Валюта та золото у березні: що робити українцям, щоб не влетіти з курсом

Прогноз щодо нафти, пари євро/долар та золота

Війна США та Ізраїлю з Іраном, до якої різною мірою залучені вже практично всі провідні світові країни, триватиме весь березень із піком протистояння та взаємних військових атак найближчі 2−2,5 тижні. Це провокуватиме високі ціни на нафту, золото та сильно «битиме» по поведінці пари євро/долар.

За моїми прогнозами, навіть із огляду на заходи, які вживають США щодо стримування зростання цін на нафту, у березні цього року ціни на нафту марки BRENT будуть високими — від $74 до $110 за барель із піком волатильності з 16 до 20 березня.

Графік нафти BRENT

Саме в цей період, окрім суто військового чинника блокування Ормузької протоки іранськими військовими, додасться ще й економічний чинник — засідання Федрезерва США (17−18 березня) та ЄЦБ (19 березня) щодо відсоткових ставок.

Самі собою засідання цих регуляторів (особливо Федрезерва) завжди провокували волатильність усіх ринків — від сировинного до валютного і фондового. А з огляду на війну на Близькому Сході та продовження агресії рф проти України, синергія всіх ризиків і страхів інвесторів лише додасть волатильності котируванням валютних пар і цінникам на енергоносії та золото в цей період.

Щодо Євросоюзу — все поки що відносно передбачувано. Навіть із огляду на загрозу зростання цін на енергоносії (насамперед нафту та газ, що посилить інфляційні процеси в Європі), за моїм прогнозом, ЄЦБ залишить свої ставки в межах 2−2,4% річних.

А ось інтрига навколо рішення Федрезерва (з огляду на протистояння чинного голови ФРС США Джерома Пауелла та президента США Дональда Трампа та війну США з Іраном) лише посилюється. Наразі відсоткові ставки Федрезерва перебувають у межах 3,5−3,75% річних. Станом на початок березня 2026 року інфляція в США уповільнюється. Проте, за даними за січень-лютий, річна інфляція зафіксована на рівні 2,4%, що вище за прогнози аналітиків. Тобто зниження цін відбувається повільніше за очікування, при збереженні стійкого внутрішнього попиту і помірної фіскальної політики, але ще без поправок на війну США з Іраном, що почалася.

У перші дні війни на Близькому Сході долар на цьому тлі почав зміцнювати свої позиції щодо євро з рівнів 1,18−1,17 долара за євро до позначок 1,16 і навіть нижче. У Євросоюзі виникли ризики суттєвого зростання цін на енергоносії, що може надалі прискорити інфляцію в єврозоні та знизити економічні показники Європи.

Графік пари євро/долар

У перші дні війни у США спостерігається ситуативний економічний підйом за рахунок активізації урядових військових замовлень, зростання попиту на нафтопродукти та газ, що вигідно енергетичним гігантам США у зовнішньоторговельних операціях. Але незабаром це зростання цін докотиться до внутрішнього споживача. Отже, Федрезерв може зберегти свої ставки на поточному рівні, мотивуючи це ризиками можливого зростання інфляційних показників.

Відомий своєю принциповістю і консерватизмом голова ФРС США Джером Пауелл так і зробив би, але його каденція закінчується вже в травні цього року. А лояльно налаштовані до Білого дому члени FOMC дедалі більше орієнтуються на «побажання» Дональда Трампа, а він багато разів вимагав від Федрезерва зниження ставок.

З іншого боку, внутрішньополітична та економічна ситуація у Штатах та успіхи американських військових у війні з Іраном дозволяють Федрезерву знизити, за бажання, свої ставки на 0,25% річних за сукупністю чинників. Мій прогноз: Федрезерв знизить свої ставки в березні на 0,25% річних — до рівнів 3,25−3,5% річних, із метою їх зниження до рівнів щонайменше 3−3,25% річних до осені 2026 року.

З огляду на всі описані вище події, я прогнозую коридор за парою євро/долар у березні 2026 року в межах від 1,149 до 1,178 долара за євро з піком волатильності пари в максимальних межах до 1−1,3 цента на євро за сесію в другій декаді березня. У першій та третій декаді березня такі щоденні коливання пари, за моїми прогнозами, знизяться і не перевищуватимуть 0,2−0,7 цента на євро.

Щодо золота, то через зростання геополітичних та військових ризиків, на які накладаються засідання американського та європейського регуляторів, волатильність котирувань «жовтого металу» лише посилиться.

Цього місяця котирування золота перебуватимуть у межах коридору від $5 040 до $5 570 за унцію з максимальними стрибками у другій декаді березня, у разі ескалації бойових дій на Близькому Сході та остаточного блокування Ормузької протоки для нафтового судноплавства. Золото, як «захисний актив», продовжать купувати приватні інвестори, центральні банки багатьох країн та найбільші інвестфонди світу.

Графік золота

Курс долара та євро в Україні

В умовах війни та жорстких валютних обмежень з боку НБУ у валютного курсу гривні у березні буде три головні тригери:

• стан дохідної та видаткової частини бюджету, розмір бюджетного дефіциту, джерела його покриття та графік надходження міжнародної допомоги;
• розміри ЗВР, поведінка на ринку Нацбанку з його інтервенціями та їх обсягами;
• вплив війни, настрої та дії населення та бізнесу щодо купівлі та продажу валюти.

Щодо міжнародної допомоги для покриття дефіциту бюджету та частково видатків на оборону, то у березні для нацвалюти все буде досить позитивно. 3 березня МВФ вже перерахував Україні перший транш у рамках нової чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF) у сумі $1,5 млрд. За заявою влади, вони вже зараховані на рахунки та будуть спрямовані на забезпечення ключових потреб держави.

Євросоюз також ще раз підтвердив виділення Україні кредиту на загальну суму 90 млрд євро, попри опір Угорщини. Це дозволить уряду спокійніше планувати бюджетні витрати в березні.

Надходження міжнародної допомоги дозволить Нацбанку зберігати золотовалютні резерви на найвищому рівні. Станом на 1 лютого вони становили $57,7 млрд.

Найімовірніше, станом на 1 березня (дані ще не опубліковані) вони не будуть значно нижчими від цього рівня, навіть із огляду на активні інтервенції Нацбанку щодо підтримки гривні в лютому цього року (витрачено $2,99 млрд).

Після січневого стрибка курсу долар та євро в Україні, вже в лютому, завдяки нацбанківським інтервенціям та зниженню попиту на валюту, пішла поступова стабілізація котирувань міжбанку та готівкового ринків: громадяни та бізнес вже припинили активно скуповувати валюту.

Це видно як зі скорочення обсягів інтервенцій Нацбанку на торгах (навіть із огляду на активні закупівлі енергоносіїв та електроенергії у лютому), так і з динаміки купівлі/продажу валюти громадянами.

При цьому загальний девальваційний тренд, порівнюючи з груднем 2025 року, в березні збережеться.

Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро

Витрати резервів Нацбанку на підтримку курсу гривні на міжбанку, за моїм прогнозом, у березні становитимуть від $2,9 млрд до $3,4 млрд. Але з огляду на значні золотовалютні резерви і при очікуваних мною щоденних обсягах міжбанку в березні за системою Блумберг у межах до $260 млн — 290, НБУ матиме всі необхідні можливості та ресурси, щоб повністю контролювати український валютний ринок.

Пікову статистику угод на міжбанку можна очікувати з 16 до 20 березня, під час розрахунків компаній з бюджетом, а також наприкінці березня, коли бізнесу треба буде закрити свої розрахунки з іноземними контрагентами на звітну місячну дату і за перший квартал 2026 року.

Нацбанк змушений буде практично щодня виходити на ринок із інтервенціями з продажу долара в межах від $55 млн до $120 млн.

Основними покупцями валюти на торгах будуть держструктури (зокрема, й оборонка), торговці енергоносіями та товарами народного вжитку. А основними продавцями на ринку залишаться Нацбанк, аграрії та частково IT-сектор. Можливо, до них у березні додадуться і деякі оборонні підприємства, які експортуватимуть частину озброєнь, що підпаде під дозволи уряду.

Значна волатильність на зовнішніх ринках за парою євро/долар істотно впливатиме на ціни імпортних товарів в Україні та провокуватиме додатковий інфляційний тиск на нашому внутрішньому ринку. Тому Нацбанк спробує, за можливості, згладити на нашому міжбанку не лише коливання долара, а й опосередковано — стрибки євро щодо гривні.

На готівковому ринку у березні 2026 року тенденція перевищення купівлі населенням валюти над обсягами її здачі в обмінники та каси банків збережеться, але не буде критичною для нашого ринку. Обсяги перевищення купівлі валюти на картки та у готівковій формі над обсягами її здачі становитимуть, за моїми розрахунками, щодня від щонайменше $5 млн до $45 млн максимум.

Багато в чому значення цього показника залежатиме від обстановки на фронтах, геополітичної обстановки навколо України та інтенсивності воєнних дій. А також опосередковано — і від курсу волатильності. Якщо НБУ вдасться оперативно згладжувати стрибки курсу долара та опосередковано євро, нічого критичного у березні на готівковому ринку не буде.

Робочий спред за доларом у більшості обмінників фінкомпаній та касах банків становитиме у березні від 20 до 30 копійок, а за євро — у межах від 20 до 50 копійок. У разі активних переміщень котирувань протягом торговельної сесії, власники обмінників оперативно змінюватимуть свої цінники, з огляду на поведінку міжбанку.

Рівень котирувань купівлі/продажу безготівкового долара на торгах у березні, на мою думку, перебуватиме в межах 42,70−44 гривень за долар і в межах 50,10 — 51,80 гривень за євро. А на готівковому ринку цінники продажу валюти обмінниками будуть на 15−40 копійок вищими, ніж котирування міжбанку .

Поради щодо диверсифікації заощаджень у березні

Для тих, хто перебуває в Україні, я б радив грошові заощадження у березні тримати у такому співвідношенні:

до 60% — у гривневих інструментах (ОВДП, депозити, можливо деякі облігації відомих емітентів).

до 40% — у валютних інструментах (валютні ОВДП, депозити, готівкова валюта). Причому в доларі — близько 50% від суми валютних заощаджень, у євро — близько 40−45%, у швейцарських франках чи золоті — до 5−10%.

Тим, хто мешкає зараз за кордоном і не планує найближчим часом (протягом року) повертатися до України, у березні 2026 року я б рекомендував грошові заощадження тримати у співвідношенні:

до 60% — у національній валюті країни перебування (переважно це можуть бути депозити у банках або облігації відомих у цьому регіоні емітентів, тобто інструменти з фіксованою дохідністю, але номіновані у валюті країни перебування).

до 40% — у валютних інструментах у доларі та євро (казначейські зобов'язання США, депозити, можливо, акції світових «блакитних» фішок, номіновані у доларах США чи євро).

Крім того, з огляду на напружену обстановку у світі, я б зараз обов'язково переглядав зазначені пропорції своїх грошових заощаджень не рідше ніж 1 раз на 2−3 місяці. І робив би відповідні коригування, залежно від ситуації, що складається на той момент.

Також інвесторам зараз варто пам'ятати, що наразі геополітичні та військові події «диктують» правила гри економіці, що робить валютний та фінансовий ринок дуже динамічним та нестабільним. Тому лише диверсифікація активів допоможе уникнути втрат у цій ситуації та успішно пройти усі випробування такого складного періоду.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи