Уряд готує суттєве підвищення податків. Передбачається, що військовий збір, який стягується в тому числі і з зарплат, зросте з 1,5% до 5%. Юридичні особи та «спрощенці» також стануть платниками військового збору за ставкою 1% доходу від будь-якої діяльності. Додатково стягуватиметься 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів, 15% — від легкових автомобілів, 5% — від доходу з продажу нерухомості фізособами. Чому Кабмін йде на ці кроки, куди будуть спрямовані кошти та яка зараз «діра» у бюджеті, в інтерв'ю РБК-Україна розповів міністр фінансів Сергій Марченко. «Мінфін» публікує ключові тези.
30 липня 2024, 16:32
Несправедливо, коли частина громадян працюють офіційно, а решта — оптимізують податки
Скільки уряд планує зібрати нових податків
Військовий збір має досить правильну конотацію, з погляду меседжів. Вперше він був запроваджений ще у 2014 році для мобілізації додаткового ресурсу, щоб підтримувати сектор безпеки і оборони. І з того часу у нас не було жодного нового додаткового ресурсу, який би мав чіткий зв'язок із фінансуванням військових потреб.
Ми вважаємо, що несправедливою є ситуація, коли частина громадян працюють офіційно, сплачують всі податки — ПДФО, військовий збір та ЄСВ, а інші — надають перевагу оптимізації через мінімальну зарплату або через ФОПи.
У нас із офіційно влаштованих 70% — це державний сектор, де не можна приховати свою заробітну плату, але від усіх працюючих у країні частка держсектору не є значною. Саме тому розширення бази оподаткування військовим збором — правильний крок, щоб кожен громадянин України, який працює, мав можливість зробити свій внесок у підтримку Збройних Сил.
Ми чітко ідентифікуємо військовий збір із доходами громадян, частину з яких вони мають сплатити у вигляді податків. Наше завдання — забезпечити справедливість в оплаті військового збору. І це був основний принцип, чому обрали саме військовий збір, а не інші податки.
Це вперше Мінфін йде на такий крок під час війни. Водночас пропонуємо досить мʼякий варіант, з огляду на наші потреби на рік — 2 трлн грн, які повністю не забезпечуються податками.
Бажаний для країни варіант — це зібрати 120 млрд грн за рахунок збільшення податків ще цього року. Це можливо, але потрібна системна парламентська робота.
Чи буде подорожчання товарів
Зростання цін на що? Авто? Квартири? Наскільки зараз це нагальна потреба? Ще раз, я підкреслю — у нас проблема безпеки, «горить хата», а ви кажете, що не треба купувати засоби гасіння, а краще купити автомобіль. Без проблем, купуйте новий автомобіль, але додатково підтримаєте ще Збройні сили. По-перше, купівля авто зараз не є нагальною критичною потребою. По-друге, для сектора безпеки і оборони автомобілі ввозяться без мита та без сплати ПДВ.
Я бачу багато критики на нашу адресу від автодилерів, які кажуть, що запровадження військового збору на купівлю авто призведе до тінізації ринку. Частково це можливо. Але тоді це питання до правоохоронних органів, які мають боротися з тіньовим ринком.
Куди підуть гроші від нових податків
З погляду теорії, чи ці гроші марковані? Ні, вони не марковані. Але давайте порахуємо наші потреби. Щомісяця витрачаємо на сектор безпеки і оборони 166 млрд грн, кожного дня — в середньому 5,6 млрд грн.
Всі кошти, що ми маємо на Казначейському рахунку через податки або внутрішні запозичення, пріоритетно спрямовуються на сектор безпеки і оборони. Немає необхідності робити конкретну прив'язку військового збору до якихось спецфондів. У нас і так не вистачає доходів, щоб покрити військові потреби.
Нам ще треба перекрити потреби, з урахуванням того, що ми перекидали кошти з грошового забезпечення військових на закупівлю озброєння на початку цього року. Через це загальна потреба складає 500 млрд гривень, що ми і передбачили у змінах до бюджету. Це орієнтовно $12 млрд.
Чи може держава знизити видатки
Відверто скажу, нам немає, що різати. Ви ж пам'ятаєте ще одну дискусію торік, коли ми обнулили Дорожній фонд і будь-які капітальні видатки? Це було б найпростішим рішенням, але тут різати немає з чого.
За деякими соціально-гуманітарними програмами потенційно може бути економія до кінця року. Але відверто обнуляти політики посеред року я би не ризикував. Окрім додаткового соціального збурення, це не викличе ніяких позитивних речей.
Коли нас критикують за (витрати) 3 млрд гривень (за програмою «український кешбек», — прим. ред.), а наша потреба 500 млрд гривень, то я вважаю, що це, з боку критиків, досить непрофесійно. «Кешбек» — це урядове рішення, яке ми підтримуємо. Коли його схвалить Рада і буде потрібна технічна реалізація, то наше завдання, як Міністерства фінансів, полягає у тому, щоб знайти джерела фінансування.
Яка потреба в західній допомозі
Багато хто на Заході шукає виправдання, чому Україні варто обмежити підтримку та фінансування. Як аргумент, наші критики говорять, що внесок самої України є недостатнім.
Підвищуючи податки, ми показуємо, що готові до найбільш непростих рішень, що ми свій внесок також робимо. Ми виходимо до партнерів і говоримо: ось є дефіцит у 500 млрд гривень і ось є рішення, як його перекрити. Але ми також чекаємо, що на 2025 рік ви нам дасте достатні фінансові запевнення, щоб ми могли профінансувати бюджет.
Зараз, відповідно до програми МВФ, запевнень наших партнерів недостатньо, щоб ми могли подати збалансований бюджет на наступний рік. Коли готували програму, один із ключових параметрів визначав, що активна фаза війни діятиме до середини 24-го року. Як бачимо, цей прогноз не реалізувався. Тому зараз ми постійно проговорюємо з нашими партнерами, що нам потрібно додаткове фінансове запевнення, тому що війна буде продовжена у 2025 році і нам потрібно мати буфер.
Додаткові потреби на 2025 рік ми оцінюємо у $12−15 млрд. Це повністю відповідає нашим дискусіям із МВФ. Вони також потенційно бачать це, саме як додаткову потребу від того, що зараз у нас передбачено в програмі.
Чи підтримає парламент нові податки
Не будемо загадувати наперед. Чесно скажу — ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектору безпеки та оборони. Способи ми запропонували, можна дискутувати. Але ми би хотіли, щоб ця дискусія була дуже короткою і ефективною — домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування дискусії у нас немає.
Чому ми не вийшли раніше зі своїми пропозиціями? Затримка була вимушеною. Ми обмежені рамками програми з МВФ. 30 червня відбувалося засідання виконавчої ради МВФ. Якби уряд оприлюднив податкові ініціативи до засідання виконавчої ради фонду, то засідання б щодо України не було. І Україна не отримала б чергового траншу кредиту в сумі $2,2 млрд. Це не є секретом. Кроки уряду абсолютно прагматичні.
Читайте також: Нові податки з продажу житла: платитимемо більше або підемо в схеми
Можливо, у 2023 році згадані податкові ініціативи були би доречнішими, ніж посеред 2024-го. Але ми реагували на ситуацію, яка складалась. І у нас не було інших варіантів.
Автор:
Коментарі - 6