Дохідність депозитів: чому вклади у гривні дешевшатимуть, а валютні — дорожчатимуть

За даними Фонду гарантування вкладів, до 1 серпня 2023 року загальна сума вкладів фізичних осіб (в т.ч. фізосіб-підприємців) у банках України досягла 1 109,8 млрд грн, або стала на 58,3 млрд грн більше, ніж на початок року.

Із загальної суми вкладів громадян вклади у гривні становили 714 млрд грн, а у валюті — еквівалент 395,8 млрд грн. При цьому частка ФОП у структурі вкладників становила 3,1%, а сума їх вкладів — 136,4 млрд грн, або 12,3% від загальної суми вкладів.

Є всі підстави вважати, що приріст вкладів населення продовжиться, і ось чому:

значні виплати військовим, які одержують гроші від держави на свої картки і, зі зрозумілих причин, зараз не надто їх витрачають. У результаті, даний ресурс осідає на поточних рахунках у банках. У кращому разі, на коротких депозитах, або у вигляді вкладень у військові облігації, або в ОВДП.

ОВДП, які перебувають в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Обсяг вкладень громадян у держоблігації вже перевищив вкладення нерезидентів. Станом на 05.09.2023 року сума вкладень населення в держпапери становила 48,58 млрд гривень, нерезидентів — 48,25 млрд гривень в еквіваленті. Проте, вкладення громадян у держоблігації залишаються незначними (всього 3,3% від загального обсягу) паперів. Якщо врахувати, що дохідність за облігаціями (у тому числі, через відсутність оподаткування) перевищує «чисту» дохідність депозитів, то можна з упевненістю сказати, що частка громадян-покупців облігацій у загальному портфелі розміщених Мінфіном паперів зростатиме.

Частина депозитів громадян має умову сплати відсотків наприкінці терміну або додавання відсотків щомісяця до основної суми вкладу. З поправкою на великий загальний портфель гривневих депозитів у банківській системі та відносно високі рівні відсоткових ставок (багато в чому, завдяки високій обліковій ставці Нацбанку), це щомісяця формально збільшує загальну суму термінових вкладень населення у банках, за статистикою НБУ. Ця тенденція дещо сповільниться у міру зниження облікової ставки Нацбанку.

Частина громадян перевкладає гроші з поточних рахунків на термінові вклади, аби хоча б частково зберегти свої заощадження за умов високої інфляції. Це збільшує питому вагу термінових вкладів загалом у системі.

Частина громадян для мінімізації своїх курсових ризиків активно користується можливістю купівлі безготівкової валюти з її подальшим розміщенням на 3-місячний депозит. Це відбувається у періоди ситуативного зростання готівкового курсу та швидкого збільшення різниці між офіційним курсом, курсом міжбанку та курсом в обмінниках.

У такі моменти це суттєво збільшує обсяги валютних вкладів у банках та знижує загальну статистику відсоткових ставок за депозитами у ВКВ. Оскільки більшість таких продуктів працює під ставку від 0,01% до 0,1% річних і знижує загальну середню у системі за валютними залученнями фінустанов.

Зростання соціальних виплат, у тому числі компенсацій вимушеним переселенцям, виплат за пошкоджене житло тощо — йде від держави саме на карткові рахунки громадян, що також збільшує статистику залишків на поточних рахунках населення в банках.

Збільшення частки безготівкових розрахунків (у тому числі, з картки на картку громадян) статистично додає обсяг залишків на рахунках фізосіб. Раніше громадяни знімали гроші та розраховувалися між собою готівкою, що знижувало залишки у банках. Тепер же переказ із картки на картку не змінює загального обсягу коштів на таких рахунках населення за банківською системою, а просто змінюється власник цих коштів.

Як ілюстрацію того, що відбувається, можна навести такі дані НБУ: кількість операцій з використанням карток, емітованих українськими банками, в Україні та за її межами у II кварталі 2023 року становила 1 842,9 млн на загальну суму 1 334,9 млрд грн. Із них безготівковими були 1 710,6 млн операцій на загальну суму 829,5 млрд грн. Тобто 9 із 10 операцій з платіжними картками були безготівковими. При цьому саме перекази з картки на картку склали майже третину за середньої суми однієї операції з переказу з картки на картку — 1 829 грн.

Можливість з 29 серпня купити валюту на картку в межах 50 тисяч гривень на місяць за курсом банку в одній фінустанові мінімізує валютні ризики громадян. У населення немає необхідності знімати дані суми готівкою та купувати валюту в обмінниках при стрибках курсу. Це стимулює збереження гривні на поточних рахунках людей, роблячи їх менш залежними від поведінки готівкового ринку. І, знову ж таки, покращує статистику банків щодо залишків на рахунках фізосіб.

У результаті, тенденція збільшення залишків на рахунках населення в банках цієї осені збережеться, а їх обсяги будуть повністю зіставні з загальними обсягами залишків юридичних осіб у системі. Це робить населення одним із двох основних джерел ресурсів для банків.

Помилки при формуванні відсоткової та продуктової політики у боротьбі за кошти приватних клієнтів загрожують фінансистам втратою не лише перспектив подальшого розвитку, а й взагалі існування таких моделей ведення банківського бізнесу. Особливо це актуально для невеликих та середніх фінустанов із низьким запасом міцності з капіталу та ліквідності.

Не варто забувати, що з 11 вересня знову буде підвищено норму резервування за строковими коштами та вкладами юридичних осіб. Це додасть до нормативу ще до 50 млрд гривень, які фінустановам доведеться закривати за рахунок купівлі додаткових бенчмарк-ОВДП, скорочення вкладення в депсертифікати, а також залучення додаткових коштів на депозити та вклади.

Тож «розкидатися» вкладниками, активно знижуючи відсоткові ставки за депозитами або пропонуючи неконкурентні умови банківських продуктів, зараз не можуть собі дозволити навіть держбанки. Хоча їм і зараз є ще над чим працювати в цьому напрямку.

Читайте також: Як змінилися депозитні пропозиції невеликих банків: хто платить приватним клієнтам найбільше

Яку дохідність вкладів побачимо у вересні

Ставки у гривні

14 вересня Правління Нацбанку оголосить чергове рішення щодо облікової ставки. До неї, зазвичай, прив'язані і ставки за депозитними сертифікатами НБУ — одним із головних дохідних і менш ризикових вкладень ресурсів для фінустанов.

Офіційна інфляція поступово знижується, міжнародна допомога для фінансування бюджетних соціальних витрат надходить у повному обсязі.

Тому, за моїм прогнозом, регулятор зараз знизить ключову ставку з нинішніх 22% до 21−20% річних. За аналогією з минулими рішеннями, на цей же рівень (1−2 в.п.) буде знижено ставку за тримісячними депозитними сертифікатами до 21−20% річних, а за депсертифікатами «овернайт» — із нинішніх 18% до 17−16% річних.

Це буде сигналом для перегляду банками ставок і за депозитними продуктами. Але оскільки ресурсна база в банках різна, так само, як і ситуація з ліквідністю, капіталом та нормативом резервування, цього разу поведінка банків щодо зниження ставок за вкладами у гривні відрізнятиметься від попереднього.

Держбанки та доньки «іноземців» швидко знизять свої ставки залучення за гривневими ресурсами на ті ж 1−2% річних до чинних зараз. Тобто за нинішніх рівнів їх ставок до 14−15% річних за роком від них варто очікувати зниження до 12−13%. За коротшими вкладами — зниження на 1−1,5% річних, залежно від терміну.

Великі та середні приватні банки з українським капіталом також знизять свої ставки залучення з гривневих ресурсів. Але будуть обережнішими в темпах зниження ставок, боячись втратити клієнтів. Вони знизять свої ставки на 1−1,5% максимум до наразі чинних. Тобто за нинішніх рівнів їх ставок до 16−18% річних за рік варто очікувати зниження в цих фінустановах ставок до 14,5−16,5%. За коротшими вкладами таке зниження становитиме у середньому близько 1−1,25% річних, залежно від терміну.

Невеликим фінустановам найскладніше, оскільки великої ресурсної та клієнтської бази у них немає. Але й у збиток вони працювати не можуть — надто вже малий запас міцності з капіталу, ліквідності та прибутковості. Тому вони намагатимуться зберегти своїх клієнтів-вкладників, знизивши свої ставки в межах до 1% річних за вкладами на 1 рік та на 0,25%-0,75% річних за короткими термінами.

За моїми розрахунками, ці ставки скоротяться до 17−18% річних за термінами депозитів на 1 рік і до 15,5−17,5% річних — за короткими вкладами.

Дрібні фінустанови скоротять свою маржу між собівартістю вкладів, що ними залучаються, і ставками за депсертифікатами Нацбанку, але зі збереженням клієнтської бази, яку вони, переважно, залучали на обслуговування саме вищими ставками, порівнюючи з їх більшими колегами.

Додатково до цього середні та дрібні банки активно проводитимуть вже призабуті в умовах війни акції із залучення клієнтів на гривневі депозити з додатковими «плюшками» у вигляді 0,25%-1% річних, залежно від своїх можливостей та завдань щодо підтримки ліквідності.

В умовах циклу зниження облікової ставки Нацбанку, що почався, з перспективами подальшого зниження ставок за вкладами у гривні, я б радив уже зараз (до рішення Нацбанку 14 вересня) відкрити гривневі вклади в банках, які пропонують максимально можливу ставку з можливістю поповнення на початкових умовах. Розмістивши подібним чином кошти на різні терміни, можна потім, за необхідності, за рахунок таких поповнень побудувати розумний платіжний календар із максимальною дохідністю.

Така тактика буде корисною й у тому випадку, якщо НБУ припинить знижувати облікову ставку, а банки — дохідність вкладів.

Читайте також: Вкладників зацікавили депозитами у ВКВ: на що звернути увагу при їх оформленні

Ставки за валютними депозитами

Можливість купівлі валюти громадянами на свої картки у сумі 50 тисяч гривень в еквіваленті на місяць в одному банку змінить розклад за дохідністю валютних депозитів на користь вкладників.

Такі кошти наші банки намагатимуться залучити вже на валютні депозити, щоб використовувати їх як відносно довгострокові валютні ресурси. У перспективі це дозволить вкладникам, залежно від банку та термінів розміщення депозиту, в середньому отримувати за ними до 1,5% — 3,5% у доларі та до 1,5−2,5% річних — у євро. А іноді й трохи вище.

Крім цього, підвищення відсоткових ставок ЄЦБ та ФРС призвели до зростання плати українським банкам їхніми міжнародними колегами за залишками на коррахунках. І ще банки мають можливість вкладати свої валютні ресурси у валютні облігації Мінфіну, за якими немає оподаткування. Тобто у банків вже давно вирішено питання вкладення валютних ресурсів, що зараз залучаються.

Перспектива щодо поступового зростання дохідності валютних депозитів для вкладників гарна. Це, звичайно, не рівень дохідності за доларовими активами в США, де банки платять вкладникам зараз до 3,5−5% річних, але все ж таки краще 0,1−1,0% річних у доларі та євро, які давали банки своїм валютним вкладникам практично від початку війни.

Щоправда, більшість банків збереже ставку в межах 0,1% річних на 3-місячні валютні депозити з можливістю купівлі валюти за курсами, наближеними до офіційного, з подальшим зняттям валюти через 3 місяці.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи