Кінець літа на нашому валютному ринку мине дуже жваво, з великими стрибками курсу в обмінниках та касах банків. Виною тому як внутрішні, так і зовнішні чинники. Про це докладніше — у свіжому валютному огляді «Мінфіну».
Прогноз курсу долара та євро на тиждень: чому на ринку можливий новий шторм
Ось основні фактори, які вплинуть на курс:
Внутрішні:
Збереження високого рівня ЗВР ($41,7 млрд
Частково таким чином вдається ще й стримувати інфляційні процеси, оскільки бізнес чітко розуміє максимальний курс, за яким може купити валюту для оплати контрактів, і закладає їх до ціни на імпортні товари.
Але ця відносна і дуже хитка стабільність може зіграти злий жарт при ухваленні рішення щодо облікової ставки. Чергове засідання профільного комітету НБУ відбудеться 13−14 вересня. Поки що аналітики схиляються до того, що посадовці наважаться знизити облікову ставку з 22% до 21−20% річних, і внесуть деякі зміни у роботу валютного ринку.
МВФ наполягає на поверненні до плаваючого курсу, і цей пункт увійшов до нового Меморандуму про співпрацю з Україною. Але тут варто враховувати, що найближчим часом зростатимуть імпортні витрати через закупівлю палива на осінньо-зимовий опалювальний сезон. Також, із урахуванням платіжного календаря надходжень валюти від західних партнерів та графіка погашень зовнішніх та внутрішніх боргів за облігаціями, попит на ВКВ найближчим часом почне зростати.
Тож, якщо вже й переходити до вільного курсоутворення, то, за логікою окремих посадовців, це потрібно робити зараз, або вже ближче до початку весни наступного року.
«Плюсів» переходу до плаваючого курсу для української економіки зараз точно менше, ніж «мінусів». Але керівництво Нацбанку дослухається до рекомендацій західних партнерів.
Тому, дуже хотілося б, аби чиновники не піддалися певному тиску деяких представників міжнародних організацій, і все ж таки поки що продовжили поступове ослаблення валютних обмежень, а не переходили до радикальних дій, на кшталт перегляду правил курсоутворення.
Адже, якщо зараз «відпустити» міжбанк, це на першому етапі неминуче девальвує гривню. Зростання офіційного курсу та котирувань міжбанку до закладених до бюджету цього року середньорічних рівнів 42,2 грн/$ та на кінець 2023 року — 45,8 грн/$, допомогло б наповненню бюджету. Але, загалом, для крихкої стабільності валютного ринку та економіки України було б дуже небезпечним.
Лобіюють ідею відпускання курсу і великі експортери, що залишилися, аргументуючи це нинішніми малими обсягами валютної виручки, яка заводиться, а також, частково, представники великих торгових мереж. Останні, наприклад, аргументують необхідність переходу до плаваючого курсу вигодою для бюджету. Адже при зростанні курсу зростуть ціни на частину імпортних товарів першої необхідності і, відповідно, — відрахування до бюджету податків із їхнього продажу, оскільки громадянам їх все одно доведеться купувати.
Хоча, з іншого боку, ті ж великі продуктові мережі побоюються падіння виручки за великого зростання цін через низьку платоспроможність більшості громадян.
Весь цей клубок думок та інтересів навколо курсу різних груп впливу здатний суттєво впливати на настрої і в Кабміні, і в Мінфіні, і в НБУ.
На побоюваннях, що курс можуть все ж таки в середині вересня відпустити, частина бізнесу зараз намагається, про всяк випадок, закрити максимально свої контракти, і купує валюту на міжбанку (переважно, у НБУ) за 36,9343 гривень за долар. Це триватиме до засідання Нацбанку. Такі настрої на ринку працюють проти гривні.
Якщо на міжбанку цей процес НБУ може контролювати, то на готівковому ринку контроль регулятора набагато слабший. Це істотний ризик для нацвалюти. Останній швидкий стрибок в обмінниках цінників продажу долара до 38,50−39 гривень із ще нещодавніх 37,10−37,20 гривень (хоча й через різні причини) — найкраща ілюстрація.
У будь-якому разі, під впливом цих побоювань бізнесу на ринку найближчі тиждень-два буде неспокійно. А весь тягар «гасіння» цих побоювань на міжбанку ляже на Нацбанк, якому доведеться практично щодня продавати долар за 36,9343 гривень з резервів, щоб покрити дефіцит пропозиції на торгах. За моїми розрахунками, з 28 серпня до 1 вересня він витратить на це не менш ніж $360-$540 млн.
Деяким підстрахуванням для гривні стане майбутнє збільшення Нацбанком нормативу резервування для банків. Із 11 вересня 2023 року норма резервування за строковими коштами та вкладами юридичних осіб (окрім інших банків) становитиме у національній валюті 10% (зараз 0%), а в іноземній валюті — 20% (зараз 10%).
Аналогічний норматив діє за коштами до запитання та коштами на поточних рахунках юридичних осіб. Тож банки змушені вже зараз перебудовувати свій платіжний календар та депозитно-кредитну політику, щоб забезпечити себе додатковою ліквідністю у гривні для виконання нормативу.
Ціна питання для них, за різними оцінками, досягає 50 млрд гривень додаткових резервів за системою до вже наявного нормативу в 298,278 млрд гривень. Це значна сума, «заморожування» якої зменшить тиск на валютному ринку і змусить банки:
- поборотися за залучення нових вкладників на гривневі депозити;
- знизить обсяги вкладень у депозитні сертифікати;
- простимулює купівлю банками нових порцій бенчмарк- ОВДП, що є позитивним для бюджету країни.
Читайте також: Хто «годує» банки зараз і навіщо їм шалений прибуток
У будь-якому разі, поведінка клієнтів та обсяги їх операцій з купівлі валюти на міжбанку, у поєднанні з поведінкою готівкового ринку, найближчі тиждень-два покажуть перспективи гривні, щонайменше, до кінця вересня — середини жовтня цього року. Причому вирішальною буде поведінка саме готівкового ринку, який поки що менш зарегульований, порівнюючи з міжбанком.
Якщо громадяни підіграють черговим спробам подальшого «розігріву» курсу до нової мети від 39 до 40 гривень за долар, то розрив між готівковим та безготівковим курсами збільшиться, що призведе до подальшого спекулятивного розгойдування курсу.
Читайте також: Долар швидко дорожчає: що робити, аби врятувати свої заощадження
Якщо ж платоспроможний попит виявиться низьким, а кількість обмінників, що офіційно працюють, знову почне зростати (після скорочення через, наприклад, ліквідацію ліцензії тієї ж фінкомпанії «Фінод»), то зростання цінників обмінок поступово загальмується, а готівковий ринок стане стабільнішим.
Як захисний механізм, який утримує людей від купівлі валюти, що стрімко дорожчає, повинні спрацювати і тримісячні депозити банків. Цей механізм дуже добре зарекомендував себе минулого року та збив тодішній ажіотаж із розривом готівкового та безготівкового курсів долара у 5−6 гривень. Має спрацювати він і зараз.
Із зовнішніх факторів головними цього тижня будуть:
Реакції всіх ринків та пари євро/долар на виступ керівництва Федрезерва під час симпозіуму економічної політики в Джексон-Хоул (США). Революційних висловлювань з вуст голови ФРС Джерома Пауелла не прозвучало, він віддав перевагу обережним оцінкам того, що відбувається. І це головне в умовах складної економічної ситуації в ЄС, на фоні якої Штати виглядають привабливішими для інвесторів, і диспропорцій у світі, що збільшуються: від протистояння Китаю і США до останніх подій щодо розширення БРІКС.
Лідери країн БРІКС (Бразилія, рф, Індія, КНР, Південна Африка) запросили до альянсу Аргентину, Єгипет, Іран, Ефіопію, ОАЕ та Саудівську Аравію. Повноцінне членство нових учасників розпочнеться 1 січня 2024 року.
Серед головних сигналів голови Федрезерва стала його заява, зроблена минулої п'ятниці, про те, що ФРС готова до подальшого підвищення ставки та продовжить боротьбу за повернення інфляції до цільового рівня у 2% річних. Тобто про зниження ключової ставки поки що не йдеться.
«Хоча інфляція знизилася зі свого піку, що є довгоочікуваною подією, вона залишається надто високою. Ми готові підвищувати ставку й надалі, якщо це буде необхідно, і утримувати політику на обмежувальному рівні доти, доки ми не будемо впевнені, що інфляція стійко рухається до нашого цільового рівня», — сказав голова Федрезерва.
Подібний сценарій поведінки ФРС закладали не всі учасники ринку. Тому цього понеділка на нас чекає певна корекція щодо пари євро/долар, яка розпочалася ще на нічному для України азіатському ринку і триватиме сьогодні — на європейському та американському.
Через економічні новини найнапруженішими днями щодо поведінки пари євро/долар цього тижня будуть:
-
вівторок, 29 серпня: буде оголошено індекс довіри споживачів та дані щодо кількості відкритих робочих вакансій у США;
-
середа, 30 серпня: буде опубліковано індекс споживчих цін у Німеччині, ВВП США та низка супутніх даних щодо американської економіки;
-
четвер, 31 серпня: з'являться дані щодо безробіття в Німеччині, індекс споживчих цін та рівень безробіття в ЄС, протокол засідання ЄЦБ із монетарної політики, а також дані щодо споживчого ринку в США та балансу Федрезерва;
-
п'ятниця, 1 вересня: опублікують дані щодо індексу ділової активності у виробничому секторі ЄС, а також низку даних щодо безробіття, ринку праці та ділової активності у виробничому секторі в США.
Під час оголошення всіх перерахованих даних дуже ймовірні ситуативні коливання євро та долара на міжнародних ринках, що негайно позначиться і на курсі євро щодо гривні в Україні.
За моїми прогнозами, цього тижня пара євро/долар перебуватиме в межах коридору від 1,071 до 1,09 доларів за євро.
Прогноз курсу долара та євро на 28 серпня — 1 вересня
Міжбанк:
Долар. Котирування безготівкового долара залишаться у вже звичному коридорі 36,5686−36,9343 гривні.
Євро. З урахуванням мого прогнозу щодо пари євро/долар цього тижня в межах коридору від 1,071 до 1,09 долара за євро, курс євровалюти щодо гривні на нашому міжбанку цими днями перебуватиме в межах від 39,16 до 40,26 гривень.
Готівковий ринок:
Спред при купівлі/продажу валюти у більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків складе від 20−25 копійок до 1 гривні за доларом та від 25−30 копійок до 1,20 гривень — за євро.
Періодично можна очікувати на нові спроби гри «на підвищення» курсу долара та євро. Особливо за наявності платоспроможного попиту з боку населення в окремих регіонах.
Тестування гривні на міцність на готівковому ринку проходитиме усі ці дні.
Курс готівкового долара. У більшості кас банків долар цього тижня перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 37,40 до 39,20 грн. В обмінниках фінкомпаній цей коридор перебуватиме в межах від 37,70 до 39,10 грн.
Курс готівкового євро. У касах банків котирування євро при купівлі/продажі перебуватимуть у межах коридору від 40,60 до 42,50 грн. А в обмінниках фінкомпаній євровалюта котируватиметься в межах коридору купівлі та продажу від 41,00 до 42,35 грн.
Коментарі - 19
все (или почти все) контракты по «гражданке» в евро или в паритете к евро. товары не завозятся из ЕС в долларе. Разве что Турция там и остальное типа Китая. Акцизы в евро, энергоносители и топливо — в евро, НДС соответственно.
Социалка и военные выплаты — они не покрыты абсолютно ничем — соотв. все товары, на которые тратятся эти ГРИВНЕВЫЕ выплаты УВЕЛИЧИВАЮТ долю спроса именно в евро, не так ли? Конвертация доллара, кторый дают на финансирование этих выплат в чем выражается? То есть — деньги (гривна) откуда то берутся? А товары и услуги на паритет их стоимости тоже откуда то должны быть, не так ли?
и Вы не ответили касательно отсутствия эмиссии
Гражданский и военный — это покупка на межбанке! Что там не видно?! Я Вам за Степана, Вы мне за Ивана!
Курс на наличном пошёл вниз. Проблемы цветов в долларах решили? Финод открыли? Как сыграли Ваши доводы теперь? Почему рост на наличном коснулся только доллара и не коснулся евро и злотого.
Вы просто порой пишете так однобоко и так не подготовив тему, без увязки и отрыва от реальности!
Да как не назовите эмиссию — выход гривны разными способами — она от этого не эмиссией быть не перестает!
От того что кто-то чего-то как-то связывает — это только полумера и проблема не исчезает — сколько бы нбу нормативы резерва не повышал — это только откладывает решение проблемы. Гривен больше. Новых банкнот больше. Связывание и сдерживание девальвации проблем инфляции не решает от слова «никак».
Я Вас спрашивал исключительно в контексте межбанковских расчётов! Какие вояки с каким налом?!
Я Вам писал касательно нала — да хоть три Финода закрыли — тут же обмен на уговореном месте! Какие закрыли/открыли/повлияли?!
А теперь типа открылись все — и кааак навалили бакса, иак по Вашему?
Но то нал.
Военка — военные потрэбы — всё в баксе по фикс курсу!
Промка и бытовуха на межбанке почти все в евро или через евро! При чем тут нал?! Акцизы и топливо, энергетика из Европы и газ — всё в евро и никакая штукатурка с сатенгипсом и мандарины с арбузами из Турции их по масштабу сейчас не перекрывают! Вот я о чём!
Эмиссия которой нет — так она таки да, есть или её таки нет — так и пишите — да. Есть. Вот она. В таком виде.
Касательно причин повышения курса одной валюты и нетронутой двух — где таки комментарии?
И почему?
Какая агрессия, если Вы плутАте как заяц.
И «коридоры» Ваши в прогнозах +/- 2 грн.
«Это и я так могу"© Надеюсь помните откуда цитата.
Никакой агрессии!
Работать надо лучше, только и всего.
Касательно флюгеров — почитайте Скруджа по Вашими же публиками — под одним одно, под другим — другое — прямо противоположное. Да как называются такие люди?
И почему Вас это тревожит?
Может этот товарищ как зазывала для Вас?
Что это за практика — безэмиссионая? Социальная помощь в долларах?
Какая связь социальной политики и фиксированого курса?
«Частично таким образом удается еще и сдерживать инфляционные процессы, так как бизнес четко понимает максимальный курс, по которому может купить валюту для оплаты контрактов, и закладывает его в цену на импортные товары.»
Как это сдерживает инфляционные процессы? Ну вот как?! Как бизнес может понимать курс, если то же топливо покупается в евро по курсу евро и с акцизом в евро и НДС наверх?! Какое понимание?! О чём Вы?! Да ценники считаются каждый день по два раза новые!
Стоимость перевозок как на дрожжах каждый день! Сейчас и остальные товары попрут в цене. Ах да, Вы же использовали слово «частично». А не скажете — в каком именно сегменте и в какой части НЕ растут или расти НЕ будут? Вот прям сильно интересно. Без агрессии. Простой, банальный интерэс.