НБУ вперше за більш ніж два роки підвищив облікову ставку. Так регулятор намагається приборкати інфляцію.
НБУ проти інфляції
На Інститутській підкоригували прогноз зростання цін: тепер там вважають, що інфляція буде на 3,1% більше, ніж Нацбанк сподівався раніше, і досягне 12,2% до кінця року. Прогноз на 2018 рік також погіршили - до 7,3% (попередній прогноз — 6%).
Тому регулятор вирішив підвищити облікову ставку до 13,5%, що повинно привести до зростання ставок за вкладами. Це, у свою чергу, змусить населення менше тринькати гроші, й більше думати про заощадження. У Нацбанку пообіцяли, що будуть тримати «руку на пульсі»: якщо ціни продовжать рости, ставка буде підвищуватися далі. Якщо ж інфляцію вдасться приборкати, облікову ставку почнуть знижувати — приблизно в кінці наступного року.
Зате Нацбанк став більш оптимістично дивитися на перспективи економіки. У відомстві вважають, що ВВП в 2017-19 рр зростатиме швидше, ніж очікувалося раніше. Один з головних драйверів зростання — споживчий попит, який збільшується через зростання реальних зарплат.
Про це та багато іншого сьогодні розповів в.о. глави НБУ Яків Смолій на монетарної прес-конференції. «Мінфін» приводить головні тези з промови головного банкіра країни.
Інфляція
Правління підвищило облікову ставку до 13,5%. Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції та її повернення до цільових показників у наступному році.
Споживча інфляція у вересні прискорилася до 16,4% у річному вимірі та перевищила липневі прогнози. Насамперед, це зумовлено зростанням цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту. Як і за місяць до цього, через дію факторів пропозиції на внутрішньому ринку високими темпами зростали ціни на овочі, фрукти, м’ясну та молочну продукцію.
Подорожчання сирих харчових продуктів, опосередковано вплинуло й на рівень базової інфляції, яка також перевищила прогнози. Зростання цін на послуги також позначилося на базовій інфляції. Послуги, у свою чергу, подорожчали через зростання виробничих витрат, в тому числі, на оплату праці.
Прискоренню зростання базової інфляції до 7,7% сприяло зростання споживчого попиту. Внаслідок підвищення зарплат в приватному секторі, через високий попит на робочу силу зросли реальні доходи населення. Соціальні ініціативи сприяли покращенню споживчих настроїв. Домогосподарства продовжили витрачати накопичені раніше заощадження.
Очікування
Надалі інфляція буде уповільнюватися й наблизиться до цільових показників, але більш повільними темпами. Це передбачено в оновлених прогнозах.
Оновлення пов’язано як с прискоренням інфляції за останні місяці, так й з появою нових проінфляційних факторів. Зокрема, через активне відновлення споживчого попиту, підвищення соціальних стандартів, акцизів на тютюнові вироби, ми очікуємо, що інфляція до кінця року сповільниться до 12,2% (в вересні в річному вимірі показник інфляції досяг 16,4% — «Мінфін»).
В наступному році вона продовжить сповільнюватися и досягне 6,2% +/-2% в третьому кварталі 2018 року. На кінець наступного року інфляція становитиме 7,3%. Прогноз на 2019 рік не змінено – 5% на кінець року.
Інфляція знижуватиметься в наступні роки через досить жорстку монетарну політику, затухання зростання цін на продовольчі товари, та помірні коливання обмінного курсу.
Найбільш суттєво в наступних роках будуть зростати адміністративно регульовані ціни – більше ніж на 10% в рік. Відбуватися це буде через поступове підвищення світових цін на енергоресурси та політику уряду щодо гармонізації ставок акцизу на тютюнові вироби до рівня в ЄС.
Валюта
Валютний ринок не тиснув на рівень інфляції. В цілому збереглися фундаментальні фактори, які впродовж року зумовлювали зміцнення гривні. Зокрема, ціни на сталь на світових ринках сьогодні на 56% вище ніж рік тому. На залізну руду — на 7%. Через це металургійні компанії зберегли досить високі обсяги продажу валютної виручки.
Також ціни на зернові, зокрема на пшеницю, вище на 14%, ніж рік тому. Поступово зростає пропозиція валюти з боку інвесторів, які заводять валюту в Україну для інвестування в гривневі ОВДП та в рамках угод з приватизації.
Послаблення курсу у вересні-жовтні зумовлено ситуативними факторами, а також впливом фактора сезонності попередніх років на настрої економічних агентів. По-перше, сезон збору урожаю збігся з подорожчанням нафти на міжнародних ринках. Через це нафтотрейдери збільшили обсяги купівлі валюти.
По-друге, українські компанії більш активно купували валюту для повернення та обслуговування кредитів, взятих в нерезидентів, та валютних позик, що були отримані в українських банках. Це відповідає річним пікам ділової активності.
По-третє, зріс попит на валютному ринку серед населення під впливом психологічних чинників. Водночас пропозиція була обмеженою, оскільки ще не повною мірою надходить на ринок валютна виручка від продажу компаніями агропромислового комплексу нового врожаю.
Національний банк згладжував коливання курсу гривні. З початку вересня чистий продаж валюти через інтервенції становив $227 млн.
ВВП
НБУ також переглянув прогноз зростання ВВП. На цей рік ми покращили прогноз з 1,6% до 2,2%. Цьому посприяли як внутрішні, так і зовнішні чинники. Зокрема, пожвавилося приватне споживання через ріст реальних зарплат.
Підприємства продовжили здійснювати активну інвестиційну діяльність. Сприятливою була й ситуація на зовнішніх ринках, як з точки зору цін на українські експортні товари, так й попиту на них.
Економічне зростання в цьому році стримувало зниження виробництва в окремих галузях промисловості у зв’язку з обмеженням доступу до продукції підприємств, розташованих на неконтрольованих територіях.
У 2018 й 2019 роках прискориться зростання ВВП до 3,2% та 3,5% відповідно. Приватне споживання залишиться основним рушієм економічного зростання. Його будуть стимулювати підвищення зарплат та пенсій, поліпшення споживчих настроїв населення, та активізації споживчого кредитування. Підприємства в сільському господарстві, видобувній промисловості, металургії та будівництві будуть демонструвати високу інвестиційну активність.
Активізація споживчого попиту, збільшення інвестицій та потреби у зовнішніх джерелах енергоресурсів будуть зумовлювати зростання імпорту. Експорт буде зростати завдяки очікуваному поверненню металургійних підприємств до попередніх рівнів виробництва, внаслідок переорієнтації на нові джерела постачання ресурсів, замість неконтрольованих територій.
МВФ та резерви
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017-19 роках збережеться на рівні близько $4 млрд. Його повністю компенсують надходження за фінансовим рахунком. Ключове припущення цього прогнозу – подальша співпраця з МВФ. Профіцит платіжного балансу разом с траншами по програмі EFF забезпечать подальше зростання міжнародних резервів.
Ми очікуємо на черговий транш від МВФ в 1 кварталі 2018 року. Разом с профіцитом платіжного балансу це дасть змогу наростити міжнародні резерви до $22,2 млрд на кінець наступного року.
Коментарі - 17
Как можно с такой «кашей» в голове — управлять страной?
То они снижают учётную ставку — «что должно привести к росту ставок по вкладам. Это, в свою очередь, заставит население меньше транжирить деньги, и больше думать о сбережениях.»,
то у них по росту ВВП — Один из главных драйверов роста — потребительский спрос, который увеличивается из-за роста реальных зарплат.
Ну как можно совмещать ПРОТИВОПОЛОЖНЫЕ вещи — заставить население меньше транжирить И ожидать роста потребительского спроса?
Возможно или одно, или другое.
У этих «эффективных» менеджеров — правая рука не ведает что творит левая, правое полушарие не ведает что творит левое?
Цитата
Тому регулятор вирішив ПІДВИЩИТИ облікову ставку до 13,5%, що повинно привести до зростання ставок за вкладами. Це, у свою чергу, змусить населення менше тринькати гроші, й більше думати про заощадження.
Придивіться уважно: підвищити, а не знизити.
Цитата
У відомстві вважають, що ВВП в 2017-19 рр зростатиме швидше, ніж очікувалося раніше. Один з головних драйверів зростання — споживчий попит, який збільшується через зростання реальних зарплат.
Так адже зарплати ростуть і люди тратять більше. Навіть збереження зумовлене попередньою мірою (підвищення ставки) не перекриє повністю ріст витрат від підвищених зарплат.
Ну как можно совмещать ПРОТИВОПОЛОЖНЫЕ вещи — заставить население меньше транжирить И ожидать роста потребительского спроса?
Возможно или одно, или другое.
От так, вони хоч і протилежні але не є взаємовиключеними. Збільшення зберігання не перекриє повністю ріст зарплат от і все.
Так що, поважний диванний експерт, по перше уважно читайте перед тим як обливати лайном, а по друге не обливайте лайном щось лише тому що ви цього не розумієте.
Для НЕдиванных экспертов и всёпонимающих-внимательночитающих объясняю более популярно.
Транжирить не на сленге значит ТРАТИТЬ, меньше транжирить — меньше тратить.
А вот рост потребительского спроса значит БОЛЬШЕ тратить.
Вот и совместите МЕНЬШЕ и БОЛЬШЕ тратить, и при этом не взаимоисключите одно или другое раз уж адвокатом выскочили выступать.
Пора понять, что все эти проблемы от нах самих, от того кужа мы движемся.
А президент и правительство не хотят двигать страну по Европейским нормам и вовсю сопротивлются реформаам, судам которые бы сажали и их, приватизации где они и далее отмывают бабло как на ОНПЗ и т.д.
1. В основу положена концепция инфляционного таргетирования которая НЕ ПРИМЕНИМА к текущей экономической ситуации в стране — для тех кому интересно почему, моно почитать отчеты Бундесбанка и центробанка англии — в их аналитике четко указаны факторы которые говорят о том, что данный инструмент можно использовать, так же приведена очень интересная статистика, которая показывает эффект в 1% — 3% уменьшения инфляции при применении механизма инфляционного таргетирования
2. При чем тут учетная ставка — от нее в нашей стране ни чего не зависти, ни ставки по депозитам, ни ставки по кредитам — учетная ставка просто не влияет на них. Ни видел ни одного нормативного документа Минфина или НБУ в котором четко говорится о корреляции — если ставка 13,5% то кредитная ставка не может быть больше чем…
Лечение одно — политика протекционизма внутреннего производителя и производства, с планом замещения импорта, создание рабочих мест. Это те факторы которые напрямую влияют на инфляцию.
И еще — все объяснения НБУ это по детски, так можно в каком то слабоуправляемом корпоративном бизнесе оправдываться, а НБУ экономикой страны управляет…
2. При чем тут учетная ставка — от нее в нашей стране ни чего не зависти, ни ставки по депозитам, ни ставки по кредитам — учетная ставка просто не влияет на них. Ни видел ни одного нормативного документа Минфина или НБУ в котором четко говорится о корреляции — если ставка 13,5% то кредитная ставка не может быть больше чем…
Не треба ніяких норм законодавства аби діяла невидима рука ринку. Підвищення ставки завжди тягне за собою підвищення ставки по депозитам (і кредитам звичайно). Це те що каже економічна теорія, перший курс вишу.
Наскільки ця міра відпрацює в Україні залежить від того наскільки наша фін галузь конкурентна і відкрита, але в тій чи іншій мірі вплив обов'язково буде.
Сегодня пришли мысли для «экспертов», желающих конструктива. Хотелось бы у них узнать, какая принципиальная разница между инфляцией в 7% и 13%? Из-за чего, собственно, в НБУ такой переполох? Инфляция — это или хорошо, или плохо. Уж определитесь в этом вопросе. Если инфляция хорошо, то чем она больше — тем лучше. Если это плохо — значит чем больше — тем хуже. Почему 7% — это хорошо, а 13% — плохо? Где грань между хорошо и плохо и в чём разница между хорошо и плохо. Можно изучить пример Японии, которая вот уже много лет живёт в постоянной дефляции. Ничего — одна из самых зажиточных стран мира. Экономисты всего мира ждут развала японской экономики, поскольку, по их мнению, без инфляции экономика умирает. Могу открыть секрет: инфляция не оказывает положительного влияния на экономику. Япония тому подтверждение. Почему? Да потому, что деньги — это эквивалент прошлого труда, который не должен менять цену по чьей-то прихоти. Даже умным людям не стоит вмешиваться в вопросы цены труда, не говоря уже о недоумках. Цена труда — это вопрос баланса между спросом и предложением на те или иные специальности и специалистов в этих специальностях.
1. Каждый год индексировать накопления граждан. Пусть только в банках на депозитах. Оборотные средства предприятий тоже следует индексировать. После индексации начислили положенные прпоценты, с которых и взяли налог, как с чистого дохода. Вот сейчас НБУ пусть проиндексирует сбережения по состоянию на 2014 год, если уж он хочет бодаться с таргетируемой инфляцией.
2. Просто удерживать инфляцию на отметке ноль. Для этого надо то, чего добивается МВФ. Расходы госбюджета не должны превышать доходы. Не можете определить кому урезать финансирование — урежьте всем на столько, сколько не хватает денег. Не хватает 7% — вот всем и дайте 93% имеющихся в наличии. Кстати, такой подход стабильности покупательной способности национальной валюты полностью решит вопрос использования долларов для накоплений. Доллар станет только инструментом внешнего товарообмена.
Если честно, я не понимаю, как этого можно не понимать. Это ж каким дебилом надо быть, чтобы этого не понимать и считать инфляцию добром. Кстати, дефляция более понятна и логична: по мере развития технологий, за то же время человек с той же квалификацией производит больше товаров — потому единица товара может стоить дешевле, если цена производства всех товаров осталась прежней.
Первый вариант неприемлем и неправильный, так как на инфляцию прямо влияют ДОХОДЫ населения, а не накопления.
Поэтому если индексировать — то ДОХОДЫ, а не накопления.
Вот второй вариант хорош, особенно в части про доллар.
Действительно — такой подход стабильности покупательной способности национальной валюты полностью решит вопрос использования долларов для накоплений.
Но понимание этого не для средних умов, у которых СБЕРЕГАТЬ и ТРАТИТЬ — вещи НЕ противоположные и НЕвзаимоисключающие.
Поэтому они, стимулируя сбережения — рассчитывают получить рост потребительского спроса.
«Эффективные» менеджеры короче.