Нацбанк зробив гроші дорожчими: чому впала дохідність ОВДП

Що таке облікова ставка

Облікова ставка Національного банку — один із монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює орієнтир вартості залучення та розміщення грошей.

В першу чергу на облікову ставку орієнтується сам регулятор, разом з нею підвищуючи чи зменшуючи ставки залучення коштів і кредитування фінансових установ. Слідом мали б підвищувати чи знижувати свої ставки банки. Логіка тут така, якщо банку стає дешевше залучати в борг кошти у регулятора, то переплачувати за депозитами немає сенсу. Так само вниз мають піти кредити — банк дешевше позичає кошти в НБУ, а значить і пропонувати їх своїм клієнтам банк може з нижчими відсотками.

Та сама логіка присутня і у визначенні ставок за ОВДП. Якщо облікова ставка знизилась, кредитні гроші подешевшали, то відсотки за держоблігаціями мають бути нижчі. І навпаки, НБУ підвищив ставку — зростає дохідність цінних паперів.

Водночас варто розуміти, що це ринковий механізм впливу на вартість грошей, а не закон. Якщо регулятор змінює ставку, жодне регулювання на зобов'язує фінустанови повторювати його кроки.

Коли регулятор підвищує ставку, банк на свій розсуд може відсотки за депозитами залишати на тому ж рівні, або навіть знижувати. Наприклад, якщо у нього достатня ліквідність, складно знайти клієнтів для кредитування чи він просто не очікує, що високі ставки НБУ протримаються довго.

Власне, приклад такої ситуації фінустанови вже продемонстрували цього тижня. Після рішення НБУ жоден з невеликих банків не підвищив максимальні відсотки за депозитами, а Полтава-Банк ще й знизив дохідність річних вкладів на 2 в.п.

Чому НБУ підвищив облікову ставку

Підвищення облікової ставки стало реакцією НБУ на зростання інфляції. «Правління Нацбанку ухвалило рішення з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року», — пояснив регулятор.

Нацбанк погіршив прогноз інфляції в Україні на поточний рік з 9,4% (про що говорив у квітні) до 10%. Також очікується вищий ріст цін наступного року — на 6,9%, замість раніше прогнозованих 6,5%.

«Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси», — пояснили в НБУ.

Є кілька механізмів, завдяки яким підвищення облікової ставки стримує інфляцію. У світі ключовим з них вважається ріст ставок за кредитами. Як наслідок, охолоджується економіка і ціни вдається взяти під контроль. Однак в Україні цей механізм мало ефективний через низький рівень кредитування бізнесу.

У наших реаліях більше значення має потенційне підвищення відсотків за вкладами. У теорії після цього громадяни мають активніше нести гроші в банки і менше споживати. Також покласти гроші на депозит стає вигідніше, ніж купувати валюту, а це знижує девальваційний тиск.

Однак, знову ж таки, ці методи працюють в теорії. На думку ексголови ради НБУ Богдана Данилишина, нинішнє підвищення ставки навряд чи суттєво вплине на інфляцію. «Українська економіка зараз переживає не класичний цикл перегріву попиту. Ми маємо економіку війни, де основними драйверами інфляції є зовсім інші чинники: дефіцит робочої сили, зростання виробничих витрат та руйнування логістики, дорожча енергетика, високі транспортні витрати, імпортозалежність і масштабні бюджетні видатки на оборону. На більшість із цих факторів облікова ставка практично не впливає. Хіба що через вартість запозичень» — пояснює він.

Як облікова ставка впливала на ОВДП раніше

Напередодні підвищення облікова ставка становила 15%, а дохідність за ОВДП з погашенням за рік — 15,13%. Якщо вони приблизно однакові, логічно було б припустити, що підвищення ставки регулятора на 0,5 в.п. дзеркально відобразиться на відсотках за ОВДП. Але погляньмо в історичній ретроспективі, чи дійсно є така пряма залежність.

Для свого аналізу «Мінфін» обрав чотири випадки зміни облікової ставки у різні роки. Ми перевірили, яка дохідність на аукціонах Міністерства фінансів була за ОВДП напередодні відповідного рішення НБУ та після нього.

У червні 2020 року регулятор знизив облікову ставку з 8% до 6%. Тоді саме закінчився тривалий цикл її зменшення впродовж восьми засідань поспіль. Напередодні рішення регулятора дохідність річних облігацій становила 10,7%, а після була 9,7% — тобто зниження на 1 в.п., що вдвоє менше за зменшення облікової ставки.

У вересні 2021 р. регулятор навпаки підвищив ставку на 0,5 в.п. з 8% до 8,5%. До того ставка за облігаціями становила 11,3%, а після — 11,47%. Тобто виплати за облігаціями зросли, але знову суттєво менше, ніж ставка регулятора.

Подібна ситуація відбувалась і в інших випадках, які ви можете побачити нижче на інфографіці. Відсотки за облігаціями кожного разу змінювались, але менш відчутно.

«Підвищення зазвичай створює передумови для зростання дохідності нових випусків ОВДП. Водночас остаточний рівень ставок визначає Міністерство фінансів залежно від попиту на аукціонах та потреб у фінансуванні бюджету» — пояснює можливі розбіжності керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко.

Як змінилася дохідність ОВДП зараз

Порівняно із попередніми випадками зміни облікової ставки, цього разу корекція дохідності за ОВДП виявилася незвичною. Якщо до засідання Правління НБУ дохідність облігацій з погашенням приблизно через рік становила 15,13%, то на наступному аукціоні після вона була встановлена на рівні 15,01. Тобто всупереч очікуваній тенденції — знизилася на 0,12 в.п.

А ось за дворічними паперами дохідність все ж несуттєво, але підросла. Із 15,46% до 15,64%, тобто на 0,18 в.п.

«На практиці зміна дохідності облігацій залежить від ринкових умов. Наразі Мінфін не має гострої потреби в залученнях гривні, тож навіть обмежує обсяг на аукціонах. Відповідно підстав очікувати помітного зростання ставок немає», — пояснив нинішню тенденцію фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків.

Міністерство фінансів може собі дозволити навіть знижувати відсотки за деякими облігаціями через сприятливі ринкові умови. По-перше, це значний попит. Як відзначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, загальні інвестиції громадян в гривневі ОВДП оновили рекорд, сягнувши 98,54 млрд грн. Лише за липень приріст в цей інструмент склав 8,31 млрд грн, а це другий в історії розмір місячного приросту.

В той самий час Мінфін немає гострої потреби в залученні коштів. Загалом за перші 7 місяців за гривневими ОВДП він залучив 235,52 млрд грн, а погасив 193,49 млрд і ще на 140,4 млрд грн погасив купонів.

Таким чином уряд загалом заплатив за цінними паперами 333,89 млрд грн, що приблизно на 98 млрд більше, ніж залучив коштів.

Швидше за все, це говорить про те, що Кабмін у першу чергу спирається на кошти міжнародної допомоги, а значить, на внутрішньому борговому ринку може диктувати власні умови.

Водночас, якщо інфляція продовжить зростати, а НБУ ще раз підвищить облікову ставку, пропонувати щедріші відсотки доветься і Мінфіну. Тому інвесторам варто уважно стежити за макрофінансовими новинами, щоб визначитися — фіксувати дохідність зараз на довгий строк чи дочекатися кращих умов.

Автор:

Заступник головного редактора Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка