Курс долара та євро наприкінці вересня: до чого можуть призвести натяки на відпускання курсу

Цього разу на поведінку курсу на міжбанку та готівковому ринку дуже серйозно вплинуть внутрішні події, але з політичним, а не лише з економічним відтінком.

Які внутрішні чинники позначаться на курсі

1. Постійні натяки посадовців НБУ на швидкий редизайн правил гри на валютному ринку

Валютний ринок в умовах війни, при падінні ВВП на третину та виїзді до 6,5 млн українців за кордон, не може бути повністю стабільним.

Але доки країна має ЗВР понад $40 млрд і регулярну міжнародну фінансову допомогу на покриття соціальних, і частково військових витрат, НБУ може досить спокійно утримувати коридор, що діє на міжбанку, 36,5686 — 36,9343 гривень за долар. Готівковий курс теж останні пару місяців майже постійно перебував у досить прийнятних межах від 36,90 до 39 гривень максимум.

І, здавалося б, Нацбанку треба просто підтримувати цю умовну стабільність, до якої вже звикли люди та бізнес.

Та й для динаміки цін, за яку наразі відповідає НБУ через політику інфляційного таргетування, відносно стабільний коридор за курсом — завжди лише в плюс.

Тобто регулятору «немає чого розгойдувати човен», а періодичні гучні заяви топменеджерів Нацбанку про швидке часткове або повне відпускання курсу (читай: певну девальвацію гривні) — річ не логічна. Адже бізнес відразу закладає тоді максимальний курс до своїх цінників, що спровокує інфляцію. Але посадовці НБУ чомусь роблять подібні заяви з постійною періодичністю.

І мета тут проста — протестувати реакцію бізнесу та валютного ринку на подібні заяви. Щоб, коли настане час, і цей процес відбудеться, Нацбанк наперед міг би спрогнозувати «масштаб лиха» за курсом та поведінкову реакцію ринку.

Як показала практика, кожна подібна заява регулятора призводить до ситуативного зростання готівкових котирувань долара в межах до 1−1,5 гривень. Тобто НБУ може вже прогнозувати першу реакцію ринку на його вже реальне рішення щодо «відпускання курсу» у тих чи інших межах.

Читайте також: Повернення до гнучкого курсу: НБУ обіцяє стримати валютні коливання

Дозвіл громадянам купувати валюту на картки (до 50 тисяч гривень в еквіваленті), збільшення ліміту купівлі валюти за тримісячними валютними депозитами (до 200 тисяч гривень в еквіваленті) дозволили Нацбанку перевести частину попиту з безпосередньо готівкового (малоконтрольованого НБУ сегменту валютного ринку), зрештою, в область міжбанківського ринку. Де він, продаючи валюту банкам на їхню валютну позицію за 36,9343 гривні, може спрямовувати основні процеси курсоутворення в потрібне йому русло.

Будь-який редизайн валютної політики НБУ має бути погоджений з МВФ, місія якого попередньо в першій декаді жовтня якраз і приїде до України.

Передчуття швидких змін на валютному ринку і, як наслідок, можливої девальвації гривні на першому етапі, штовхає зараз частину «живого» бізнесу до купівлі валюти та закриття валютних контрактів.

З цієї ж причини і держпідприємства, яким зараз НБУ дозволив купувати валюту для розрахунків із кредиторами-нерезидентами, також активізуються щодо купівлі валюти. Їм потрібно остаточно закрити свої реструктуризації кредитів, взятих у нерезидентів, і максимально скоротити валютну заборгованість, щоб мінімізувати курсові ризики. Це додасть найближчим часом тиску на курс нацвалюти на міжбанку і гаситиметься продажем долара Нацбанком через інтервенції.

2. Досить злагоджені дії НБУ та Мінфіну

Зараз дірки в бюджеті закриваються, переважно, міжнародною допомогою, дуже частково — податковими надходженнями, і досить активно — продажем ОВДП банкам, нерезидентам та громадянам, у яких є бажання.

Паралельно НБУ змушений знижувати облікову ставку, яка все одно, навіть після зниження до 20% річних, залишається у понад 2,3 рази вищою за рівень офіційної інфляції.

І Нацбанку важливо зараз, щоб його підлеглі (банки) утримували привабливість за вкладами населення, і паралельно із цим «віддавали» частину ресурсів не на валютний ринок, а на ринок ОВДП та військових облігацій.

Останнє рішення Кабміну про збільшення видатків бюджету на оборону ще на 328,5 млрд грн передбачає випуск на понад 91 млрд грн нових облігацій. І для Нацбанку з Мінфіном важливо, щоб ці облігації купували банки, населення і, можливо, іноземці, а не сам НБУ. Адже така прихована емісія не передбачалася у меморандумі з МВФ.

Щоб полегшити завдання щодо утримання курсу (читай: частково й інфляції) НБУ йде шляхом поступового збільшення нормативів резервування та стимулювання банків та громадян до купівлі ОВДП.

Читайте також: Населення нарощує вкладення в ОВДП: топ-5 улюблених облігацій українців

Це, з одного боку, менше «тисне» на курс, скорочує обсяги вкладень у депсертифікати НБУ та пов'язує частину зайвої гривневої ліквідності у банківській системі.

А з іншого — допомагає Мінфіну продавати нові облігації тим інвесторам (банкам, нерезидентам, громадянам), кого ринковими заходами НБУ підштовхує до таких дій.

Норматив резервування за банківською системою вже з 11.09.2023 до 10.10.2023 року збільшився до 330,486 млрд гривень. Це змусило банки частково скоротити вкладення у депсертифікати, а також поступово активізувати купівлю бенчмарк-ОВДП, які входять до покриття нормативу резервування.

Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

У результаті, узгоджені дії Нацбанку та Мінфіну, найімовірніше, дозволять закрити неемісійним шляхом основну частину необхідного додаткового обсягу покупок облігацій з «нових» планів розміщення ОВДП для фінансування армії на 91 млрд грн.

Але оскільки чиновникам потрібно прораховувати і «найгірші» варіанти, найімовірніше, вони переконуватимуть місію МВФ у дозволі Нацбанку на потенційний викуп облігацій у Мінфіну (читай: емісії гривні з подальшими наслідками за курсом) на ту суму, на яку вони не зможуть продати на ринку ОВДП із цих 91 млрд грн.

І, напевно, місія Фонду все ж таки дасть їм певний карт-бланш за такою емісією на випадок, якщо щось піде не так. Усе питання — на який обсяг та на яких умовах.

А чи застосують цей дозвіл у НБУ чи ні — вже залежатиме від того, як ринок «переварюватиме» купівлю ще додаткового обсягу облігацій.

Якщо ринок сам поглине ці обсяги, то курс залишиться відносно стабільним. Якщо ж ні, то відбудеться певна корекція курсу у бік зростання, що вигідно зараз і Мінфіну, оскільки це збільшить для нього надходження від податків і зборів, прив'язаних до курсу.

Питання злагодженості дій двох головних фінансових регуляторів у країні, знаходження ними компромісу в інтересах щодо підтримки цінової стабільності та утримання інфляції в планових параметрах (НБУ), і щодо закриття зростаючих видатків бюджету (Мінфін) — буде одним із головних у моделюванні та прогнозуванні поведінки курсу найближчим часом.

Поки що НБУ та Мінфін дають цьому раду досить гідно. Але попереду — початок опалювального сезону, активна фаза війни з очевидними спробами агресора максимально завдати шкоди нашій інфраструктурі та експорту, складна ситуація на ринку праці та збереження низької платоспроможності населення, що б'є по швидшій адаптації української економіки в умовах воєнного часу.

Це створює додаткові економічні та, частково, політичні ризики для уряду в період до кінця цього року. І безперечно, все це обговорюватиметься на закритих зустрічах із місією Фонду. У тому числі, і щодо подальшого курсоутворення.

Читайте також: Чому Мінфін хоче послабити гривню, а Нацбанк утримує курс

Яку роль відіграють зовнішні чинники

Серед зовнішніх факторів на курс євро щодо гривні традиційно впливатиме поведінка пари євро/долар на зовнішніх ринках, а також продовження конфлікту навколо транзиту українського агроекспорту через низку країн Європи.

Після рішень ЄЦБ (нагадаю, що 14 вересня розмір облікової ставки центрального банку в Єврозоні зріс до 4,5%) та рішення Федрезерва США (20 вересня він зберіг відсоткову ставку на рівні 5,5% річних), за поведінкою пари євро/долар цього тижня буде відносний і дуже умовний «затишок».

Але, попри це, найактивнішими за курсом євро щодо гривні будуть:

1. понеділок, 25 вересня (оцінка ділового клімату у Німеччині);
2. вівторок, 26 вересня (багато новин щодо стану ринку нерухомості у США, а також американський індекс довіри споживачів);
3. четвер, 28 вересня (індекс споживчих цін у Німеччині, ВВП та безробіття у США, а також дуже пізній за київським часом виступ голови ФРС США Джерома Пауелла);
4. п'ятниця, 29 вересня (індекс споживчих цін у ЄС та маса новин щодо споживчого ринку у США та його очікувань).

Фактор загострення відносин із частиною наших європейських партнерів через продовження ними заборони на транзит української агропродукції через ці країни несе як політичні, так і безпосередні економічні ризики. І «б'є» по обсягам експорту України, а також і по вартості його логістики.

Це безпосередньо впливає на обсяги надходжень до країни валютної виручки і є «поганою» новиною для міжбанку. На фоні зростання негативного сальдо торгівлі дані чинники лише посилять тиск на розмір ЗВР, і, зрештою, — на курс національної валюти.

Читайте також: Рішення ФРС США щодо процентної ставки: чому ризики зберігаються і як це впливає на Україну

Прогноз курсу долара та євро на 25−29 вересня

Міжбанк:

Долар. Безготівковий долар на торгах поки що продовжить перебувати в межах звичного коридору 36,5686−36,9343 гривні. За моїми розрахунками, для його підтримки Нацбанку доведеться витратити цього тижня від $670 млн до $900 млн.

Пропозиція валюти на ринку від експортерів залишиться вкрай низькою. І основні обсяги попиту з боку імпортерів закриватиме НБУ, проводячи інтервенції з продажу долара на міжбанку за 36,9343 гривні.

Євро. За моїм прогнозом, пара євро/долар цього тижня перебуватиме в межах коридору від 1,061 до 1,078 долара за євро. У цьому випадку курс євро щодо гривні на нашому міжбанку у цей період перебуватиме в межах від 38,79 до 39,82 гривень.

Готівковий ринок:

Спред при купівлі/продажу валюти у більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків складе від 20−25 копійок до 30 копійок за доларом та від 25−30 копійок до 1 гривні за євро. Більшість обмінників банків та фінкомпаній пропрацює весь тиждень у форматі «з обороту».

Курс готівкового долара:

У більшості кас банків долар цього тижня перебуватиме в межах коридору купівлі/продажу від 37,30 до 38,85 грн.

В обмінниках фінкомпаній цей коридор курсів прийому та продажу перебуватиме в межах від 37,50 до 38,60 грн.

Курс готівкового євро:

У касах банків котирування євро при купівлі/продажі перебуватимуть у межах коридору від 40,00 до 41,60 грн.

А в обмінниках фінкомпаній євровалюта котируватиметься в межах коридору купівлі та продажу від 40,20 до 41,50 грн.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи