19 листопада 2019, 7:34 Читать на русском

Життя в борг: як ОВДП впливають на економіку України

Міністерство фінансів знизило середньозважену ставку за 2-річними валютними ОВДП до 4,02%, а за 3-річними гривневими — до 13,07%. Хоча ще в першій половині року ставка за валютними облігаціями становила 7,75%.

Міністерство фінансів знизило середньозважену ставку за 2-річними валютними ОВДП до 4,02%, а за 3-річними гривневими — до 13,07%.
фото: moneycompare

Це створює враження, що державний борг під контролем, а вартість його обслуговування буде зменшуватися. Чи так це насправді, та чи є ризики, пов'язані з обслуговуванням боргу, у статті для «Дзеркала тижня» розповіла завідуюча відділом державних фінансів Експертно-аналітичного центру Growford Institute Тетяна Богдан. «Мінфін» наводить ключові тези публікації.

Скільки винна Україна

Боргові ризики держави залишаються високими. Так, розмір державного та гарантованого державою боргу відносно ВВП зменшився з пікового рівня 81% ВВП (2016 р.) до 51,2% ВВП цього року, завдяки підвищенню реального обмінного курсу гривні та зростанню реального ВВП при стабілізації номінальної суми боргу. Але, за результатами багатьох емпіричних досліджень, граничний рівень державного боргу для країн з ринками, що формуються, становить 30-50% ВВП.

Щодо доходів бюджету державний і гарантований державою борг на жовтень цього року становив 216% і все ще перевищував гранично допустимий рівень боргу (200% доходів). В Україні відношення короткострокового зовнішнього боргу до валових міжнародних резервів на кінець другого кварталу 2019 р. склало 215,3% і характеризувалося низхідною динамікою. Але навіть ці зміни не забезпечували досягнення гранично допустимого рівня (100%).

Україна порушує критерії боргової стійкості за трьома з п'яти ключових індикаторів — у відношенні державного боргу до ВВП і до доходів бюджету та у відношенні короткострокового зовнішнього боргу до міжнародних резервів. А низхідна динаміка боргових показників у 2018-2019 рр. пояснюється, в основному, поліпшенням макроекономічної ситуації в Україні.

Аналіз показників боргових виплат протягом 2013-2019 рр. свідчить про підвищення окремих показників боргового навантаження у 2019 р. Обсяг виплат за погашенням та обслуговуванням боргу щодо ВВП досяг максимального значення — 14%. А частка платежів за державним боргом у витратах бюджету підвищилася до 36,7%.

Ставки за ОВДП

В цілому сума розміщення ОВДП на первинному ринку за дев'ять місяців 2019 р. збільшилася в чотири рази, порівняно з аналогічним періодом 2018-го і в 20 разів — відносно цього ж періоду 2017-го. Це свідчить про посилення боргової залежності державних фінансів та нестійкість фінансової позиції уряду.

При цьому номінальні відсоткові ставки за ОВДП залишалися надзвичайно високими — середньозважена номінальна дохідність гривневих ОВДП у третьому кварталі 2019 р. становила 15,3%.

Високий рівень відсоткових ставок за ОВДП відображав наслідки жорсткої монетарної політики НБУ і цілеспрямованої політики Мінфіну з утримання високої дохідності облігацій, навіть в умовах масштабного припливу іноземного спекулятивного капіталу. Цьому сприяли також слабка конкуренція серед внутрішніх інвесторів і обмеження прямого доступу роздрібних інвесторів на ринок ОВДП.

Реальна дохідність гривневих ОВДП у вересні 2019 р. склала близько 8% річних. Такий високий рівень реальних ставок за державними облігаціями є безпрецедентним як з точки зору міжнародних порівнянь України, так і з точки зору часових порівнянь вартості залучення державних позик в Україні.

З одного боку, кроки Міністерства фінансів щодо зниження номінальних і реальних відсоткових ставок ОВДП у 2019 р. варто оцінити позитивно. Але, з іншого боку, з огляду на масовий приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП після підключення України до системи Clearstream, у Мінфіну України були всі можливості для більш радикального зниження відсоткових ставок за ОВДП.

Зараз серед 35 країн з ринками, що формуються, Україна має одну з найбільш високих номінальних дохідностей внутрішніх облігацій і посідає третє місце у рейтинговому списку. За рівнем номінальних відсоткових ставок однорічних облігацій (15,2% річних) Україну випереджають тільки Єгипет (15,3%) та Аргентина (35%).

