Чому лікувати світову економіку від covid-19 будуть довго і дорого

Світова економіка: гарні новини

Відновлення світової економіки залишається слабким, нерівномірним і нестабільним — і, цілком ймовірно, що так буде в осяжному майбутньому.

Але є і хороші новини. Світова торгівля товарами різко зросла на тлі пожвавлення попиту на товари з боку домогосподарств у багатьох країнах, навіть незважаючи на те, що обмеження в сфері охорони здоров'я і побоювання споживачів продовжують стримувати попит на послуги.

Більше того, фінансові ринки змогли впоратися з ситуацією, а фондові ринки в багатьох країнах досягли або навіть подолали рівні, що існували до пандемії. Незважаючи на майже нульові відсоткові ставки, банківська та фінансова системи здаються стабільними. А споживчий і промисловий попит сприяє зростанню цін на сировинні товари, причому дещо відновилися навіть ціни на нафту.

Читайте також: МВФ порадив одним почати тринькати, іншим — більше економити

Втім, як показують оновлені індекси Brookings-Financial Times, які відстежують глобальне економічне відновлення (TIGER), у багатьох економіках зростання практично зупинилося або навіть стало скорочуватися. Підрив довіри з боку приватного сектора, а також безперервна боротьба з вірусом підсилюють ризик серйозних і тривалих економічних наслідків.

Що відбувається у США?

Подібна ситуація склалася навіть в тих економіках, де відновилося зростання, таких як Сполучені Штати. У певному сенсі США, схоже, вдалося подолати кризу. Промислова активність і ринок праці частково відновили втрачені позиції. Рівень безробіття падає, а зайнятість зростає.

Проте безробіття залишається значно вищим, а зайнятість значно нижчою, ніж до пандемії. Зростання тривалого безробіття і тривалі проблеми в секторі послуг ускладнюють шлях до сталого і стабільного відновлення.

Ситуація ускладнюється тим, що фіскальні стимули закінчуються, а переговори про новий пакет допомоги неодноразово зривалися. Через скорочення реальних доходів домогосподарств сповільнилося зростання споживчих витрат. Також продовжують скорочуватися виробничі інвестиції, і ця тенденція не може сприяти сталому зростанню.

Навіть фондові ринки, що різко відскочили на початку року, схоже, взяли паузу. Це може свідчити про побоювання з приводу стратегії обмеження вірусу (або її відсутності), що здійснюється адміністрацією президента США Дональда Трампа. У будь-якому випадку, у міру наближення президентських виборів наступного місяця споживча і ділова довіра, швидше за все, опиняться під тиском через підвищену політичну невизначеність.

Читайте також: Чому фондовий ринок США може впасти і що допоможе його оживити

Інші регіони

У єврозоні ситуація ще гірша. Пандемія не тільки підірвала короткострокове економічне зростання; зараз починається дефляція, що підвищує ризик сильного і тривалого скорочення. Хоча виробництво в Німеччині та інших країнах відновилося, позитивний вплив зводиться нанівець через стійкий спад у сфері послуг і обмежень, що зберігаються в галузі охорони здоров'я.

Британський сектор послуг, навпаки, переживає пожвавлення. Проте ізоляція і висока невизначеність навколо Брекзіта сприяє затяжному економічному спаду. Що стосується іншого кінця світу, то Японія також знаходиться у серйозній небезпеці, хоча досі їй вдавалося уникати повторної дефляції.

У більшості країн, що розвиваються, також склалася непроста ситуація. Індія зіткнулася з різким уповільненням економічної активності, яке може ускладнитися через руйнівне зростання захворюваності covid-19 і ослаблення ізоляції. Уряд провів реформи у сільському господарстві та на ринку праці, однак банківська система, яка постраждала через прострочені кредити, як і раніше, обмежує зростання.

У Бразилії та Росії справи йдуть не набагато краще. Обидві країни пережили сильний економічний спад, і у них мало політичних важелів для пожвавлення зростання.

Однією з країн, які переживають впевнене відновлення, став Китай, де, багато в чому завдяки успіху країни у боротьбі з вірусом, відновилося як промислове виробництво, так і сфера послуг. Роздрібні продажі та інвестиції у виробничий сектор також повернулися до норми. Багато економічних показників країни зараз навіть вищі, ніж до пандемії.

Проте, на відміну від наслідків світової фінансової кризи 2008 року, сильні китайські показники навряд чи допоможуть зміцнити іншу світову економіку, не в останню чергу через зростаюче прагнення до деглобалізації. Нещодавно оприлюднена китайська «стратегія подвійний циркуляції», відповідно до якої країна буде в більшій мірі залежати від внутрішніх циклів виробництва, розподілу і споживання з метою довгострокового розвитку, тільки посилить цю тенденцію.

Читайте також: Коронакриза: скільки втрачають банки

Єдиний вихід

Що ще гірше, зараз у центральних банків набагато менше доступних інструментів, ніж після кризи 2008 року. Безумовно, найбільші центральні банки відмовилися від обмежень з початку кризи COVID-19, впроваджуючи безпрецедентні монетарні стимули для підтримки економічної активності і, в деяких випадках, для запобігання дефляції. Деякі з них — зокрема, Федеральна резервна система США — навіть заявили про допустимість вищої інфляції. Центральні банки менш великих розвинених країн, таких як Австралія і Нова Зеландія, а також країн, що розвиваються, таких як Індія, теж використовують нетрадиційні заходи.

Але все очевидніше, що можливості монетарної політики в плані стимулювання зростання вельми обмежені. Тим часом великомасштабні покупки корпоративних і державних облігацій поряд з прямим фінансуванням компаній створюють серйозні ризики, зокрема для незалежності центральних банків.

На цьому тлі в урядів є тільки один прийнятний варіант: подальші агресивні фіскальні стимули, переважно у вигляді цільових державних витрат, які могли б стимулювати приватні інвестиції. Якими б не були ризики, пов'язані зі збільшенням державного боргу, вони не йдуть ні в яке порівняння — особливо в сьогоднішніх умовах низьких відсоткових ставок — з довгостроковими економічними труднощами, з якими зіткнуться країни без таких стимулів.

Однак, щоб фіскальні заходи були ефективними, вони повинні супроводжуватися відповідними стратегіями обмеження поширення вірусу, які будуть сприяти безпечному відновленню економіки. Без таких стратегій попит і довіра будуть залишатися під тиском, а глобальне зростання буде нестабільним і в майбутньому.

Читайте також: Навіщо світова фінансова влада розганяє інфляцію