У Нацбанку продовжують роз'яснювати, що змінилося в платіжних операціях у зв'язку з набуттям чинності нового закону про фінмоніторинг.
Зарахування на карту понад 5000 гривень. У НБУ відповіли, чи має одержувач пояснювати походження коштів
Ситуація
У ЗМІ з'явилася інформація, що згідно з новим законом одержувач, на рахунок якого надійшли кілька платежів з одного рахунку, що в сумі перевищують 5000 грн, повинен буде надавати роз'яснення щодо походження цих коштів. Інакше доступ до переказаних коштів буде обмежений.
У Нацбанку спростували це твердження.
Читайте також: Плануючи серйозний шопінг, не забудьте прихопити паспорт
Що кажуть в НБУ
«Операції до 5000 грн є низькоризиковими, оскільки це незначні суми. Тому блокувати й приділяти увагу таким операціям банки не повинні», — кажуть в НБУ.
Закон, перш за все, націлений на те, щоб зосереджувати увагу на великих схемних операціях — від 400 тисяч гривень, а не на операціях громадян.
Читайте також: Електронні гроші та «чорні» зарплати потрапили під посилений контроль
Нагадаємо
- 28 квітня 2020 року набув чинності новий закон про фінмоніторинг. Відтепер онлайн-платежі українців перевірятимуть ретельніше. Проте до більшості операцій увага буде мінімальною, під контроль підпадуть високоризиковані транзакції.
Читайте також: Чотири міфи про закон про фінмоніторинг. Як буде насправді
- На думку НБУ, 95% клієнтів фінансових установ мають відчути покращення у здійсненні фінансових операцій уже в цьому році.
- В Україні Закон має як прихильників, так і противників. Що змінить цей закон для бізнесу та рядових українців, розповів «Мінфіну» керівник практики податкового права АО «Моріс Ґруп» Василь Андрусяк.
Читайте також: Закон про фінмоніторинг: чорт голову зверне
Коментарі - 48
А вот 5001грн - это уже криминал и 2 года лишения? Вообще должны быть чёткие правила игры а не размазанные понятия, которые НБУ может трактовать как ему удобно.
Мали б відношення до фінансової сфери — не писали б відвертих дурниць.
Чи по вашому банк бачить кошти які поступили на рахунок Іванова та не були підтверджені і потираючи руки говорить — «Ох гульнемо! Починаємо їх крутити!»
А що робити як клієнт в тот самий день надав підтверджуючий документ? Тобто виходить що видати цими коштами позику не можна, вірно?
Не приходило в голову що «не потрібно шукати чорного кота в темній кімнаті коли його там нема» і питання в банальному контролю походження коштів та в перспективі контроля з метою зменньшення неофіційних неоподаткованих доходів — наприклад ЗП на карту без відрахування податків, оренда житла, продаж товара та послуг в інтеренеті і т.д.? Тобто це потрібно не банкам, для яких це ствоює додатковий головний біль, а насамперед державі!
«А що робити як клієнт в тот самий день надав підтверджуючий документ?» - люди месяцами ждут, там до 90 дней разбирательство. Почитайте отзывы.
что тут не четко? где вы про криминал прочитали?
Приведу пример:
Звоню в налоговую и объясняю, что имею доходы по депо около 300к в год. Но банки как оказалось в налоговую подают отчётность не на каждого субъекта(т.е. меня) в отдельности, а оптом так сказать.
Ну и как мне показывать или доказывать свои доходы банку в котором у меня нет депо? Или я хочу купить квартиру и т.д. Причём, я оплатил налоги с этих доходов! Справка о доходах из налоговой действительна только 3 последних года, а я не работаю уже 4 года.
Предложил заполнить декларацию о доходах - отвечают: Вы что, даже не думайте, только в случае выезда и ещё будут штрафы и т.д. В итоге пришли к тому, что нужно делать распечатки в каждом банке по каждому депо по начислению доходов! При этом, эти якобы справки (выписки) не являются подтверждающим документом, разве, что в суде только! Пока суд да дело а деньги тю тю налево...
Не вижу проблемы с финмоном, если критерии известны. Это как, например, необязательно подавать декларацию при определенных условиях. Это достаточно точное правило же.
На самом деле все не так происходит как вы описали. Вас действительно спрашивают откуда деньги, вы показываете справку о доходах из эл. кабинета и все происходит. Если же у вас нечем подтвердить происхождение средств, то деньги остаются у вас на счету и платеж отменяется. Штрафов никаких нет и быть не может. Просто отмена транзакции. Я это все говорю из личного опыта.
Конкретно по недвиге, многие нотариусы просто закрывают глаза на это так как они не обязаны проверять как вы совершили оплату. И по факту никого это не волнует. Но и по закону подтвердить происхождение средств очень просто. Разве что у вас наличными 200тыс долларов — тогда придется конечно долбаться. Но это было и раньше так, теперь даже проще — так как вы сможете в банк носить по 400тыс грн без фин мониторинга.
Конечно, если вы получали всю жизнь веерную прибыль да еще и наличкой, то отбелить ее выйдет вам в 6.5%. Откройте ФОП и наконец заплатите чертовы налоги! Ну или носите наличку в банк переодически.
Попахивает тем, что вы не сталкивались с этим вопросов от слова «совсем».
Якщо ж вони не платили податки та працювали в тіні - то вже інша справа. І цілком вірно що не сплатив податки - не можеш скористатися коштами.
«Справка о доходах ФОП» - можно получить только за 3 последних года и банк просит справку за 3 последних года. Им всё равно если до этого периода были миллионные доходы. Попробуйте получить справку за 12-16 годы. В кабинете тоже нет такой функции.
Ціль - боротьба за відмиванням коштів та зменшення тіньової економіки з отриманням податків з операцій що раніше ніяк не контролювалися та не оподатковувалися.
Тобто, в даному випадку банки інструмент а не зацікавлена сторона.
Якщо вам не подобається - передавайте кур"єрами Глово кошти.:)
До великого бізнесу в держави руки не дотягуються, бо самі від нього сидять на відсотках, а от МСБ та Ф.О. покошмарить - з задоволенням.
Черговий Президент і його команда на службі в олігархата. Нікуди олігархічно-феодальна модель держави не ділася за рік Зе-президентства...:(
Два примера:
1. Вам приходит на карту деньги с нескольких терминалов на сумму более 5 тыс.грн., и отправителя не возможно идентифицировать. Тогда могут спросить «Что это за деньги». Или с элект.кошельков и т.д.
2. Вам приходит на карту 5500 грн от Вашего коллеги/супруги(а)/отца/матери и т.д., но платили они со своей карты с Приложения или Сайта Банка со своего кабинета. Тут я не вижу проблемы. Банк видит от куда деньги, если это разово или пару раз в месяц.
Проверка это требования НБУ.
«Вот поэтому я использую кэш везде где только можно»
Всё зависит от источника доходов…
Например, у меня все доходы поступают в безналичном виде на банковские счета и я не вижу никакого здравого и экономического смысла снимать наличку и затем носиться с ней, как дурак со ступой.
Мне намного проще и даже выгоднее часть полученных доходов отправить на пополнение депозитов, и пользоваться при расчётах несколькими кредитками нескольких банков да ещё на этом и небольшой кешбэк получать.
А затем погашать кредиты начисленными процентами и если надо, то частью текущих доходов, лежащих на банковских счетах.
Только при объявлении карантина решил снять немного налички мелкими купюрами — вдруг будет жёсткий запрет выхода на улицу или сдуру закроют в изоляторе больницы…
У вас скорее всего противоположная ситуация…
Все доходы получаете в наличной форме, минуя налогообложение — вот и паритесь везде с наличкой, чтобы не засветить превышение расходов над доходами…
Тільки до вступу даного закону в силу, під обовязковий фін мон попадали суми від 150 тис грн. І в моїй практиці були випадки коли банк відмовляв в прийнятті платежу на купівлю квартири чи інших активів якщо клієнт не міг надати підтверджуючих документів.
Навіть одному бувшому депутату з ТОП 100 Форбс Україна відмовили в платежі на купівлю готелю.