Рішення Органу з вирішення спорів СОТ у справі щодо транзитних перевезень між Україною і Росією може відкрити шлях для активного застосування країнами торгових обмежень з міркувань безпеки. Таку думку висловили експерти юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».
Рішення у транзитному спорі України й РФ вплине на діяльність СОТ — експерти
Можливі наслідки
«Це перший випадок в історії СОТ, коли спір щодо обмежень, введених з міркувань національної безпеки, не був урегульований державами в процесі переговорів і був повноцінно розглянутий третейською групою Органу з вирішення спорів.
У результаті, вперше були визначені критерії, що «стримують» сторони в застосуванні обмежень з метою захисту істотних інтересів безпеки», — пояснює партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олена Омельченко, один з провідних українських консультантів у сфері заходів торговельного захисту і СОТ.
Тепер, щоб посилатися в торгових спорах на інтереси національної безпеки, державам необхідно буде довести об’єктивну «надзвичайність ситуації» та «добросовісність» під час введення заходів. А саме – спрямованість заходів на захист населення і території від зовнішньої загрози або на підтримку законності й порядку.
Читайте також: Кінець монополії: ЄП прийняв оновлену газову директиву
Експертам ще доведеться проаналізувати, як рішення у транзитному спорі між Україною та РФ позначиться на інших спорах, зокрема, у справі проти США щодо обмежень на імпорт алюмінію і сталі, ініційованої Китаєм, ЄС, Туреччиною, Росією, Мексикою та іншими країнами.
З одного боку, тлумачення обмежує можливості зловживання інтересами нацбезпеки. З іншого боку, цілком можливо, що різні групи впливу, зацікавлені у введенні протекціоністських заходів, підштовхуватимуть свої уряди до надання будь-якому міжнародному конфлікту статусу надзвичайної обставини, щоб виправдати торгові обмеження.
У найближчій перспективі розширення подібної практики може негативно позначитися на діяльності СОТ, посиливши тенденцію до відходу держав від загальних торгових майданчиків на користь розвитку регіональних об’єднань – ЄС, ЄАЕС, НАФТА, ТТП тощо.
Довідка
Нагадаємо, що у справі DS512 Україна оскаржувала низку обмежувальних заходів на транзитні перевезення товарів автомобільним і залізничним транспортом, введених РФ у період між 2014-2016 роками.
Україна вказувала на невідповідність обмежень принципу свободи транзиту, а також іншим зобов’язанням, які взяла на себе РФ у рамках СОТ. Росія ж послалася на норму ГАТТ, що дозволяє здійснення виняткових дій з метою захисту істотних інтересів безпеки.
Проаналізувавши обставини справи, третейська група встановила, що дії Росії задовольняють всі вимоги для застосування обмежень, отже, Росія не порушувала зобов’язань, які вона взяла на себе під час вступу до СОТ.
Рішення третейської групи може бути переглянуте постійним Апеляційним органом СОТ.
Також, зазначають експерти, Україна може подати апеляцію.
Коментарі - 28
Сегодня, когда экономические или политические сделки происходят между государствами западного и незападного блоков — ничего не происходит автоматически или просто так: «Политика есть концентрированное выражение экономики». Поэтому отношения между странами, принадлежащим к двум блокам соперничающих государств по разные стороны баррикад, принимают форму противостояния…
https://minfin.com.ua/blogs/semenvekselberg/120667/
Что построили украинцы? Напрягаюсь, чтоб придумать нечто, но ничего не соображу.
Наверное, так: пока что ничего, но украинцы потенциально настолько талановиті і працьвиті, то вполне может быть.., потом.., если захотят.., и если никто не будет мешать.., — то запросто построят и замок, и трактир, и небоскрёб вместе взятые, на месте снесённого барака. Якось так…
— можливо нічого «всесвітнього» українці і не побудували. Так само, як нічого не побудували поляки, чехи, датчани, фіни та багато європейський інших народів.
Але як на мене, краще нічого величного не побудувати, ніж побудувати величну тюрму народів.
А враховуючи істерію на російському телебаченні, де тільки й говорять по Україну, то «брати» не збираються нас відпускати і готові платити велику ціну, щоб нову загнати українців в своє імперське стойло.
— на самій Московії космічна галузь стрімко занепадає. І враховуючи тенденції, у роскосмоса дуже примарні шанси створити конкуренцію новітнім космічним компаніям. Українському космосу точно не варто чіплятися за деградуючу і відсталу в космічному плані країну.
«НШП»
— а це що за звір?
Уррррраа он заработал. Вагоны не украли киргизы, победа.
По данным издания, опирающегося на исследования Росстата, производство искусственных спутников, вертолетов, различных самолетов, беспилотников, ракет и запчастей снизилось в стране почти на 14%.
Отмечается, что понижение было замечено с июля 2018 года и оно продолжилось в январе и феврале 2019 года.
Що роблять санкції…
Російський космос останній час тримався на міжнародних замовленнях на радянські ракети Союз/Протон, розроблені це за часів Корольова. У росіян фактично не було конкуренції в ціновому плані. Але в останні роки стрімкі успіхи SpaceX перевершили радянські розробки не тільки в технологічному плані, але і в ціновому.
У росіян вже більше 20 років ведеться розробка сучасного сімейства ракет Ангара і навіть вже було декілька успішних запусків. Але доробка та запуск серійного виробництва вимагають значного фінансування. В умовах російської кризи, корупції, санкцій та високої міжнародної конкуренції сенс втрачається, особливо якщо врахувати, що ціна запуску Ангари більша, ніж у старих Союзів/Протона, не кажучи вже про ціни SpaceX.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/weapons/10505700-u-ssha-povidomili-koli-pripinyat-kupuvati-raketni-dviguni-u-rosiji.html