Як і куди розселятимуть мешканців хрущовок

Які саме новації планують запровадити та які можуть бути альтернативні підходи до вирішення проблеми хрущовок, в колонці для НВ розповів президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе. «Мінфін» публікує статтю у скороченому вигляді.

Скільки будинків застаріли

Більш ніж 50% житла в Україні перетнуло 50-річний поріг та потребує капітального ремонту, а комунальна інфраструктура зношена на 70%.

В Україні налічується біля 25,5 тис. великопанельних, блокових та цегляних будинків перших масових серій, загальною площею 72 млн кв. м. Тобто 23% житлового фонду конче потребують відновлення шляхом реконструкції чи модернізації. Наприклад, у Києві з 11 тис. багатоповерхових будинків столиці — 3 тис. п’ятиповерхових хрущовок та 1 тис. дев’ятиповерхових панельних будинків.

Відмінності за структурою «віку» та зношеності жилого фонду по регіонах також є. У Черкаській, Харківській, Запорізькій, Миколаївський областях біля 30% фонду складають житлові будинки, побудовані у 50-ті роки та раніше. А у Закарпатській та Івано-Франківській областях такого житла 18−20%.

Плани на столицю

У Києві передбачено повну реконструкцію так званих «хрущовок». Адже території столиці, забудовані хрущовками — займають понад 1,5 тис. га. Їх планують відремонтувати та утеплити. За принципом сталої мобільності «центр поруч з домом» у таких житлових районах створюватимуть громадські центри та публічні простори.

У проекті генплану Києва до 2025 року мають намір знести 2,8 млн квадратів житлової площі (в першу чергу будинки, побудовані в кінці 50-х — початку 60-х років минулого століття) і побудувати 7,8 млн квадратних метрів нового житла.

Звісно ж, є певні економічні перешкоди: інвесторам невигідно перебудовувати хрущовки, поки у Києві є вільні ділянки під забудову. Однак вільні ділянки для інвесторів уже фактично вичерпані. Зараз вони активно освоюють занедбані промислові зони, але вже за декілька років повернуться і до хрущовок.

Реконструкція чи ремонт

Є кілька варіантів оновлення застарілого житлового фонду України.

Реконструкція. Вже маємо законопроект, що дозволить на практиці розпочати комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду, у тому числі, об'єктів інженерно-транспортної та соцінфраструктури, нове будівництво та створення безбар'єрного середовища на цих територіях.

Згідно з проектом — не менше 75% мешканців будинку мають дати згоду на проведення реконструкції. Які будинки підлягатимуть знесенню чи реконструкція яких неможлива без відселення — визначатиметься на підставі проектної документації на реконструкцію, що пройшла відповідну процедуру обговорення та затвердження.

Важливо, що мешканці таких будинків мають відселятися:

• у стартові будинки з базовим оздобленням у межах кварталу (мікрорайону), що реконструюється.
• тимчасове переселення в інші рівноцінні житлові приміщення в багатоквартирних будинках.
• відселення має відбуватися в межах кварталу чи мікрорайону, або в суміжні чи інші квартали в межах населеного пункту за обов’язковою згодою мешканців.

Капітальний ремонт. Потрібна програма для кожного українського міста. У Києві вона вже діє — «70/30 Капітальний ремонт»

Це міська програма співфінансування капітальних ремонтів спільного майна у багатоквартирних будинках Києва. Вона передбачає реконструкцію, реставрацію, капремонт та технічне переоснащення для будинків, які експлуатуються більше 10 років. Фінансова суть програми полягає в тому, що співвласники вкладають лише частину вартості робіт, решта — за кошти бюджету міста.

Читайте також: Де купити квартиру біля моря за €10 тис.

Співвласники багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи створені в них ОСББ або ЖБК, мають можливість відремонтувати або здійснити технічне переоснащення спільного майна у власних багатоквартирних будинках на умовах співфінансування. Система співфінансування гнучка.

Досвід інших країн

У Німеччині програма реновації мала кілька етапів і тривала близько 20 років. Оновлювали і перебудовували не лише житло, а й територію навколо нього. Створювали публічний простір, де комфортно почуватиметься кожен мешканець цього міста.

У будинках капітально ремонтували комунікації та коректували незручне планування квартир. А тим будинкам, яким винесли вирок «розібрати», було уготоване друге життя. Подрібнені панелі в Німеччині використовують для будівництва доріг.

Латвія взяла курс на максимальну енергоефективність, в тому числі — в оновленні житлового фонду. При цьому було враховано, що родини з низьким рівнем доходу не могли дозволити собі повноцінну реновацію житла.

У такому випадку застосовували таку схему. Реновацію будинків оплачував інвестор. Після низки робіт, що включали утеплення фасадів та заміну систем водо- і теплопостачання, будинок споживає вдвічі чи тричі менше енергії. Але жильці певний час платили за старими тарифами. Після реновації гроші за тепло і, приміром, гарячу воду, віддають інвестору. А він, в свою чергу, розраховується з місцевим бюджетом, забираючи собі різницю, що утворюється в результаті економії енергоресурсів.

Акцент на утеплення панельних будинків зробила Польща. Тамтешня програма реновації соціального житла взагалі вражає, в порівнянні, наприклад, з Великобританією, де багато панельних багатоповерхівок просто позносили.

Читайте також: Коли 570 тисяч жителів столичних «хрущовок» отримають нове житло

У Польщі будинки соціалістичної доби позбулися своєї сірості. Їх покрили шаром утеплювача і пофарбували у пастельні кольори: зеленуватий, жовтий або рожевий. У такий спосіб не лише вирішили естетичні питання. Нове покриття захищає стіни будинків від несприятливої погоди і покращує теплоізоляцію будівлі.