Ринок на $2,2 млрд: хто контролює український ринок валютообміну

На валютному ринку з'явилися перші ломбарди: все про новачків

Отримання українськими ломбардами валютних ліцензій та запуск готівкового валютообміну — нове явище, раніше вони не займалися цим бізнесом. Як повідомили «Мінфіну» в Нацбанку на офіційний запит, півроку тому валютні ліцензії були видані 4 ломбардам.

«У 2023 році на ринку валютно-обмінних операцій з'явилися п'ять нових гравців, із яких чотири — ломбарди. Наразі спостерігається активізація потенційних гравців на ринку валютно-обмінних операцій: як нових компаній, так і діючих фінансових установ, у тому числі ломбардів, які мають намір розширити свою діяльність і надавати послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», — йдеться у відповіді НБУ.

У «Комплексній інформаційній системі НБУ» можна знайти дані про розмір їх статутних капіталів, мережу відділень та директорів, а на сайтах ломбардів є офіційна інформація про власників. У ній зазначено, що вся 4-ка має одних і тих самих акціонерів, це три людини: Андрій Хірсін, Євген Білаш, Олександр Титаренко.

Усі структури зареєстровані у Києві, по два ломбарди на кожну адресу — вул. Ернста, 16б та вул. Лінійна, 17 — обидва в Солом'янському районі столиці.

У кожного ломбарду статутний капітал становить 6,5 млн грн, але різні директори та розмір мереж:

1. «Ай Ломбард» — 101 відділення, директор — Дмитро Морозов.
2. «Дім Мікрофінанс» — 69 відділень, директор — Тетяна Васильєва.
3. «Кредит Юкрейн» — 75 відділень, директор — Павло Ніфантов.
4. «Є Гроші» — 101 відділення, директор — Максим Бубенчиков.

Усі структури отримали валютні ліцензії в один день — 30 жовтня 2023 року, а 20 лютого 2024-го їх переоформили. Кожен ломбард має дві робочі ліцензії: на надання кредитів у грошах та банківських металах (у вигляді ломбардних кредитів) та вищезгадана торгівля валютними цінностями у готівковій формі.

Через свіжість ліцензій ломбардів поки що можна оцінити їхні показники лише на 1 січня 2024 року, оперативніших даних Нацбанк поки що не публікував. Але вже видно, що поки що лідером за обсягами діяльності є «Ай Ломбард» із активами 282,1 млн грн і доходами на рівні 60,3 млн грн, решта трійки від нього значно відстає. Активи «Дому Мікрофінанс» склали 6,8 млн грн та доходи 19 тис. грн, у «Кредит Юкрейн» та «Є Гроші» взагалі по 6,1 млн грн активів та нульові доходи.

Водночас ми бачимо у «Ай Ломбард» великий обсяг зобов'язань — 274,6 млн грн, — можливо, перед акціонерами. Не виключено, що, в міру залучення додаткових коштів, і решта троє ломбардів зможуть наростити обсяг своїх операцій.

Чи зацікавляться інші ломбарди валютообміном — поки що складно говорити. На 119 українських ломбардів, які діяли на 1 січня 2024 року (156 — на початок 2023-го), поки що припадає лише 4 валютні ліцензії. Хоча представники цього ринку отримали право на валютну діяльність ще у 2022 році.

Хто контролює ринок

Втім, це не єдині новачки валютного ринку. Як повідомили «Мінфіну» у Нацбанку, протягом 2024 року регулятору надійшло 5 заявок на отримання ліцензій з торгівлі готівковою інвалютою.

«Схвалення НБУ цих заяв залежатиме від виконання заявниками всіх умов законодавства, за яких можна отримати такі ліцензії», — йдеться у відповіді Національного банку.

Вважається, що інтерес до готівкового валютообміну простимулювало скасування Нацбанком із 1 грудня 2023 року всіх обмежень на купівлю готівкової інвалюти через каси. Людина може купити будь-яку суму, хоча й з одним застереженням — за операціями від 400 тис. грн фінустанова вимагатиме документи і проведе обов'язковий фінансовий моніторинг. Потрібно буде пояснити походження коштів, надати, наприклад, податкову декларацію або документи з продажу нерухомості, авто та інших активів на відповідну суму. Усі ці відомості автоматично передають до Держфінмоніторингу.

У Нацбанку запевняють, що оператори поштового зв'язку та небанківські фінустанови можуть вільно отримувати валютні ліцензії за 2 місяці з моменту подання повного пакету документів, за умов дотримання чотирьох основних умов:

• Прозора структура власності.
• Задовільний фінансовий стан.
• Бездоганна ділова репутація.
• Ліцензія на надання відповідних ліцензій у гривні.

При цьому необхідно бути готовим до перевірок регулятора. НБУ ревно ставиться до виконання фінустановами вимог до готівкового валютообміну, і карає за найменші провини.

