Грошово-кредитна політика НБУ в 2020 році: чого чекати бізнесу і вкладникам

«Мінфін» вивчив ключові пункти документа і спробував оцінити їх наслідки для пересічних громадян і бізнесу.  

Інфляція

Як і раніше, головне завдання регулятора — знизити рівень інфляції.

«Метою грошово-монетарної політики залишається підтримка інфляції в середньостроковій перспективі на рівні 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 п. п.».

Ось уже п'ять років, як Нацбанк переорієнтувався з політики стабільного курсу гривні на інфляційне таргетування. Тепер зона відповідальності НБУ — показники інфляції. Але за весь цей час чиновникам практично жодного разу не вдавалося досягти декларованих ними річних показників інфляції.

Ось і цього року поки що показники інфляції перевищують заплановані. Прогноз НБУ на цей рік — 6,3%. Але за підсумками серпня споживча інфляція в річному вимірі склала 8,8%.

І це при тому, що рівень світових цін на енергоносії низький, ціни на основні статті нашого експорту досить високі. Курс долара, який закладається в усі імпортні товари і опосередковано впливає на всі цінники в країні, досяг трирічного мінімуму. А попереду — осінь і зима — сезон, коли споживчі ціни починають рости швидше.

Знизити інфляцію у 2020 році майже в 2 рази (розрахунковий коридор, який НБУ встановив на наступний рік — від 4 до 6 %) і закріпити її на цьому рівні на найближчі кілька років — дуже складне і навряд чи здійсненне завдання для Нацбанку.

Справа в тому, що рівень світових цін на енергоносії, металургію і сільгосппродукцію — річ дуже мінлива. Велике число різного роду популістських ідей здатне швидко змінювати економічну обстановку в країні. І на ці ініціативи уряду в НБУ немає можливості впливати.

Читайте також: Чи обвалиться долар нижче 24,50 гривень

За оцінками «Мінфіну», при існуючих цінах на енергоносії та чинному оподаткуванні, коридор за інфляцією 7,0-8,2% на 2020 рік виглядає більш реалістично.

Врятувати чиновників може швидка приватизація землі і частини держоб'єктів, анонсована урядом в 2020 році. В цьому випадку інтерес до гривні з боку іноземців і місцевих інвесторів зросте — адже їм потрібно буде купувати ці активи. Це опосередковано призведе до часткового зниження цін на ті товари, які потрапляють в розрахунок показника інфляції. Але заслуги НБУ у виконанні прогнозу практично не буде.

Періодичні перекоси в грошово-кредитній політиці будуть змушувати НБУ застосовувати весь арсенал наявних інструментів — і облікову ставку, і депозитні сертифікати, та інтервенції на валютному ринку, і «вербальні інтервенції», щоб намагатися втримати в шорах показники інфляції.

Курс

«Нацбанк буде продовжувати дотримуватися політики плаваючого курсу, оскільки монетарна політика не спрямована на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу»

Пікові зовнішні виплати 2020 року і необхідність дотримуватися показників обсягів золотовалютних резервів, узгоджені з МВФ — не дадуть Нацбанку повноцінно впливати на курсові тренди міжбанку ринковими методами.

В моменти ситуативних перекосів на валютному ринку, при перевищенні пропозиції над попитом, регулятор буде викуповувати надлишок долара на міжбанку. Це не дасть гривні зміцнюватися до тих меж, які були б можливі без втручань НБУ.

Якщо ж курс буде зростати через нестачу пропозиції, Нацбанк буде вкрай неохоче витрачати резерви на згладжування валютних коливань. Через це котирування періодично будуть скакати.

Економіка і облікова ставка

“У 2020 році НБУ буде використовувати гнучкість режиму інфляційного таргетування, сприяючи не тільки поверненню інфляції до мети, а також піклуючись про вплив монетарних рішень на економічне зростання. При зниженні інфляційного тиску та покращенніочікувань, НБУ буде пом'якшувати монетарну політику, сприяючи таким чином економічному зростанню".

В Основних принципах грошово-кредитної політики зазначається, що облікова ставка в реальному вираженні буде поступово знижуватися у наступні роки до «нейтрального рівня». Також будуть знижуватися і номінальні відсоткові ставки банків.

В НБУ розуміють, що політика «дорогих грошей» і висока облікова ставка стають гальмом для подальшого розвитку економіки. Це йде врозріз із заявами нового уряду про те, що реальному сектору потрібні дешеві кредити. За попередньої влади високі ставки за депсертифікатами НБУ, ОВДП та іншими фінансовими інструментами були дуже вигідні певним колам зацікавлених осіб. Але зараз НБУ не хоче виглядати в очах нової президентської команди як камінь спотикання для розвитку країни. Тому, ймовірно, регулятор почне активніше знижувати облікову ставку, а разом з нею — і дохідність за своїм депсертифікатами та іншими подібними інструментами.

В кінцевому підсумку це призведе до зниження ставок за депозитами для населення, а для бізнесу — до зниження ставок за кредитами. Але депозити будуть дешевшати швидше і більше, ніж ставки за кредитами.

Депозити від топ-банків з бонусом від «Мінфіну». Вибрати

На початку банки будуть знижувати ставки за залученими ресурсами — депозитами і вкладами, і лише потім — поступово зменшувати ставки за кредитами, зберігаючи свою маржу за дохідними операціями.

Ще однією «болючою» темою для регулятора є питання явного або прихованого фінансування дір держбюджету. Попередня влада активно використовувала всі механізми вилучення грошей у регулятора, включаючи перерахування прибутку НБУ до бюджету або викуп Нацбанком частини ОВДП, випущених урядом. В даний час на Інститутській відкрито про це говорять і не хочуть продовжувати цю небезпечну практику. Це відбивається в заявах топів НБУ.

«Національний банк буде продовжувати дотримуватися свого зобов'язання уникати будь-яких форм фіскального домінування над монетарною політикою, в тому числі прямої або непрямої підтримки бюджетних витрат», — написав глава Наглядової ради НБУ Богдан Данилишин у своїй заяві на Facebook.

Підкилимна боротьба Міністерства фінансів і Нацбанку в цьому питанні продовжиться і в 2020 році.