Два сценарії. Як Україна розрахуватиметься по ВВП-варантам

Після випуску ВВП-варантів у 2015 році вони торгувалися погано — на рівні 30% від номіналу, однак на хвилі новин про плани досягти зростання ВВП на 5-7% та відкриття ринку землі ціна варантів на початку 2020 року зросла до 120-130% номіналу.

Два сценарії щодо ВВП-варантів

• Перший — їх достроковий викуп.

«ВВП-варанти потрібно було викуповувати тоді, коли вони коштували дешево. Раніше була пропозиція направити на це гроші, конфісковані у Януковича, але парламентарі сказали роздати їх людям. Де тепер взяти гроші — невідомо», — розповів співрозмовник ЕП в уряді.

Спеціальний конфіскат — кошти Януковича, отримані злочинним шляхом. У бюджеті 2017 року дохід від них закладався в обсязі 22,5 млрд грн. За кілька років кошти були витрачені на різні видатки державного бюджету.

Про сценарій викупу говорив теперішній голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він назвав ВВП-варанти «міною сповільненої дії».

Читайте також: ВВП-варанти України: Вперше в історії ціна перевищила 100% номіналу

«Цю ідею складно реалізувати. Навіть коли варанти тільки випустили, на їх викуп було потрібно понад 3 млрд дол. Хто візьме на себе відповідальність витратити на ці не до кінця зрозумілі і непрогнозовані папери кілька мільярдів доларів?» — риторично запитує аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.

• Другий сценарій — обмін варантів на євробонди.

«Держателі VRI чекали їхньої конвертації у євробонди. Ще пів року тому інвестори розраховували, що з огляду на можливий ріст економіки уряд трансформує варанти у більш зрозумілий для інвесторів інструмент, приміром, єврооблігації з фіксованою дохідністю», — говорить Паращій.

Зараз варанти не включені у структуру державного боргу, а їх конвертація у євробонди передбачатиме збільшення суми зовнішнього боргу.

Читайте також: Маркарова розповіла, коли планують погасити ВВП-варанти

Крім того, якщо зараз VRI працюють за принципом «економіка зростає — Україна платить, економіка падає нижче 3% — не платить», то у випадку з євробондами платити доведеться завжди.

За інформацією джерел, знайомих з позицією Мінфіну, чиновники зайняли позицію очікування, у першу чергу — з внутрішньополітичних причин.

Читайте також: Гетманцев: ВВП-варанти, випущені в 2015 році, є «міною уповільненої дії»

«Розглядаються кілька варіантів взяття ситуації під контроль. Варанти не стануть проблемою, потрібно лише досягти компромісу з депутатами», — резюмував співрозмовник ЕП у Кабміні.

Що відомо про випуск варантів

Україна випустила ВВП-варанти в 2015 році в рамках реструктуризації $19,3 млрд держборгу на суму списаних кредиторами єврооблігацій на $3,2 млрд і вони не є частиною держборгу країни.

За умовами випуску, інвестори претендують на частину приросту реального ВВП з урахуванням інфляції, що перевищить показник зростання ВВП у 3% (тригери) в 2019-2038 роках, за умови, що номінальний ВВП без урахування інфляції перевищить $125,4 млрд.

Якщо приріст ВВП за рік буде нижче 3% або реальний ВВП буде менший $125,4 млрд, виплат за паперами не буде.

Варант — цінний папір, що дає власникові право купувати пропорційну кількість акцій за обумовленою ціною протягом певного проміжку часу, як правило, за нижчою в порівнянні з поточною ринковою ціною.