Фінансисти ж час від часу скаржаться на зайву прискіпливість регулятора до документів, що подаються.

У відповідь на запит «Мінфіну» Нацбанк повідомив, що з початку війни ринок готівкового валютообміну залишили 13 гравців:

• 12 ліцензій анульовані НБУ після виявлення порушення умов валютообмінних операцій та через недотримання вимог регулятора до діяльності небанківських фінустанов.
• 1 ліцензію анульовано за заявою небанківської установи.

Найчастіше ліцензії обнуляли у 2022 році — відразу 7, у 2023-му — 5, у 2024-му — 1, Національний банк надав таку динаміку за кількістю небанківських установ на ринку готівкового валютообміну:

• 1 січня 2022 року — 39;
• 1 січня 2023 року — 32;
• 1 січня 2024 року — 32;
• 1 червня 2024 року — 31.

До 31 структури, які зараз працюють у сфері валютообміну, належать: 26 фінансових компаній, 4 ломбарди та 1 поштове підприємство — АТ «Укрпошта».

Ці організації контролюють 51% ринку продажу готівкової інвалюти населенню та 84% ринку викупу долара, євро та інших грошових одиниць. Банки їм поступаються за обома напрямками.

Нацбанк надав «Мінфіну» динаміку частки небанківських структур на ринку продажу готівкової інвалюти фізособам:

• 2021−2022 рік — 70% ринку;
• 2023 рік — 68% ринку;
• січень-травень 2024 року — 51%.

Видно, як банки потроху відвойовували позиції, нарощуючи завезення готівкового долара/євро до країни та продаж через свої каси. Правоохоронці продовжували боротися з нелегальними обмінниками, які працювали без ліцензій і не сплачували податків.

Водночас здавали готівкову інвалюту українці переважно в небанківські обмінники, які частіше пропонували людям вигідніші курси, і це також підтверджується відповідними даними Нацбанку. Ось частка небанківських структур на ринку викупу готівкової інвалюти:

• 2021 рік — 66% ринку;
• 2022 рік — 77%;
• 2023 рік — 82%;
• січень-травень 2024 року — 84%.

Одночасно спостерігається збільшення загальної кількості пунктів обміну валют у січні-травні 2024 року — на 6,5% — до 3,9 тис. кас. Сюди входять банківські та небанківські обмінники.

Хто володіє валютообміном в Україні​

Більшість готівкового валютообміну в небанківському секторі припадає на 26 фінансових компаній з відповідною ліцензією.

Нацбанк назвав «Мінфіну» 6-ку валютних ФК із найбільшою кількістю відділень на 1 червня 2024 року, а ми підняли офіційні дані щодо їх власників:

1. «Преміум Фінанс» — 446 обмінників, 1 ключовий акціонер (91%): Віктор Кисильов.
2. «Альфа-Інвест Груп» — 392 обмінники, 3 акціонери: Володимир Січовий (38,89%), Денис Дмитрук (33,89%), Світлана Дмитрук (27,22%).
3. «Артем» — 327 обмінників, 2 акціонери: Юлія Ломова (99,05% акцій), Георгій Тюрін (0,95% акцій).
4. «Центрофінанс» — 313 обмінників, 2 акціонери: Любомир Костюк (50%), Василь Лутчак (50%).
5. «Октава Фінанс» — 289 обмінників, 3 акціонери: Оксана Бродовська (91%), Людмила Бауман (8,99%), Оксана Гончарук (0,01%).
6. «Магнат» — 273 обмінники, 1 акціонер: Оксана Бродовська (100%).

За кількістю відділень ці структури домінують, але за ключовими фінансовими показниками — ні. Хоча й займають вагому частку.

Наприклад, на зазначену 6-ку припадає лише 28,7% активів усіх 26 компаній, 34,3% — власного капіталу, 34,7% — чистого фінансового результату (заробітку) та 48% — сплаченого податку на прибуток. Хоча останнім часом ФК збільшили офіційні доходи та відрахування до держбюджету.

Проте в Нацбанку часто виділяли дві ключові претензії до небанківських обмінників:

• Непрозорі валютообмінні операції (були питання до обліку всіх угод).
• Сплата податків не в повному обсязі.

Фінансові компанії грішили конвертаціями «крадькома», без урахування в касі, заниженням обсягів угод, що дозволяло не лише крутити великі суми долара/євро в тіньовому секторі, а й занижувати свій реальний прибуток і, як наслідок, — відрахування до держбюджету. Через це податкові органи та регулятор активізували свої перевірки.

Це подіяло, що підтверджується не лише примусовим відкликанням НБУ валютних ліцензій у 12 компаній, про які йшлося вище, а й фінансовою звітністю. За підсумками 2023 року (порівнюючи з 2022-м), 26 ФК із валютними ліцензіями суттєво наростили всі ключові показники:

• активи — на 39% — до 2,9 млрд грн;
• власний капітал — на 76% — до 1,9 млрд грн;
• чистий фінрезультат — у 18 разів — до 994,4 млн грн;
• податок на прибуток — у 18 разів — до 297,1 млн грн.

Таку статистику пояснюють не так різким зростанням обсягів операцій та прибутковості, як легалізацією небанківського валютообмінного ринку.

Якщо, за підсумками 2022 року, 4 із 26 компаній показали у звітах Нацбанку від'ємний фінрезультат — «Європошта» (24,9 млн грн), «МСБ Фінанс» (5,3 млн грн), «Експрес Каренсі Ексчендж Груп» (1, 2 млн грн) та «Преміум Фінанс» (706 тис. грн), то вже у 2023-му — лише одна («Профінеф»). Усі спрацювали у плюс та збільшили заробітки.

«Мінфін» зібрав десятку компаній з найбільшими заробітками.

Найбільші прирости за фінансовим результатом в абсолютних значеннях зафіксовані у такої трійки фінансових компаній:

1. «Альфа-Інвест Груп» — на 183,2 млн грн (у 30,6 раза) — до 189,4 млн грн;
2. «Ліберті Фінанс» — на 152,1 млн грн (у 85 разів) — до 153,9 млн грн;
3. «Українська фінансова група» — на 112 млн грн (у 86 разів) — до 113,3 млн грн.

Якщо оцінювати відсоткові прирости, то виділяються такі ФК:

• «Вікторія» — у 394 раза (на 12,1 млн грн) — до 12,2 млн грн;
• «Центрофінанс» — у 321 раза (на 74,4 млн грн) — до 74,6 млн грн;
• «Тайгер Інвест» — у 213 разів (на 89,3 млн грн) — до 89,7 млн грн.

За підсумками 2023 року, скорочення фінрезультату показали лише три фінкомпанії:

1. «Аксіома» — на 8,8 млн грн (на 63,9%) — до 4,9 млн грн;
2. «Профінеф» — на 7,7 млн грн (на 120,3%) — до -1,3 млн грн;
3. «Партнер» — на 4,5 млн грн (на 72,4%) — до 1,7 млн грн.

Решта збільшили свої заробітки різною мірою.

Тож не дивно, що майже всі лідери заробітків увійшли до десятки найбільших платників податків у своєму секторі.

За підсумками 2023 року, 1 компанія з 26 показала нульові значення в податковій графі — «Іноме Груп», яка спрацювала «в нуль» і роком раніше.

Лідерами з приросту активів минулого року стали:

1. «Альфа-Інвест Груп» — на 159,8 млн грн (у 2,2 раза) — до 296,5 млн грн;
2. «Ліберті Фінанс» — на 152,2 млн грн (у 3,1 раза) — до 224,3 млн грн;
3. «Тайгер Інвест» — на 79,1 млн грн (у 2,3 раза) — до 138,1 млн грн.

Вони увійшли до ТОП-10 найбільших ФК за цим показником.

Водночас 6 із 26 компаній зафіксували скорочення активів, найістотніші — ця 3-ка:

1. «Іноме Груп» — на 17,2 млн (на 32,2%) — до 36,1 млн грн;
2. «Профінеф» — на 3,6 млн грн (на 9,8%) — до 32,7 млн грн;
3. «Обміночка» — на 2,9 млн грн (на 14%) — до 17,7 млн грн.

Багато фінансових компаній нарощували свою капіталізацію, найчастіше за рахунок поточного прибутку. У лідерах опинилися:

• «Альфа-Інвест Груп» — на 189 млн грн (у 4,4 раза) — до 243,7 млн грн;
• «Ліберті Фінанс» — на 153,9 млн грн (у 5,4 раза) — до 188,7 млн грн;
• «Українська фінансова група» — на 113,3 млн грн (в 1,9 раза) — до 244,9 млн грн.

Збільшення власного капіталу зафіксовано у 23 фінкомпаній із 26, і лише троє його скоротили.​

Можливо, всі ці здобутки надихнуть й інші ФК, які також захочуть отримати в Нацбанку валютну ліцензію та зайнятися валютообміном. До початку 2024 року в Україні функціонувала 531 фінансова компанія, і лише 26 займалися валютним бізнесом — менше 5%.

Читайте також: Україну підкріпили міжнародною допомогою: як це позначиться на курсі

Ринок на $2,2 млрд та участь банків

НБУ завжди ратував за активізацію саме банків на ринку готівкового валютообміну. Адже банки ведуть прозорішу діяльність, постійно вдосконалюють фінансовий моніторинг і менше ухиляються від податків, хоча питання тут все ще залишаються — Державна податкова служба регулярно перераховує їм резерви та інші складові, і донараховує податки зі штрафами, про що «Мінфін» писав раніше.

Останніми роками чітко проявляються дві тенденції. З одного боку, банки посилюють свій вплив на ринку продажу інвалюти населенню — адже саме вони завозять банкноту з-за кордону. Нацбанк показав «Мінфіну» зміну частки банківських операцій у готівковому продажу населенню в загальному обсязі продажів готівкової та безготівкової валюти:

• 2021 рік — 59%;
• 2022 рік — 54%;
• 2023 рік — 60%;
• січень-травень 2024 року — 69%.

Але з іншого боку, банки втрачають ринок викупу готівкового долара/євро та інших одиниць у населення, люди все ще активніше здають їх у небанківські обмінники. Це також підтверджується даними НБУ щодо банківської частки у сегменті покупок готівкової/безготівкової інвалюти у фізосіб:

• 2021 рік — 61%;
• 2022 рік — 44%;
• 2023 рік — 51%;
• січень-травень 2024 року — 39%.

Банки пропонують людям не найвигідніші курси на викупі долара/євро, і тому українці частіше звертаються до фінансових компаній. Заклики НБУ до банкірів активніше працювати в цьому сегменті поки що не допомагають, банкіри люблять скуповувати інвалюту якомога дешевше.

При цьому ринок готівкового валютообміну зростає як на дріжджах. У травні, коли готівковий курс долара пробив 41 грн/$ і люди ринулися його скуповувати, навіть було встановлено новий рекорд. За даними НБУ, обсяг продажу готівкової інвалюти сягнув $2,2 млрд — максимум із початку війни. У квітні було лише $1,9 млрд, у травні 2023 року — $1,6 млрд.

Обсяг же продажу готівкової інвалюти трохи скоротився — з $1,28 млрд у квітні до $1,27 млрд у травні. А роком раніше, у травні 2023 року, він становив $1,4 млрд.

При цьому в Нацбанку наголошують на суттєвому скороченні інтересу українців до безготівкової купівлі долара та євро на рахунки. Фізособи можуть брати інвалюту на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) на суму до 50 тис. грн на місяць, а також на депозитні рахунки на 3 місяці — до 200 тис. грн/міс. На старті цими можливостями користувалися досить активно, а наразі спостерігається спад.

Як повідомив НБУ на запит «Мінфіну», з початку 2024 року залишки на рахунках за такими вкладеннями скоротилися відразу на 37% (на $209 млн) — до еквівалента 14,1 млрд грн. За поточним офіційним курсом це $347 млн.

«Це пов'язано з об'єктивними чинниками, зокрема, суттєвим скороченням різниці між готівковим та безготівковим курсом, розширенням можливостей та спрощенням купівлі готівкової та безготівкової валюти для населення», — йдеться у поясненні Нацбанку.

Водночас регулятор запевняє, що безготівкове придбання свого часу дозволило розрядити ситуацію на готівковому валютному ринку. Людей забезпечували доларом та євро під час нестачі банкноти у непростий воєнний час, коли були труднощі із завезенням кешу.

«Запровадження можливості безготівкової валюти під депозит та безготівкової валюти на поточні рахунки сприяло покращенню курсових очікувань та зменшенню впливу психологічного чинника на готівковий курс. Тиск на готівковий сегмент валютного ринку знизився, суттєво зменшилася різниця між готівковим та безготівковим курсом, скоротилися й валютні інтервенції Нацбанку, і, відповідно, витрати міжнародних резервів на підтримку курсової стійкості», — зазначили в НБУ.

За даними регулятора, у січні-травні 2024 року різниця між готівковим та безготівковим курсом становила менше 1,5%, що в НБУ вважають низьким рівнем.

Якийсь час були очікування щодо підвищення Нацбанком двох безготівкових лімітів для населення — з нинішніх 50 тис. грн і 200 тис. Однак наразі посадовці цього не обіцяють.​

«НБУ спостерігає суттєве скорочення попиту населення на депозити з безготівковим придбанням валюти. З огляду на це, відповідні кроки поки що не розглядаються», — відповіли «Мінфіну» у Національному банку.

Там підкреслили, що кожен крок щодо пом'якшення валютних обмежень робитиметься лише за появи стійких передумов. Нацбанк назвав нам 5-ку конкретних показників, які оцінюватимуться:

• темпи зростання споживчих цін;
• інфляційні очікування громадян, бізнесу, фінустанов та аналітиків;
• рівень міжнародних (валютних) резервів НБУ;
• поточні відсоткові ставки;
• параметри фінансової стійкості.

«Крім того, Національний банк ретельно аналізуватиме можливий вплив від пом'якшення обмежень на економіку та макрофінансову стабільність. Це необхідно, щоб перегляд валютних обмежень не загрожував збереженню цінової та фінансової стабільності, що є основним мандатом НБУ», — резюмували у Нацбанку.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена