Скільки коштів потрібно на відбудову України та як захистити їх від крадіїв

Скільки коштуватиме відбудова

Український уряд і громадянське суспільство вже розробляють інформаційні системи для моніторингу зусиль з відновлення. Але коли справа доходить до їх впровадження, корисно розглянути нещодавні масштабні програми реконструкції, які містять важливі уроки того, як ефективно та результативно використовувати цифрові інструменти.

Можна з упевненістю сказати, що відбудова України буде найзначнішим і найдорожчим заходом у Європі з часів Плану Маршалла після Другої світової війни. За оцінками Світового банку, відновлення країни потребуватиме майже $500 млрд протягом наступного десятиліття, що значно перевищить вартість найбільш руйнівних стихійних лих за останні роки, включаючи цунамі 2004 року в індонезійській провінції Ачех і землетрус 2023 року в Туреччині та Сирії.

Крім того, на відміну від природних катаклізмів, війна, що триває в Україні, завдала ще більшої шкоди фінансам країни, що потребувало масштабної військової та економічної допомоги. Врахуйте, що в 2022—2023 роках Україна покладалася на $74 млрд бюджетної допомоги від своїх міжнародних партнерів. Це говорить про те, що майже всі кошти на реконструкцію надійдуть від іноземних донорів.

Управління такою дорогою та складною справою, як післявоєнна відбудова України, вимагатиме комплексного, системно-орієнтованого підходу. Цифрові інструменти, зокрема, варто використовувати для спрощення процесу, підвищення прозорості та забезпечення підзвітності.

З цією метою український уряд уже створив Екосистему цифрового відновлення для підзвітного управління (DREAM), а коаліція неурядових організацій розробила Великий портал відновлення для збору, організації та публікації відкритих даних про проєкти відновлення на всіх етапах. Це допомагає створити середовище, в якому громадяни та організації можуть брати активну участь у процесі нагляду.

Чому навчає досвід Індонезії

Ці системи є кроком у правильному напрямку. Але коли мова заходить про їх реалізацію, доречно розглянути нещодавні масштабні програми реконструкції. Зокрема, відбудова Ачеха після цунамі в Індійському океані 2004 року, яку очолює уряд Індонезії та підтримує Світовий банк, містить важливі уроки того, як ефективно та результативно використовувати цифрові інструменти.

По-перше, важливо пам’ятати, що навіть із застосуванням новітніх технологій людям необхідно відстежувати гроші. Збір і аналіз даних залишаються трудомісткими, оскільки автоматизовані інформаційні системи незмінно чутливі до помилок, які можуть виявити лише люди. В Ачеху на ранньому етапі дані про проєкти реконструкції не завжди консолідувалися чи аналізувалися, що призводило до подвійного обліку.

Крім того, люди, які вводили дані, були приголомшені рівнем деталізації, необхідним для відстеження результатів, а це означає, що навіть фінансова інформація, яку легко отримати, спочатку була недоступною.

По-друге, надмірне планування призвело до затримки багатьох зусиль з реконструкції. Замість створення генерального плану, як це зробила Індонезія для Ачеха, Україна повинна створити структуру з основними принципами, такими як мінімальні вимоги до проєктування та будівництва будівель, щоб зосередитися на швидкості.

Деякі проєкти — тимчасове житло, наприклад, — обов’язково будуть тимчасовими. Таким чином, такі платформи, як DREAM та Big Recovery Portal, повинні отримувати дані реконструкції в режимі реального часу, щоб забезпечити постійний аналіз і можливу корекцію курсу.

По-третє, Україна повинна окремо відстежувати фінансові зобов’язання та виплати. Кільський інститут світової економіки вже складає перелік та кількісну оцінку підтримки, яку уряди надали Україні. Але моніторинг виплат буде не менш важливим, оскільки вони краще відображають діяльність на місцях.

Це може бути складним завданням, оскільки фінансування часто протікає через багато каналів і реєструється на різних етапах, перш ніж воно досягне бенефіціарів, і буде потрібно ретельне відстеження, щоб запобігти подвійному чи потрійному рахунку. В Ачех Методологія аналізу відстеження витрат на реконструкцію фіксувала окремі проєкти на рівні установ-виконавців, щоб уникнути цієї проблеми. DREAM має зробити те саме в Україні.

Крім того, допомога повинна розподілятися справедливо. Після цунамі урядовий моніторинг в Ачеху виявив, що більшість коштів на відновлення спочатку були виділені на проєкти охорони здоров’я та освіти, а не на основну інфраструктуру, через пріоритети донорів. Щоб уникнути такого результату, DREAM має розділити типи фінансування, що дозволить виключити надзвичайну допомогу та зосередитися замість цього на інвестиціях, спрямованих на заміну пошкоджених або зруйнованих активів, таких як школи, мости та дороги. Такий підхід у поєднанні зі стратегією, яка враховує потреби всіх секторів і регіонів, виділить практичні аспекти використання коштів, особливо там, де виділяється допомога, і сприятиме відбудові критичної інфраструктури.

Але ефективне надання допомоги залежить як від місцевих можливостей, так і від потоків фінансування. Таким чином, ретельна та реалістична оцінка потреб є важливою частиною зусиль з реконструкції, оскільки вони можуть покращити узгодження з наявними ресурсами. В Ачех вартість відновлення спочатку оцінювалася в $6,2 млрд (із урахуванням інфляції). Але в той час, як загальний обсяг фінансових ресурсів на реконструкцію перевищив $7 млрд, прогалини у розподілі коштів у секторах навколишнього середовища, енергетики, продовольства та іригації обмежили відновлення до рівня, який був до цунамі.

І нарешті, попри те, що широкий спектр донорів та організацій-виконавців робить внесок у відбудову України, стратегічне управління найважливішими гравцями — установами, на які припадає приблизно 85% загального портфелю — є вирішальним. Це забезпечить максимально ефективне використання основної частини інвестицій і дотримання найвищих стандартів прозорості та підзвітності. Досягти цього може допомогти створення централізованого координаційного органу та системи управління даними. Це також сприяло б єдиному підходу до відновлення країни, за якого найбільші донори узгоджувалися з цілями уряду та один із одним.

Читайте також: Головні досягнення України на Берлінській конференції: що може піти не так

Під час реконструкції Ачеха команда Світового банку тісно співпрацювала з десятьма найбільшими донорами та ретельно проаналізувала урядовий бюджет реконструкції, що призвело до скоординованіших зусиль. Але це не означає, що лише найбільші проєкти мають відношення до стратегічного планування та розподілу ресурсів. Навпаки, проєкти будь-якого розміру варто ретельно відстежувати, щоб розробити комплексну стратегію.