11 квітня 2019, 14:13

Українців зобов'язали повертати борги в тій валюті, яка визначена договором позики

Велика палата Верховного суду зобов'язала українців повертати борги в тій валюті, яка визначена договором позики. Про це на сторінці у Facebook повідомляє Верховний суд.

Що це значить

У разі отримання в позику інвалюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана в позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, в розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
У разі рішення суду про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми в гривні стягувачеві має бути перерахована вказана в судовому рішенні сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Нагадаємо: у липні 2014 року ВС зазначив, що незалежно від валюти боргу українці мають погашати грошові зобов'язання в національній валюті України – гривні.

Джерело: Мінфін

Стежити за новими коментарями

Коментарі - 19

+
+15: bonv; 11 квітня 2019, 14:17; #

Дуже правильне рішення.

+
+215: ballistic; 11 квітня 2019, 15:07; #

В такому разі логічно було б зобов'язати збанкрутілі банки повертати борги у валюті, яка визначена договором депозиту.

+
+44: bonv; 11 квітня 2019, 15:12; #

Логічно.

+
+15: Audentes; 11 квітня 2019, 16:18; #

На жаль, це неможливо, адже щодо валюти платежу за кредитним договором була невизначеність у законі, яка потребувала тлумачення від Великої Палати Верховного Суду. Натомість, у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко встановлено, що має здійснюватися конвертація валютного вкладу у гривню. Єдине, що може бути зроблено Великою Палатою Верховного Суду, це те, що якщо платоспроможний банк несвоєчасно повертає будь-який депозит, то він повинен сплачувати вкладнику проценти, які зазначені в договорі, до моменту фактичного повернення вкладу, і сплачувати пеню в розмірі 3% за кожен день від простроченої суми на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а якщо депозит був валютний, то пеню нараховувати у валюті вкладу. Це цивільна справа № 761/26293/16-ц за позовом вкладника до Промінвестбанку.

+
0: ballistic; 11 квітня 2019, 16:39; #

Дякую за розгорнуту і юридично коректну відповідь.

Тоді таке ще питання. А чи може Велика Палата Верховного Суду зробити тлумачення про фактичну законодавчу упередженість щодо валюти виплати боргів в залежності від типу позичальника і зобов'язати відповідні органи привести законодавство до неупередженого стану?

+
0: Audentes; 11 квітня 2019, 17:09; #

А яка невизначеність щодо валюти виплати боргів в залежності від типу позичальника? Навпакі, зараз суди визначилися, що за порушення кредитного договору штрафні санкції сплачуються у тій валюті, яка зазначена у договорі. Крім того, у процесуальному праві діє принцип диспозитивності, який передбачає, що провадження відкривається лише за позовною заявою особи, поданою на підставі відповідного процесуального кодексу. При цьому, до Великої Палати Верховного Суду справа може бути передана відповідним касаційним (цивільним, господарським, адміністративним) судом, якщо скаржник доведе у касаційній скарзі, що існує неоднакова практика касаційного суду (судів). Поряд з цим, суди загальної юрисдикції, зокрема, адміністративні, які розглядають спори з державними органами, не приймають до розгляду позови до Верховної Ради України з вимогами про здійснення нею саме законодавчих повноважень з тим формулюванням, що це є її виключними повноваженнями на виконання принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Нарешті, єдине, що можливо, це в конкретному спорі позичальника із банком після рішення касаційного суду звернутися до Конституційного Суду України із заявою про неконституційність статті закону або закону в цілому, прийнятого Верховною Радою України, на підставі якого була вирішена справа.

+
0: ballistic; 11 квітня 2019, 17:25; #

Я не знаю яке тут підібрати юридично слово, але простою мовою маємо законодавчу несправедливість — якщо ти банк, то можеш маєш гарантії щодо своєї валюти, а якщо простий пересічний — то гарантія тільки в гривнях.

До сьогоднішнього тлумачення справедливість зберігалася. А зараз баланс порушено.

+
0: Audentes; 11 квітня 2019, 17:56; #

Є ще одна можливість, але це тільки щодо пересічного вкладника, а не позичальника, оскільки вкладник право взагалі не порушує, але його валютний вклад примусово конвертують в гривню, і невідомо, за яким курсом з ним розрахуються, якщо дочекається розрахунку від ФГВФО, а позичальник хоча частково, але право порушує. Однак, через національні суди це вкладнику робити не можна, адже суд не вирішить спір по суті поза межами ліквідаційної процедури щодо банку. Це вищій пілотаж в Євросуді. При цьому йдеться не про упередженість, а про дискримінацію. На щастя, крім загальної ст. 14 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод про заборону дискримінації у лише в окремих конвенційних правах, яку ратифікувала Україна, вона ратифікувала ще Протокол № 12 до Конвенції, яка взагалі забороняє будь-яку дискримінацію національним законом. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було прийнято після ратифікації Протоколу № 12, тому наши керманичі повинні були розуміти наслідки. Я знаю одного такого юриста, який це спробує в Євросуді для себе та опосередковано для інших українських вкладників.

+
0: ballistic; 11 квітня 2019, 18:35; #

А можна щоб Євросуд чи може наша Велика Палата Верховного Суду заборонили валютну дискримінацію одразу всіх українців? :)

+
0: Audentes; 11 квітня 2019, 18:59; #

На жаль, така існує процедура, що жоден суд не може захістити права одразу всіх, адже він розглядає конкретний спір за конкретною заявою конкретної особи, та його рішення стосується прав та обовяз'ків лише сторін спору. При цьому, Євросуд, приймаючи рішення, лише зобов'язує конкретну державу відшкодувати конкретному заявнику шкоду, матеріальну та (або) моральну і переглянути справу. Переглядом такої справи займається саме Велика Палата Верховного Суду. Наприклад, так було зі звільненим суддею Верховного Суду України Олександром Волковим. Іноді, враховуючи висновки Євросуду, держави самостійно змінюють законодавство, наприклад, після справи «Пічкур проти України» Україна змініла законодавство про виплату пенсій особам, які виїхали на ПМЖ за кордон, а Россія після справи «Марков проти Росії» змінила законодавство про надання відпусток з догляду за дитиною після її народження чоловікам. Велика Палата Верховного Суду також захищає право лише конкретної особи, яка звернулася до суду, а не всіх. При цьому держава має лише право, а не обов'язок, змінити закон після рішення Великої Палати Верховного Суду, оскільки по суті цей закон не може оскаржуватися в судах загальної юрисдикції. Ці суди розглядають спори щодо застосування прийнятого закону в конкретній справі. Виключенням є адміністративні суди, але вони можуть визнавати нечинними лише підзаконні акти, а не закони. Ось приблізно так працюють судові системи.

+
0: ballistic; 11 квітня 2019, 19:25; #

Дякую, что стільки багато всього написали.

+
0: AleksandrBank; 11 квітня 2019, 17:26; #

Кто успел погасить долги в валюте или поменять валюту по договору — тот успел. Сейчас банки некоторые и другие компании могут и далее с людей требовать. Я думаю варианты перехода в гривну многим дали такой шанс, кто-то воспользовался, кто-то нет, это выбор.

+
0: Игорь Коляда; 11 квітня 2019, 21:17; #

Потому как заключения, так и выполнение договорных обязательств в иностранной валюте не противоречит действующему законодательству.

Вообще-то противоречит, потому что национальной денежной единицей является гривна, а обращение других денежных единиц на территории Украины — запрещено.
Странно, что таких элементарных вещей не понимают «блюстители» законов.

+
0: 1On; 11 квітня 2019, 23:24; #

Думаю, тут вы немного путаете расчет в валюте за товары в магазине, например, с заключением договора. Ведь открытие валютного счета в банке — это по сути договор с обязательством использовать валюту. А экспортно-импортные операции?

+
0: Игорь Коляда; 12 квітня 2019, 18:47; #

В законе об НБУ написано -ОБІГ інших грошових одиниць на території України заборонено.
Или перечисленное в статье к ОБІГУ не относится?
Кстати, сегодня по радио в новостях сказали, что по данным НБУ долларизация экономики составляет около 42 %.

+
0: 1On; 15 квітня 2019, 10:23; #

Про валюту і валютні операції.

Гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

2. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:......"

+
+15: Игорь Коляда; 15 квітня 2019, 15:53; #

Вам самому не кажется странным такая формулировка — Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків ?
Если усі виключно в гривні, то какие могут быть исключения крім.
Да и «розрахунки» всё же относятся к ОБІГУ.
Один закон составлен с нарушением других, причём второстепенный — попирает основные.

+
+15: 1On; 15 квітня 2019, 16:59; #

Этот момент не оспариваю. Вы же понимаете, что законы переписываются «под задачи». В том же законе есть еще парочка «приписок» касательно валютных операций в банках.

+
0: Игорь Коляда; 15 квітня 2019, 19:21; #

Вот и плохо, потом удивляемся что «закон — как дышло».
Раньше хоть валютные операции ограничивались отношениями «резидент-НЕрезидент» и обосновывались необходимостью обслуживания экспортно-импортных операций, а сейчас — финансовыми спекуляциями.
Самое интересное, что НБУ борется с долларизацией экономики… валютной либерализацией.

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися

Не зареєстровані на Мінфіні? Придумайте логін і пароль для управління підпискою. (Я вже зареєстрований)

тільки латинські літери та цифри

логін вже існує введіть логін логін повинен містити 3-15 символів логін повинен містити літери

Введіть пароль

√

Новини по темі

Всі новини

Українців зобов'язали повертати борги в тій валюті, яка визначена договором позики

Що це значить

Коментарі - 19

Заявка успешно отправлена