Мінфін - Курси валют України

Встановити
18 грудня 2024, 12:08

Перевкладаються в євро: як змінюються депозитні вподобання українців

Кінець року — вдалий час, щоб підбити підсумки, зокрема, й для банківських депозитів. 2024 рік у цьому плані запам’ятається невеликим зниженням ставок, підвищенням оподаткування доходів від депозитів та приростом великих вкладів, розповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Як змінювалась дохідність

Ставки за депозитами в гривні скорочувалися слідом за зниженням облікової ставки Нацбанком (останнє підвищення ключової ставки у грудні ще не встигло позначитися на депозитній політиці банків). Середнє значення індексу депозитів фізичних осіб (UIRD) у грудні 2023 року становило 14,16% для річних депозитів у гривні, а окремі банки пропонували максимальні ставки за депозитами до 17%.

За рік значення UIRD знизилося до 12,46%, а в деяких банках можна розмістити депозит зі ставкою до 16,5%. Це свідчить, що невелика кількість банків борються за клієнта вищою ставкою, в той час як переважна більшість знизила ставки слідом за Нацбанком.

Якщо взяти середню дохідність 12-місячих депозитів рік тому в розмірі 14,16% і відняти від цього ПДФО та військовий збір, то отримана дохідність буде лише дещо вищою за інфляцію, яка досягла 11,2% в річному вимірі. А після підвищення розміру військового збору до 5% фактична дохідність знизиться. Внаслідок цього ще більше зростає нерівність між доходами за депозитами, де після підвищення податків фізичні особи не дорахуються 23%, і ОВДП, які й надалі не оподатковуються.

Більшість тримає гроші «під рукою»

Мінфін продовжує проводити дуже м’яку фіскальну політику у відповідь на виклики війни. Це означає, що його витрати, які з Казначейства надходять до банківської системи, суттєво перевищують обсяг податків та інших платежів, які йдуть в зворотній бік. Тобто у банківській системі з часом накопичується значний обсяг гривні.

Так, за минулі 12 місяців обсяг коштів фізичних осіб, включно з ФОП, у банківській системі в гривні зріс на 16% рік до року (далі — р/р), або на 118 млрд грн. Певною проблемою є те, що велика частка цих коштів є на вимогу, тобто може бути витраченою в будь-який час. Якщо роки тому співвідношення між коштами фізосіб на вимогу та строковими коштами становило 58% на 42%, то зараз це співвідношення становить 65% на 35%.

Запровадження тримісячних депозитних сертифікатів все ж сприяло тому, що банки включилися в боротьбу за строковість депозитів. Адже на початку 2023 року понад 70% гривневих коштів фізосіб були на вимогу. Хоча й варто зазначити, що вартість такого стимулу для Нацбанку була чималою.

В кого накопичуються гривневі кошти

Якщо говорити про фізичних осіб, то це насамперед рахунки із залишками понад 600 тис. грн. За ними за минулі дванадцять місяців спостерігався найбільший приріст як в абсолютному значенні (+73 млрд грн), так і у відносному (+31% р/р).

У масовішому сегменті рахунків від 10 грн до 200 тис. грн приріст був куди скромнішим — всього +7%, або +22 млрд грн. Щонайменше частину цих коштів становлять бойові виплати захисникам України, а також виплати сім'ям загиблих. Наразі в уряді чи Нацбанку не вийшли з пропозиціями щодо збереження цього капіталу від інфляції, його примноження в майбутньому — свого роду плата суспільства за його порятунок. Сподіваюся, такі ідеї з’являться найближчим часом.

У 2025 році ми очікуємо продовження зниження облікової ставки Нацбанком. Але вже в другій його половині. До цього часу інфляція перебуватиме на досить високому, двознаковому рівні, та ставки за депозитами в гривні не повинні робити різких рухів, залишаючись приблизно на поточних рівнях.

Валютні депозити втрачають залишки минулої слави

Через існуючі обмеження попит на валютні депозити впав як із боку банків, так і з боку вкладників. А в період війни цей сегмент банківського бізнесу багато в чому визначався, власне, дозволами на придбання безготівкової валюти, значна частина якої залишалася у банківській системі в формі депозиту або коштів на поточному рахунку.

За минулі дванадцять місяців банківська система зафіксувала скромний приріст валютних коштів населення в банках у розмірі 2%, або +$250 млн. Це якщо в доларовому еквіваленті рахувати. Ми можемо подивитися детальніше й побачити, що, власне, доларові рахунки за цей час скоротилися на $91. А от в євро спостерігався приріст на +271 млн євро.

Читайте також: Інфляція та податки вганяють депозити в «мінус»: де шукати привабливі ставки

Поки ще рано говорити про переорієнтацію на користь європейської валюти. Але її частка у валютних коштах зросла із 16% п’ять років тому до поточних 23%. Все ще далеко до домінуючих позицій, але, ймовірно, частка євро зростатиме. І Нацбанк України у майбутньому може взяти приклад із колег із Молдови, і теж перейти на визначення курсу євро, як основного.

ФОПи втрачають валюту

Ще один цікавий момент — це скорочення залишків на валютних рахунках фізичних осіб — підприємців. До 2022 року можна було спостерігати плавне постійне збільшення коштів на рахунках ФОП у валюті. Значна їх частина припадала на працівників ІТ-індустрії, які працювали з іноземними замовниками.

Пояснення було простим — після регуляторних послаблень вони вже не боялися тримати кошти в банках, але все ще не мали широкого вибору для інвестування цих грошей. Зараз можна побачити скорочення залишків на 11% р/р, в той час як за рештою фізичних осіб приріст в розмірі 5% р/р. Я схильний пояснювати цей тренд поступовим переходом таких працівників із ФОП на інші форми роботи, а також, власне, воєнними чинниками — зменшенням кількості працівників.

Читайте також: Депозити для бізнесу: хто з банків платить найбільше

Попри свою деяку ізольованість від решти світу валютними обмеженнями, сегмент валютних депозитів реагує на глобальні тенденції. Найближчі рік-два очікується падіння ставок як у доларі, так і у євро, хоча й дещо повільніше, ніж гадалося. Українські банки поступово реагуватимуть на ці зміни зниженням ставок за валютними депозитами всередині країни. Тож про строковість валютних вкладів говорити не доведеться.

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися