Економісти оцінили збитки для бюджету від податкових схем

• Повідомляється, що держбюджет України найбільше недоотримує коштів через схеми на митниці, виплати зарплат у «конвертах» та виведення прибутків на офшори.

Про це свідчать результати дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine.

• «Сірий імпорт», контрабанда: об'єм — 209-311 млрд грн, втрати бюджету на рік — 63-93 млрд грн.
• Офшорні схеми: об'єм — 120-200 млрд грн, втрати бюджету на рік — 22-36 млрд грн.
• Зарплати в «конвертах»: об'єм — 50-200 млрд грн, втрати бюджету на рік — 25-74 млрд грн.

Читайте також: Гетманцев розповів, як будуть боротися з ухиленням бізнесу від податків

• Тіньова оренда сільськогосподарських земель: об'єм — 19-69 млрд грн, втрати бюджету на рік — 6-22 млрд грн.
• Конвертаційні центри: об'єм — 40-60 млрд грн, втрати бюджету на рік — 12-18 млрд грн.
• Контрафакт: Об'єм — 35-55 млрд грн, втрати бюджету на рік — 10-12 млрд грн.
• «Скручування» (маніпуляції з ПДВ): обсяг — 42-54 млрд грн, втрати бюджету на рік — 7-9 млрд грн.
• Оформлення штатного працівника підприємцем: об'єм — 10-16 млрд грн, втрати бюджету на рік — 4-7 млрд грн.
• Заниження оборотів: об'єм — 30-90 млрд грн, втрати бюджету на рік — 2-2,5 млрд грн.

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси, — зазначає Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження.

Читайте також: Що заважає бізнесу вийти з тіні

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено в 2017 році. Тоді найбільші втрати бюджету були зафіксовані в офшорах, на митниці і в тіньовому ринку оренди землі.

Як відзначає співавтор дослідження, економіст Олег Гетьман, порівняно з попередньою роботою новий порівняльний аналіз найпоширеніших схем був істотно доповнений.

Автори дослідження дають рекомендації по кожному інструменту ухилення від податків. Загальна рекомендація — інституційна реформа податкової та митної служби, повторний набір співробітників на відкритих конкурсах та забезпечення їм гідних заробітних плат, а також створення єдиної служби по боротьбі з економічними злочинами в системі органів Кабміну, на заміну кількох, які існують зараз.

Чому тіньова економіка в Україні «нетипова»

У дослідженні наголошується, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована переважно у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв'язкам з владою.

Читайте також: Пробач-прощай: чому податкова амністія навряд чи буде успішною

І в цьому полягає схожість України з країнами СНД і «нетиповість» тіньової економіки в Україні порівняно з багатьма іншими країнами світу, в яких зазвичай тіньова економіка — це найдрібніший бізнес.

«Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектора» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції», — вважає економіст.

Що відомо

• Новий уряд почне проводити податкову реформу навесні 2020 року. А оновлена податкова система набуде чинності вже з 1 січня 2021 року.
• Голова ДПС Сергій Верланов запропонував IT-галузі перейти на нову опцію оподаткування.
• У січні-липні поточного року великі платники податків збільшили сплату податків та зборів до держбюджету на 14% до 201,8 млрд гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.