Ринки злякалися торгової війни. Українські компанії почали керувати боргами. Нацбанк знайшов $ 6 млрд, які в країну перевели заробітчани. Споживчі настрої українців різко впали.
Трамп проти Китаю і до чого тут гривня
Підсумки тижня, що минає, в своєму блозі на НВ традиційно підвів Сергій Фурса. "Мінфін" публікує скорочений варіант тексту.
Поточного тижня американські індекси, а слідом за ними і весь світ, дуже серйозно просіли. І якщо на початку тижня падав тільки Facebook, який поряд з іншими технологічними гігантами давно на прицілі за свою велич, і цілком може розділити долю промислових гігантів початку 20-го століття, то до кінця тижня до нього додався широкий спектр ринку. Індекс S&P500 продовжує падати. Утративши в четвер 2,5%, у п'ятницю він відкриється на позначці 2643 пункти.
Передусім тягне ринки вниз перспектива торгової війни, яку розгортає Трамп проти Китаю. Ще й його радник, пан Болтон (не плутати з психом Рамсі Болтоном), відрізняється радикальними поглядами. Як і сам президент Трамп, він ставить на кін світове економічне зростання. І тепер войовниче невігластво змушує інвесторів побоюватися, приводячи до розпродажів. Усі чекають із нетерпінням відповідь Китаю.
На цьому тлі полетіли вниз сировинні товари, особливо руда, що не тішить українську гривню. І не можна забувати про те, що ФРСпідвищила ставку цього тижня, провівши перше велике засідання з новим керівництвом. Очікувано і передбачувано. Інвестори, напевно, засумували за тими часами, коли саме засідання ФРС і спроби за інтонаціями вгадати настрій членів регулятора, були основними визначальними факторами для ринку. Усе-таки передбачити поведінку нудного професора економіки або досвідченого банкіра простіше, аніж вгадати вчинки інфантильної та неосвіченої людини, яка намагається довести, що у неї найбільший в світі.
До українського сегменту єврооблігацій ще не встигли докотитися розпродажі. Прибутковість суверенних паперів залишається в діапазоні 4,5%-8,0%. Миронівський хлібопродукт устиг здійснити свою угоду до того, як ринки остаточно забарвилися в червоне світло. Компанія випустила восьмирічні папери із прибутковістю 6,95% на загальну суму $550 млн. І викупила водночас із ринку наявні папери на $410 млн. Подовжила свій борг, убезпечивши себе від коливань ринку в найближчому майбутньому, наростивши фінансові зобов'язання на помірні $140 млн.
Цього самого тижня про намір здійснити схожу операцію заявив Метінвест. Компанія готова зі значною премією викупити свої папери з ринку і замінити все довшим випуском. І якщо «Наша ряба» проводила просте управління боргом, то Метінвест горить бажанням відправити в історію багато додаткових зобов'язань, узятих під час реструктуризації боргу. Ті, що тепер дуже заважають жити, особливо її власнику (у футбольного клубу Шахтар, наприклад, суцільні розпродажі і давно не було дорогих бразильців на вхід).
На черзі ДТЕК, який пройшов через таку саму реструктуризацію і точно так само взяв на себе багато додаткових зобов'язань, але чи встигне він вийти навесні чи компанія з'явиться на очі інвесторів уже після літніх канікул, поки що залишається загадкою.
А на вітчизняних полях вийшло багато нових цифр. Спочатку поговоримо про хороші. Статисти переглянули ВВП за підсумками минулого року і нарахували цілих 2,5% зростання. Після чого, ще й Національний банк вирішив прийняти нову реальність і визнав офіційно, що українські заробітчани торік перерахували (а точніше, провезли в маршрутках) у країну понад $9 млрд. Просто взявши за основу дані польського та інших центральних банків. У результаті, дефіцит торгового балансу України виявився нижчим ніж 2% від ВВП, що зараховує Україну за цим показником до дуже здоровим країн. А стабільність гривні останніх років дістала додаткове офіційне пояснення, як і активний вихід на український ринок лоукостерів, які продовжують нарощувати потужностіщодо транспортного сполучення українських і польських міст і мають намір конкурувати з традиційними маршрутками.
Читайте також: «Заробітчани» допомогли. НБУ знайшов $6 млрд
Одночасно, здивували негативні лютневі дані. У лютому різко впали споживчі настрої українців, сповільнилося зростання роздрібних продажів. І як вишенька на торті, останні електоральні опитування показали просто таки жахливу для ринків картину, після якої багатьом, напевно, різко перехотілося навіть думати про інвестування в Україну. І все це сталося на тлі зростання доходів і зростання економіки без якихось виразних традиційних причин.
Повертаючись до фондового ринку, зазначу, що у Мінфіну відбувся один із найвдаліших аукціонів цього року. Уряд зміг залучити як гривню, так і євро, розмістивши номіновані в європейській валюті папери із солодким рівнем прибутковості 4%. Водночас гривня нервово коливалася у вузькому діапазоні, залишаючись недалеко від 26,3 гривень за долар.
А український ринок акцій, як завжди, різко зріс після експірації. І, як завжди, це було зростання одного дня. Індекс УБ відкрився у п'ятницю на позначці 1658 пунктів. І головною подією тижня тут став аукціон Фонду гарантування вкладів, який продавав пакет акцій Мотор Січі. Тепер відповідальні товариші з Фонду можуть готувати дірочку на кітелі для медальки, оскільки аукціон пройшов просто чудово для Фонду, а сам пакет був проданий істотно вище від ринкового рівня. Є ще порох у порохівницях та інтерес до українських акцій, що одночасно тішить і лякає.
Коментарі - 9
На ресурсе нам явно не хватает профессиональной и незаангажированной оценки происходящих в западном мире экономических событий, и их причинно-следственного анализа.
Все очень объяснимо. 90% населения со сбережениями в долларах наблюдали, как тают их сбережения со скоростью 1% в день, под аукцион невиданной щедрости от Минфина, который не готов вернуть украинскому бизнесу его собственные деньги в виде уплаченного сто лет назад НДС, но готов раздавать чиновничьим офшоркам (aka «нерезиденты») 17% дохода в год за деньги того же самого кинутого бизнеса и простых налогоплательщиков, попутно кидая всех причастных в ненужный и губительный для экономики курсовой шторм. Тройное кидалово.
В итоге бизнес задирает цены, будучи вынужденным закладывать в цену все курсовые риски, теряет покупателей, а те, кто все-таки решаются на покупки, вынуждены терять на огромной разнице между тем курсом, по которому можно продать свои доллары на межбанке или в обменке, и тем космическим курсом, который заложен в импортный товар. И тех, кто такой курс закладывает, вполне можно понять, потому что хз куда эту торпеду очередной раз развернет.
Минфин, прекрати раздавать бабло налогоплательщиков «нерезидентам» под космические проценты. Верни бизнесу НДС и учись жить по средствам.
У нас всю нерешительность по реформам и законам, которые могли бы пойти на пользу, закрывают мерами, которые носят краткосрочный и в будущем обратный характер
По евро норм займ, но займы под 17%, при росте экономики 2% -, и то спасибо заробитчанам
Ну и конечно же, традиционная фраза — «все это случилось на фоне роста доходов и роста экономики без каких-то внятных традиционных причин». Это Украина. Тут царит уныние и зрада, без внятных причин.
И как, дождались?