Чому не вистачає грошей у Пенсійному фонді і що з цим робити

Редакція Liga.net шукала відповіді на питання, як вирішити проблему з дефіцитом і чи допоможуть в цьому накопичувальні пенсії. «Мінфін» обрав головне.

Чому в Пенсійному фонді немає грошей

У 2020 році Пенсійний фонд витратив на виплату 479 млрд грн. Майже 40% від цієї суми або 185 млрд грн Фонду дав держбюджет — своїх грошей ПФУ хронічно не вистачає. Через кризу ситуація ще більше погіршилася — Фонд змушений був додатково позичити у Держказначейства ще близько 14 млрд грн. У 2021 році передбачено державне фінансування «дірки» в 195 млрд грн.

Є декілька причин, які не дають ПФУ позбутися дефіциту.

1. Демографія

З 1991 року народжуваність в Україні падає. У рік здобуття Україною незалежності народилося 630 800 дітей, у 2019 році — 308 800.

Через це співвідношення працездатного населення та пенсіонерів знижується. В результаті зараз на 11,1 млн пенсіонерів припадає близько 10 млн працюючих українців, які платять Єдиний соціальний внесок — ключовий податок, що наповнює бюджет ПФУ.

Читайте також: Чому у 2021 році їжа буде дорогою, а машини — дешевими

2. Трудова міграція

За даними Кабміну, з 2010 року з України виїхали і не повернулися близько 4 млн українців — 10% працездатного населення країни. Вони не платять податків в Україні, в тому числі єдиний соціальний внесок.

3. Оптимізація податків

Наприклад, поширена схема працевлаштування через укладання договорів з ФОП замість найму працівників за трудовим законодавством. Це дозволяє великим компаніям знизити витрати на сплату ЄСВ та інших відрахувань.

4. Низький пенсійний вік

Реформа 2017 року передбачала часткове вирішення цього питання. Один з її наслідків — для виходу на пенсію співробітнику необхідно не просто досягти певного віку, але й мати достатній страховий стаж (період, коли відбувалися відрахування у ПФ).

Цей показник збільшується щорічно, наприклад, щоб вийти на пенсію у 2020 році, необхідно мати не менше 27 років страхового стажу, а до 2028 року ця планка збільшиться до 35 років. За словами головної економістки Dragon Capital Олени Бєлан, планувалося, що завдяки цьому ефективний трудовий стаж зросте на 4,5 роки в перспективі 10 років, що дозволить якщо не зменшити, то хоча б стабілізувати дефіцит Пенсійного фонду.

5. Політика

Відповідно до реформи, підвищення розміру пенсії безпосередньо прив'язувалося до зростання інфляції і середньої заробітної плати. Однак ця логіка витримується далеко не завжди: як і минулими роками, підвищення пенсій в Україні, як і раніше, відбувається незалежно від успіхів економіки.

«Вже цього року прийнято рішення про виплату карантинних надбавок пенсіонерам старше 80 років, а пізніше — і старше 75 років», — наводить приклад Дарина Марчак, керівник Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки. Всього на ці цілі з держбюджету-2020 витрачено 9,9 млрд грн.

6. Спецпенсії

На забезпечення пенсій військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інших спеціальних програм у 2020 році пішло 131 млрд грн — 28,5% всіх пенсійних виплат.

«Проблема в тому, що влада хоче досягти двох взаємовиключних речей: зберегти низькі податки і навантаження на фонд оплати праці і при цьому виплачувати високі пенсії», — зазначає Марчак.

Читайте також: Як купити стаж для пенсії і кому це потрібно

Що заважає запустити накопичувальну систему

Пенсійні системи у розвинених економіках складаються з трьох рівнів:

• солідарний: всі працюючі громадяни віддають частину доходу на виплати пенсіонерам;
• обов'язкові накопичення: всі відраховують частку від зарплати на пенсійні накопичення;
• добровільні накопичення: ті, хто хоче більшого, накопичують за допомогою недержавних пенсійних фондів.

В теорії перший рівень залишається основним, інші — доповнюють його, що підвищує добробут пенсіонера після втрати працездатності. В Україні існують тільки перший і з 2003 року третій рівень. Введення обов'язкових пенсійних накопичень постійно відкладається з 2007 року.

Одна з причин — проблема дефіциту солідарного рівня пенсійної системи. При введенні накопичувальної частини дефіцит може сильно збільшитися.

Верховна Рада зареєструвала два законопроекти про введення в Україні накопичувальних пенсій. Мова про обов'язкову систему, яка торкнеться кожного працюючого українця (законопроект № 2683) та професійних пенсійних накопичень (законопроект № 4408) — перш за все для представників небезпечних і шкідливих професій.

Одне з ключових питань — за рахунок чого будуть профінансовані накопичувальні пенсії. Основних варіантів два: або збільшити «трудові» податки (ЄСВ і податок на доходи фізичних осіб), що підвищить навантаження на бізнес, або відібрати частину надходжень у ПФУ, що збільшить його дефіцит.

До якого варіанту схиляються законодавці? Базові параметри реформи на даний момент — фінансування накопичувальних пенсій за рахунок частини ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб: з кожного з податків на другий рівень пенсійної системи піде по 2%, повідомила голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова.

Відповідний законопроект може бути прийнятий в першому читанні вже до кінця лютого, уточнила вона.

Читайте також: 7 способів накопичити на пенсію

Що робити далі

Опитані економісти радять владі не чекати зниження дефіциту солідарної системи і вводити накопичувальний рівень якомога швидше.

З одного боку, за рахунок накопичень Україна зможе наблизитися до 40% співвідношення зарплати до розміру пенсії до 2035 року. Зараз сума, яку людина отримує після виходу на пенсію, в порівнянні з доходами під час трудової діяльності, не перевищує 35%. Наприклад, в Нідерландах цей показник — 80%.

З іншого боку, чи можуть українці без побоювань довірити пенсійні накопичення державі? І наскільки високі ризики, що рано чи пізно за рахунок цього доведеться вирішувати проблему солідарного рівня?

Подібні приклади у світовій практиці є. У 2014 році в Росії пенсійні накопичення громадян були націоналізовані, нібито у зв'язку з необхідністю фінансувати витрати анексованого Криму. Ця ситуація повторилася і в наступні роки.

У 2010 році відбулася націоналізація приватних пенсійних накопичень в Угорщині. Внаслідок реформи у Польщі у 2014 році більшість поляків також перевели свої приватні накопичення назад до солідарної системи. У 2016 році другий рівень пенсійної системи ліквідували в Чехії.

У всіх випадках в урядів були економічні чи демографічні причини. Населення європейських країн стрімко старіє, а країни з високим рівнем трудової міграції ще більше страждають від зниження числа працюючих всередині держави громадян. Все це підсилює дефіцит солідарної системи.

Читайте також: У що інвестувати сьогодні, щоб накопичити на гідну пенсію в Україні

Є й інший аспект. Накопичувальний рівень — це додатковий шанс для держави вирішити поточну проблему виплати солідарних пенсій. Саме приватні фонди, як правило, інвестують накопичення клієнтів у держборг: гривневі і валютні ОВДП, за рахунок яких фінансується дефіцит держбюджету.

«Накопичення другого рівня вкладаються в ОВДП, а кошти потім використовуються для поточної виплати пенсій, — каже заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко. — По суті, це мало відрізняється від ситуації, коли держава винна гроші працюючим людям: тільки не на той час, коли вони вийдуть на пенсію, а набагато раніше».