Чому Україна так легко позичає гроші і коли це припиниться

На думку виконавчого директора «CASE-Україна» Дмитра Боярчука, залучати гроші зараз нескладно. Цьому сприяє політика кількісного пом’якшення, яку проводять  ключові центробанки. Та скоро ситуація на ринку може кардинально змінитись.

Кредити минулого

10 червня, 2011 р. Україна розмістила єврооблігації на $1,25 млрд під 6,25% річних на 5 років. Ось як про це розміщення писали ЗМІ.

«В розміщенні взяли участь понад 200 інвесторів. Високий попит дозволив розмістити єврооблігації за ставкою нижче оголошеного орієнтира дохідності з 6,375% до 6,25% і збільшити обсяг позики з 1 до $1,25 млрд».

«Результати цих успішних угод свідчать про те, що міжнародні інвестори позитивно оцінюють зміни, які сьогодні відбуваються в Україні», — говорить керівник управління ринків боргового капіталу компанії ВТБ Капітал Андрій Соловйов».

Це 2011 рік. При владі Віктор Федорович. Про позитивні зміни, які оцінили інвестори… Це так, щоб нагадати.

За кілька місяців до того Україна розмістилась на $1,5 млрд (під впливом успішного першого перегляду програми МВФ). А за весь період з січня 2011 року до моменту відсторонення Януковича від влади, Україна на зовнішніх ринках підняла $10,9 млрд позик від іноземних інвесторів. Це без врахування $3 млрд політичного хабаря від Москви у грудні 2013 р.

Коли і МВФ непотрібен

Про цю ж саму історію пише МВФ у своїх звітах. «Після затвердження програми в липні 2010 року впевненість ринків було відновлено, і уряд знов отримав доступ до ринку. За відсутності фінансового тиску, в умовах високих політичних ризиків та протидії інтересів, було проведено лише один із 9 переглядів [програми співпраці]. Небажання підвищувати тарифи на енергію та проводити фіскальні зміни завадило другому перегляду».

Читайте також: Інвестиції банків у ОВДП — вже за межами здорового глузду

Іншими словами, станом на середину 2011 року вже було зрозуміло, що гроші можна піднімати і без програми МВФ. А МВФ практично заморозив на той момент співпрацю і з 2011-го по 2013-й ніякого руху в цьому напрямку не було.

Як же так сталось, що Віктор Федорович відправив подалі міжнародних кредиторів і в той же час прекрасно розмістився на ринкових умовах?

Відповідь: кількісне пом’якшення.

На ринках дурна ліквідність, грошей немає куди дівати, «пастки ліквідності»… треті країни відхопили свого щастя.

Але музика грала недовго… 19 червня, 2013 р, Бен Бернанке оголосив про звуження програми кількісного пом’якшення. Лавочка прикрилась. «Наркоман» замість того, щоб лікуватись поглибив свою наркотичну залежність. Почалась «ломка», яка призвела до цілого ряду фатальних рішень.

Читайте також: Девальвація гривні найближчим часом: міфи і реальність

Навіщо я згадав ту історію? Масштаби кількісного пом’якшення під COVID-19 б’ють усі рекорди. Очевидно, що в таких умовах дуже легко послизнутись і навіть не помітити своєї помилки. Світ купається у свіжонадрукових грошах. Навіть якщо наламаєш дров, ти не відчуєш болі миттєво. Це як бути під наркозом і жартувати, поки тобі виривають нігті. Але похмілля неодмінно настане. І коли це момент прийде, зроблені помилки вже не можна буде виправити.