4%). Частка тих, хто замовляє товари раз на пів року або раз на рік, становить 15% і 11% відповідно.
Переважна більшість — 62% українців купують на великих онлайн-платформах, а в невеликих інтернет-магазинах та соцмережах — ще по 24% та 22% відповідно.
Найбільше при цьому звертають увагу на відгуки про продавця (56%), надійність сайту (54%), метод оплати (47%) та дешевизну товару (37%). А от швидкість доставки є пріоритетною лише для 10% покупців.
Зазвичай українці витрачають в інтернеті за раз суми більші за 500 грн:
- до 100 грн — 4%;
- до 500 грн — 27%;
- до 1000 грн — 36%;
- на 1 000 грн та більше — 33%.
Більша частина покупців (71%) надає перевагу післяплаті, але кожний третій готовий зробити передоплату — перевести всю суму за товар на рахунок незнайомому продавцю і після цього чекати на покупку.
Шахрайські тренди українського онлайн-шопінгу
Що таке соціальна інженерія (психологічні маніпуляції, коли шахрай прикидається продавцем/покупцем або співробітником поліції/банку/служби підтримки) розуміють тільки 13% користувачів інтернету. 52% опитаних українців не знають, що таке фішинг (кібератака із застосуванням сайтів-підробок).
«Тому в умовах зростаючої популярності онлайн-шопінгу, українцям необхідно завжди бути уважними, вчасно реагувати та знати базові правила кібербезпеки», — пояснює Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За даними Асоціації ЕМА, у 2020 році за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї ошукали українців на 252 млн грн, а головними методами злочинців стали фішингові атаки, розміщення неіснуючих товарів і телефонне шахрайство.
З 2020 року кількість фішингових атак на звичайних користувачів тільки зростає, але відсоток українців, які вважають, що можуть стати жертвою злочинців, — зменшився з 75% до 61%. Водночас небажання звертатися до служби підтримки та правоохоронців створює велике поле для шахрайських маневрів.
«Кожен третій українець, який зіткнувся із фішингом в інтернеті, втрачає свої гроші. При цьому користувачі віддають свої платіжні дані самостійно — повіривши шахраю, який прикидається іншою стороною у здійсненні онлайн-угоди та переконує перейти за посиланням у сторонньому месенджері. За нашим опитуванням, 31% респондентів потрапляли на шахрайський сайт-копію саме через посилання, надіслане у месенджері (Viber, Telegram, WhatsApp). Також люди втрачають кошти, переходячи за лінком з SMS, які «гарантують їм призи за участь у конкурсах», — підкреслює експерт.
Читайте також: Соціальна інженерія та інтернет: шахраї збагатилися на 271 мільйонів
При цьому у випадку шахрайства лише 2 з 10 людей звертаються до Кіберполіції, до банку — 3 з 10, а до служби підтримки — половина респондентів. Близько 40% учасників опитування вирішуватимуть проблему самостійно або ж розкажуть про неї рідним.
Як захиститися від шахраїв
В OLX додали, що найкращий захист від шахраїв — це уважність користувачів та знання базових правил безпеки:
- Завжди ознайомлюватися із правилами платформ, де плануєте щось купувати.
- Не переходити за сторонніми посиланнями, які надсилають незнайомці у месенджерах.
- Відмовлятися обговорювати деталі угоди у сторонніх месенджерах — тільки чат платформи може точно гарантувати захист.
- Не розголошувати свої персональні/платіжні дані.
- Повідомляти про порушення до Кіберполіціі та Служби підтримки. У разі розголошення платіжних даних — звернутися до банку.
Щоб навчити українців правилам безпеки в інтернеті, OLX оголосив 2021-й «Роком безпеки» та запустив освітній проєкт Онлайн[за]хист
Контекст
OLX — один із найбільших онлайн-бізнесів в Україні. База ресурсу налічує майже 13 млн оголошень і щомісяця поповнюється на 4 млн нових пропозицій. Кожен другий український онлайн-користувач заходить на OLX мінімум раз на місяць.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 15