Проект держбюджету-2018. На що витрачатимуть гроші з держскарбниці

Звідки гроші

Макроекономічні показники, на яких базується бюджет на майбутній рік, точно міняти вже не будуть. Проект розрахований, виходячи зі зростання ВВП на 3% і 7-процентної інфляції. Доходи зведеного бюджету мають зрости на 15% і вперше перевалити за 1 трлн грн. А бюджетний дефіцит незначно скоротиться — з 2,7% ВВП в поточному році до 2,3% — в 2018-м.

Прем'єр пообіцяв, що традиційного підвищення податків не буде (тільки акцизи планово проіндексують на інфляцію ). Заплановане збільшення доходів буде досягнуто виключно за рахунок зростання економіки. Зокрема, збори податку на доходи фізосіб, які зараховуються до центрального бюджету, повинні вирости приблизно на 18% (до 90,78 млрд грн) завдяки підвищенню мінімальної зарплати. Згідно з планом, вона виросте з 3200 в цьому році до 3723 в 2018-м. А ось зростання зборів від інших бюджетоутворюючих податків, яке очікують в уряді, має забезпечити подальший економічний розвиток. Зокрема, доходи від податку на прибуток повинні збільшитися на 7% (до 72,33 млрд грн), від ПДВ з вироблених в країні товарів — приблизно на 5% (до 85,9 млрд грн).

Читайте також: Держбюджет-2018: Доходи — 877 млрд грн, витрати — 948,1 млрд грн

На перший погляд, тривідсоткове зростання ВВП в 2018 році — не відірваний від життя показник. Але зараз мало хто згадає, що і бюджет цього року верстався на базі 3-процентного зростання ВВП. Однак шансів, що такий прогноз буде виконано, вже майже ніяких. Свіжі прогнози МЕРТ за підсумками року пророкують вітчизняній економіці тільки + 1,8% зростання. Головна причина зниження динаміки — блокада ОРДЛО і падіння виробництва в ключових сегментах промисловості, зав'язаних на поставки енергоресурсів з тимчасово окупованих територій (металургія, енергетика і т.д.).

Цікаво, що дохідна частина бюджету-2017 не постраждала від того, що ріст економіки не дотяг до плану. За 8 місяців цього року, як повідомляє Державна казначейська служба на офіційному сайті, план по доходах перевиконано на 7,7%. 

Продовження блокади буде і далі негативно впливати на економіку, як і можливе погіршення кон'юнктури для наших основних експортних товарів на зовнішніх ринках. Але уряд має реальну можливість виконати дохідну частину бюджету і в наступному році.

По-перше, в Мінфіні розраховують, що допоможе девальвація. Проект бюджету розраховувався виходячи з курсу 29,3 грн/$ (в бюджет цього року закладався курс 27,2 грн/$). А на кінець наступного року прогнозують подорожчання долару до 31,1 грн. Зростання курсу сприятиме збільшенню доходів бюджету, в першу чергу, від експортно-імпортних операцій.

По-друге, бюджет має всі шанси наповнитися інфляційними грошима. У цьому році зростання цін сильно обганяє прогноз. У бюджет-2017 закладалася річна інфляція на рівні 8,1%. А прогноз МЕРТ вже передбачає зростання цін за підсумками 2017 на 11,2%. За фактом же він може бути ще вище.

Читайте також: Політика НБУ. Загроза для банківської системи зростає

Інфляція помітно прискорилася в останні кілька місяців, і ця тенденція може зберегтися через подальше подорожчання продуктів. Об'єктивна причина — зростання продовольчих поставок на зовнішні ринки, що дає виробникам можливість підтягувати внутрішні ціни до експортних. Особливо помітно це стає в зв'язку з відновленням зростання курсу валюти. Крім того, собівартість продуктів зростає за рахунок збільшення накладних витрат (зростання цін на ПММ, електрику, витрат на оплату труда в зв'язку з підвищенням мінімалки), яке автоматично перекладається на кінцевого споживача. Ще одна причина такого стрімкого зростання цін — бажання виробників підзаробити на рівному місці за рахунок підвищення цін напередодні збільшення пенсійних виплат, яке очікується в жовтні. Зараз уряд активно працює над тим, щоб домовитися з ними і виправити ситуацію.

Хто отримає надбавку

Військові та МВС

Формально підготовка бюджету повністю знаходиться в руках Кабінету міністрів. Однак перед тим, як проект документа побачив світ, з його положеннями ознайомили Банкову. І не тільки ознайомили, а й узгодили при розподілі фінансування ті напрямки, які традиційно курує Президент. В цілому витрати на сектор оборони і безпеки в наступному році виростуть на 21,3 млрд грн. Зокрема, фінансування армії збільшиться на 22,4% (+11 млрд грн). Це дасть можливість істотно підняти зарплати військовим, в тому числі і тим, хто знаходиться в зоні АТО. Про це неодноразово заявляв Президент. Прем'єр же, зі свого боку, пообіцяв подати законопроект про перегляд військових пенсій відразу ж після затвердження парламентом пенсійної реформи. За попередніми даними, фінансування МВС в наступному році зросте майже на 30%, СБУ — майже на 15%, прокуратури — на 16%.

Аграрії

Істотно в наступному році збільшаться обсяги бюджетної підтримки аграріїв (+ 32%). З 7,3 млрд грн, передбачених у бюджеті на АПК, 2 млрд підуть на бюджетні дотації і знову дістануться найбільшим виробникам (оскільки діючий порядок розподілу коштів ставить в залежність обсяг отриманої дотації від сум сплаченого ПДВ). За збігом обставин, найбільші сільгоспвиробники-одержувачі дотацій входять в найближче оточення глави держави. Ще 2,3 млрд грн освоять тваринницькі компанії і 1 млрд грн піде на розвиток фермерства. Якщо, звичайно, їх не буде перерозподілено на користь великих компаній під час доопрацювання проекту бюджету в парламенті.

Культура 

Ще пара реверансів в бік Банкової «зашиті» в витрати на дипломатію і на культуру. У наступному році фінансування дипломатії виросте майже на 10%. Однак левова частка цих коштів буде витрачена на оплату комуналки і збільшення зарплат дипкорпусу. Кілька цільових витрат у сфері культури дозволять попіаритися на них президентському оточенню. 51,3 млрд грн будуть спрямовані на вшанування пам'яті учасників Революції Гідності, 200 млн грн — піде на будівництво Пантеону героїв добудову музею «Меморіал жертв голодомору».

У цьому році Кабмін випередив можливе повторення скандалу з фінансуванням заходів щодо захисту національного інформаційного простору. У проект бюджету закладено витрати на підтримку Національної громадської телерадіокомпанії, як і зобов'язує профільний закон, в обсязі 0,2% видатків загального фонду держбюджету (535,4 млн грн), плюс 0,06% видатків загального фонду держбюджету — на системи державного іномовлення ( 458,2 млрд грн).

Дороги

Щедре фінансування отримали реформи, інфраструктурні та соціальні проекти авторства урядової команди Володимира Гройсмана. Зокрема, інфраструктурний проект прем'єра — дорожнє будівництво.

У майбутньому році витрати на дорожню інфраструктуру виростуть на 36% (до 44 млрд грн, що становитиме понад 4% доходів загального фонду держбюджету-2018). З цієї суми 32,6 млрд грн буде витрачено з Дорожнього фонду. Дорожнє фінансування також може бути збільшено за рахунок додаткових коштів, отриманих від перевиконання митних планів. Очевидно, в.о. глави ДФС Мирослав Продан (один з небагатьох, хто є стовідсотковою креатурою прем'єра) постарається порадувати шефа, давши йому додаткові можливості піару на дорогах. Зокрема, в цьому році за 8 місяців митниця забезпечила додаткове фінансування ремонту доріг на загальну суму 8,14 млрд грн.

Пенсії, освіта, медицина

З трьох заявлених прем'єром масштабних реформ — пенсійної, охорони здоров'я та освіти — законодавчо легалізована поки тільки остання. Однак фінансування всіх трьох уже враховано в бюджеті на майбутній рік. Зокрема, витрати на освіту в наступному році зростуть майже на 20% (до 217,8 млрд грн). Це дасть можливість, в тому числі, на чверть підняти зарплати вчителям. Правда, механізм такого підвищення ще не відомий — в уряді його все ще обговорюють.

Загальний ресурс на виплату підвищених пенсій у наступному році складе більше 140 млн грн. Цього цілком повинно вистачити. Очікується, що пенсійна реформа буде винесена на обговорення в парламент уже в найближчий сесійний тиждень і має всі шанси бути прийнятою.

Читайте також: Пенсійна реформа: коли і як українці зможуть отримати по заслугам

Куди складніше ситуація навколо реформи охорони здоров'я. На майбутній рік вже закладено збільшення фінансування галузі під майбутню реформу на 11%. Однак поки між розробниками і опонентами ще точаться запеклі дискусії з приводу оплати медпослуг. А тому не ясно, в якому вигляді профільний законопроект буде прийнятий. Але в будь-якому випадку і в наступному році продовжиться урядова програма «Доступні ліки» (на неї виділено 1 млрд грн). Окреме фінансування отримає проект розвитку сільської медицини (1 млрд грн) і вперше буде запущений пілотний проект трансплантації органів (112 млн грн).

Під питанням

Також поки що під питанням залишається задеклароване фінансування енергоефективності. Створенням і роботою Фонду енергоефективності опікується віце-прем'єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. В уряді очікують, що до цього фонду, крім 400 млн бюджетних коштів, ще 800 млн грн внесуть міжнародні фінансові організації. Однак подейкують, що у міжнародних кредиторів свого часу було дуже багато зауважень до механізмів витрачання коштів фонду, і вони визнали його непрозорим.

Втім, поки це лише загальні обриси майбутнього бюджету країни. Тепер основні переговори будуть перенесені в стіни парламенту. Тому поступки, на які доведеться піти уряду заради ухвалення головного кошторису країни, можуть ще сильно перекроїти документ. Перший реверанс від Кабміну Верховна Рада вже отримала. Очікується, що фінансування парламенту в наступному році буде збільшено більш ніж на третину.

Ольга Ліфанова