Вже цього року інфляція повинна знизиться до 6,3%, а в 2020 році — до 5%. А темпи зростання економіки в 2019 році, навпаки, можуть прискоритися до 3%, а не до 2,5%, як оцінювали в НБУ раніше. Про це пишуть Українські Новини, посилаючись на оцінки аналітиків НБУ.
Доходи населення зростатимуть, а ціни ні: прогноз економіки на 2020 рік
Прогноз аналітиків НБУ
На думку аналітиків, споживча інфляція сповільниться завдяки привабливим умовам для інвесторів. Адже високі відсоткові ставки за гривневими ОВДП виявляться цікавими і українцям, і іноземцям.
Очікується і зважена фіскальна політика, тобто ставки податків залишаться на тому ж рівні, але стягувати їх з усіх платників будуть суворіше. Це важливо в умовах необхідності погашення великих обсягів держборгу в 2019-2021 рр. Згідно з даними Мінфіну, доведеться заплатити близько 1,14 трлн грн.
Читайте також: НБУ:Україні потрібна нова програма з МВФ на 5-10 мільярдів
Темпи зростання зарплат сповільняться під впливом скорочення розриву з рівнем доходу в сусідніх країнах, а міграційні процеси з України стануть стриманішими. При цьому на внутрішньому ринку очікується знача пропозиція продтоварів вітчизняного та іноземного походження, а ціни на імпортовані енергоресурси повинні бути стабільно низькими.
Прогноз експертів
Експерти не настільки оптимістичні. Вони вважають, що в 2019 році інфляція буде не нижче 7%, а в 2020 — близько 6-7%.
«Хоча курс гривні буде стабільний і ціни на газ навіть трохи впадуть, інфляція буде „розганятися“ зростанням економіки, пожвавленням бізнес-активності та зростанням рівня кредитування.
Зниження інфляції на тлі уповільнення зростання зарплат дозволить людям відчути реальне зростання доходів, оскільки їх купівельна спроможність зросте», — вважає економіст Іван Нікітченко.
На його думку, в цьому році економіка зросте на 3%, а в 2020-му — на 4%.
«Завдяки настанню макрофінансової стабільності в Україні та зростанню глобальної економіки, країна отримає непогане зростання. Але для України цього все одно мало. Щоб дійти за рівнем життя хоча б до Східної Європи, нам необхідне зростання від 6-7% в рік», — вважає вона.
Читайте також: Зеленський очікує зростання економіки на 5-7% в рік
Доходи населення зростатимуть, обіцяє влада. У МЕРТ вважають, що в 2020 середня номінальна зарплата підніметься до 12-12,5 тис. грн. Для порівняння: цього року аналітики відомства прогнозували зростання до 10,3 тис. грн. Але в червні, за даними Держкомстату, середня зарплата по країні досягла 10 783 грн. Тому не виключено, що випереджаючими темпами зможе рости і дохід населення в 2020, вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
«МЕРТ в прогнозах встановив зростання зарплат в 15-20%. Але цього мало, якщо країна буде виходити з кризи. У межах прискорення економіки оптимальний зростання доходу українців хоча б на 30%», — уточнює Забловський.
Згоден з цим Нікітченко: «В кінці 2019-го зарплата досягне 12-13 тис. грн, в кінці 2020-го — 15-16 тисяч».
А рівень безробіття в 2020-му повинен знизитися до 8,1-8,6% (зараз 9,6%). Однак цей показник нереальний, вважають експерти, адже в Україні не проживає 42 млн осіб.
«За різними оцінками, населення України становить 28-35 млн. Тому зараз рівень безробіття близько 5%. У 2020 показник ще знизиться. Позначиться демографічний провал в 90-х і активні темпи міграції останніх років», — говорить він.
Щоб трудова ситуація не погіршувалася, Забловський рекомендує не забувати про актуальні в 2020 році ризики:
«Світова економіка може піти в рецесію, торгова війна між Китаєм і США посилиться, а військовий конфлікт з РФ увійти в нову фазу ескалації. Тому важливо далі проводити системні реформи, знижувати рівень тіньової економіки, співпрацювати з МВФ і покращувати інвестклімат. Тоді економіка стане менш сприйнятлива до зовнішніх викликів».
Читайте також: НБУ ввів щомісячний індекс очікувань ділової активності
Нагадаємо, за оцінками Мінекономіки, цього року середньозважений курс долара повинен скласти 27,4-28,2 грн, а в 2020-му — 28,2-29,1 грн. Ці прогнози держорганів експерти вважають реалістичними.
«Курс буде залежати від осені 2019, адже поки актуальні питання, чи буде ефективно працювати новий парламент і уряд, буде досягнута домовленість з МВФ і ЄС про продовження макрофінансової допомоги Україні. Також треба враховувати ситуацію на зовнішніх фінринках. Якщо збережеться поточний розклад у світовій економіці і домовленості з МВФ виявляться успішними, середній курс долара в 2020 році складе 27,5 грн, з коливаннями від 26 до 28,5 грн», — вважає він.
Згоден з цим і експерт Андрій Забловський, який зазначає: «В останні роки НБУ провів ряд реформ фінсектора, що дозволяє заздалегідь прогнозувати курс і ліквідувати ризики різкого зростання або падіння вартості нацвалюти».
Коментарі - 27
Откуда они такие прогнозы берут?
Да только повышение цены на электроэнергию пропорционально приведёт к повышению цен.
Кто-то может пояснить эту логику? Логика в том, что не будут инвестировать в реальную экономику, а вместо этого будут скупать бумажки, по которым государство в дальнейшем будет платить высокие проценты? Это типа победа?
Когда деньги зарабатываются/тратятся их всего в стане не стает больше/меньше. Но когда выдается кредит - их стает больше, потому что депозит, который выдан кредитом все еще считается деньгами, налички под него нет, но его все равно можно тратить и им можно копить - значит это деньги, и считается это как деньги и на инфляцию это влияет как деньги. Когда кредиты гасятся больше чем выдаются - денег становится меньше и происходит дефляция (в современном мире почти нигде не наблюдается).
Зря вы делите экономику на реальную и нереальную. Вся экономика всего лишь удовлетворяет потребности. Реальные потребности. Потребность в капитале такая же реальная, как и потребность в килограммах/литрах/киловатчасах.
А так, да, долг бестолковый, именно потому и нужно держать ставки повыше, если они будут снижаться - бестолковых долгов будет больше.
Во вторых. Дефицит бюджета не зависит от спроса на ОВГЗ и утверждается в начале года. Государство привлекает не пока есть спрос, а ровно столько, сколько нужно чтобы закрыть дефицит бюджета. Кстати, дефицит бюджета с каждым годом уменьшается и уже почти нулевой. Тоже благодаря высоким ставкам.
Ну и еще не важные уточнения. ОВГЗ — это внутренние долги. Владеть ими может кто угодно, но они обслуживаются нашей банковской системой. От выплат процентов денежная масса не растет и не падает, на инфляцию это не влияет. На инфляцию влияет количество денег (денежная масса), а она растет от долгов и уменьшается от погашения долгов.
Я здесь пишу в основном о влиянии на инфляцию, не уточняя «зрада» это или «перемога».
Мне одной кажется, что что-то здесь не так?
Проценты оно платит тому, кто предоставил кредит. Оно гасит внешние долги перед иностранцами и занимает опять же у них, но уже как внутренние займы, тем самым уменьшая себе риск и при этом почти не влияет на ставку. Курс отличается между займом и погашением, иностранцы имеют те самые 7%-10% в долларах, разница остается банкам, которые совершили сделки, а правительство не несут риск связанный с девальвацией, потому что долги номинированы в гривнах. Минфин бы и раньше так делал, но раньше не было валютной либерализации и clearstream, а сейчас есть и иностранцам банально удобнее внутренний долг, а правительству он выгоднее.
У нас экономике не хватает капитала, инвестиций. А траты правительства немного эту потребность закрывают.
У них уже сколько лет низкие ставки,а инфляция никак не ускоряется.
Потребительская инфляция также зависит(замедляется или ускоряется) - от количества товара, больше товара - меньше цена,меньше товара - больше цена.
В кредитной модели развития,которая у нас сейчас «исповедуется»,меньше кредитов на развитие бизнеса - меньше товаров,ускорение инфляции.
Импорт растёт ,а собственное производство - падает.
Чем выше ставки - тем больше цена товара,потому что эти ставки закладываются в цены,то есть ускорение инфляции.
Я не против учиться,но одно дело - учиться на их истории,и другое дело - слепо копировать их действия без анализа текущей ситуации.