Мінфін - Курси валют України

Встановити
13 вересня 2017, 19:17

Політика НБУ. Загроза для банківської системи зростає

Валютний ринок знову лихоманить. Ще 29 серпня на міжбанку долар знаходився у межах 25,44 / 25,465 гривень та багато аналітиків вже прогнозували можливість повернення курсу до 25 гривень. Але вже з 30-го числа долар стрімко почав дорожчати. Гривня боролася, але сили були явно нерівними.

Небезпечні тенденції на валютному ринку

Кінець першої декади вересня міжбанк зустрів вже котируваннями 26,02/26,05 гривень, а до середини цього тижня курс зріс до позначки 26,08/26,11 гривень. Таким чином, всього за 10 робочих днів безготівковий долар подорожчав на 65 копійок.

Ще сильніше виріс готівковий курс. За цей же період він зріс при продажу з 25,54 до 26,35 гривень — тобто на 81 копійку. А в деякі моменти долар досягав рівня 26,50 гривень та вище.

Сумні факти грошово-кредитної та валютної політики НБУ

Можна, звичайно, вірити запевненням чиновників Нацбанку про те, що такі коливання — нормальна практика. Зазвичай у цьому випадку вони вважають за краще наводити цифри в процентному співвідношенні — так звучить менш загрозливо. І справді: 65 копійок за 10 робочих днів — звучить небезпечніше для пересічного українця, ніж заспокійлива риторика про коливання курсу в межах 2,5%. На Інститутській зазвичай додають, що, мовляв, у Європі євро щодо долара постійно стрибає у межах до 1%, і нічого — ринкова економіка, плаваючий курс і інфляційне таргетування.

Але механізми згладжування курсових коливань для рядового споживача в благополучних країнах ЄС побудовані таким чином, що ані працюючі громадяни, ані пенсіонери, майже не відчувають наслідків таких валютних ігр. Може тільки, коли читають біржові звіти та коментарі аналітиків. Але на рівні життя простої людини це майже не позначається. Більш того — стимулює ділову активність і споживчий попит.

На жаль, на тлі слабкої сировинної економіки, негативного сальдо платіжного балансу, частих імітацій економічних реформ (замість реальної зміни умов гри для суб'єктів господарювання), великого оподаткування, постійних політичних скандалів та наявності АТО — цифра в 65 копійок на доларі за десять днів — це новий стрибок цін на більшість товарів першої необхідності. Це також зростання тарифів перевезень і ЖКГ. Бізнес не має з чого покривати ці курсові втрати, крім як закладати їх в вартість своєї продукції і послуг.

Тому викликає здивування, коли керівництво Нацбанку, яке відповідає за прогноз інфляції, стверджує, що зростання цін на скраплений газ для автомобілів або курсові гойдалки — будуть слабо відбиватися на показниках інфляції на поточний рік. При цьому вони мимохідь все ж натякають, що показники інфляції, розраховані Нацбанком, під загрозою виконання.

Та паралельно з цим дивуються, чому вклади населення в банках утікають.

Хоча ясно, що зростання тарифів на паливо неминуче відбивається в остаточній ціні всіх товарів, що перевозяться. А всі стрибки курсу закладаються в остаточну ціну товарів для споживачів та ще й з певним запасом для хеджування потенційних валютних ризиків. Всі ці курсові ігри призводять до зростання цін і вимивання обігових коштів у підприємств, які і так ледве дихають.

І знову ж таки «нове» в економічній теорії від НБУ — на тлі постійного подорожчання життя ставки за банківськими вкладами падають. Багато в чому це зумовлено тиском регулятора на держбанки (більше половини всієї банківської системи), який вимагає зниження ставок за депозитами. Це призводить до того, що з урахуванням оподаткування (18% на доходи за відсотками за вкладом і 1,5% військового збору) гривневі вклади вже не покривають рівня інфляції та стають збитковими для громадян.

При такій політиці банківська система може скоро зіткнутися з новою проблемою — масовим відтоком коштів громадян. А вони, між іншим, зараз є фактично єдиним відносно стабільним ресурсом для фінансової системи країни (не рахуючи звичайно, верстата НБУ).

Те, що ці явища взаємопов'язані, говорить сама статистика Нацбанку. Як тільки курс стабілізувався — система отримувала приплив вкладів населення в гривні. Як тільки  курс вибухав, банки втрачали значні обсяги як гривневих пасивів, так і частину валютних вкладів, бо населення побоювалося нового «банкопаду».

Про це напевно потрібно пам'ятати стратегам НБУ при розробці грошово-кредитної політики на перехідний для української економіки період. За твердженням українських політиків та чиновників він повинен закінчитися нашою повною інтеграцією в ЄС.

Питання в тому — в якому статусі Україна там буде присутня і чим закінчаться ці експерименти з курсоутворенням і відсоткової політикою держбанків (за вказівкою НБУ) для пересічних громадян.

Адже люди не будуть тримати свої заощадження собі «в мінус» і забираючи гроші з банків, будуть купувати товари (в основному імпортні). А це призведе тільки до зростання негативного сальдо по товарах та послугах і як результат — чергового зростання курсу, як вже було раніше в українській економічній історії останніх двадцяти п'яти років. Може вистачить вже наступати на валютні і процентні граблі ?!

Валютний міжбанк в цю середу

Але повернемося до поточного стану валютного ринка.13 вересня, на жаль, гривня знову не змогла втриматися на своїх позиціях на міжбанку і знову відступила. Уже в першу годину торгової сесії долар виріс з ранкових декларативних 26,04 / 26,065 до 26,06 / 26,09 гривень. Після 11 години на ринку були вже присутні практично всі основні оператори. Зростання активності клієнтів проте не призвело до зміцнення позицій гривні.

Навпаки — попит стабільно перевищував пропозицію і до полудня курс дійшов до позначки 26,075 / 26,095 гривень за доллар.После чого на міжбанку встановилася хитка рівновага із загальним трендом на зростання валютних котирувань. Попит в основному зростав за рахунок купівлі валюти великими імпортерами енергоносіїв.

Продавці застосовували давно відпрацьовану тактику — “не світили" весь обсяг продажів і притримували пропозицію, вичікуючи оптимального зростання котирувань. Сьогодні це спрацювало не в повному обсязі.

До обіду курс підріс до 26,08 / 26,10-26,11 гривень і далі вже не рухався майже до закінчення сесії. Завершилися торги на рівні 26,08 / 26,11 гривень за долар. НБУ знову в публічному форматі аукціону з продажу долара на ринок не виходив. Більшість угод на міжбанку по долару пройшло за даними ВалКлі в межах коридору 26,0588-26,0826 грівен.

Головні події на міжбанку 13 вересня

1) Зростання котирувань долара з ранкових 26,04 / 26,065 гривень до 26,08 / 26,11 до кінця сесії;

2) Нацбанк на ринок в більш публічному форматі інтервенції — аукціоні з продажу долара — не виходив;

3) Зростання обсягу операцій — зареєстровано 530 угод на суму 318,62 млн доларів по середньозваженому курсу 26,0796.

Порада «Мінфіну»: доходність за вкладами у всіх валютах знижується з початку року. Відповідно, падають і заробітки вкладників. Але варіанти отримати більш вигідну ставку, все ж є. Розмістивши депозит в банку через наш сайт, вкладники можуть отримати додатково до 1,5% річних до базової ставки. Детальні умови - в розділі «Бонус до депозитів».

Коментарі - 17

+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 20:33
#
По поводу курсовой политики. Кажется, НБУ впервыее с 2014 года дошел своим умом до понимания, что, отойдя от политик фиксированного курса, все же не следует делать курс абсолютно свободным. Это означает, что нужно фиксировать динамику изменения курса или, как минимум (что следует применять на практике), контролировать волатильность курса, давать прогноз по тренду курса и его максимальным (минимальным) значениям на ближайшее будущее и обеспечивать выполнение этого прогноза с помощью вмешательство на валютный рынок. Если фундаментальные показатели изменились, в результате чего прогнозы курса также меняются, оперативно доносить это до общественности.
+
+49
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 20:34
#
Возвращаясь к текущей ситуации – НБУ этой осенью решил контролировать волатильность курса, понимая, что дешевле тратить каждый день небольшую сумму резервов (не давая стимула включиться в игру спекулянтам), чем потом тушить пожары на критических значениях курса, продавая валюту из резервов как для товарных операций, так и спекулянтам.
+
+25
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 20:34
#
Даже если экономии резервов достичь не удается при такой тактике, то по крайней мере удается не раскрутить валютную панику и девальвационные ожидания. В результате роста курса (пусть даже продолжительного и большого по своей амплитуде, но плавного) не все участники рынка его «замечают». Скажем, непрофессиональные участники рынка (население), которые в нашей стране принимают в нем активное участие (а в нормальной финансовой системе не должны были бы), могут просто такой рост «не заметить» или не посчитать критичным для себя.
+
+15
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 20:35
#
Поясню примером. Если каждый банковский день девальвировать гривну на 2-3 копейки (но не более 5), да еще и делать иногда перерывы, то у некоторых участников рынка может создастся впечатление, что девальвации по большому счету нет (есть случайные колебания, которые «вот-вот» закончатся), а если и есть, то она перекрывается доходностью гривневых депозитов.
+
+15
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 20:35
#
Хотя, если быть честным, то при нынешних ставках, — не перекрывается. Поэтому, НБУ не стоило весной –летом блефовать и сбивать курс, а следовало бы взять за основу следующую тактику – каждый банковский день курс растет на 0,5 копейки. В результате за год вышли бы на рост курса на 1 грн 30 коп. Я бы вообще закрепил бы эту формулу официально в виде решения по монетарной политике. Другое дело, что это не совсем отвечает требованиям МВФ, но курс все равно остается плавающим, а каждый участник рынка четко наперед знает, каким он будет на любую наперед заданную дату.
+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 20:35
#
Если макроэкономическая ситуация меняется, то НБУ вправе своим новым решением изменить траекторию, замедлив рост курса, скажем, до 0,25 копейки в день, или увеличив до 0, 75. Таким образом, роль курса как буфера платежного баланса все равно остается.
+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 21:35
#
Уточню, что монетарная политика должны быть настроена таким образом, чтобы хранить средства в гривне в инструментах с фиксированной доходностью было выгоднее, чем в аналогичных инструментах в валюте. В случае, когда волатильность минимальна (почти нулевая), монетарная политика будет максимально работать.
+
+15
wassa14
wassa14
13 вересня 2017, 21:56
#
А хто дозволить оленям винести гроші з банків? Тим більше державних. Рипнуться-заморозять їх вклади.
+
+25
Maleficarum
Maleficarum
13 вересня 2017, 21:57
#
«Возвращаясь к текущей ситуации – НБУ этой осенью решил контролировать волатильность курса, понимая, что дешевле тратить каждый день небольшую сумму резервов (не давая стимула включиться в игру спекулянтам),» Если волатильность будет минимальна и скачков курса на МБ не станет- то что НБУ зарабатывать будет и что в конечном итоге переведёт в бюджет? Эту «недоимку» раз НБУ не дозаработает- надо будет восполнить-печатанием гривны… Что само собой разгонит инфляцию и один фиг не остановит рост курса доллара…
+
+25
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 22:36
#
По поводу инфляции. Я писал уже в своих комментариях к другим статьям на Минфине – в Украине в связи сырьевой спецификой и монополизацией экономики увеличение количества денег в финансовой системе практически не приводит к росту экономики, а неизбежно приводит к резкому росту инфляции. По сути, в данной статье написано об этом же.
+
+25
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 22:36
#
Поэтому, если не удается добиться экономического роста, то хотя бы не стоит убивать ценовую стабильность, которая в свою очередь как вторичный эффект опосредованно стимулирует экономическую активность и как следствие — какой-то (пусть и небольшой) экономический рост. Я полагаю, что в НБУ это понимают. Надеюсь, что у них найдется воля для воплощения этой стратегии в жизнь.
+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 22:37
#
Хочу заметить, что процн6етные ставки являются не единственным инструментом монетарной политики. Важным рычагом является управление денежной массой (о чем писал ранее в своих комментариях). Поэтому, НБУ не следует заниматься эмиссией (даже в тех ограниченных объемах, в которых он это делает в 2016-2017). Это означает, что та эмиссия, которую НБУ вынужден делать по закону, должна сопровождаться параллельными стерилизационными мерами (конкретику напишу по запросу).
+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
13 вересня 2017, 22:37
#
Процентные ставки должны быть адекватными – обеспечивать ценовую стабильность. Низкие ставки, скорее всего, как я писал выше, экономического роста в Украине не дадут, а только будут подтачивать ценовую стабильность. Ставки не должны быть завышенными, но должны отвечать следующим условиям – они должны обеспечивать привлекательность гривневых депозитов по сравнению с валютными и инвестиционным покупками импортных товаров.
+
+21
Nekrasov
Nekrasov
13 вересня 2017, 23:24
#
А не проще ли было в 2014 году сразу перейти к политике валютного коридора и обойтись без банкопада, потерь 154 млрд грн для бизнеса и населения, ттрехкратной девальвации и беспредела фондда гарантирования по дерибану активов заваленых банков и фактически реквизиции вкладов 200 плюс?! Это бы не подорвало бы госфинансы и не разорило бы средний класс, не привело бы к масовому отъезду экономически активных граждан из страны и не привело бы к кабальным условиям реструктуризазации долгов в формате « Яресько». Список можно прдолжить. Де-факто, нбу сейчас к этому приходит, но потерь не вернешь… кто за этот беспредел ответит не знаю, а вот то, что расплатится народ -это точно.

+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
19 вересня 2017, 2:04
#
Тут больше политики, чем экономики.
+
+9
Макакий Макакиевич
Макакий Макакиевич
13 вересня 2017, 23:30
#
на фоне постоянного удорожания жизни ставки по банковским вкладам снижаются. Во многом это достигается за счет давления регулятора на госбанки (более половины всей банковской системы), от которых требуют уменьшать доходность вкладов

То есть я, коммерческий банк, вижу как Приват+Ощад+Эксим+Укргаз дружненько снижают ставки по депозитам, тоже ВЫНУЖДЕН ЭТО ДЕЛАТЬ потому что… все клиенты (вышеперечисленных банков) ринутся ко мне? или как? почему это должно влиять на мои ставки по депозитам?

Ставки синхронно снижаются, потому что это обычный сговор. Несколько банкиров решили, что 18% (домайданная ставка нескольких крупных банков) это дорого. Благо деньги умирающей экономике не очень нужны, и кредитовать особо некого. Да и депозитчикам с подводной лодки деться некуда, разве что вложится в недвижимость, которая продолжает падать в цене, на долгие годы оставаясь неликвидом.
+
0
Вадим Кравец
Вадим Кравец
19 вересня 2017, 2:05
#
Ну да.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися