Пробач-прощавай: чому податкова амністія навряд чи буде успішною

Про те, які є варіанти податкової амністії та з якими проблемами можуть зіткнутися її прихильники, розповіла у колонці для Ліга.Фінанси голова Ради директорів аудиторської фірми «Аксьонова та партнери» Олена Макеєва.

Два варіанти «прощення»

Існують дві форми пробачення державою податкового боргу громадянам своєї країни: податкова амністія (tax amnesty) та програма добровільного розкриття інформації (voluntary disclosure program). Обидві форми – добровільні, проводяться виключно за бажанням платників податків.

Як правило, податкова амністія дозволяє платникам податків-правопорушникам, які добровільно розкривають свої раніше несплачені податки, не платити як належні податки, так і штрафи, пов'язані з недотриманням податкового законодавства.

Навпаки, в режимі добровільного розкриття інформації, платники податків, як і раніше, зобов'язані сплатити досі несплачені податки, за загальною ставкою. Щоправда, без штрафів, пов'язаних з недотриманням податкового законодавства.

Незважаючи на технічну відмінність між типовими амністіями і добровільним розкриттям інформації, остання форма іноді також називається «амністією», оскільки вона передбачає амністію щодо штрафів. Можливо тому в різних інтерв'ю політики використовують різні терміни.

Разом з тим, досі не зрозуміло, яку саме форму прощення податкового боргу збираються запропонувати політики і чиновники.

Виникають ризики

Згідно з дослідженням, проведеним Міжнародним валютним фондом, програми податкової амністії навряд чи принесуть вигоди державі. Частіше такі витрати на проведення податкової амністії перевищують їх справжні вигоди. За твердженням МВФ, часто повторні окремі амністії можуть призвести і зовсім до зниження сукупного доходу бюджету країни, оскільки кожна наступна амністія може негативно вплинути на загальне дотримання податкового законодавства. Простими словами, існує ризик того, що багато законослухняних платників податків стануть чекати чергової амністії, ухиляючись від податків.

Саме тому програми добровільного розкриття інформації стають більш популярними, ніж типові амністії. Крім того, програми добровільного розкриття інформації надають урядам можливість отримати негайний дохід до бюджету країни, оскільки платники податків повинні будуть сплатити належний податок.

Нюанси розкриття інформації

На етапі планування самої програми добровільного розкриття інформації важливо визначити, що буде тим стимулом, завдяки якому платники податків таки скористаються такою програмою: зниження загальної ставки податку, скасування штрафів, або відмова від судових переслідувань?

Судячи із заяв політиків, амністії не підлягатимуть гроші, зароблені корупційним або якимось кримінальним шляхом. Це фактично означає, що кожна декларація платника податку повинна бути перевірена на предмет наявності або відсутності цієї корупційної (кримінальної) складової. При цьому повинна бути перевірена із застосуванням непрямих методів контролю, шляхом зіставлення задекларованої суми доходу у рамках програми із загальним заробленим доходом платника податків за певний період.

Як відомо, застосування непрямих методів контролю передбачає відмову від банківської таємниці. Це означає, що введення непрямих методів контролю, як і відмова від банківської таємниці, — ключові умови старту програми податкової амністії.

Через загальну недовіру суспільства як до судової системи, так і до податкових органів, повірити в найближчу перспективу податкової амністії вкрай складно.

На моє переконання, справжнім стимулом для платника податків буде зовсім не знижена ставка податку, а довіра до судової системи і податкового відомства. Нехай це звучить для багатьох скептично, але я не вірю в швидкі зміни цих корумпованих органів.

Крім того, політикам важливо враховувати потенційний вплив будь-якої з форм податкової амністії на всіх платників податків.

Читайте також: Кабмін схвалив план реформування податкової і митниці

Важливо знайти тонку межу між наданням достатніх стимулів для тих, хто порушував закони, і при цьому запропонувати формат заохочення тим, хто завжди дотримувався букви закону. Інакше як пояснити, чому законослухняні громадяни завжди платили 18% ПДФО, а порушники в рамках податкової амністії заплатять всього 5% або 7%?