Для порівняння: в Болгарії, Словаччині, Угорщині і Словенії номінальні ставки мають від'ємні значення, а в Хорватії, Чехії, Польщі, Чилі і Таїланді — не перевищують 2% річних. У Марокко, Китаї, Сербії, Малайзії, Філіппінах, Румунії, В'єтнамі номінальні ставки знаходяться в діапазоні 2-4% річних.

Купи ОВДП з дохідністю 14,5% річних і отримай додатковий бонус від «Мінфіну»

Показово, що за рівнем реальних відсоткових ставок за внутрішніми держоблігаціями Україна посідає перше місце в світі, маючи реальну дохідність на рівні 8% річних. Найближчими сусідами України в рейтингу найдорожчих позичальників є Уганда (з реальною дохідністю 6,5%) та Єгипет (5,9%).

Вплив нерезидентів

Портфель ОВДП у власності нерезидентів протягом січня—жовтня збільшився на 93,3 млрд грн. В результаті частка нерезидентів у загальному обсязі гривневих ОВДП, що перебувають в обігу, збільшилася з 1 до 13,7%. Якщо порахувати цю частку в сумі гривневих ОВДП, що належать звичайним інвесторам (за винятком НБУ), то отримаємо зростання частки нерезидентів з 2,3 до 26,4%.

Такі зміни в складі бази інвесторів у державні цінні папери посилюють ризики рефінансування державного боргу, збільшують відтік коштів за статтею «доходи» поточного рахунку платіжного балансу і підвищують ризики волатильності обмінного курсу гривні.

Міністерство фінансів декларує зниження валютних ризиків державного боргу внаслідок збільшення частки гривневих ОВДП у структурі боргу та залучення нерезидентів на цей сегмент ринку. Але подібні твердження не цілком коректні, оскільки, за міжнародними стандартами GFS і PSDS, борг держави перед нерезидентами вважається зовнішнім боргом. А будь-який зовнішній борг генерує валютні ризики для платіжного балансу країни, навіть якщо вони і не стосуються державного бюджету безпосередньо.

Залишили бізнес без грошей

Небезпечно те, що в умовах гострого «грошового голоду» в економіці ринок ОВДП поглинає все більшу частину наявної грошової маси, посилюючи дефіцит ліквідності у реальному секторі. Рівень банківських кредитів корпоративного сектору щодо ВВП на кінець третього кварталу цього року склав 24%. На сьогоднішній день в Чехії, Польщі, Словаччині та Хорватії рівень банківських кредитів у відношенні до ВВП вдвічі вищий, ніж в Україні, а в Естонії — в 2,5 рази вище.

Рівень монетизації української економіки (відношення грошової маси до ВВП) надзвичайно низький і продовжує зменшуватися. За прогнозами, до кінця року він становитиме 33% ВВП.

Що робити?

В умовах, що склалися, пріоритетними завданнями фінансової і боргової політики держави мають стати:

— скорочення абсолютного і відносного розміру боргового навантаження;

— подальша зміна структури держборгу України на користь внутрішнього боргу і збільшення середньої терміновості боргових зобов'язань;

— радикальне зниження рівня номінальних і реальних відсоткових ставок за ОВДП з доведенням показника номінальної ставки до рівня 9-9,5% річних на кінець 2020 р.

Читайте також: Державний борг та ризики бюджету

Проте отримання позитивних результатів від запропонованих заходів неможливе без змін у монетарній політиці, оздоровлення грошово-кредитної системи та поновлення кредитування реального сектора економіки.

Коментарі - 35

+
+15
Ярослав Карпенко
Ярослав Карпенко
19 листопада 2019, 8:23
#
Ну такое.. Спорно
+
+184
987
987
19 листопада 2019, 13:55
#
Что именно спорно? Тут еще все очень корректно изложено. Я бы написала жестче, идет перераспределение доходов бюджета в пользу иностранных кредиторов, которые заходят в страну под самые высокие ставки в мире. Сначала задрали ставки до 20% теперь опустили до 13% - беспрецедентное достижение, только не в управлении госдолгом, а в грабеже страны.
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
26 листопада 2019, 12:45
#
20ть было для себя, а теперь для других
+
+26
TroySSM
TroySSM
21 листопада 2019, 16:05
#
В мягкой завуалированной форме написано, о ненормальности всей этой ситуация с ОВГЗ, и автор намекает, что это всё за счёт реального сектора и нашего эконом. роста. Так же мне понравилась цифра доли ОВГЗ нерезидентов очищенная от облигаций, которые находятся в распоряжении НБУ, а это 26,4% и это уже не шутки! И да, даже если этот долг зашёл через ОВГЗ, но держатели его нерезиденты, то это внешний долг! Ещё два ключевых показателя — реальная доходность ОВГЗ и общий уровень монетизации экономики. Последний особенно показателен, в части какими именно способами НБУ таргетирует инфляцию — да с ценами будет всё спокойно, но это кладбищенское спокойствие.
Я в своём анализе, попытался пояснить причины этих процессов, долговой проблемы и влиянии этого процесса на экономический рост:
https://minfin.com.ua/blogs/troyssm/124522/
+
+14
yarg
yarg
19 листопада 2019, 8:44
#
Уровень банковских кредотов относительно ВВП еще называют «закредитованность экономики». и у нас она низкая, что очень неплохо.
+
0
bonv
bonv
19 листопада 2019, 11:11
#
Массированное кредитование экономики,  когда деньги идут в экономику, - это всегда приводит к росту инфляции.
Но я за.
+
+140
frontman
frontman
19 листопада 2019, 8:59
#
Хорошая статья, спасибо! Уганда и Украина отлично, даже названия стран почти похожи)
+
+68
yarg
yarg
19 листопада 2019, 9:15
#
То ли дело россия- между намибией и нигерией. существенно круче ?????
+
+8
Kostyantyn Kostenko
Kostyantyn Kostenko
19 листопада 2019, 10:57
#
Яскравий приклад результату інформаційної війни.
Про Україну говорять лише в негативному світлі.
А про Московський Улус - лише позитивно.
+
+15
yarg
yarg
19 листопада 2019, 11:53
#
Да. эту войну мы позорно проиграли.
Большой минус Порошенку  - с этим участком государство не справилось .
+
+30
bonv
bonv
19 листопада 2019, 9:34
#
Якщо ви хочете економічне зростання, то вам потрібні інвестиції а не тільки запозичення...
+
+30
bonv
bonv
19 листопада 2019, 9:38
#
Залучені гроші тупо не працюють...
+
+41
Maleficarum
Maleficarum
19 листопада 2019, 15:11
#
«Небезопасно то, что в условиях острого «денежного голода» в экономике рынок ОВГЗ поглощает все большую часть имеющейся денежной массы, усиливая дефицит ликвидности в реальном секторе.»  Вместо  производства- скупают  ОВГЗ ?
+
0
bonv
bonv
19 листопада 2019, 15:13
#
Я собі гривню ще намалюю:)
+
+15
zaNOza :)
zaNOza :)
26 листопада 2019, 12:50
#
На початку місяця були продані валютні на 1,2 млрд$ Як їх намалювати?
+
+11
987
987
19 листопада 2019, 16:25
#
Да, риска 0, быстро, не надо нести расходы на оценку рисков по кредиту, оценку экономической безопасности конечных бенифициаров, оформление обеспечения, мониторинг залога, формирование резервов. Покупка сертификатов занимает у банка до получаса. И никакой головной боли до погашения. Так что по-вашему выберут банки? Плюс сейчас можно продать бумаги на вторичке, нерезы уже ринулись и туда. Пока ставки по ОВГЗ будут превышать стоимость ресурсов - банки будут в них вкладываться по-максимуму.
+
0
yarg
yarg
19 листопада 2019, 16:32
#
А чем вы замените этот ресурс для государства ? эмиссией ?
+
0
987
987
19 листопада 2019, 21:06
#
Кроме как увеличивать доходы и резать расходы бюджета, а также снизить стоимость заимствований - других путей нет. Таможня и налоговая работают исключительно на себя. При таких ставках и разнообразии налогов, акцизов и рент у нас не должно быть таких дефицитов бюджета и даже потребности в заимствованиях.
Как показывают последние аукционы по ОВГЗ - снижать доходность еще есть куда. Вполне реально разрешить физлицам покупать ОВГЗ через Ощадбанк без открытия счета в ценных бумагах (в случае покупки с целью держать до погашения), чтобы избежать комиссий депозитария и сделать в ощаде низкие комиссии за покупку. Было бы желание - реализовать можно, но зачем же банкам и нерезам конкуренты в виде аборигенов.
+
0
yarg
yarg
19 листопада 2019, 21:47
#
Что значит «Таможня и налоговая работают исключительно на себя.» ? они приносят десятки и сотни миллиардов. 
У нас не должно быть дефицита  ? почему ? 
почитайте бюджет - там достаточно подробно расписано все.
350 миллиардов дотации только на пенсии уходит...

