Подорожчання кредитів та обслуговування карток: як банкіри відреагують на підвищення податку

Як підвищували податок

Спочатку була запропоновано обкладати за підвищеною ставкою у 5% лише чисті відсоткові доходи (заробітки на депозитних сертифікатах, держоблігаціях, кредитах).

Автори цієї ідеї посилалися на світовий досвід щодо так званого «податку на надприбуток». Його запроваджували в Угорщині, Чехії, Литві, Італії, Іспанії та ін. Банки отримували надприбутки тільки через те, що регулятори в різних країнах боролися з інфляцією — підвищували свої базові ставки і, відповідно, ставки за своїми інструментами. На кшталт депозитних сертифікатів нашого Нацбанку, за якими в Україні платили до 25% річних, а після низки знижень облікової ставки — зараз уже 15%.

Проте, під час роботи над новим законом було вирішено запровадити підвищений податок не на відсоткові доходи, але на всі доходи без винятку. І не з додатковою ставкою 5% (до базових 18%), а набагато вище:

• 50% — за 2023 рік;
• 25% — з 2024 року.

Головною ж проблемою стало запровадження підвищеного податку заднім числом. Облікова ставка Нацбанку з 10% до 25% та відповідні дохідності депозитних сертифікатів були підвищені ще 3 червня 2022 року, і закон про підвищений податок у 2023 році можна було ухвалити ще у 2022-му. Адже держбюджет завжди був дефіцитним, а після початку повномасштабного вторгнення став критично дефіцитним та тримається лише завдяки міжнародній допомозі.

Читайте також: Зеленський підписав закон про оподаткування надприбутків банків

Проте, заговорили про відповідний законопроєкт лише влітку 2023 року, пропрацювали та внесли його до Верховної Ради лише 29 вересня, а ухвалили лише 21 листопада — така ось хронологія подій. У результаті, документ був підписаний Президентом 6 грудня і відразу набув чинності. При цьому банки досі не отримали роз'яснення щодо сплати підвищеного податку ні від Національного банку, ні від Державної податкової адміністрації.

Згідно зі звітом НБУ, на 1 жовтня банківська система перерахувала до бюджету податок на прибуток сукупно 19 млрд грн. При цьому, за новим законом, банки стали податковими боржниками, і за незрозумілим механізмом мають доплатити по 32% податку за кожен із трьох закритих кварталів цього року, і ще за ставкою 50% сплатити податки у 4-му. Саме такий підхід (заднім числом), насамперед, критикують банки.

«Ми добре розуміємо, що бюджет перебуває у складному становищі і, якщо у нас справді суттєвий прибуток, це нормально збільшити відрахування, і таким чином підтримати країну у воєнний період. Але ми хочемо робити це передбачувано, обґрунтовано та в рамках загальнодержавної стратегії економічного оновлення країни. А подібні рішення створюють непередбачуваність бізнес-середовища і можуть спричинити негативні наслідки», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію голова правління ПУМБ Сергій Черненко.

Він та його колеги зазначають, що податки заднім числом є дуже поганим прецедентом для будь-якого бізнесу в майбутньому.

«Практика застосування податку заднім числом — дуже поганий кейс. Насамперед, із погляду інвестиційної привабливості. Так, вона зараз і так мінімальна, але інвестор, навіть потенційний, реагує на подібні прецеденти вкрай болісно. Ба більше, абстрагуючись від конкретної ситуації, сам факт різкого підвищення податків в одній окремо взятій галузі здатний спричиняти перетікання капіталу до інших сегментів, необтяжених додатковими витратами. Стратегічно, це досить небезпечні тренди», — запевнив «Мінфін» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Як відреагували банкіри

Ще під час перших обговорень (щодо ставки 5%) нового податку банкіри бурхливо реагували на ініціативу влади. А дехто публічно погрожував пропорційно підвищити ставки за всіма кредитами, як, наприклад, співвласник monobank Олег Гороховський, — на 5%.

Він відкрито визнавав, що банкіри перекладають свої витрати на клієнтів.

Голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» припускав, що окремі банки можуть звернутися до міжнародного суду через те, що ухвалення такого закону порушує положення міжурядових угод про захист інвестицій. Тоді, як приклад, він навів Іспанію, де банки оскаржували windfall tax.

Чи закінчиться історія зі зміною податків заднім числом в Україні судом — поки що невідомо. Натомість, про підвищення цін на банківські послуги вже говорять, хоча не так голосно, як раніше. Наприклад, monobank не відповів на запит «Мінфіну» щодо деталізації підвищення ставок та тарифів для клієнтів.

Читайте також: Голова Райффайзен Банку різко розкритикував закон про підвищення податку на банки

Як зміняться ціни на банківські послуги

Загалом, банкіри визнають підвищення цін на свої послуги.

«Не можу виключити, що деякі великі банки, в результаті, переглянуть відсоткову та тарифну політику, щоб компенсувати втрати, але, загалом, конкуренція на банківському ринку настільки серйозна, що будь-які різкі зміни можуть призвести до зворотного ефекту.

Скажімо, щодо залучення пасивів облікова ставка Нацбанку була і залишається ключовим інструментом залучення клієнтів. Опускати її за умов високої конкуренції без наслідків фізично неможливо. Реакція на ставку в сегменті кредитування фізичних осіб не є настільки гострою, але й тут конкуренція неймовірно висока", — пояснив Іван Світек.

Його колега з ОТП Банку вважає, що подорожчання банківських послуг буде не надто великим.

«Зростання вартості не буде суттєвим, тому що конкуренція на цьому ринку є досить високою. Дрібніші банки чекатимуть на перегляд цін основними гравцями, і якщо такий перегляд відбудеться, то вони зможуть скористатися цим для залучення клієнтів на обслуговування», — сказав «Мінфіну» начальник управління фінансового контролінгу ОТП Банку Роман Масік.

Усі утримуються від точних прогнозів, усі бояться програти конкуренцію. Більшість говорять на цю тему лише анонімно.

«У багатьох банків тарифну політику на 2024 рік почнуть розглядати не раніше лютого-березня. Усі обов'язково дивитимуться на всі боки, дізнаватимуться інсайди — що роблять конкуренти. Мало хто наважиться першими підвищити цінники, і чекатимуть, доки це зробить хтось інший. Ось коли клієнтам підуть перші розсилки з новими тарифами, тоді піде хвиля подорожчання у всіх. Думаю, що наступного року ціни зростуть, щонайменше, на 25−30%, і знову стане менше безкоштовних сервісів», — поділився з «Мінфіном» член правління одного з банків.

Насамперед, перегляд цін торкнеться:

• Реальна вартість кредитних лімітів на банківських картах. Якісь банки наважаться на підвищення ставок, а якісь — підвищать розміри комісій (разових чи щомісячних). Багато хто зважиться підвищити розміри пені та штрафів за прострочення за кредитками. Хоча подорожчанням це не називатимуть: мовляв, для тих, хто платить вчасно і не порушує умов договорів, нічого не змінилося. Звична хитра риторика.
• Відсоткові ставки за депозитами, які можуть опуститися в середньому на 0,5−1%, насамперед, у великих банках. Менші банки, як і раніше, утримуватимуть дохідності за вкладами населення на вищих рівнях. У листопаді середній розмір ставок за 3-місячними депозитами фізосіб (індекс UIRD) опустився з 14% до 13,7%, а 12-місячних — із 14,36% до 14,08% річних. Із 1 до 19 грудня відсотки трохи зросли: до 14,3% для 3-місячниз вкладів, та до 14,19% — для 12-місячних. Проте, банкіри одностайно запевнятимуть, що, насамперед, на депозитних дохідностях позначиться розмір облікової ставки Нацбанку, а не їхні поточні витрати (на податки в тому числі). 2023 рік починався з обліковою ставкою у розмірі 25%, а закінчує на 15%.
• Підвищення тарифів на обслуговування банківських карток. Там ставатиме ще менше безкоштовних сервісів, а послуги, що вже тарифікуються, можуть підвищуватися в ціні — від переказу грошей між власними рахунками та переказів третім особам (P2P) до зняття готівки та поповнення рахунків.
• Скорочення та скасування кешбеків для тих, хто звик розраховуватись картками у торгових мережах.

«Наразі важко судити про долю програм кешбеку. З одного боку, навіть без податку, що запроваджується, на них найближчим майбутнім чекає перегляд, оскільки міжнародні платіжні системи повернулися до графіка поступового зниження комісії інтерчейндж (interchange). А додаткове оподаткування, та ще й заднім числом, змусить багато банків шукати методи скорочення витрат.

Це може виливатися у зменшення витрат на маркетинг, скорочення програм лояльності тощо. Але кожен банк вирішуватиме це завдання самостійно. Ймовірно, ті з фінустанов, хто давно робить ставку на кешбек, віддадуть перевагу іншим способам заощадження, але знайдуться і ті, хто скасують кешбек зовсім", — визнав Іван Світек.

Ставка interchange — це комісія, яку платять торгові підприємства, щоб люди могли розраховуватись картками за свої покупки через POS-термінали. Банки хотіли тримати розмір цієї комісії в районі 2−3% від суми, але за участю Нацбанку та підтримки міжнародних платіжних систем (VISA, MasterCard) її опустили до 1,3%. Що вважається тимчасовим, військовим, заходом. Усі розуміють, що її підвищать, і це, безперечно, перекладуть на споживачів — торговці закладуть витрати, що зросли, до цін магазинів, аптек, АЗС тощо.

Читайте також: Приват, Сенс, Ощад — які банки найбільше заробили та витратили

«Ставки інтерчейндж рухатимуться до європейського рівня, наприклад, як одна з умов інтеграції до Євросоюзу. Це питання стане нагальним і банки будуть змушені впроваджувати такі комісії», — пояснив Роман Масік.

На запитання щодо дрібних комісій та звичних послуг фінансисти поки що не дають відповідей — ще думатимуть про доцільність їхнього підвищення.

«Це питання не так заробітку, як скорочення витрат. Багато банківських послуг фактично субсидуються. Наприклад, для банку не є безкоштовним надсилання sms-повідомлення щодо карткових транзакцій власнику пластику за кожною операцією. І навіть у тих випадках, коли фінустанова стягує плату за цю послугу, зазвичай, тариф не окуповує її собівартість», — зауважив Іван Світек.

При цьому банкіри практично не мають сумнівів, що комісії зростатимуть повільно протягом усього 2024 року.

«На нашу думку, банки намагатимуться це робити максимально непомітно, можливо за декілька кроків протягом року», — підтвердив Роман Масік.

Хоча зараз у великих банках запевняють, що зростання цін у зв'язку з підвищенням податків не буде. «Мінфін» отримав офіційне підтвердження у декількох відповідальних осіб.

«Ми не плануємо підвищення роздрібних тарифів у зв'язку з ухваленням закону про оподаткування банків», — заявив «Мінфіну» член правління Приватбанку з роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко.

«Наразі ми вважаємо, що в рамках зміни ціноутворення чи підвищення тарифів нашого банку нічого не зміниться. Поки що на це немає економічного обґрунтування, це також не впливає на зміну нашої тарифної політики», — сказав Сергій Черненко з ПУМБ.

Поки що складно судити, як насправді зміниться цінова позиція великих банків у майбутньому, не виключено, що у 2024-му вони знайдуть інші причини для перегляду своєї тарифної сітки. Але, з огляду на попередні обіцянки, у клієнтів буде привід з'ясувати причини нової тарифікації, та запитати обґрунтування нових комісій.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена