«Дія», міністр ШІ та зниження податків для стартапів: як Європі виграти перегони за мізки

Що робити європейцям, аби не залишитися в ар'єргарді, Politico розповіли Марк Борис Андріанич, експерший міністр цифрової трансформації Республіки Словенія, та Філіп Мейснер, засновник та директор Європейського центру цифрової конкурентоспроможності. «Мінфін» публікує переклад їхньої думки.

Дехто може бути здивований, дізнавшись, наскільки насправді конкурентоспроможним є технологічний ландшафт Європи. Згідно з щорічним рейтингом світової цифрової конкурентоспроможності Міжнародного інституту розвитку менеджменту, 4 із 10 провідних країн є європейськими. Інше глобальне дослідження, Глобальний індекс конкурентоспроможності талантів бізнес-школи INSEAD, показує те ж саме: 4 із 10 топкраїн світу знаходяться в ЄС.

Цими чотирма країнами є:

• Данія,
• Фінляндія,
• Швеція,
• Нідерланди.

Вони є батьківщиною світових технологічних лідерів, таких як виробник чипів ASML та піонер потокової передачі музики Spotify, а також домівкою для технологічно передових підприємств у традиційних галузях, таких як гігант охорони здоров'я Novo Nordisk — найцінніша компанія Європи.

Хоча у цих європейських цифрових чемпіонів один із найвищих показників ВВП на душу населення у світі, там проживає лише 14% всього населення ЄС та 18% його ВВП. Проте вони показують, що основи для створення європейського технологічного гіганта вже існують — просто не в повному масштабі.

І хоча це є приводом для оптимізму, нам не варто ігнорувати безліч факторів, які, схоже, підривають позиції ЄС у глобальних технологічних перегонах. Ця конкуренція, зрештою, є перегонами за прогрес, багатство і геостратегічний вплив, і її важливість для майбутнього Європи неможливо переоцінити.

Випадок із мюнхенським стартапом Marvel Fusion оголює багато технологічних проблем ЄС: компанія, яка є світовим лідером у галузі термоядерних технологій, у 2023 році оголосила, що перенесе більшу частину свого R&D у США через обтяжливе регулювання та відсутність фінансування в Європі. І це лише одна з багатьох високоінноваційних компаній у секторі зелених технологій, які залишають Європу та переїжджають до США та Азії через подібні причини.

Наприклад, поглянувши на альтернативні білки, такі як вирощене в лабораторії м'ясо або яйця рослинного походження, ми побачимо, що ці ринки забезпечують набагато сприятливіше нормативне середовище: Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США вже дозволяє продаж вирощеного в лабораторії м'яса у США. Натомість у Європі навіть немає надійних термінів отримання схвалення регулюючих органів — фактично Італія заборонила вирощене в лабораторії м'ясо в листопаді минулого року.

Таке надмірне регулювання та брак фінансування також ставлять під загрозу глобальну значущість сектору ШІ в ЄС. Наприклад, у той час як французька Mistral і німецька Aleph Alpha нещодавно залучили $415 млн і $500 млн відповідно, каліфорнійська компанія OpenAI веде переговори про залучення $10 млрд при оцінці в $100 млрд.

Дефіцит фінансування стає ще очевиднішим, якщо подивитися на загальний обсяг приватних інвестицій в ШІ: згідно зі Стенфордським індексом ШІ, за період із 2013 до 2023 року приватні інвестиції в ШІ в США становили $335,2 млрд, за ними йшли $103,7 млрд у Китаї, потім $22,3 млрд у Великобританії, тоді як Німеччина, Франція та інші країни ЄС разом інвестували менше, ніж одна Великобританія.

Крім того, нещодавно прийнятий блоком Закон про штучний інтелект отримав прохолодну реакцію з боку технологічного співтовариства, оскільки він додає додаткового рівня складності до і без того жорстко регульованого ринку. Основна проблема полягає в тому, що нові правила душитимуть інновації, значно збільшуючи витрати на дотримання вимог вітчизняних стартапів і масштабних компаній, що займаються штучним інтелектом.

Багато з них уже розглядають можливість переїзду до Великобританії чи США, або відмову від інновацій у охороні здоров'я та інших важливих галузях, які нові правила вважають високоризиковими.

Ці історії — і навіть досвід будь-кого, хто будь-коли намагався перейти на безготівковий розрахунок у Німеччині, — можуть вказувати на те, що цифровий розрив у Європі надто вже великий, щоб його можна було закрити. Але не забуваймо, що багато з провідних цифрових країн світу насправді є європейськими.

Що необхідно зробити Європі

Отже, якою є відповідь? Чи має ЄС бути більше схожим на вже згаданих європейських цифрових чемпіонів? Що має стати лейтмотивом наступного порядку денного Європейської комісії? І що можуть зробити країни-члени, щоб подолати цифровий розрив усередині ЄС та наздогнати США та Азію?

На нашу думку, ЄС та його членам необхідно приділити пріоритетну увагу баченню зростання, орієнтованому на створення сприятливого для бізнесу середовища та поширенню вже існуючих кращих практик у найінноваційніших частинах Європи серед усіх її членів.

Після багатьох років посилення регулювання нам необхідно мінімізувати навантаження на бізнес і дати йому свободу для інновацій, а не перетворювати його на прості організації, які відповідають за дотримання вимог.

Для цього ми пропонуємо п'ять конкретних ініціатив:

Європі необхідно подолати двошвидкісну цифрову трансформацію. Однією з основних переваг цифрових технологій є те, що після їх створення можна масштабувати практично з нульовими витратами.

Інакше кажучи, якщо в одній європейській країні існує урядова програма світового рівня, чому б не зробити її стандартом для всіх країн Європи?

Наслідуючи приклад відомого урядового додатку України «Дія», такий додаток не просто пропонуватиме ключові державні послуги — він також повинен включати цифрове посвідчення особи, що дозволяє громадянам ЄС використовувати його у всіх взаємодіях із владою та бізнесом. Важливим кроком у цьому напрямку також стало б запровадження обов'язкового прийому цифрових платежів у всьому блоці.

ЄС необхідно збільшити фінансування технологічних стартапів та їх масштабування. Наразі Європа значно відстає від США у наявності венчурного капіталу — особливо на пізніх раундах. Мобілізація європейських пенсійних фондів для збільшення їх інвестицій у європейську технологічну екосистему матиме вирішальне значення для подолання цього розриву.

Згідно зі звітом про стан європейських технологій за 2023 рік, всього 0,02% сукупних активів європейських пенсійних фондів, що оцінюються у $3,4 трлн, були інвестовані в європейські технологічні підприємства у 2022 році.

Але у США та країнах Північної Європи пенсійні фонди відіграють значну роль у стимулюванні інвестицій у технології. Європейські регулятори повинні створити структуру, яка стимулюватиме керуючих фондами наслідувати їхній приклад.

Ще однією ключовою перешкодою для засновників і співробітників стартапів та компаній, що масштабуються, є оподаткування опціонів на акції, що означає, що їм доводиться сплачувати значні податки авансом, виходячи з гіпотетичної вартості часто дуже ризикованих активів.

Натомість європейські країни мають запровадити податкову політику, яка заохочує використання опціонів на акції для всіх співробітників, відкладаючи оподаткування до моменту фактичного продажу акцій.

Крім того, багато європейських країн запроваджують податок на приріст капіталу під час продажу активів, що ускладнює вільне переміщення технологічних підприємців та співробітників ЄС. Цей податок варто скасувати, щоб стимулювати підприємців створювати та розвивати компанії у всій Європі.

Щобільше, інноваторам необхідна зрозумілість щодо політик, швидке отримання дозволів регулюючих органів та добре функціонуюче середовище тестування нових технологій.

ЄС має зосередитися на таких широких стратегічних сферах:

• штучний інтелект,
• розумне виробництво,
• зелена трансформація,
• науки про життя.

Ми також вважаємо, що така інноваційна програма має бути інституціоналізована на рівні ЄС із новим комісаром з передових технологій — багато в чому так само, як і в ОАЕ, які призначили міністра штучного інтелекту та цифрової економіки ще у 2000 році.

Цей новий комісар має сформувати консультативний орган, що складається з провідних європейських технологічних підприємців та дослідників, які працюють не лише в ЄС, але також у США та інших частинах світу, щоб допомогти у підготовці політичних рекомендацій та щорічних оцінках стану цифрової конкурентоспроможності Європи.

Нарешті, ЄС потрібна програма із залучення найкращих талантів. Такі чемпіони в галузі штучного інтелекту, як Mistral та Aleph Alpha, були засновані європейськими новаторами, які повернулися до Європи після успішної кар'єри в США, — і це лише два приклади того, який вплив може мати залучення європейських технологічних талантів назад до блоку.

Читайте також: IPO Приватбанку, Укрнафти та Київстар — як створити український фондовий ринок

Європейські країни мають скопіювати скандинавську модель податкових та інших стимулів, спрямованих на залучення найкращих фахівців, тоді як ЄС має запровадити єдину візу для технічних талантів для іноземних робітників, представляючи себе найпривабливішим глобальним напрямом, особливо з огляду на те, що США підтримують жорстку імміграційну політику навіть для висококваліфікованої робочої сили.

Європейський проєкт розпочався з бачення прогресу, процвітання та миру. Нам необхідно оновити це бачення та довести, що блок може надихати оптимізм та діяти — і для цього технології мають ключове значення. Наслідуючи приклад європейських лідерів у галузі цифрових технологій, забезпечення економічного зростання має стати пріоритетом нового Європейського парламенту та Комісії, а також усіх урядів Європи.