Уряд продовжує шукати механізми поповнення Збройних сил України, залучаючи до цього процесу бізнес. Одну з можливих моделей передбачає 100% бронювання військовозобов'язаних працівників підприємства в обмін на регулярне направлення частини персоналу на військову службу. Про механізм повідомила Судово-юридична газета з посиланням на народного депутата Олександра Федієнко,
100% бронювання в обмін на 1% працівників до ЗСУ щомісяця: уряд готує нову модель для бізнесу
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Йдеться про мобілізаційне зобов'язання, за яким роботодавці мають щомісяця направляти до ЗСУ до 1% своїх військовозобов'язаних працівників на визначений строк, зберігаючи за ними робоче місце, зарплату та стаж. Доручення розробити відповідну модель уряд дав Мінекономіки, Міноборони та Генеральному штабу.ю
Таким чином, держава намагається знайти компроміс між потребами мобілізації та можливістю підприємств зберігати кадровий потенціал. Компанії, які зможуть виконувати визначене мобілізаційне зобов'язання, потенційно отримають можливість бронювати всіх військовозобов'язаних працівників, а не обмежену частину персоналу.
Як може працювати механізм
За попередньою концепцією, підприємство зможе залишити заброньованими 100% своїх військовозобов'язаних працівників, якщо щомісяця забезпечуватиме направлення до ЗСУ до 1% персоналу для проходження військової служби на визначений строк.
За працівниками, які відправлятимуться служити, мають зберігатися:
-
робоче місце;
-
заробітна плата;
-
трудовий стаж.
Це означає, що роботодавець не лише забезпечуватиме регулярне поповнення військового ресурсу, а й братиме на себе фінансові та кадрові зобов'язання щодо направлених на службу людей.
Модель потенційно дозволить підприємствам зберігати ключових фахівців, необхідних для виробництва, логістики, енергетики, телекомунікацій та інших напрямів, водночас забезпечуючи армію додатковим ресурсом.
Однак поки що йдеться лише про розроблення механізму, а не про запроваджене правило. Підприємства не можуть автоматично отримати 100% бронювання на цій підставі.
Хто відбиратиме працівників і за чий рахунок зберігатиметься зарплата
Запропонована схема поки залишає чимало невизначеностей, на які звернув увагу Олександр Федієнко.
Зокрема, не зрозуміло, хто саме відповідатиме за відбір та направлення працівників на військову службу: роботодавець, ТЦК та СП чи державні органи. Також потребує уточнення, чи буде такий процес добровільним і як його узгодять із чинним законодавством про мобілізацію.
Не визначено й тривалість військової служби в межах запропонованого механізму. Від цього залежатиме, наскільки суттєвим буде кадрове навантаження на підприємства та як вони зможуть планувати виробничі процеси.
Окреме питання — розрахунок квоти в 1%. Поки невідомо, від якої саме чисельності персоналу її визначатимуть: від усіх військовозобов'язаних працівників підприємства чи від кількості заброньованих.
Також залишається відкритим питання фінансування. Якщо підприємство повинне зберігати зарплату працівникові, який проходить військову службу, необхідно визначити, чи компенсуватиме держава ці витрати та за яким механізмом.
Не менш важливо встановити наслідки невиконання мобілізаційного зобов'язання. Зокрема, чи втратить підприємство право на 100% бронювання, якщо не зможе щомісяця направляти визначену кількість працівників до ЗСУ.
Читайте також: ТЦК незаконно мобілізував 50-річного студента з відстрочкою: не зміг пояснити, як складає сесію
Чому це важливо для бізнесу
Для підприємств нова модель може стати альтернативою чинним обмеженням бронювання, якщо вони отримають можливість зберігати всіх критично важливих працівників.
Водночас регулярне направлення персоналу на військову службу може бути особливо складним для компаній, які працюють із вузькоспеціалізованими фахівцями. У таких випадках навіть невелика кадрова втрата може впливати на виробництво, виконання контрактів, обслуговування інфраструктури та фінансові результати.
Тому ефективність механізму залежатиме не лише від можливості бронювати 100% працівників, а й від того, наскільки чітко держава визначить порядок направлення людей на службу, строки, фінансові гарантії та відповідальність сторін.
Поки урядові органи працюють над концепцією, бізнесу залишається чекати на конкретні правила. Саме їхня деталізація визначатиме, чи стане модель дієвим інструментом одночасно для мобілізації та збереження критичних кадрових ресурсів економіки.
Як ми писали: До 100 тисяч іноземних добровольців і 300 тис грн рекрутерам: Рада пропонує нові правила міжнародного рекрутингу
Коментарі