Без зайвих документів та держслужбовців: як рухається реформа будівництва

Як просувається реформування будівельної галузі і який ефект принесуть майбутні новації, «Мінфіну» розповів власник інвестиційно-будівельної компанії «Фенікс Груп» Назар Бенч.

Старт нової е-системи

6 липня запустили Єдину державну електронну систему в будівництві. Повноцінно вона повинна запрацювати з 1 грудня 2020 р.

Створення е-системи покликане подолати корупцію на всіх етапах будівництва: від отримання містобудівних умов та обмежень до введення об'єкта в експлуатацію.

Система буде містити ряд реєстрів. На даний момент передбачено запуск нового Реєстру будівельної діяльності, який містить повну інформацію про об'єкти будівництва, забудовників, замовників тощо.

Крім того, рішенням уряду передбачається впровадження публічного порталу, де можна буде ознайомитися з інформацією про кожний об'єкт.

Раніше одне з головних питань діджиталізації процесу держрегулювання полягало в тому, як е-систему інтегрувати в реформу. Зараз є ряд інших проблем, наприклад, чи буде е-система поширюватися на об'єкти з середнім (СС2) і значним (СС3) класом наслідків (багатоповерхівки, офісні центри, торгово-розважальні комплекси тощо).

У будь-якому випадку електронна взаємодія — позитивне явище, оскільки видача документів відбуватиметься в режимі онлайн. Це створить сучасні і рівні умови для учасників ринку.

Читайте також: За скільки зараз можна купити квартиру в Києві

Запуск Держінспекції містобудування та нова редакція законопроекту

Впровадження будівельної реформи передбачає внесення змін у законодавство. У новій редакції законопроекту від 14.04.2020 року №3336 «Про внесення змін у деякі закони України щодо містобудівної та архітектурної діяльності» визначили повноваження Держінспекції містобудування.

Як відомо, у перехідний період контроль над будівництвом об'єктів не здійснювався. Тому, в першу чергу, від запуску цієї Держінспекції очікують виконання функцій будівельного контролю (територіальні органи) і нагляду (центральний апарат).

У свою чергу, орган зможе функціонувати, коли його штатна чисельність буде більше 30%. Причому в новій структурі обіцяють не більше 30% кадрів ДАБІ.

Читайте також: Будиночок біля моря: чи варто вкладати зараз в курортну нерухомість

Інші важливі нововведення у законопроекті

Для мінімізації корупції та відмови від монопольного становища однієї структури, у проекті запропонували ряд нововведень.

Кількість органів скорочено до трьох. Функції Державного агентства з технічного регулювання (зокрема, технічне регулювання, оновлення Державних будівельних норм (ДБН) тощо) передадуть Мінрегіону, щоб не втрачати час на створення нового органу. У профільному відомстві вже планують переглянути близько 20 ДБН до кінця 2020 року, а до кінця 2024 року — оновити всі 100%.

Скасування ліцензування — ще одне нововведення, покликане зменшити корупційну складову на початковому етапі будівельного процесу. Раніше ДАБІ видавала ліцензії для підприємств, основною діяльністю яких було виконання будівельних робіт, що підлягають ліцензуванню, а також вела реєстр ліцензій. Сьогодні ця процедура скасовується. Замість ліцензування мають намір ввести персональну відповідальність фізосіб, які пройшли сертифікацію і працюють у штаті генпідрядної компанії.

Крім того, змінюється система отримання дозвільних документів на будівництво і прийняття в експлуатацію завершених об'єктів. Проектом передбачається залучення у містобудування приватних реєстраторів, які будуть приймати рішення про видачу або відмову у надання дозвільної документації тощо.

Читайте також: Пік падіння цін на нерухомість буде ближче до осені, в середньому на 10-20%

Як наголошується у пояснювальній записці до законопроекту, ситуація, коли контроль у будівельній галузі здійснюється як на рівні держави, так і приватними особами, є повсюдною практикою в ряді країн ЄС. А для того, щоб мінімізувати ризики, пропонується страхування відповідальності (наступний етап, запланований на 2021 рік). Однак це може призвести як до викорінення корупції, так і ускладнення ситуації.

Загалом автоматизація основних процесів у галузі, розподіл дозвільних функцій і функцій нагляду поряд з меншою кількістю держслужбовців — перспективна ініціатива, яка покликана врегулювати проблеми галузі, зокрема корупцію. Однак, багато що залежить від гравців ринку та їх готовності до якісних змін.