Долар, франк, фунт, песо: як вони завойовували світ і мімікрували

Чому держави не прагнуть оригінальності, й яка назва грошей є найпопулярнішою у світі, — вирішив розібратися «Мінфін».

Актуальність питання назви грошей зросла разом із ініціативою Нацбанку перейменувати українську розмінну монету «копійку» на «шаг». В НБУ наполягають, що слово «копійка» не має жодного стосунку до історії України і є спогадом про російську окупацію.

Натомість шаги були поширені на території України у XVI-XVIIІ століттях, хоча це були, радше, польсько-литовські гроші. Крім цього, шагом називалися марки, що використовувались, як розмінні гроші в Українській Народній Республіці на початку минулого століття.

Деякі експерти розкритикували ініціативу як таку, що призведе до додаткових витрат на новий дизайн, виготовлення монет, системи їх перерахунку в банках та заміну. Скептично, відповідно до опитування Rakuten Viber, поставились до неї і громадяни. Не підтримали перейменування копійок 57% опитаних, ще 19% заявили, що їм байдуже, і лише 24% повністю погодилися з пропозицією.

Ми далеко не єдині, хто мало уваги звертає на назву грошей і не асоціює її із минулим поневоленням.

Долар — світовий лідер

Американський долар — не лише найпопулярніша валюта у світі, саму назву «долар» полюбляють у всіх регіонах планети.

Так називається грошова одиниця у 58 державах та територіях. Серед них деякі країни користуються не власними грошовими одиницями. Наприклад, в цілій низці острівних держав Океанії місцева валюта — це австралійський долар (зокрема, в Науру, Кірібаті, Тувалу тощо), низка держав і територій послуговуються американським доларом (серед них Пуерто-Ріко, Маршалові острови, Палау тощо), а в низці невеликих держав — спільний східно-карибський долар.

Якщо ж говорити про «оригінальні» долари, то так називаються валюти в 22 державах. Найпомітніші серед них, окрім США, — Канада, Австралія, Нова Зеландія, Гонконг, Сінгапур, Китайська Республіка (Тайвань), Ямайка, Гайана, Ліберія, Намібія тощо. Таким чином, доларом свої гроші називають фактично у всіх частинах світу, окрім Європи.

При цьому слово «долар» не є американським, воно — європейське. Походить воно з території сучасної Чехії, де в XVI столітті карбували срібні монети йоахімсталери, названі на честь міста поряд із великими покладами дорогоцінного металу.

Завдяки уніфікованій вазі та високій якості срібла місцеві монети надовго стали стандартом для всієї Європи, а їх назву спростили до «талер», у Швеції, Данії і Нідерландах це слово звучало як «далер», а в Англії трансформувалось у «долар». Звідси воно й потрапило до Північної Америки, де доларами називали великі срібні монети з будь-якої країни.

Найбільший вплив на закріплення слова «долар» у різних куточках світу мала не нинішня американська валюта, а «іспанський долар», який впродовж століть був основним засобом міжнародної торгівлі. Фактично це була відповідь талеру — монета такої ж ваги і з так само високою чистотою металу.

Купуй валюту швидко і легко в застосунку multi валюта

Завдяки іспанському впливу це слово, зокрема, закріпилось у Південно-Східній Азії. Навіть у США «іспанський долар» залишався законним засобом платежу до середини XIX століття.

Таким чином, ще задовго до глобального домінування американської валюти «долар» для багатьох людей був фактично синонімом слова «гроші». Коли в 60-х роках ХХ ст. Австралія відмовилася від фунтів і обирала нову назву для національної валюти, було внесено понад тисячу пропозицій, але від них всіх відмовилися саме на користь долара. В той самий час в Новій Зеландії просувалась назва «ківі», але вона стала лише неформальною, а перевагу мешканці країни віддали старому доброму «долару».

В самій Іспанії та іспаномовних країнах Америки «долар» називали «песо». І ця назва теж залишається в сучасності. Песо — валюта 7 держав Латинської Америки (в тому числі Мексики, Аргентини і Чилі), а також Філіппін. Ще 8 країн в різні роки відмовились від цієї назви.

Про франк забула Франція, але не Африка (і Швейцарія)

Франк, який у самій Франції був замінений на євро, залишається грошовою одиницею у 25 державах та територіях.

При цьому є декілька видів «франків», які одночасно діють в декількох країнах:

• західноафриканський франк (franc CFA BCEAO) — грошова одиниця у 8 африканських державах, серед них Кот-д'Івуар, Малі, Сенегал, Бенін;
• центральноафриканський франк (franc CFA BEAC) — валюта 6 африканських держав, зокрема, Камеруну, Республіки Конго і Чаду.

Власні франки мають ще 6 держав Африки, наприклад, Руанда, ДP Конго, Джибуті. Африканські країни, в яких використовуються франки, — це переважно колишні французькі та бельгійські колонії.

Крім цього, є тихоокеанський франк, але він застосовується у заморських територіях Франції (зокрема, Новій Каледонії та Французькій Полінезії).

Найбільші дискусії щодо назви грошей виникають в країнах груп CFA, оскільки часто лунають звинувачення, що через ці гроші Франція зберігає свій вплив на них. Франки CFA були створені для регіону у 1945 році, коли ці держави ще були колоніями. Після оголошення їх незалежності, валюти залишились прив’язаними до французького франку, а тепер до євро, і гарантовані казначейством Франції. Тому ці гроші демонструють стабільність, а держави рідше зазнають фінансових криз.

Коли ще в 60−70-х роках минулого століття з цього фінансового об'єднання пішли декілька держав, вони стикнулись з таким штормом на валютному ринку, що довгий час на подібні рішення ніхто не наважувався.

Водночас зараз низка держав все ж говорять про підготовку до такого кроку. Йдеться про Буркіна-Фасо та Нігер, у яких відбулись державні перевороти, а нова влада посварилася з сусідами та Францією. Ці країни створили Альянс держав Сахеля (AES), до якого приєдналось також Малі.

«Ми розірвемо всі зв'язки, які тримають нас у рабстві», — заявив цього року керівник перехідного уряду Буркіна-Фасо капітан Ібрагім Траоре, додавши, що йдеться в тому числі і про валюту.

«Валюта — це ознака суверенітету. … Країни-члени AES беруть участь у процесі відновлення свого повного суверенітету. Для наших держав більше не прийнятно бути дійною коровою Франції», — підтримав таку позицію його колега з Нігеру Абдурахман Чіані.

Точних дат зміни валюти від цих держав не надходило. До того ж їхні союзники з Малі вже поспішили запевнити, що франк їх цілком влаштовує.

Річ у тім, що привязка до євро залишається захистом від інфляції та знецінення грошей. Для прикладу: економічно потужніші держави регіону — Нігерія і Гана, що мають незалежні валюти, — регулярно стикаються з цими проблемами.

В інших країнах групи CFA багато жителів теж невдоволені засилям франків, але влада готова максимум на перейменування грошей, та й то у невизначеному майбутньому.

«Якщо нас турбує термін „франк CFA“, то ми повинні його змінити», — заявив декілька років тому президент Кот-д'Івуару Алассан Уаттара, водночас наголосивши, що ця валюта «міцна, цінується та добре керована».

Крім африканських країн, франк — національна грошова одиниця Швейцарії. Ця ж валюта використовується в сусідньому Ліхтенштейні.

Читайте також: Валюта чи гривня: у чому краще тримати заощадження

В Швейцарії назва «франк» закріпилася з 1850 року, хоча перша спроба його запровадження відбулася на півстоліття раніше — під час Наполеонівських війн. Саме через політичний і фінансовий вплив Франції на формування держави і пояснюється вибір назви валюти. Новими грошима замінили тисячі розрізнених монет і банкнот, які випускали провінції, міста і навіть окремі церковні абатства.

Королівські традиції

Свій слід у назвах валют залишила й Великобританія. Крім неї, фунтами свої гроші називають ще 11 держав і територій. Серед незалежних країн — це, зокрема, Єгипет, Ліван та Сирія.

Першим в цьому регіоні з'явився єгипетський фунт, який випускався ще з кінця XIX століття і був прив'язаний до англійської валюти.

Після Першої світової війни та розпаду Османської імперії саме єгипетський фунт почав застосовуватись в сусідніх арабських державах. В Другу світову війну валюти держав Близького Сходу було привязано до Британської валюти, що ще суттєвіше закріпило використання слова у регіоні.

Однак не у всіх країнах регіону закріпилась назва «фунт». Зокрема, Йорданія ще у 1950 році перейшла на динар.

Якщо в арабських країнах поширення набуло слово «фунт», то декілька колишніх колоній Британії в Африці назвали свої гроші шилінгами — раніше це були розмінні монети в Англії.

Національні шилінги стали грошовою одиницею в 4 державах — Кенії, Танзанії, Уганді та Сомалі. Причина цього в тому, що до середини ХХ століття у них в обігу був східноафриканський шилінг — запроваджений колоніальною адміністрацією.

Частина регіону все ж позбулася успадкованих від колоністів назв. Так, ще в 60-х Лесото замінило фунт на лоти, а Нігерія перейменувала свою валюту на найру в 70-х. Однак у тих країнах, де залишились фунти та шилінги, значних дискусій про перейменування немає. З одного боку, назви використовуються вже надто довго, а з іншого — фактичного впливу на них Британія не має, тому тут зовсім не та ситуація, як із франком CFA.

Читайте також: Срібло: як бюджетно вкластися в дорогоцінні метали і чи варто це робити зараз

Європейські слова просто міцно закріплюються в місцевих мовах, розмиваючи історичні паралелі. Навіть коли наприкінці 80-х років Уганда проводила деномінацію валюти, зрізаючи з банкнот декілька зайвих нулів, вона замість шилінгів запровадила «нові шилінги», не шукаючи назви грошей з давніх епох.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка