Вітчизняний валютний ринок трясе, курсові ризики швидко зростають. Якщо безготівковий долар, завдяки рішенням Нацбанку, затиснутий у жорсткому коридорі 36,57−36,93 гривні, то на готівковому ринку він уже встиг «сходити» майже до 43 гривень. Курс євро в обмінках сягав 44 гривень. І лише останніми днями котирування готівкової валюти поступово відкочуються.
Восени на пару євро/долар чекає ідеальний шторм: як до нього підготуватися
Окрім суто місцевих чинників (війни, дефіциту бюджету, скорочення економіки, девальвації гривні та активної емісії Нацбанку для покриття фінансових дірок), на український валютний ринок дедалі більше впливають міжнародні події.
Насамперед поведінка пари євро/долар: будь-які зміни пари негайно відбиваються на курсі євро щодо гривні.
В останній декаді липня відбулися знакові засідання ЄЦБ та ФРС США. ЄЦБ нарешті наважився підвищити відсоткову ставку з практично нульового рівня відразу на 0,5% річних, ФРС очікувано збільшив її на 0,75% — до 2,5% річних. Наступні засідання регуляторів відбудуться 8 вересня (Європа) та 21 вересня (США). Це гарантує нові валютні ралі за парою євро/долар.
Незважаючи на згортання ультрам'якої політики, інфляція продовжує ставити нові рекорди. Голова ФРС вже натякнув, що це може спонукати регулятора у вересні підвищити ставку на 1 в.п. А в Європі вже майже готові до підвищення ставок ще на 0,25−0,5% річних.
Чому євро гірше, ніж долару
Окрім інфляції, ЄС доводиться вирішувати й інші проблеми: газова залежність від Росії та скорочення постачання, що штовхає економіку регіону до рецесії, фінансові проблеми окремих країн. Італія, чий держборг уже перевищив 100% ВВП, може стати причиною чергової боргової кризи в Європі. На цьому фоні з початку року євро вже впав до долара на понад 10%. Нюанс щодо політики Італії, пов'язаний з оцінкою її боргового навантаження, псує настрій інвесторам не менше, ніж інфляція.
Два основні негативні сигнали в Європі лише за останні декілька днів:
- спред між дохідністю італійських та німецьких облігацій зараз перебуває на найвищому рівні з 2020 року, а побоювання щодо відмови Італії від євро простежуються у кредитних дефолтних свопах;
- опубліковані ще 29 липня дані щодо Німеччини показали, що вона вже перебуває у стані стагнації.
У цій ситуації американська економіка, яка теж переживає не найкращі часи, за рахунок вищих ставок ФРС виглядає привабливішою для інвесторів.
На думку «Мінфіну», ризики «італійського розлучення» з ЄС є малоймовірними навіть після відставки прем'єр-міністра Маріо Драгі. Тим паче, що потенційний лідер нових політичних перегонів — представник ультраправих Джорджія Мелоні — підтвердила: якщо вона очолить наступний уряд, то дотримуватиметься бюджетних правил ЄС.
Отже, Італія навряд чи відмовиться від своїх зобов'язань і поставить під загрозу доступ до приблизно 200 млрд євро з коштів Європейського союзу. Ця заява для інвесторів була знаковою. Оскільки у вересні в Італії відбудуться чергові вибори, в яких поки що, судячи з опитувань, лідирують праві.
Дещо підіграє єврооптимістам той факт, що, незважаючи на енергетичну кризу та зростання геополітичної напруженості, за підсумками другого кварталу ВВП країн ЄС у річному вимірі зріс на 0,7% проти прогнозних 0,2%. Краще за очікувані виявилися й останні звіти деяких найбільших європейських компаній.
Однак, весь позитив можуть перекрити нові ризики: вже не тільки війна в Україні, але й небезпека військового конфлікту Косово-Сербія. Влада Косово відклала спірне рішення до 1 вересня (зміна автомобільних номерних знаків і паспортів сербів, що проживають у регіоні), яке викликало негативну реакцію сербів. Але це означає, що конфлікт просто відкладено до осені.
Ідеальний шторм та його наслідки
Тобто у вересні на нас чекає ідеальний шторм за парою євро/долар, причиною якого стане відразу декілька ключових подій:
- фінансові рішення ЄЦБ та ФРС США,
- вибори в Італії,
- геополітична напруженість, що триває через війну в Україні,
- потенційно можливий конфлікт на Балканах,
- зростання напруженості у відносинах між США та Китаєм через Тайвань.
У цих умовах євро знову буде головним спекулятивним інструментом у світі та в Україні.
Прогноз «Мінфіну»: пара євро/долар у серпні-вересні перебуватиме в межах базового коридору від 1,00 до 1,05 долара за євро з періодичними спекулятивними спробами пробити паритет до мети 0,98 долара за євро, в моменти оголошення новин щодо рішень ЄЦБ, ФРС США, виборів в Італії та загострення геополітичних ризиків.
Це негайно відбиватиметься і на курсі євро щодо гривні.
На міжбанку у серпні-вересні відбуватиметься коригування котирувань безготівкового євро в межах коридору від 35,84 до 38,78 гривень (за збереження нацбанківського коридору за доларом 36,57−36,93 гривень).
На готівковому ринку курс євро щодо гривні залежатиме від співвідношення пари євро/долар на міжнародних ринках та коридору за курсом готівкового долара щодо гривні.
За нашим прогнозом, враховуючи, що курс долара у серпні-вересні в обмінниках фінкомпаній перебуватиме в широкому коридорі від 36,93 до 41,50 гривень, цінники готівкового євро перебуватимуть в межах від 36,19 до 43,58 за євро. Можливі ще додаткові відхилення в межах 20−45 копійок на євро, залежно від індивідуальних завдань окремих обмінок фінкомпаній.
Як на це реагувати українцям
Що робити українцям, аби максимально зберегти свої заощадження у періоди високої турбулентності фінансових ринків у серпні-вересні?
Вихід один — максимально диверсифікувати свої грошові заощадження. Враховуючи ризики девальвації гривні у цей період, Мінфін рекомендував би таку пропорцію:
30−35% від суми заощаджень — залишити в гривні на коротких депозитах у банках (вони дають до 20,5% річних) або в ОВДП та військових облігаціях із дохідністю 14%-16% річних (немає оподаткування) і можливо вище, якщо Мінфін продовжить підвищувати ставки залучення;
55−60% від суми заощаджень — мати у валюті (у доларі та євро) у вигляді вкладів у банках, у тому числі і за програмою купівлі валюти під подальше її розміщення на 3-місячні депозити;
Читайте також: Які банки готові продавати безготівкову валюту під депозит та за яким курсом
від 5% до 15% від суми заощаджень — у дорогоцінних металах (золото та срібло).
Для максимальної диверсифікації своїх коштів валютну частину заощаджень можна урізноманітнити за рахунок відносно екзотичних для України валют — швейцарського франка чи англійського фунта — у межах до 5% від суми валютних заощаджень.
Читайте також: Купівля безготівкової дешевої валюти під депозит: підраховуємо дохідність
На даний момент, на нашу думку, перспективнішим із цих двох валют виглядає швейцарський франк. Але за таких покупок обов'язково варто врахувати нюанси українського готівкового ринку — наші обмінники занижують курс прийому та завищують курс продажу цих валют. Тобто купувати ці валюти в Україні через завищений курс продажу досить ризиковано, оскільки курс їхнього прийому надалі може виявитися низьким.
Подібні обміни долара та євро з цими двома валютами краще робити у Швейцарії чи Великій Британії, минаючи проміжну стадію обмінів через гривню.
Ще «сумніша» ситуація в Україні з іншими екзотичними валютами. Китайський юань, шведська крона, канадський та австралійський долар — вони можливо б і підійшли для ще більшої диверсифікації заощаджень. Але через малу кількість операцій з ними у касах банків та обмінках фінкомпаній вони знаходяться у невеликих сумах. І котируються обмінниками з максимальним розкидом курсів прийому та цінників продажу.
Тобто можна пристойно виграти за рахунок міжнародних коливань цих валют щодо долара та євро, але через низькі цінники прийому цих валют в українських обмінниках програєте у гривневому еквіваленті.
Таким чином, на такі валюти варто робити ставку при диверсифікації своїх заощаджень лише в тому випадку, якщо буде можливість витрачати їх у рідних для валют країнах, а не в Україні.
Коментарі - 45
Вам ніхто гарантій по цьому питанню не давав. Звідкіля тоді ці фрази про «списати в утиль»?
Ваша теза.
Тобто людей які купили військові ОВГЗ під 10−11% можна вже списати в утиль
Я так це розумію, що Ви вважаєте, що Вам повинні якось збільшити % по тим ОВГЗ, що були куплені раніш? Так?
Держава є гарантом по ОВГЗ, а саме: що Вам повернуть ті гроші, що Ви вклали + % по ним. І усе. А Ви про що мовите?
Так, компенсувати девальвацію гривні. Я вважаю що це було б справедливим рішенням.
І я поясню чому. Якби це була якась інша валюта чи інші активи на які держава не має прямого впливу, тоді це можна врахувати в ризики. А у випадку з гривнею — держава може позичити гривневий еквівалент 1000 доларів, «запустити друкарський верстак» і віддати 500, та ще й з відсотками ніби то. Це можна розцінювати як обман або навіть шахрайство (чи як мінімум недобросовісні дії). Чи буде у Вас довіра до організації яка так робить?
Если в стеклянных банках, то ещё могу согласиться с таким советом, но судя по тексту вы имели в виду банковские учреждения.
Отдавать 60% своих сбережений под 0,01−1% годовых? В стране, где нет свободной купли-продажи наличной валюты в банках? В стране, где идёт война? Когда ты не знаешь, где ты будешь находиться через месяц-другой? Да ещё и до 35% оставшихся сбережений перевести в гривну и отнести ту да же, куда и доллар? Что за бредовый совет? Подписались бы хоть, чтобы знать на будущее чьи советы не читать.
Во все времена во время войн все нуждаются в портативном богатстве при себе: в золоте, бриллиантах. В них и лучше хранить свои сбережения, а не на вкладах под мизерный процент с непрогнозируемым результатом возвращения своих же средств обратно. А поскольку для абсолютного большинства населения Украины портативное богатство является недосягаемой роскошью, то самый лучший совет сейчас в условиях максимальной неопределённости — хранить все свои сбережения в стеклянной банке или любой другой посудине в виде долларов и евро, а гривну иметь только на текущие расходы примерно на 2 месяца вперёд.
В цивилизованных странах свои сбережения хранят в БАНКОВСКИХ металлах, а не на депозитах в банках или под матрасом в долларе/евро. Например в Японии хранят в слитках платины.
30−35% - в гривнах;
55−60% - в долларах и евро.
Вы говорили о надёжных банках? Ок, давайте рассмотрим надёжные банки и условия размещения в них депозитов на 3 месяца. Более долгий срок размещения рассматривать сейчас не имеет никакого смысла по вполне понятным причинам. И так, Ощадбанк и Приватбанк. Достаточно надёжные?
Депозиты в долларах и евро в надёжных банках Ощадбанк и Приватбанк принесут вкладчикам аж 0,1% годовых в долларах и 0,01% годовых в евро в случае с Ощадбанком и 0,01% годовых в долларах и евро в случае с Приватбанком. Наглядно такую доходность можно показать на следующем примере. Для того, чтобы вкладчик за счёт процентов по депозиту просто окупил свои расходы в 30 гривен на поездку на городском транспорте в Приватбанк и обратно домой ему необходимо разместить почти 32000 долларов. Счастливому же обладателю личного автотранспорта, даже если он найдёт банковское отделение не дальше, чем на 10 км от своего жилища, и вовсе нужно везти с собой сумму никак не меньше, чем 105 000 долларов.
С учётом всего вышеизложенного и беря во внимание все турбулентные риски на сегодня, вы продолжаете настаивать на полезности своего совета в размещении почти всех своих сбережений в надёжных банках Украины?
Поэтому я бы советовал хранить свои сбережения в долларах и евро условно «под подушкой». Так сон будет точно крепче сейчас.
«55−60% від суми заощаджень — мати у валюті (у доларі та євро)»
При этом 50% хранить под подушкой, а 50% в надежном банке (к примеру Укрсиббанк, ПроКредит — я лично им доверяю).
Тут сложный вопрос на который каждый отвечает сам ибо риски мы по разному оцениваем.
У Вас когда сумма сбережений начнет переваливать за 10 тыс. долл — точно в подушку прятать будете? А если 100 тыс долл?
И для меня «хранить в надежном банке» — это не обязательно депозит. Точнее сказать, что пока у нас не надо платить банкам за хранение средств на текущих счетах в валюте — этим надо пользоваться. За депозиты я промолчу. Тот же Укрсиббанк — это 0,01% годовых в валюте. Проще держать на счету. Банковские ячейки — стремно. ИМХО. Кстати клиенты одного из жирных отделений Укрсиббанк уже очень сильно пожалели, когда однажды доверили хранение в ячейках этому банку.
Но тут уже кто как оценивает риски.
1. Хранить «дома» — опасность грабежа.
2. Хранить в банке — риски не выдачи в тот момент, когда это больше всего нужно.
3. Доверие банку — может схлопнуться (даже самый благонадежный).
С уважением!
P/S
Поймите правильно, но времена меняются…
…yours respectfully.
Для абсолютного большинства украинцев ваша идея с покупкой недвижимости за границей всё равно, что идея слетать в космос. Поэтому украинцы сейчас просто сидят на жопе ровно, подложив под неё свои сбережения, и никакие советы, даже если это советы на Минфине уважаемого Алексея Козырева, не изменят эту ситуацию. Украинцев уже столько раз дурили, что они уже никому не верят.
Звонив у банки. Зливки не продають. Інвестиційні монети не продають. На аукціоніх ціни нереально високі…
Сейчас люди начали сдавать банковское золото в банки.