Електронні гроші та «чорні» зарплати потрапили під посилений контроль

Комуналка і стипендії фінмону не цікаві

Нововведення закону можна умовно розділити на три блоки: транзакції, процедура ідентифікації/верифікації і ризикові категорії клієнтів (такі, як особи, пов'язані з політиками і чиновниками).

Один з головних плюсів у блоці транзакцій – планка фінмоніторингу підвищується зі 150 тис грн до 400 тис. грн. Це означає, що переважну частину операцій банки зможуть пропускати автоматично.

Виняток – чотири ситуації, в яких угоду/транзакцію потрібно перевіряти обов'язково, незалежно від суми:

• всі транзакції з переказу коштів за кордон;
• операції з ризиковими юрисдикціями (як правило, це класичні офшори типу Белізу, Панами чи Британських Віргінських Островів). Важливий момент: напрямок транзакції не має значення, перевіряти потрібно як потоки «з» України, так і гроші, які заходять «в» країну;
• операції з готівкою;
• операції з публічними персонами.

Читайте також: Нові правила фінмоніторингу: За що банки будуть блокувати рахунки і «стукати» на клієнтів

Цей момент теж можна вважати великим проривом: раніше подібних ознак було 17. За словами директора департаменту фінмоніторингу ПУМБ Ганни Горбенко, підвищення порогової суми разом зі скороченням кількості ризикових ознак дозволить банкам вивільнити ресурс, щоб детальніше аналізувати операції, які реально підпадають під критерії ризиковості.

Нововведення в плані процедури остаточно переводять фінустанови на ризик-орієнтований підхід. Це означає, що банк або фінкомпанія сама визначає глибину та інтенсивність перевірки в залежності від клієнта.

Як пояснила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, банки будуть приділяти мінімальну увагу категоріям клієнтів з низьким рівнем ризиків.

«Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки, зарплатні проекти, стипендії, пенсії, ОСББ, підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери, «білий» бізнес, який сплачує податки тощо», – уточнила Рожкова.

Але, як припускає керівник управління фінмоніторингу банку Кредит Дніпро Наталія Тимченко, на перших порах клієнти банків ризикують натрапити на дуже різні підходи у застосуванні правил фінмону.

Читайте також: Фінмоніторинг виявив у 1 кварталі підозрілі операції на 15 мільярдів

«Безумовно, політика управління ризиками у кожного банку своя. Якщо для одних фінустанов та чи інша операція буде вважатися безризиковою, то інші візьмуть додатковий пакет документів або взагалі відмовляться від її проведення та/або від обслуговування клієнта», – говорить вона.

Однозначний позитив – вперше на українському ринку з'явиться процедура віддаленої ідентифікації клієнтів (за відеозв'язком). Наскільки затребуваною стане ця послуга залежить від Нацбанку, який, за інформацією «Мінфіну», підготував досить жорстке регулювання (докладно про це «Мінфін» писав тут).

Останній блок позитивних змін – банкам доведеться більш детально вивчати зв'язок своїх клієнтів з держчиновниками або політиками та запитувати додаткову інформацію у кінцевих бенефіціарів клієнтів-юросіб.

Читайте також: Чотири міфи про закон про фінмоніторинг. Як буде насправді

«Законом передбачено застосування більш ефективних механізмів визначення реальних кінцевих власників компаній. Думаю, він стане дієвим інструментом для досягнення глобальної мети: український бізнес має стати більш прозорим», – вважає Олена Коробкова з НАБУ.

Електронні гаманці та prepaid-карти під загрозою

Як часто трапляється з українськими законодавчими новаціями, за загальним позитивом криються деталі, які викликають серйозну критику з боку бізнесу. Закон про фінмон – не виняток.

Дійшло до того, що після звернення Спілки українських підприємців (СУП) група депутатів зареєструвала у Раді законопроект про відтермінування набрання чинності нових правил. Текст законопроекту поки що не опублікований. Але про ймовірні терміни перенесення можна судити за заявою СУП, яка запропонувала відкласти «фінмон по-новому» на осінь цього року.

У чому причина? Як пояснив один з депутатів-ініціаторів відстрочки Ярослав Железняк з фракції «Голос», квітень 2020 року – не найкращий час для таких радикальних змін через карантин.

У частині компаній можуть виникнути труднощі з наданням потрібної документації, особливо з інших країн. А малий і середній бізнес, що і без того постраждали від локдауна, можуть зіткнутися з блокуваннями рахунків через відсутність вироблених норм оновленого фінмону.

Читайте також: НБУ оштрафував чотири банки за порушення фінмоніторингу

«Наприклад, нові правила можуть ускладнити роботу волонтерських організацій, які отримують благодійні внески через платіжні системи. Ці операції підпадуть під фінмоніторинг і можуть бути заблоковані», – побоюється Железняк.

Банки, на думку Олени Коробкової, будуть найбільш підготовленими до нововведень учасниками ринку. А ось у фінкомпаній, які працюють за ліцензією «здійснення переказів фізичними особами без відкриття рахунку», може виникнути безліч питань.

“З набранням чинності закону перекази з використанням таких інструментів, як анонімні електронні гаманці та prepaid-карти повинні містити ПІБ ініціатора платежу, його номер рахунку/картки/електронного гаманця.

У разі відсутності реквізитів можуть бути певні проблеми з оплатою рахунків. З іншого боку, не секрет, що саме ці інструменти завжди активно використовувалися тіньовою економікою", – зазначає Наталія Тимченко з банку Кредит Дніпро.

Проблеми будуть і у мобільних операторів, які в останні роки намагалися просувати власні платіжні рішення (SharPay у Vodafone, Смарт-гроші – у Київстар, Paycell – у lifecell), в тому числі, що дозволяють робити перекази Україною.

Читайте також: Під контролем: Тепер операції з криптовалютами буде перевіряти фінмоніторинг

За новими правилами, без ідентифікації (як мінімум, ПІБ) не можна буде провести переказ без відкриття рахунку на суму понад 5 тис. грн. У той же час, більшість абонентів мобільного зв'язку не ідентифіковані, не проходили належну перевірку у відповідності з вимогами закону, констатують в СУП.

Як пояснила Рожкова, НБУ сподівається, що закон «вб'є ринок «сірих» електронних грошей». За її словами, неприпустимо, щоб електронні гроші використовувалися для тіньових операцій. «Ми пропонуємо спрощену модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фотофіксацію клієнта з його особистими документами», – сказала Рожкова.

Ще одна категорія підприємців, якій буде складніше адаптуватися до нового фінмону – компанії, які виплачують працівникам «чорну» зарплату через перекази «на карту». «Звичайно, вони постраждають. Але потрібно визнати, що закон, власне, і спрямований на протидію подібним схемами», – зазначає Тимченко.

Чи доведеться українським банкам переглянути свої продуктові лінійки через впровадження нових правил? За словами Ганни Горбенко з ПУМБу, у банку не очікують, що вимоги в частині здійснення переказів фізичними особами, вплинуть на його основні роздрібні послуги.

Звідки взявся новий фінмон

Підготовку до «жахів» європейської банківської бюрократії, яка у фінансових колах більш відома під абревіатурами KYC та AML (anti-money laundering, боротьба з відмиванням грошей), українські банкіри могли почати ще шість років тому.

Зобов'язання впровадити у себе суворі європейські канони фінансового моніторингу Україна взяла на себе разом з підписанням угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Нам потрібен був закон, який би адаптував національне законодавство до:

• рекомендацій FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering, міжурядова група з боротьби з перетіканням «брудних грошей» в розвинені країни)
• четвертої і частково п'ятої Директиви ЄС проти відмивання коштів та фінансування тероризму.

Особливого вибору у нас не було: такі правила для всіх країн, які претендують на членство в Євросоюзі, нехай і в неосяжному майбутньому. Крім того, цей пункт був частиною попереднього меморадума про співпрацю України з МВФ за програмою розширеного фінансування EFF 2015 року).

За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олени Коробкової, український варіант AML-законодавства обговорювався ринком і Нацбанком близько двох років.

​Текст закону з'явився наприкінці 2018-го, трохи менше року він пролежав без руху у Верховній Раді, поки в грудні 2019 його не прийняв вже оновлений парламент.

Таким чином, у ринку було близько п'яти місяців для того, щоб переорієнтовувати свої системи ризик-менеджменту на новий лад.

До кінця квітня регулятор пообіцяв видати детальну нормативну базу для банків, до кінця червня – для небанківських організацій, які цього року остаточно перейдуть під нагляд Нацбанку.

У цілому, зміни будуть поступовими: НБУ передбачив адаптаційний період до 1 січня 2021 року.

Ольга Терещенко