Обмінники проти банків: як ведуть боротьбу за клієнта, креативлять та ділять ринок

Обмінники, як економічний барометр

Більшість наших співгромадян навіть за умов війни продовжують оцінювати ситуацію в країні та економічні кроки уряду щодо курсів обмінних пунктів. Позбавити населення цієї звички не змогли і заборони НБУ на виставлення котирувань на табло обмінників фінкомпаній.

ВКВ залишається головним притулком для збереження заощаджень, особливо в періоди нестабільної та непередбачуваної ситуації, як зараз. При цьому людей не зупиняють інфляційні процеси у Штатах та Європі, які знецінюють накопичення у доларах та євро.

Для конвертації наявної гривні у ВКВ фізособи користуються всіма можливими зараз інструментами — від купівлі собі на картки в межах дозволеного щомісячного еквівалента в 50 тисяч гривень та відкриття валютних конверсійних депозитів на 3 місяці в сумі до 200 тисяч гривень в еквіваленті до традиційної купівлі валютного кеша у банках та обмінниках фінкомпаній.

Це підтримує високий рівень статистики щодо валютообмінних операцій населення, а обсяги валюти, що купується людьми, стабільно перевищують суми доларів і євро, що здаються в обмінники фінкомпаній та каси банків.

Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (12 місяців)

Джерело: НБУ

Останні дані ввезення готівкової валюти банками до України вражають, а головне, за ними можна чітко простежити найнапруженіші періоди в економічному, політичному та воєнному житті нашої країни.

Джерело: НБУ

Наприклад, обсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли до України у січні 2024 року, становив $1,864 млрд, що є максимумом із лютого 2014 року (тоді завезли $3,208 млрд).

Із жовтня 2023 року щомісячні обсяги ввезення готівкової валюти стабільно перевищують $1 млрд. Схожа ситуація спостерігалася лише перед війною, у лютому 2022 року, коли клієнти банків активно «затарювалися» ВКВ.

Тут треба враховувати, що значна частина валюти, що ввозиться, йшла не тільки на підкріплення кас самих банків, а й на задоволення потреб фінкомпаній — власників обмінників, які теж є клієнтурою банків.

Читайте також: Обмінники у 2023 році сплатили понад 383 мільйони гривень податків

Як обмінний бізнес змінила війна

Якщо врахувати, що, за даними НБУ, близько 70% обсягів операцій з готівкою припадає на частку обмінників фінкомпаній, можна зрозуміти, які обсяги валюти через них проходять. Довоєнний ринок валютообміну в різні періоди оцінювався експертами в межах $14 млрд — $20 млрд на рік.

Попри війну та виїзд понад 6,5 млн осіб, більшість із яких періодично користувалися послугами обмінників, цей ринок, за спостереженнями експертів, швидко відновлюється. Хоча й не такими швидкими темпами, як хотілося б фінансистам.

Зростання обсягів операцій відбувається, навіть з урахуванням скорочення різниці між міжбанківськими, готівковими курсами банків та ринковими цінниками обмінників. Адже не секрет, що коли різниця між курсами за валютним конверсійним 3-місячним депозитом та курсами прийому обмінників становила 3−4 гривні, багато громадян на цьому заробляли.

Вони здавали готівкову валюту, отриману після закінчення терміну вкладу у банках, в обмінники фінкомпаній, що підвищувало статистику операцій саме мереж обмінників. Наразі такого притоку валюти в обмінники в рамках описаної схеми майже немає. Але при цьому обсяги операцій обмінників все одно поступово зростають.

Адже головна причина притоку клієнтів залишилася незмінною — бажання громадян убезпечити свої накопичення за допомогою купівлі ВКВ. Той-таки НБУ нещодавно повідомив про зростання обсягів готівкової валюти поза банками за 2023 рік на $11,8 млрд. Цей обсяг включає готівкову валюту як населення, так і бізнесу.

Безперечно, така ситуація дає чудовий шанс для розширення бізнесу присутнім на ринку гравцям. За інформацією голови Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, станом на 1 лютого 2024 року в реєстрі пунктів обміну валют значилася 3 851 «точка», що на 84 більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Крім цього, важливо, що всі зареєстровані обмінники належать лише 55 юридичним особам, які вже лише за січень 2024 року сплатили податки на суму 64,2 мільйона гривень.

Тобто Нацбанку, який зараз контролює роботу 63 банків, проконтролювати роботу ще 55 власників мереж обмінників не так уже й важко. Особливо, якщо є бажання та завдання.

Десь НБУ навмисне змінив нормативну базу під банки. І фактично — останнім часом посилив їхні позиції, порівнюючи з обмінниками фінкомпаній. А десь — спільно з податковою та іншими перевіряльниками змусив обмінники акуратніше і «в білу» працювати з валютообміном.

Це додало надходжень до скарбниці, але при цьому збільшило витрати самих обмінників та знизило маржинальність цього бізнесу. Завдяки жорстким вимогам Нацбанку зросла також безпека роботи обмінників, оскільки регулятор посилив вимоги як до персоналу, так і до обладнання пунктів валютообміну.

Читайте також: Як вивозять з України валізи валюти і куди її потім дівають

Чому проблема «негарних» доларів незабаром вирішиться сама собою

Але позитив є не завжди. Та сама історія з «негарними білими» та «гарними синіми» доларами вже майже стихла у столиці, де перевірок Нацбанку було достатньо. Але, судячи з відгуків на сайті «Мінфін», цю проблему ще не вирішено у багатьох регіонах.

Хоча і там, найімовірніше, поступово вона вирішиться сама собою. Останніми місяцями 2023 року і вже цього року, коли банки щомісяця готівкою завозять понад $1 млрд в еквіваленті, до країни доставляється, переважно, так звана емісійна банкнота. Або, як тепер прийнято називати, «сині» долари, що збільшує їхню пропозицію на ринку валютообміну та знімає штучно роздуту окремими гравцями ринку «проблему» доларових банкнот.

Стало значно менше скарг від громадян і на історії зі спробами всунути їм купюри зі штампами арабських банків, надірвані, клеєні чи частково списані авторучками. І якщо раніше касири обмінників фінкомпаній відверто хамили клієнтам у разі їхніх вимог змінити окремі банкноти, то зараз страх звернення клієнтів на «гарячу» лінію Нацбанку стримує загострення пристрастей між касирами обмінників та клієнтами. Значно знизилося також і число нелегальних обмінників, а також шахрайських схем, що ними використовуються.

А ось проблема персоналу, а точніше кваліфікованих та досвідчених касирів в обмінників фінкомпаній зберігається і є їхньою «ахіллесовою» п'ятою. Особливо в оптових обмінниках, де через касира за день проходять сотні тисяч доларів та євро, а також мільйони гривень.

І тут досвід — незамінна річ, оскільки професійний касир відрізняє підробку навіть «на дотик», чого часто не можуть вловити навіть багато моделей детекторів валют. А рівень підробок зростає, що збільшує для оптових обмінників ризик «зловити» фальшивку при зростанні обсягів операцій, і веде до втрат як самих власників обмінників, їхніх клієнтів, так і самих касирів, які є матеріально відповідальними особами.

У результаті, негласна конкуренція між банками та мережами обмінників за професійних касирів тільки посилюється. А зарплатам досвідчених касирів можуть позаздрити навіть деякі керівники банківських відділень.

Читайте також: «Негарні» долари: хто заробляє на їхньому обміні і що робити громадянам

Основні тенденції ринку валютообміну навесні

Поступове збільшення основних гравців готівкового валютного ринку триватиме. Домінування обмінників фінкомпаній збережеться: на їхню частку припадає 65−70% ринку валютообміну та банки ще нескоро зможуть їх посунути. Хоча останні, завдяки деяким послабленням НБУ, вже почали нарощувати конкурентні можливості щодо курсоутворення.

У районах із високим рівнем конкуренції між обмінниками спред між купівлею та продажем валюти буде значно нижчим, ніж у тих регіонах, де одна-три мережі обмінників займають практично монопольне становище. За доларом найпоширенішим «робочим» спредом для звичайних обмінників буде 20−25 копійок, для оптових — від 10 до 17 копійок. За євро — для звичайних обмінників спред становитиме 20−35 копійок, а для оптових — 15−25 копійок. У регіонах із низькою конкуренцією спред щодо долара та євро може досягати 1 гривні і навіть більше.

Обмінники фінкомпаній оперативніше, порівнюючи з банками, реагуватимуть на політичну, воєнну та економічну ситуацію в Україні та світі. Також власникам обмінників буде легше, порівнюючи з банкірами, грати як на підвищення, так і на зниження. При цьому основною формою їхньої роботи залишиться формат «із обороту».

Збережеться тенденція перевищення купівлі валюти населенням над обсягами її здавання до обмінників. При цьому в гонитві за платоспроможними клієнтами обмінники фінкомпаній пропонуватимуть клієнтам додаткові послуги, які поки що мало поширені у більшості банків (супровід великих угод, бронювання валюти за вказаним курсом, доставка купленої валюти тощо). Банки вже почали рух у цьому напрямі, але обмінники фінкомпаній поки що креативніші та оперативніше реагують на потреби клієнта.

Історія з «гарними синіми» та «негарними старими білими» доларами буде все менш популярною та масовою серед обмінників фінкоманій. Конкуренція — річ жорстока, а штрафи та скарги клієнтів у НБУ взагалі для них можуть закінчитися і закриттям прибуткового бізнесу.

Ввезення великих щомісячних обсягів готівкової валюти банками (близько $650 млн — $1,9 млрд) збережеться. Значна частина цих сум готівкової валюти потім, так чи інакше, проходитиме і за статистикою операцій обмінників фінкомпаній. Це може бути як підкріплення банками кас самих обмінників фінкомпаній, так і опосередковано — через здачу валюти населенням, яке отримає її з банків у вигляді повернення валютних депозитів або при знятті зі своїх валютних карток.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи