Індія: майбутній світовий лідер чи чергова фінансова бульбашка

Цього року фондовий ринок Індії несподівано для багатьох оглядачів обійшов гонконзький і став четвертим у світі із загальною капіталізацією $4,4 трлн. Більші за загальною вартістю підприємств лише біржі США, КНР та Японії. Позаду індійської залишилися біржі Франції та Британії, а німецька оцінюється приблизно вдвічі дешевше за неї.

Ключовий індекс фондового ринку Індії, Nifty 50, який включає півсотні найбільших компаній країни, за рік подорожчав на 25%, а за 5 років додав 102%. За темпами зростання він випереджає навіть американський S&P 500, який за відповідні періоди зріс на 24% та 86% відповідно. А ось ключовий індекс Китаю SSE Composite за останній рік впав на 7,6%, а за п'ять років знизився на 0,5%.

Успіхи, які демонструють акції країни, привернули увагу легендарного інвестора Воррена Баффета. На останніх зборах акціонерів Berkshire Hathaway він заявив, що Індія має «незвідані» можливості. Хоча сам мільярдер, який останніми роками багато інвестував в Японію, не поспішає додавати в портфель індійські компанії.

«Індія — це „маса можливостей“, але я залишаю їх на розсуд майбутнього керівництва», — дипломатично сказав він, посилаючись на брак знань про країну. «Питання у тому, чи є у нас якісь переваги у плані розуміння компаній країни, які зробили б можливою будь-яку угоду», — заявив Баффет.

«Оракул із Омахи» відомий своєю обережністю та небажанням інвестувати в напрями, які йому невідомі. Наприклад, він дуже довго тримався осторонь від технологічного сектору і виключення зробив фактично лише для Apple. Але чого ж більше у його небажанні інвестувати в Індію — традиційної обачності чи розуміння, що останні успіхи ринку країни стоять на слабкому фундаменті? Для відповіді на це питання поглянемо, що являє собою економіка держави.

Претендент на світову першість

Наразі економіка Індії вважається п'ятою за розміром у світі. Експерти очікують, що вже найближчим часом вона обійде Німеччину та Японію і посяде третю позицію, попереду залишаться лише США і Китай. Розходяться аналітики лише у тому, коли саме це станеться. В BlackRock називають 2027 рік, а фахівці S&P вважають, що це відбудеться ближче до 2030 року. На цю ж дату роблять ставку і в самому індійському уряді.

Оптимістичні очікування базуються на високих темпах зростання ВВП. Минулого року індійська економіка додала близько 7,3%, приблизно такі ж темпи прогнозуються і на цей рік. Загалом із 2006 року середні темпи зростання ВВП становлять 6,3%. Не зміг суттєво зіпсувати статистику навіть ковідний 2020 рік, коли економіка країни просіла, але впевнено відіграла падіння вже за рік.

Високі темпи економічного зростання сприяють позитивним прогнозам і на довгострокову перспективу.

Аналітики Goldman Sachs вважають, що до 2075 року Індія стане другою економікою світу. Центр економіки та бізнес-досліджень (CEBR) ставить її в майбутньому навіть на першу сходинку. «Очікується, що Індія випередить Китай і США після 2080 року», — йдеться у звіті Центру.

Зрозуміло, що в прогнозах на довгострокову перспективу багато умовностей. Декілька десятиліть тому поважні аналітики говорили про майбутнє домінування Японії. Згодом фаворитом став Китай, а тепер на тлі його економічних і боргових проблем, такі передбачення звучать менш впевнено. У боротьбі за економічну першість у Індії дійсно є декілька козирів.

Темпи зростання населення

Минулого року населення Індії офіційно стало найбільшим у світі, випередивши КНР приблизно на 3 млн. Зараз у цій державі проживає майже 1,43 млрд людей.

За базовим прогнозом ООН, вже до кінця нинішнього десятиліття населення Індії перевищить 1,5 млрд, і після цього продовжить зростати нижчими темпами до 2064 року, коли досягне свого піку в 1,7 млрд. На цьому фоні населення Китаю знижується вже декілька років поспіль і ця тенденція зберігатиметься. За розрахунками ООН, до 2050 року у КНР проживатиме на 100 млн людей менше, ніж зараз, а до 2100 року — на 500 млн.

Важливішою за загальну кількість населення є частка молоді. За словами економіста Goldman Sachs Research Сантану Сенгупта, впродовж наступних 20 років коефіцієнт залежності (співвідношення між населенням працездатного віку та кількістю дітей і людей похилого віку) в Індії буде одним із найнижчих серед економік регіону. Інакше кажучи, в країні багато дорослих, які можуть утримувати дітей і пенсіонерів. Це, зі свого боку, дозволить наростити виробничі потужності, розширити сферу послуг та розвивати інфраструктуру.

Зростання внутрішнього попиту

За останні роки Індії майже вдалося подолати бідність. Наразі близько 3% громадян країни живуть на суму $2,15 на день, що вважається межею крайньої бідності, а це майже 43 млн. Водночас за останні 15 років кількість громадян, що перебували у крайній бідності, знизилась на 135 млн, що міжнародні оглядачі вважають приголомшливим показником. Починаючи з 2011 року, реальне споживання на душу населення щороку зростало на 2,9%.

На цьому фоні збільшується частка середнього класу. Ще у 2005 році на нього припадало лише 14% населення, а зараз — вже 31%. Очікується, що до 2050 року середнім класом зможуть себе назвати 60% громадян Індії.

Інфраструктура та технології

Третій чинник, на якому базується економічне зростання Індії, — вдосконалення інфраструктури та технологічний розвиток.

Деякі з реалізованих проєктів важко назвати інноваційними, але вони мають надзвичайне значення для країни. Наприклад, якщо у 2019 році лише 17% сільських районів були забезпечені водопровідною водою, то зараз їх частка зросла до 75%.

Значні кошти уряд спрямовує у розбудову транспортної інфраструктури. З 2014 року бюджетні витрати на автомобільні дороги зросли вп'ятеро, а швидкість будівництва автомагістралей сягнула 37 км на день. Загальна мережа національних автодоріг розширилася на 60%. Кількість аеропортів в країні за 10 років подвоїлася й зараз їх вже 158.

Серед глобальних проєктів, які реалізує Індія, — боротьба за залучення виробників напівпровідників, для чого створена спеціальна державна програма. Також минулого року держава продемонструвала найшвидші темпи розвитку мережі 5G.

За швидкістю впровадження відновлюваної енергетики Індія посіла 4 місце у світі. Очікується, що наступні 5 років її обсяги щорічно зростатимуть ще на 5%. Це дозволить країні, яка залежить від імпорту енергоносіїв, покращити свій торговельний баланс і більше коштів спрямовувати на внутрішні витрати.

Поєднання великої кількості працездатного населення, зростання попиту та технологічних перетворень разом зі все ще невисокими доходами (середня зарплата в країні $390 на місяць, а в Китаї $1,35 тис.) робить Індію привабливою для зовнішніх інвесторів. Індія активно переманює компанії, що зменшують свою залежність від КНР. В ній вже збирається 14% всіх iPhone, а загалом експорт електроніки з країни за останні роки зріс втричі і сягнув $22 млрд.

Політична система

Лідер Індії прем'єр-міністр Нарендра Моді залишається при владі третій термін поспіль. Знову очолити уряд йому вдалося після парламентських виборів, які тривали близько місяця і завершились на початку червня.

Щоправда, якщо під час перших двох термінів партія Моді мала в парламенті монобільшість, то цього разу стільки голосів їй зібрати не вдалося і довелося формувати коаліцію ще з двома політичними силами. Разом вони контролюють 54% місць у парламенті, а головне опозиційне об'єднання — 43%. Решту місць розділили декілька незначних політичних сил.

На противагу сусідньому Китаю, Індія позиціонує себе як демократична країна. Тут багатопартійна система, є механізми зміни влади і висока політична конкуренція: за оцінками експертів, виборчі перегони в країні стали найдорожчими у світі і коштували $7 млрд.

Водночас Моді звинувачують у тиску на конкурентів, переманюванні кандидатів з опозиційних партій (щось на кшталт звичної для України купівлі «тушок» у попередніх скликаннях Верховної Ради) та арештах своїх опонентів. Також «Репортери без кордонів» звертають увагу на катастрофічну ситуацію в країні зі свободою слова — відбувається концентрація медіаактивів, а проти журналістів застосовується насильство.

Часто оглядачі критикують і політичну риторику Моді, яка базується на індуїстському націоналізмі та розпалюванні ворожнечі до мусульманської меншості, що складає 13% населення.

Політика Моді на міжнародній арені вкрай заплутана. Держава разом із Китаєм і росією входить до БРІКС — об'єднання, яке багато хто сприймає, як противагу «західній» Великій сімці. Ці країни заявляють про поглиблення торговельних зв'язків між собою і обговорюють створення власної альтернативи долару (хоча й безуспішно).

Водночас відносини між Індією і Китаєм вкрай напружені. Як пояснює директор Центру безпеки у Дослідницькому фонді Observer Раджесварі Піллай Раджагопалан, ключова причина цього у зміні балансу між двома державами — КНР суттєво переважає свою сусідку за всіма економічними і військовими показниками.

Піку протистояння досягло у 2017 році, коли розгорівся конфлікт навколо спірного кордону в Гімалаях. Впродовж декількох років там відбувались сутички між військовими, були загиблі з обох сторін. Зараз конфлікт дещо згас, але до кінця не вирішений: сторони тримають на кордоні десятки тисяч солдат. Ще однією болючою темою для міждержавних відносин є союзницькі зв'язки між Китаєм та Пакистаном — головним супротивником Індії.

На фоні цих конфліктів США намагаються зблизитись з Індією. «Найважливішою країною у світі для Сполучених Штатів наступні 35 років буде Індія», — заявив представник адміністрації Байдена на закритій зустрічі з журналістами у березні цього року. Зі свого боку, Моді підтримує також дружні стосунки з ЄС, та посилив військові зв'язки з Австралією та Японією, які готуються до можливого протистояння з Китаєм.

Читайте також: Локомотив Європи: чому Німеччина така багата та які кризи їй загрожують

Все це не заважає Моді активно спілкуватися з путіним — у липні заплановано його візит до росії. Паралельно представники Індії взяли участь в саміті миру у Швейцарії, який організувала Україна, але не підписали підсумкову декларацію.

Все це говорить про бажання Індії зберігати свій нейтральний статус та стати лідером, так званого, Глобального півдня, зберігаючи дистанцію від США і Китаю.

Чи варто інвестувати в Індію

Стрімке зростання фондового ринку Індії привертає увагу глобальних інвесторів. Як повідомляє Bloomberg, Goldman Sachs та Morgan Stanley вважають цю країну основним інвестиційним напрямком на наступне десятиліття.

Хедж-фонд Marshall Wace перейшов від слів до діла, у його флагманському фонді акції компаній країни займають друге місце, поступаючись лише американським. Також для Vontobel Holding AG Індія стала головним напрямом інвестицій серед країн, що розвиваються.

«Зараз інвестори бачать ринок, що нагадує Китай минулих часів: велику, динамічну економіку, яка по-новому відкривається глобальним грошам», — йдеться в публікації Bloomberg.

Попутний вітер для міжнародних інвесторів забезпечують індійські роздрібні інвестори, які щомісяця приносять на фондовий ринок близько $2 млрд. Завдяки цьому, а також стрімкому економічному зростанню, цього року Nifty 50 додасть понад 16%, прогнозують фахівці брокерської компанії ICICI Securities.

Приватні інвестори, які бажають вкласти кошти в індійський ринок, можуть це зробити через ETF, які доступні на американських майданчиках. Найбільший серед таких фондів — iShares MSCI India ETF, в портфель якого входять акції 140 компаній.

Як альтернативу, можна розглянути WisdomTree India Earnings Fund або Franklin FTSE India. Кожен із них складається з акцій декількох сотень компаній країни, але ці фонди менші за обсягом інвестицій і, відповідно, у них нижча ліквідність.

Купувати акції безпосередньо індійських компаній складніше. Лише деякі з них представлені на американській біржі, зокрема, фармгігант Dr. Reddy's, банки HDFC та ICICI, розробник програмного забезпечення Infosys. Більшість же компаній представлені лише на індійських біржах, доступ до яких із-за кордону мають виключно інституційні інвестори.

Водночас індійський ринок містить чимало загроз і підводних течій, які приховані від погляду більшості інвесторів. Насамперед проблема в його перегрітості. Коефіцієнт P/E (співвідношення ціни до прибутку) для компаній з індексу Nifty 50 становить 22,8. Це трохи менше, ніж показник S&P 500, але забагато для ринків країн, що розвиваються.

Друга загроза — це можливість відновлення Китаю. Як пояснює керівник відділу інвестиційної стратегії WisdomTree Investments Джефф Венігер, значною мірою Індія приваблювала міжнародних інвесторів, «бо це не Китай». Але якщо Пекін вирішить фінансові і боргові проблеми, інвестори знову переключаться на нього, і почнеться відтік коштів із Індії.

Найбільша ж небезпека полягає у структурі власності публічних індійських компаній. Як відзначає редактор Asia Financial Шон О'Міра, 35% їх акцій належить внутрішнім інвесторам, ще 16% — міжнародним. А решта — в руках великих акціонерів, які мають вплив на політику компаній. Це створює загрозу значних зловживань, а також ризик обвалу акцій, якщо мажоритарії вийдуть на ринок зі своєю часткою.

Читайте також: Країна, до якої «переїжджають» Apple та Samsung: як Ханой підкорює серця інвесторів

Висока ризикованість — спільна риса всіх ринків країн, що розвиваються. Звісно, вони можуть принести високі прибутки, але інвесторам, які, як і Баффет, обирають ціннісне інвестування, краще триматись від них на безпечній дистанції.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка