Попри війну, золоті та, зокрема, діамантові вироби зберігають свою інвестиційну привабливість і навіть отримали нову категорію покупців. Хто та що тримає ювелірний ринок на плаву, ЕП розповів Ігор Ільчишен, засновник ювелірного дому «Кімберлі». «Мінфін» вибрав головне.
Ювелірка отримала нових покупців: хто і чому купує зараз прикраси
У перші місяці війни бізнес ніби завмер, а тим більше — ювелірний. Усі думали про те, як убезпечитися, а потім — про релокацію. До слова, ювелірний бізнес дуже складно перемістити в іншу частину країни чи, тим паче за кордон.
На вагу золота, а то й більше у нас майстри. Усі не переїдуть на нове місце, а знайти у короткі строки новий персонал потрібного профілю не те що складно, а просто неможливо.
Читайте також: Куди вкласти гроші, щоб не прогоріти: два надійних варіанти на 2023 рік
Цінність діамантів як інвестицій
Велика частина наших давніх клієнтів переїхали за кордон, і ми втратили значну частину аудиторії. Але за деякими позиціями ювелірного бізнесу попит навіть зріс — золото також купують заради інвестицій. Золоті прикраси дозволяють довгостроково вкласти кошти із невеликим ризиком.
В Україні зараз обмежена можливість для вкладень, багато інвестиційних інструментів стали недоступними, наприклад, цінні папери, окрім державних, звичайно. Та й до інвестицій у нерухомість ставляться з обережністю.
Залишилися депозити та державні облігації. А от діаманти свою інвестиційну привабливість мають завжди — це дороговартісний актив, який, умовно кажучи, займає мало місця в кишені. Як інвестиція вони не приносять великих прибутків, але корелюють з інфляцією та стабільно зростають в ціні.
Читайте також: Куди інвестувати $50 тис: розбираємо найнадійніші способи зберігати значні заощадження
Хто та які прикраси купує навіть в війну
Три-чотири місяці війни ми відчували, що ринок на паузі. Але, на щастя, з травня-червня торік розпочалося відновлення роботи і ювелірних магазинів, і виробництв.
За рік у доларовому еквіваленті попит на діамантові прикраси спав на 50%, у гривневому — десь на чверть. Хороша новина полягає в тому, що українці навіть у війну продовжують купувати ювелірні прикраси.
Відновленню попиту сприяє патріотичний маркетинг. Навіть у темні часи людина хоче потішити себе, купує одяг з патріотичною символікою, в тому числі й прикраси. Це те, що допомагає підживлювати внутрішню стійкість.
Ми, наприклад, випустили патріотичну колекцію з жовтими та синіми сапфірами. Та й багато хто з виробників тепер має в своєму активі дизайн у кольорах нашого стягу. Це має попит.
Що ж стосується масового сегменту, то тут ювелірний бізнес отримав навіть нового цільового покупця — це військовослужбовці, особливо в прифронтових зонах. Наші захисники часто купують ювелірні вироби, щоб підтримати, порадувати кохану, матір чи сестру.
Попри війну, ювелірний ринок, зокрема, діамантовий, тримається на плаву. Грамотний маркетинг, залучення нових категорій покупців дає привід для оптимізму в подальшому.
Коментарі - 7
Про це повідомляє ВВС News.
70-річна британка прибирала і збирала коштовності та біжутерію в окрему коробку. Вона планувала викинути непотрібні дрібнички, але сусідка порадила їй показати прикраси оцінювачу та дізнатися про їхню вартість. Тоді жінка звернулася до організатора аукціонів Марка Лейна, який спочатку не надав особливого значення каменю.
«Ми побачили досить великий камінь, більший за фунтову монету, і я подумав, що це кубічний діоксид цирконію — синтетичний аналог алмазу. Він пролежав на моєму столі два чи три дні, доки я не скористався машиною для перевірки алмазів», — розповів Лейн.
Британець зрозумів, що має справу з дорогоцінним каменем і вирішив відправити його на перевірку партнерам до Лондона, які підтвердили цінність знахідки. Потім діамант відвезли до Антверпена, Бельгія, де його зважили, сертифікували та оцінили. Виявилося, що вага каменю становить 34 карати.
За словами власниці діаманта, вона не може згадати, де саме і коли вона купила камінь, але припускає, що це сталося під час відвідин барахолки.