Навіщо Марченко збільшив держборг на 320 мільйонів доларів

«Мінфін» розбирався, чи дійсно Кабмін заощадив на майбутньому обслуговуванні боргів або просто не дав втратити заробітки окремим інвесторам.

Що сталося

В середині серпня Україна офіційно оголосила про завершення викупу на відкритому ринку близько 10% своїх ВВП-варантів.

«Станом на 14 серпня 2020 року Міністерство фінансів успішно віддало розпорядження про викуп приблизно 10% від загальної умовної суми випущених цінних паперів, прив'язаних до ВВП", — говорилося в повідомленні Мінфіну від імені України на Ірландській фондовій біржі.

Розрахунок за папери був проведений за рахунок залучення позикових коштів. Як випливає з офіційного повідомлення Міністерства фінансів, для цього була збільшена на $ 328,79 млн загальна сума єврооблігацій, що перебувають в обігу,  з процентною ставкою 7,75%.

Читайте також: JP Morgan надав Україні $329 мільйонів для викупу ВВП-варантів

Єдиним покупцем і лід-менеджером угоди виступив американський JP Morgan. Термін погашення згаданого випуску євробондів настав 1 вересня цього року. Таким чином, угоду з ВВП-варантами можна вважати закритою.

«Нам вдалося здійснити активну операцію з управління державним боргом, яка сприятиме виваженій борговій політиці України в майбутньому», — прокоментував подію міністр фінансів Сергій Марченко.

Спроби Мінфіну згладити пікові виплати за боргами цілком зрозумілі. Наприклад, тільки за один день, 1 вересня, Україна виплатила по боргах сукупно понад $ 2 млрд, що стало найбільшим одноразовим платежем за всю історію кредитного співробітництва нашої країни з інвесторами.

Читайте також: Як нова політика ФРС може полегшити Україні доступ до кредитів

Цього разу таке навантаження виявилася цілком посильним: на початок серпня міжнародні резерви НБУ знаходилися на рівні $ 28,8 млрд. Але, з огляду на очікуване падіння економіки в цьому році і посилення проблем з наповненням бюджету, згладжування подібних піків стає особливо актуальним.

«Крутий менеджмент» і 4 питання до угоди

Але саме ця угода з викупом ВВП-варантів викликала бурю емоцій в експертному середовищі.

«Ця угода є хорошим кроком і підтверджує наявність підходів до управління боргом. Як позичальник, Україна стає більш зрозумілою і передбачуваною. Це має привести до зниження ставок по майбутнім залученням як для Мінфіну, так і для інших емітентів», — вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Читайте також: Японське агентство R&I підвищило суверенний кредитний рейтинг України

Підтримує колегу керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. «Такий викуп — це інвестиція в зменшення майбутніх виплат. Також це позитивний сигнал для всього світу про те, що з державними фінансами в Україні все добре. І це може здешевити новий борг для України», — пояснює він свою позицію.

Інші аналітики ж навпаки, не сумніваються в тому, що угода була абсолютна невигідна для українського бюджету. І ось чому.

«Варанти не входять до суми держборгу, а евроблигаций — так. У варантів немає номінальної вартості (точніше, умовна), а у єврооблігацій — є. Ставка прибутковості по варантам залежить від темпів зростання української економіки, а за єврооблігаціями — вона фіксована (7,75%) », — пише економіст Олексій Кущ.

Питання викликає і витрачена на цю операцію сума. Всього ВВП-варанти свого часу були випущені на суму $ 3,2 млрд. Виходячи з офіційного повідомлення, Мінфін викупив приблизно 10% цих паперів, що перебувають в обігу.

При ринкових котируваннях на момент викупу в 85% від номіналу сума операції оцінювалася в $ 272млн — $ 275млн. Але, з огляду на суму, яку Україна залучила у JP Morgan — $ 328,79 млн і направила на викуп, виходить, що папери обійшлися нам по 100% умовного номіналу.

5 років і $ 2,4 млрд економії

Отже, головне питання — чи потрібно було Мінфіну з точки зору бюджетних інтересів взагалі вплутуватися в історію з викупом ВВП-варантів?

Зрозуміти, заощадив Мінфін або навпаки, переплатив, допоможуть умови, на яких в 2015-му в рамках реструктуризації держборгу були випущені ВВП-варанти.

Тоді кредитори погодилися списати нам 20% від суми боргу (близько $ 3,6 млрд) і відстрочити погашення випусків держоблігацій на чотири роки — з 2015-2023 на 2019-2027 рр.

Але такі послаблення ми отримали не просто так. Середньозважена купонна ставка за облігаціями була підвищена з 7,22% до 7,75%. А в якості компенсації були випущені додаткові цінні папери — ВВП-варанти (варранти відновлення вартості — VRI) на $ 3,2 млрд. Ці папери отримала частина кредиторів.

Іншими словами, заручником реструктуризації стало подальше економічне зростання. І ось як варанти пов'язані з ним:

• Зростання ВВП 3% — нульові виплати;
• від 3% до 4% — 15% від кожного відсотка приросту ВВП понад цієї планки;
• 4% — 40% кожного наступного відсотка приросту.
• Виплати по ВВП-варантам проводитимуться протягом 20 років — до 2040 р.

Зараз, в період великої волатильності зростання ВВП, зростають і ризики значного збільшення сум виплат по VRI.

«Коли ВВП зростає менш, ніж на 3% на рік, то виплат по варантам немає. Якщо ж ВВП зростає більше 4%, то виплати можуть бути величезні. Наприклад, якщо економіка зростає на 3,5% в рік протягом трьох років, то сумарні виплати за три роки будуть менше $ 300 млн. Але коли економіка, наприклад, падає на 5% в один рік, а потім підростає на ті ж 5%, то виплати можуть досягати $ 1,2 млрд », — пояснює Олександр Паращій з Concorde Capital.

Хоча реально в даному випадку економіка не розвивається, а лише відіграє падіння, Україні все одно доведеться платити. І платити чимало.

Читайте також: Кожен другий не хоче брати кредити у фінустановах (опитування)

«На момент реструктуризації боргу у нашого уряду не було особливого вибору. Вибираючи між дефолтом країни що воює і варантами, він обрав менше зло», — пояснює логіку екс-міністра фінансів Наталії Яресько, яка ініціювала випуск ВВП-варантів аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

Дійсно, в 2014-15 рр наша країна опинилася у самої межі, за якою Україну чекав дефолт. На момент підписання угоди про реструктуризацію золотовалютні резерви НБУ становили $12,6 млрд, а зовнішній борг досяг $ 15 млрд.

Щоправда, до цих пір завдяки реструктуризації частини державного боргу в варанти Україна однозначно сильно зекономила.

«Якби ця частина боргу також була разом з основною масою переоформлена в нові облігації, по ним потрібно було б виплачувати по $0,5 млрд. на рік. Відповідно, за 2016-2020 роки Україна вже заощадила $ 2,4 млрд. на процентних платежах », — підрахував для« Мінфіну» начальник Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексій Блінов.

Що далі

А ось прогнози щодо подальших виплат по варантах поки більш скидаються на ворожіння на кавовій гущі. Попередні підрахунки Держстату показали за підсумками минулого року приріст ВВП у 3,2%. Це означає, що в наступному році власники VRI отримають перші виплати.

За прогнозами Олександра Паращия з Concorde Capital, їх сума складе 800 млн грн. За підрахунками Олексія Блінова з Альфа-Банк Україна — $ 42 млн (близько 1,16 млрд грн за поточним курсом НБУ), Максима Пархоменка з Альпарі — $ 21 млн (580 млн грн). Михайло Демків говорить про суму «трохи більшу за $ 40 млн».

Такі відмінності в оцінках пов'язані саме з тим, що дані за торішньою динамікою ВВП ще не остаточні. «І якщо уявити, що оцінка зростання реального ВВП буде переглянута з 3,2% до 3%, то виплата не відбудеться взагалі. Очевидно, що в 2022 році у нас буде пауза по варантних виплатах через відсутність економічного зростання в 2020 році в принципі », — уточнює Олексій Блінов.

Читайте також: Банки знижують відсотки за кредитами, середня ставка за іпотекою вже 13% — голова НБУ

Варіант, коли остаточні дані по ВВП не дадуть підстав для виплат по варантам, виглядає зараз дуже правдоподібно. Сюрпризи можуть чекати на інвесторів і в майбутньому.

«За моїми розрахунками, обсяг виплат по варантам до 2040 року складе орієнтовно $12-13 млрд. Викупивши 10%, уряд заощадив відповідну частину майбутніх виплат», — каже Михайло Демків.

Втім, як розповіли «Мінфіну» на умовах анонімності обізнані у внутрішній кухні управління держборгом експерти, Держстат в принципі може перекроїти методику розрахунку ВВП. Таким чином, майбутні виплати по варантах можуть бути сильно зменшені.

Таку перспективу не виключають і інвестори-власники варантів. В тому числі і ті, хто має особливу цінність для влади. Саме для них, нібито, і був зроблений такий «подарунок» у вигляді викупу частини паперів.

Джерела «Мінфіну» в уряді кажуть, що Кабмін не має наміру ініціювати подальшого викупу варрантів. Оскільки це питання не врегульоване законодавчо. І це можна розцінювати, як непряме підтвердження цієї версії.

Однак інші аналітики, з якими спілкувався «Мінфін», не радять шукати в нинішній позиції Мінфіну підступ.

«Будь-який галас навколо макропрогнозів і планів Мінфіну за операціями з варантами на ринку безпосередньо впливає на їх котирування. Так, відразу після публікації офіційного повідомлення Мінфіну про викуп 10% варантів їх котирування підскочили з 86 до 93 центів (+ 8%). Якщо справедливим є вираз «гроші люблять тишу», то в даному випадку воно справедливе у третьму ступені. Тому попередні публічні заяви намірів про подальший викуп варантів вкрай небажані для України », — пояснив Олексій Блінов.