как можно покупать ценные бумаги не открывая в них счет ? а где держать купленное ? 
можно снизить доходность и до 10 % . Вы понесете отдавать гривну под такую ставку  ?
+
0
987
987
19 листопада 2019, 22:44
#
Помнится в 1998 я покупала ОВГЗ в банке - договор + платежка и никто не умер))).
+
0
yarg
yarg
19 листопада 2019, 23:08
#
И вы получили купленные ОВГЗ ?
+
0
987
987
20 листопада 2019, 0:21
#
Я получила обратно деньги плюс проценты. Конечно, я не собиралась продавать бумаги на вторичном рынке).
+
0
yarg
yarg
20 листопада 2019, 7:47
#
Тогда это были не ОВГЗ. Просто депозит. 
причем здесь вторичный рынок ?
+
0
987
987
20 листопада 2019, 10:20
#
Точно были ОВГЗ, я тогда студенткой была на практике в банке в отделе ценных бумаг, как раз курсовую по ним писала. Мне разрешили, так сказать, поучаствовать. А вторичный рынок при том, что продавать досрочно я их не собиралась, поэтому и не помню был ли тогда вторичный рынок по ним для физиков. Если учесть, что лицензия на торговлю ценными бумагами уже тогда нужна была и договор я заключала с банком как с торговцем, то возможно, эта опция и была предусмотрена, но я уже таких подробностей о тех временах не помню).
+
0
yarg
yarg
20 листопада 2019, 12:07
#
Купленные ЦБ нужно куда-то отдать. Покупателю. А как их отдать , если ему некуда - у него счета нет ?
вторичный рынок - дело десятое. можно покупать не через банк и держать купленное не в том банке , где покупали.... глобально говоря эта операция никак к банку не привязана.
+
0
987
987
20 листопада 2019, 14:38
#
Помню какие-то выписки и договор с торговцем и все. Депозитарного учета тогда еще не было, а ОВГЗ были))).
+
0
987
987
20 листопада 2019, 14:50
#
Помню еще распоряжение на покупку
+
0
yarg
yarg
20 листопада 2019, 14:56
#
Скорее всего счет был. его просто могли открыть бесплатно, да и все.
+
0
mary27
mary27
5 грудня 2019, 22:40
#
Были документальные ОВГЗ, с купоном привязанным к инфляции. Вот: https://apollo-ireland.akamaized.net/v1/files/c986vougpevs-UA/image;s=1000x700
+
+30
Игорь Коляда
Игорь Коляда
19 листопада 2019, 18:52
#
Вместо  производства- скупают  ОВГЗ

И депозитные сертификаты НБУ.
+
0
vadymbanker
vadymbanker
19 листопада 2019, 21:46
#
Я полностью согласен с политикой Марковой, нужно забирать всю ликвидность с рынка и пускать на большие гос. зарплаты, большие пенсии, качественную инфраструктуру, энерго-сберегающие и энерго-генерирующие проекты, а те кто кричат денежный голод и стоят за кредитами в банках, пусть достанут ДОЛАРЫ ИЗ ЯЧЕЕК И ОФШОРОВ.
+
0
yarg
yarg
19 листопада 2019, 21:52
#
Эта ликвидность берется в долг. 
отдавать чем ?
+
+10
vadymbanker
vadymbanker
19 листопада 2019, 23:49
#
Взял уряд 1млрд гривен за овгз, под 14% годовых, стоит долг за год 138млн. Пустит уряд этот млрд как пример на зарплаты учителям, следовательно 195млн сразу вернутся ввиде налогов(18+1.5), а стоит он 138!! остальные пойдут в продукты коммуналку,лекартсва, следовательно рост ввп, следовательно увеличение сборов, налогов, рент,акцизов, уменьшение субсидий, поверьте если грамотно маневрировать гос. долгом, держать умеренную инфляцию, государство неплохо будет себя чувствовать. И это только верхушка примера, как государство возвращает себе же-ему же одолженные деньги, как бы странно это не звучало. Такому учат в лондонской школе экономике.
+
+96
yarg
yarg
20 листопада 2019, 7:50
#
Дааа..
вернулись 195 миллионов , а через год нужно отдать 1 миллиард 138 миллионов. С чего ? 
А пошли деньги - на выплату зарплаты , т.е. их просто проели.
+
0
zaNOza :)
zaNOza :)
7 грудня 2019, 18:44
#
Почему 138? 140 при 14%, в ещё есть затраты на выпуск, размещение и др
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама