Мінфін - Курси валют України

Встановити
22 червня 2022, 14:23 Читать на русском

Ставки за депозитами зростуть до 15-20% річних

Який наразі стан вітчизняної фінансової системи та яке її найближче майбутнє, розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, пише Forbes із посиланням на інтерв'ю YouТube-каналу Олени Шкарпової. «Мінфін» публікує ключові тези.

Чи сягне інфляція рівня 90-х

Мені здається, зараз ситуація дуже відрізняється від 90-х. У нас уже розбудовані державні інституції. І якість макроекономічного менеджменту на абсолютно іншому рівні. У мене є непохитна віра, що ми зможемо уникнути помилок тих років, коли ситуація в країні характеризувалася гіперінфляцією, стрімким падінням виробництва, намаганням розвʼязати ці проблеми друком грошей.

Зараз у світі відбувається загальний стрибок інфляції, а особливо — в нашому регіоні. Наприклад, в Естонії інфляція сягнула майже 19%, у Польщі — 12%, у Чехії — 14%. Багато в чому це повʼязано з наслідками війни в Україні і подорожчанням продуктів харчування та пального.

В Україні, напевно, на інфляцію найбільше впливає те, що до окремих регіонів країни досить ускладнена логістика, передусім продовольчих товарів, через блокування шляхів російськими загарбниками. Цей дефіцит пропозиції спричиняє істотні зміни цін.

Загалом в Україні інфляція у травні становила 18%. Але, наприклад, у Херсонській області, де доступ до продукції для населення дуже ускладнений, — 35%.

Ми очікуємо, що на кінець року інфляція перевищить 20%, але це контрольований рівень. Він є радше відображенням тих проблем, які країна відчуває під час війни. Але це не порівняти з тими тисячами відсотків, які Україна мала на початку 1990-х.

Чому НБУ підвищив облікову ставку

Під час перших місяців війни населення і бізнес переважно переймалися питаннями виживання, пристосування до нових умов. Основним завданням для НБУ було забезпечити безперебійність роботи банківської системи та платежів. З огляду на це, ми заморозили свої рішення щодо облікової ставки, адже ефект від її підвищення був би досить слабким.

Протягом останнього місяця ми бачили, що економічна активність поступово відновлюється. Люди частіше думають про те, як зберегти або примножити свої заощадження. Тому ми вирішили, що вже час переходити від адміністративних важелів управління фінансовою системою до більш ринкових.

Ставки за депозитами до 17,7% річних з бонусом від «Мінфіну»

Ми очікуємо, що протягом наступних декількох місяців банки підвищуватимуть ставки за депозитами у гривні і це стимулюватиме населення менше вкладати свої гривневі заощадження в іноземну валюту. Згідно з нашими очікуваннями, ставки за депозитами від трьох місяців до року становитимуть 15−20%.

Чому Міністерство фінансів не підвищує дохідність ОВДП

Ми розуміємо бажання Мінфіну залучати ресурси на внутрішньому ринку якомога дешевше. У Мінфіні абсолютно чітко дають зрозуміти, що сьогодні розглядають ОВДП як інструмент підтримки бюджету, а не як фінансовий інструмент для заощадження коштів або інвестицій. Він також орієнтується на вартість обслуговування боргу.

Звичайно, це певною мірою ускладнює досягнення наших цілей. І по суті відмова Мінфіну підвищити свої ставки частково зменшує вплив облікової ставки на економіку. З нашої точки зору, це призведе до того, що нам доведеться довше тримати її на такому високому рівні.

Наразі Мінфін генерує понад 100 млрд грн дефіциту на місяць. На стільки грошей Мінфін постачає в економіку більше, ніж забирає в бюджет.

Це додатковий сплеск ліквідності, він створює додатковий попит в економіці. З одного боку, це дає можливість економіці пристосуватися до нових реалій, але з іншого — досить відчутно штовхає вгору ціни.

Значною мірою ми мінімізуємо цей ефект завдяки фіксації обмінного курсу. Ми продаємо валюту через банки і, відповідно, забираємо гривню з економіки. Це дозволяє нівелювати ефект високого бюджетного дефіциту.

Читайте також: Ставка за військовими ОВДП стала плаваючою: хто зможе заробити на цьому більше

Але ми розуміємо, що НБУ не може нескінченно фінансувати бюджет. Це створює і девальваційні, й інфляційні ризики у тривалій перспективі. Це знижує довіру і до НБУ, і до Мінфіну. Тому ми і очікуємо, що Міністерство фінансів відреагує на підвищення облікової ставки збільшенням дохідності за ОВДП. І це дасть змогу збільшити обсяги ринкового фінансування, а отже — мінімізувати ризики.

Завдяки чому банки можуть підвищити відсотки за депозитами

Насамперед, зростуть доходи банків за депозитними сертифікатами НБУ. До підвищення нашої облікової ставки вони отримували 9% на залишки своїх вільних коштів, тепер вони отримуватимуть 23%.

Якщо Міністерство фінансів підвищить ставки за ОВДП, то цей інструмент стане привабливим і для банків.

Водночас, не варто очікувати значного підвищення кредитних ставок. По-перше, вартість фондування для банків лишається низькою, враховуючи ставки за виданими раніше депозитами. Тому, навіть якщо зараз банки підвищать ставки за депозитами, це не означатиме, що на такий самий відсоток зросте загальна вартість коштів банківської системи.

По-друге, ставки і так зросли через війну. Через неї значно зросли ризики неповернення кредитів, і цей ризик банки вже вклали у вартість кредитування.

Читайте також: Коли великі банки почнуть підвищувати ставки за депозитами

По-третє, банки конкурують за якісних позичальників, і це також стримуватиме зростання ставок за кредитами.

І, по-четверте, більша частина кредитування нині зі зрозумілих причин здійснюється у межах держпрограм, ставки за якими є фіксованими.

Скільки НБУ продає валюти і хто її купує

У березні чистий продаж валюти НБУ становив $1,8 млрд, у квітні — $2,2 млрд, у травні — вже $3,4 млрд. Ми бачимо посилення тиску на гривню. Це стало однією з головних причин, чому ми були змушені переходити до активної відсоткової політики.

Валюту купують, насамперед, імпортери. У травні для цілей імпорту ми продали приблизно $4,3 млрд. Тоді як купівля банками у свою валютну позицію становила $2 млрд. Частину цих коштів якраз було спрямовано на розрахунки з міжнародними платіжними системами, потреба в яких виникає з огляду на витрати та зняття готівки з гривневих карток за кордоном.

На початку війни НБУ заморозив курс на рівні 29,25 грн за долар для товарів критичного імпорту. І обмежив верхню планку для курсу за операціями на міжбанку на рівні «офіційний курс +1%». Це дає можливість стримувати ціни в Україні, оскільки 90% товарів, що ввозять, нині є критичним імпортом.

Ми чудово розуміємо, що фіксація курсу створює певні дисбаланси в економіці, але поки що ми маємо можливість ці дисбаланси закривати за рахунок підтримки від міжнародних партнерів.

Читайте також: Курс завмер: стабільність чи затишшя перед бурею

Рано чи пізно ми повертатимемося до гнучкого курсоутворення. І зараз намагаємося створити передумови для того, щоб мінімізувати турбулентність під час цього переходу.

Як економіка пристосовується до війни

Зараз ми бачимо, що економіка оговтується після шоку перших тижнів війни. На початку березня не працювало близько третини підприємств, а на кінець травня — вже 14%. Але, звісно, більшість з них працює на менших обертах, ніж до війни.

По Києву, наприклад, ми бачимо відновлення діяльності сектора послуг. Якщо в березні в Києві працювало менше 500 підприємств, то наприкінці травня їх було вже понад 3000.

Якщо подивитися на кількість працюючих відділень «Нової пошти», «Розетки», «Епіцентру», то у них працює вже близько 85−90% точок. Хоча зрозуміло, що, найімовірніше, просідання в обсягах продажів є досить значним. Це, наприклад, видно по ресторанних закладах, де оборот наразі становить 65−70% від довоєнних часів.

Читайте також: Ринок праці під час війни: на кого зараз полюють роботодавці

Ми очікуємо цього року падіння економіки щонайменше на третину. Але падіння ВВП не обовʼязково означає симетричне зниження показника споживання. Так, тепер у нас набагато менше продукції виробляється всередині країни, але завдяки міжнародній підтримці (гуманітарна допомога, фінансові ресурси) споживання падає не так стрімко.

Коментарі - 4

+
+68
bonv
bonv
22 червня 2022, 16:36
#
Зростуть і зросли — дві великі різниці.
+
+40
BEZE
BEZE
22 червня 2022, 18:17
#
На вуха макарони;))
+
+13
bonv
bonv
22 червня 2022, 16:37
#
Кредити-депозити:)
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/179733/
+
+15
Bitcoin
Bitcoin
24 червня 2022, 11:00
#
А почему минфин не инициирует обнуление госдолга Украины? Министр не чист на руку?
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися