Коронавірус і фінансова криза. Що буде з економікою України

Аналітик ІГ «Універ» Михайло Федоров проаналізував кризові явища, пов'язані з коронавірусом, і оцінив їх вплив на економіку України.

Експерт виділяє 4 види проблем:

• Втрати від зростання ризиків, які не включають фактичні втрати.
• Фактичні втрати від зниження зовнішніх операцій країни в контексті падіння активності у світовій економіці.
• Втрати від введення карантину на території України.
• Ланцюгова реакція економіки у вигляді падіння ділової, споживчої активності.

Втрати від зростання ризиків

Цей фактор багато хто може назвати психологічним ефектом. Він є відображенням очікувань людей і їх оцінки майбутніх перспектив економіки і фінансів. У світі цей фактор проявляється у вигляді падіння фінансових ринків, зниження ділової активності, купівлі «захисних» активів, що ми сьогодні і спостерігаємо у всьому світі.

Становище України у даному разі краще, ніж у інших країн. І причина цього досить банальна: якщо можна так висловитися, «попіл не горить». В інших країнах є чому падати. Там є величезний ринок кредитування і величезні борги, є фондові і валютні ринки з величезними оборотами, є ринки деревативів, є ринок облігацій: і державних, і приватних.

Все це існувало в певному «хорошому балансі». Криза і паніка порушили цей баланс і призвели до зміни потоків капіталу. Від цього там все і падає. В України більш-менш живим можна назвати тільки ринок ОВДП, в інших сегментах падати особливо і немає чому.

Українці майже завжди зберігають гроші у валюті. Відтік капіталу був і раніше, без коронавірусу. Ринок кредитування багато років не працює — і там теж немає чому падати. Якщо можна так висловитися, то фінансові потоки в України адаптовані до кризи вже давно і збалансовані з нею. Негативна психологія, в частині перспектив економіки, в України була поганою і до коронавірусу. І в цьому плані коронавірус мало що змінює.

Читайте також: Скільки коштуватиме долар в Україні в епоху дешевої нафти

Фактичні втрати

У цьому питанні Україна теж менш сприйнятлива, в порівнянні з іншими країнами. Найбільш ризикова галузь, яка може понести найбільші втрати, — це промисловість, в першу чергу — металургія. Економічна криза в світі може призвести до істотного падіння попиту на металургійну продукцію.

Істотні втрати Україна може понести від введення карантину в інших країнах, які призведуть до падіння доходів наших трудових мігрантів. Адже мігранти в чужій країні — найменш соціально захищений шар, за рахунок яких інші країни можуть вирішувати свої проблеми.

Якщо криза буде не довгою у межах півроку, то її вплив для економіки України не буде сильним. При падінні доходів сім'ї трудових мігрантів все одно будуть витрачати гроші за рахунок скорочення своїх резервів. Якщо криза затягнеться, то проблема буде більш актуальною. Трудові мігранти сьогодні — найбільша галузь економіки України та головне джерело валютних надходжень до країни.

Читайте також: Особливості нової фінансової кризи і чим вона небезпечніша за попередні

Що стосується сільського господарства, то тут втрати, ймовірно, будуть мінімальними. Оскільки, з кризою і карантином чи без них, люди мають потребу в їжі. Я вважаю, що обвалу цін на продовольчі товари, як у 2008 році, не буде. Світ сьогодні інший.

Тоді, у 2008 році, в дефіциті був споживчий попит, ціни на зерно впали, в першу чергу, через дефляційне стиснення і подорожчання грошей. В нинішніх умовах Центральні банки світу не допустять брак грошей, вони готові до включення друкарських верстатів. Навпаки, є ймовірність, що світова криза перейде в інфляційну фазу зі знеціненням грошей, а в цьому випадку продовольство буде дорожчати.

Читайте також: COVID-19: обвал котирувань, криза туризму і валютна паніка

Варто додати, що економічна криза — це ще і можливості. Є фактори, які можуть позитивно позначитися на економіці України. Перше — це ціни на сировину, таку як нафта. Україна є нетто імпортером палива: і нафти, і газу. Падіння ціни на ці види товарів — плюс для України. І він може частково нівелювати експортні втрати промисловості.

Друге — світова криза в поточних умовах віщує введення карантину і зупинку виробництва в різних країнах світу, що передбачає руйнування виробничих ланцюжків у світі. Україна в цьому питанні не так залежна, оскільки, на жаль, економіка країни виробляє не так багато продукції обробної промисловості.

У минулому країна програла конкуренцію в цьому плані. Однак, призупинення виробництв в інших країнах дає шанс для українських виробників щодо завоювання нових ринків. Наприклад, зупинка відвантаження меблів з Китаю в Європу дає шанс нашим меблярам замінити китайські меблі. Або ж, наприклад, зупинка трубних заводів у тому ж Китаї відкриває дорогу нашим компаніям для заміщення цієї ніші.

Що стосується сфери послуг, а точніше експорту послуг, тут теж можливі втрати через зниження зовнішнього попиту, але, в порівнянні з іншими країнами, Україна виглядає краще. IT-сектор в Україні бурхливо зростає. Криза, швидше, не призведе до втрат у цій галузі, а лише пригальмує зростання. Що стосується транспорту, тут головним джерелом є газова труба. А доходи від неї не впадуть, тому що новий контракт із Газпромом передбачає формулу «качай або плати».

Карантин

Найгірше, якщо коронавірус дійде до нас і набуде масового масштабу. Тоді країна змушена буде вводити карантин із зупинкою економічної діяльності. Він може торкнутися як окремих населених пунктів, областей, так і всієї країни в цілому, в залежності від масштабів проблеми з вірусом.

В цьому випадку економіка, звичайно, понесе величезні втрати, але так само як інші країни. Адже перед коронавірусом всі рівні. Карантин потенційно може вдарити по будь-якій економіці з будь-яким рівнем розвитку. Але і тут в України є свої козирі.

Розвинуті країни мають високоінтенсивну економіку, що не скажеш про нас. Середньостатистичний американець витрачає на свої базові потреби, які необхідні незалежно від карантину, менше половини своїх доходів, а ми витрачаємо більше половини. В умовах карантину, ми, образно кажучи, зрівняємося з американцем. Але американець як споживач скоротить більшу частину своїх витрат, а ми скоротимо меншу частину. Відповідно в пропорціях наша споживча активність скоротиться менше, ніж у розвинених країнах. Але це, звичайно, не від хорошого життя.

Промисловість в Україні постраждає так само, як і в інших країнах, тому що якщо будь-яке число помножити на нуль, то буде нуль. А простій виробництва — це множення на нуль. У цьому плані Україна не є більш ризиковою, в порівнянні з іншими країнами. Рівень проблеми у нас такий само, як і в Німеччині або в Китаї, або будь-якій іншій країні світу.

Проте в України дуже велика частка сільського господарства, а ця галузь економіки навряд чи сильно постраждає від введення карантину. Адже польові роботи не передбачають масового скупчення людей. Навіть в умовах загального карантину, сільське господарство продовжить свою роботу. І тут втрат не передбачається.

Читайте також: Україна потрапляє в ідеальний шторм. Чи зможемо ми протистояти кризі

Ланцюгова реакція в економіці

Коронавірус і карантини для світової економіки небезпечні не тільки самі по собі. Багато економістів у світі більше побоюються, що все це спровокує в світовій економіці ланцюгову реакцію. Адже ще минулого року багато хто чекав на кризу і без коронавірусу, оскільки світ сьогодні потопає в боргах, величина яких вже зашкалює.

Ще в листопаді 2019 року в МВФ заявляли, що світовий борг досяг рекордного показника у $188 трлн, що становить 230% від ВВП. Коронавірус може стати тим спусковим гачком, який викличе обвал світового боргу. Спроби врятувати ситуацію за допомогою включення друкарських верстатів можуть викликати сильне зростання інфляції. У світових фінансах буде величезний «шторм», який може зашкодити економіці світу навіть більше, ніж коронавірус. Сам вірус колись закінчиться, карантини припиняться, заводи і економіка відновлять свою роботу. Але «шторм» у світових фінансах може не зупинитися.

У цьому випадку в України набагато краще становище, в порівнянні з іншими країнами. Оскільки «попіл не горить». У нас, крім ринку ОВДП, падати вже нічому. Ніякого «банкопаду» бути вже не може, оскільки все, що могло згоріти, вже згоріло в минулі роки.

Середній борг українця перед банками становить 5 тис. грн, що приблизно дорівнює половині середньої зарплати на місяць. У середнього американця середній борг перед банками дорівнює майже річній зарплаті, і в пропорціях він більше, ніж в українця, більш ніж у 10 разів. Кредитний мотор в Україні не може зупинитися, тому що він і так стоїть. Тому сильної ланцюгової реакції, як в інших країнах, в Україні не буде. Криза в світі просто не дозволить нашому кредитному мотору завестися.

Україна пережила свою економічну кризу у минулі роки, і економіка вже впала. Ми вже давно у «кризі», і горіти тут вже особливо нема чому. В результаті економічної кризи світ прийде ближче до нашого стану, і це не стільки зіпсує наше поточне економічне становище «на дні», скільки буде заважати відновленню економіки.

Україна пережила період 2014-2016 років з фізичної втратою частини своєї економіки, з війною і панікою, коли все валилося. Гірше, ніж тоді, не буде. Буквально до 2018 року в очах капіталу, залишався сильний страх перед загрозою нової війни. Економічна активність через це була вкрай низькою.

Але країна змогла досягти в цьому «економічному дні» макроекономічної стабільності. Як тільки військові страхи в останні пару років пішли на спад, ділова активність почала зростати, а економіка почала відновлюватися. У цього відновлення є величезний ресурс, але світова криза стоїть цьому на заваді. І в цьому контексті, Україна через світову кризу ризикує втратою цього зростання. Але це альтернативні витрати і втрати, тут немає мови про падіння економіки.

Читайте також: Коронавірус і Україна: чому гривня вистоїть

Коронавірус: варто тільки боятися за здоров'я людей

Ситуація з вірусом навряд чи зможе перевершити за своєю силою військові страхи. В даному випадку мова йде про страх для капіталів, з якими країна жила кілька років. А тому загальна ділова активність навряд чи впаде нижче, ніж було, наприклад, у 2017 або 2018 році.

Що стосується ринку державного боргу, тобто ОВДП, в цьому питанні ніякого дефолту не передбачається. Країна змогла жити з воєнними ризиками, які накрутили дохідності з ОВДП до 20%. Світова криза за своєю значимістю для України навряд чи перевершить минулі проблеми. Дохідності за ОВДП звичайно зростуть, але швидше за все вони будуть менше, ніж у 2017-2018 роках. А з цим країна впорається, як і в минулі роки.

Так само і курс гривні. Коридор у 27-28 гривень за долар включав в себе військові ризики і дуже низьку ділову активність. Якщо світова криза все ж настане, то гривня просто повернеться на старий курс, але це не буде катастрофою. Якщо ж все обмежиться тільки страхами, не виключено, що і відмітка 26 гривень за долар зможе утримати позиції. Більше того, потрібно розуміти, що сам долар США не є константою. Велика ймовірність того, що США в боротьбі з кризою включать свій друкарський верстат на повну потужність, від чого цінність самого долара почне знижуватися.

У проблемі з коронавірусом, на мій погляд, країні потрібно більше боятися за життя і здоров'я людей, оскільки «низька база» економіки дуже сильно обмежує ресурси держави у боротьбі з вірусом.