Ринок валюти всіх дивує. Замість очікуваного сезонного падіння курса гривні, національна валюта зміцнюється. Серед основних причин зростання курса дехто називає заведення коштів для передвиборчої кампанії.
Вибори ні до чого: хто забезпечив зростання курсу гривні
Про те, чому вибори ніяк не пов'язані з укріпленням гривні та коли курс знову впаде, розповів в Facebook спеціаліст відділу продаж боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
Курс гривні падає — зрада. До цього ми звикли. Але зараз нова зрада — курс гривні зростає. І є вже тисяча і одна теорія змови, чому це відбувається.
Гривня зміцнюється. З локального піку, коли курс досягав 28,3-28,4, національна валюта зміцнилася майже на 1,5 гривні і вже торгується за 27,0. І люди, які зазвичай звикли лаяти Національний Банк в девальвації, тепер придумують з якої ж причини курс зростає. Але правда в тому, що немає ніяких теорій змови, ні тоді, коли гривня зростає, ні тоді коли вона падає. Це все економіка.
Гривня зміцнюється зараз і винні вибори. Це популярна теза. Біда в тому, що рік тому виборів не було, а гривня зміцнювалася точно також. Точно в ті ж дати. І почавши з позначки 28,8 у другій декаді січня гривня в результаті опустилася нижче за позначку в 26,0. Це було рік назад. І сьогодні відбуваються ті ж самі процеси. З корекцією на рекордний врожай минулого року, який обертається рекордними надходженнями валюти.
Гривня валюта сезонна. І доки у нас не буде розвиненого фінансового ринку, здатного цю сезонність згладити, вона залишатиметься такою. А сезонність гривні така, що до кінця року, до січня-грудня гривня падає. Багато грошей в системі, тому що уряд багато витрачає саме в цей період. Але ефект цих грошей локальний і після настає пора вже сезонного зміцнення гривні. І до традиційного початку весни, коли аграрії діставали свої сумки з кешевими доларами та йшли готуватися до посівної, додався фактор заходу іноземців на наш ринок. Високі ставки за ОВДП (державні облігації) самі по собі виглядають привабливо. Більш того, такий рівень рідкість для світу. А тут ще й можливість прокотитися на сезонному зміцненні гривні. І ось два роки поспіль іноземні інвестори заходять на сотні мільйонів доларів в українські державні облігації в кінці січня-початку лютого. Це сталося і в цьому році.
У підсумку — гривня зміцнюється. Причому практично такими ж темпами, як робила це в минулому році. Можна шукати кішку в чорній кімнаті, говорити про міфічні мільярди на вибори або майбутню монетезацію субсидії (як це впливає взагалі уявити важко), але факт залишається фактом. Працюють стандартні економічні закони і сезонність.
Як вона буде працювати далі? Якщо не трапиться форс-мажорів, пов'язаних з виборами або з глобальними світовими процесами, зміцнення гривні буде йти до травня-червня. А вже з липня сезонність почне грати в зворотню сторону. Тут і нерезиденти будуть фіксувати прибуток. І імпортери будуть поспішати укласти контракти, як вони роблять щороку. І ми побачимо ослаблення гривні. У 2018 році, за підсумками року, гривня зміцнилася на 1%. І незважаючи на всі сезонні гойдалки залишається стабільною. Те ж саме чекає нас і цього року. Якщо не буде форс-мажорів. І якщо збережеться співпраця з МВФ. Так працює рух капіталу. Без зради і перемоги. Якщо, звичайно, не вигадувати десятки теорій змови.
Коментарі - 32
А що олігрхи люблять робити після зміни балансу — ми вже 5 разів спостерігали
А якщо юлю оберуть, то мабуть всі вулиці будуть в будках з лотереями і іншим гральнимим закладами
https://www.youtube.com/watch?v=JWhJP5-iXrg
А ось звідки гроші в інших — це б треба спитати в прокуратури
Да, мы налоги платим (самые бедные платят очень мало, или даже наоборот, живут с пособий).
Но тогда можно сказать что работодатель оплачивает мне развлечения, ведь он платит зарплату за которую я развлекаюсь. Аналогия понятна?
О последствиях можно говорить с человеком, который понимает зачем одалживать деньги и не переносит эвристики своего личного хозяйства на макроэкономику.
Намекну, если минфин не выпустит ОВГЗ, гривны еще быстрее окажутся на валютном рынке. Государство тратит больше чем зарабатывает, это значит что частники зарабатывают больше чем тратят. Кредитования и инвестиций в частный сектор у нас нет, значит если минфин перестанет одалживать, у всех будут убытки.
Ну вот. А говорите что понимаете. А такую простую аналогия понять не можете.
> Просто — это такая игра — в которой участвуют все
Полностью согласен. Рынок — это такая игра в которой участвуют все. Беднота (извините за это слово, но надо же их как-то назвать, вы пишете народ, но народ есть всякий и «заинтересованные отдельные лица» — тоже народ) участвует с намного меньшим весом, потому она и обиженна.
Работодателю не нужно что-бы я ходил в кино, это мое дело, ему нужно что-бы я нормально работал, а уже мне что-бы хорошо себя чувствовать нужно ходить в кино. Работодатель платит мне зарплату, оплачивает мою работу, не кино, а я хожу в кино, ем, развлекаюсь, и т.д.
Народу не нужно что-бы правительство брало кредит, это его дело, народу нужно что-бы правительство нормально работало и выполняло госпрограммы, а уже правительству для этого нужны кредиты. Народ платит налоги в бюджет, не проценты по кредитам. Проценты оплачивает уже само правительство.
Если считать что народ платит не только налоги но и по ОВГЗ, значит работодатель платит не только зарплату, а еще оплачивает мне кино. В конечном итоге так и выходит, но тогда почему не продолжить эту цепочку дальше? Деньги ведь крутятся. Можно же сказать тогда что мой работодатель оплачивает актеров, снимающихся в кино, или даже что клиенты моего работодателя их оплачивают. Начинается бред.
Ну что Вы хотите — такие наши украинские реалии,
такие у нас писатели, экономисты…
Такого качества и всё то, что они пописывают.
Как говаривал один исторический персонаж (когда его спросили почему так мало хороших фильмов и лит.произведений?"
— «других писателей у меня нет...»
https://minfin.com.ua/2019/05/30/37921122/